29 жовтня, 2018

Бібліографічні візитки жовтня

Презентація нових видань:



Бібліографічний нарис "Під знаком особливої уваги: Інклюзивна освіта" (2018 рік - Рік розвитку української освіти).


Інклюзивна освіта  - це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, - і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.





Це видання складається з наступних розділів:
- Вступ.
- Хто такі діти з особливими потребами?
- Переваги інклюзивного навчання.
- Інклюзивне навчання в Україні: як діятиме і що вже зроблено.
- Рекомендована література.
- Матеріали з Інтернет ресурсів.



Бібліографічний нарис "Нев'янучий цвіт українства:
 до 150-річчя від дня заснування товариства "Просвіта", української громадської організації культурно-освітянського спрямування.

Це видання має наступні розділи:
- Вступ.
- Коротка історія діяльності "Просвіти".
- Рекомендована література.
- Матеріали з Інтернет ресурсів.



26 жовтня, 2018

Передумови здорового довголіття


25 жовтня, в рамках програми з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року, у читальній залі бібліотеки відбулась зустріч з доктором медичних наук, завідувачем лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМНУ Олександром Михайловичем Вайсерманом.


Шановного гостя представив президент Благодійного Фонду ім. Володимира Фролькіса Андрій Всеволодович Дмитрук.





Олександр Михайлович народився в місті Києві (1957 р.). Випускник кафедри цитології, гістології та біології розвитку біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
 (1984 р.). Працює в Інституті геронтології АМНУ. Сфера наукових інтересів – епідеміологія, епігенетика, експериментальна геронтологія. Член редколегій журналів«FrontiersinGeneticsofAging»та «Journal of Gerontology & Geriatric Research». Автор близько 300 наукових праць.





Тема "Предикторы долгожительства: гены, среда или образ жизни?", яку розкрив науковець, супроводжувалась демонстрацією слайдів.



Присутні дуже уважно слухали лектора, записували важливу для себе інформацію.



Підбиваючи підсумки, Олександр Михайлович сказав, що головний секрет довголіття – це передусім здоровий спосіб життя (40%), в якому основні два фактори: правильне харчування та фізична активність, а генетичному фактору відводиться 30%, останні проценти на все інше (медецина, екологія, соціальне положення). До речі, дуже цікаво було почути про гормезис - позитивний вплив шкідливих факторів (радіація, гельмінти, алкоголь) в малих дозах на організм людини.




Питання та відповіді









Цілющі властивості природи

24 жовтня, в рамках програми з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року, у читальній залі для користувачів бібліотеки представники ТОВ "Долголет" провели лекторій "Коли зцілює сама природа".



Консультант Володимир Олейніков представив бальзами, суміші масел, креми та інші натуральні засоби, дія і склад яких ефективні при безлічі проблем зі здоров'ям. Він підкреслив, що основу всіх цих засобів становить натуральна сировина рослинного, мінерального та тваринного походження.


24 жовтня - День ООН

До Міжнародного дня Організації Об’єднаних Націй у читальній залі з 22 по 26 жовтня представлено виставку-дос’є "Ми, народи Об’єднаних Націй"


31 жовтня 1947 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) в резолюції № 168 проголосила 24 жовтня Днем Організації Об’єднаних Націй. Цей день був призначений для ознайомлення світової спільноти з цілями, які переслідує ООН, і основними досягненнями цієї організації.


Сім фактів про Організацію Об’єднаних Націй

1 Назву «Організація Об’єднаних Націй» запропонував президент США Франклін Рузвельт. Вперше офіційно вона була вжита в 1942 році, коли представники 26 країн підписали Декларацію Об’єднаних Націй.


2 Перша сесія Генасамблеї ООН пройшла у Вестмінстерському палаці (Лондон) 10 січня 1946 року.


3 Першим документом, який прийняла ООН, була Загальна декларація прав людини. Документ був прийнятий в грудні 1948 року.


4 Діяльність Організації Об’єднаних Націй фінансують 193 держави-члени ООН.


5 Україна була прийнята в ООН 24 жовтня 1945 року.


6 Організація Об’єднаних Націй імунізуює 45% дітей у всьому світі, рятуючи таким чином три мільйони дитячих життів на рік.


7 За весь час свого існування ООН отримала шість Нобелівських премій.



12 жовтня, 2018

До Дня Українського козацтва


 У читальній залі бібліотеки відбулась презентація українського історико-драматичного фільму «Ге́тьман», знятого Валерієм Ямбурським на основі однойменного кінороману Віктора Веретеннікова, вперше виданого у 2013 році. Стрічка розповідає про трагічну любов гетьмана Богдана Хмельницького до молодої польки Гелени Чаплинської. В український широкий прокат стрічка вийшла 29 жовтня 2015 року.







Дія фільму розгортається починаючи з 1647 року і показує період повстання українського козацтва проти польської шляхти, яке спровокував чигиринський підстароста Данило Чаплинський, котрий, за відсутності Богдана Хмельницького, здійснив напад на його хутір у Суботові, викрав його дружинуГалину Чаплинську та побив його сина Тимоша.


До свят було оформлено кижкову виставку "Рідне земле моя, ти козацькою славою щедра" та перегляд літератури "Витоки мужності: День захисника України".






Презентація книги Лілії Завойської "Не поле перейти"

10 жовтня у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова у рамках програми "Українська родина у просторі  та часі: матеріальні і культурні цінності" відбулась презентація  книги спогадів "Не поле перейти" письменниці, поетеси, громадського діяча Лілії Завойської.
Ця жінка вражає кожного з нас своєю добротою, життєрадісністю, оптимізмом, постійним бажанням самоудосконалюватися. У творчому доробку пані Лілії налічується більш як десять поетичних збірок ("Зернини, зрощені серцем", "В Чашу Грааля", "Марево жалю", "Нет ничего выше любви"), прозові твори.

 Книга "Не поле перейти" - це сповіді матері та дочки, про їхні такі різні долі. Проте внутрішньо ті самі переживання, ті самі визначення добра і зла, ті ж самі сприйняття духовних цінностей. З великою пошаною автор пише про своїх рідних, вчителів, друзів. Вона висловлює вдячність усім людям, які йдуть поруч з нею по життєвому шляху. 




 Пані Лілія народилася у селі на Чернігівщині, але за станом здоров'я  закінчила школу-інтернат у Києві,  потім училище (оператор ЕВМ), Чернігівський Юридичний технікум, працювала у Виплатному центрі міста Києва, на телеграфі декількох поштових Київських відділень, вийшла заміж, народила донечку, вступила до університету «Україна», вчилася заочно на редакторському факультеті, закінчила з червоним дипломом. Саме тут проявився її літературний хист, вона працювала деякий час в журналі "Соціальний захист", стала зам. редактора журналу для інвалідів "Любомира", почала друкуватись. А згодом  видавала власні книжки, переважно поезію.

 Лілія Миколаївна ніколи не була байдужою до долі Батьківщини. 2015 року в київському видавництві "Логос" вийшла друком збірка її поезій "Революція Гідності / Война моими стихами". Написані ці вірші у різні періоди, проте левову частку збірки складає поезія 2013-2015 р.р.

 Поетеса проживає у Голосіївському районі, дуже любить його ліси та озера. У 2016 році вона разом з усіма активістами відстоювала Голосіївський ліс від забудовників.


У тісному колі привітати пані Лілію зібрались друзі, викладачі, шанувальники її творчості, бібліотекарі. Більшість з них знають поетесу протягом багатьох років, всі вони однодумці, люди творчі, не байдужі до чужого горя, високо цінують красу та чистоту світлої душі.





Урочисто відкрила захід Зоя Антонівна, яка дуже добре знає пані Лілію, з радістю вона представила її нову книгу. Висловила свої враження від твору.











Вела вечір-презентацію викладач Тетяна Віталіївна Камінська, яка вчила Лілію коректорському ремеслу, редагувала вірші, брала участь у презентаціях її книжок.



Присутні переглянули відео-ряд світлин пані Лілії, дізналися про її родину,
 про її життєвий та творчий шлях.



Привітали свою випускницю університету "Україна" викладачі української мови Людмила Юріївна Шевченко та Надія Михайлівна Пазяк, як кажуть "викладачі від Бога". Пані Лілія саме Людмилі Юріївні присвятила свого першого університетського вірша.















Пані Лілія з заступником директора з виховної роботи ліцея №116
 Оленою Федорівною Радько



Теплі слова від Сергія Голосіївського, який створив власний Храм, свою пустинь для служіння людям









Преснікова Діна Іванівна, яка 
несе високі знання Агні Йоги, не тільки привітала, а прочитала свої власні вірші 



Лілія Миколаївна особливо підкреслила важливу роль у її житті книг та бібліотек. Вона висловила вдячність бібліотекарям, які радо приймали та спілкувалися, підбирали потрібну літературу, давали слушні поради, організовували та проводили творчі вечори, запрошували на цікаві зустрічі. Це по перше бібліотеки рідного району: ЦРБ ім. М. О. Некрасова, імені
М. М. Коцюбинського, імені М. Гоголя, "Деміївська". Згадала вона також бібліотеки ім. Лесі Українки та імені Миколи Реріха.

Поетеса з бібліотекарями  ЦРБ ім. М. О. Некрасова та завідувачкою бібліотеки для дітей
 ім. М. М. Коцюбинського Наталією Борисівною Дмитренко.


Вільне спілкування на абонементі











Фото на згадку




09 жовтня, 2018

До Дня Українського козацтва

З 8 жовтня на абонементі ЦРБ ім. М. О. Некрасова оформлено книжково-ілюстративну виставку "Про козацьку бувальщину для дітей".



"Чи ви чули оповідки 
про життя козаче?
Про козацьку волю-долю,
що сміється й плаче?"
Северинюк В. "Україна козацька"

14 жовтня українці святкують одразу три свята.
Перше – Свято Покрови Божої Матері,
друге – День українського козацтва, третє свято,
дуже молоде – День захисника України.





   Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно.

  14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні.

   Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. До речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

  Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.


Детальніше ознайомитися з книжками з виставки можна, звернувшись до розділу "Віртуальні виставки ЦРБ ім. М. О. Некрасова"






Книжкова виставка "Сторінками щоденника..."

З 5 жовтня на абонементі ЦРБ ім. М. О. Некрасова розгорнуто
книжкову виставку
"Сторінками щоденника..."

"Зачинаю цей щоденник не тому, що хочеться побавитися у великого. Мені потрібен друг, з яким я міг би ділитися геть усіма своїми сумнівами. Вірнішого і серйознішого побратима,
 ніж папір, я не знаю."
Василь Симоненко

  Спостерігаючи постійний читацький інтерес до мемуарної літератури, особливо до щоденників видатних особистостей, бібліотекарі переглянули  бібліотечний фонд, вивчили літературу та зробили виставку на цю тему. До уваги читачів представлено щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Василя Симоненка, Олеся Гончара, Анни Франк, Марії Матіос...
Виставку гармонічно доповнюють інші жанри мемуарної літератури такі, як спогади, біографічний роман. 




03 жовтня, 2018

До дня пам'яті жертв Бабиного Яру

 В Україні 29 вересня відзначається День пам’яті жертв Бабиного Яру. Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
  Взагалі під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

          До дня пам'яті жертв Бабиного Яру
 в ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся урок пам'яті "Бабин Яр. Забуттю не підлягає", якій провела завідуюча відділом обслуговування Борисенко Г. М. Вона ознайомила учнів КРВПУБ з відомою книгою Левітаса І. М. "Бабий Яр. Трагедия, история, память". Автор видання - президент Ради національних товариств України, президент Єврейської ради України.
Ця книга - своєрідний дайджест інформації про трагедію Бабиного Яру. Дайджест найбільш повний і найбільш різноплановий. Він охоплює відомості про цілий ряд сторін трагедії, деякі з яких або мало, або зовсім не висвітлювалися.


Галина Миколаївна зосередила увагу присутніх на історії Тетяни Маркус – видатної київської підпільниці, члена бойової диверсійної групи Володимира Кудряшова. Вона особисто «знищила десятки німецьких солдатів і офіцерів, зрадників… виконувала найвідповідальніші доручення по підготовці диверсій…» У 1942р. вона була викрита, схвачена і в 1943р. розстріляна у Бабиному Яру. У 2006 р. президентом В. Ющенком, Тетяні Маркус просвоєно звання Героя України (посмертно). В 2009 році в Києві було зведено пам’ятник Тетяні.




Присутнім запропонували переглянути документальний фільм Андрія Дмитрука «Ангел помсти» про коротке героїчне життя цієї гарної єврейської дівчини.




















Біля виставки "В цей день ми згадуємо..."