Різдвяні зустрічі з творчістю

  Традиції у бібліотеках - дуже важлива річ. Вони допомагають підтримувати зв'язки з читачами, творчими особистостями, літераторами, залучати нових користувачів.

  Різдвяні зустрічі цього року відбуваються з карантинними обмеженнями, зі збереженням соціальної дистанції.

  Зустріч напередодні Різдва була цікавою, змістовною, веселою і водночас сумною. Згадали тих, хто пішов з життя у 2020 році - відомих талановитих поетів Василя Дробота і Олександра Різника. Адже пам'ять - це теж частина життя, яка постійно з нами.

   Поезія - частина нашого життя, яка надихає, розважає і взагалі допомагає існувати у цьому непростому світі. І тим приємніше було поспілкуватись з нашим давнім другом, цікавою письменницею і чарівною жінкою - Наталкою Савіною. Вона є читачкою ЦРБ ім. М.О.Некрасова зі шкільних років, адже мешкає в нашому районі. Активно відвідувала бібліотеку її мати - Маргарита Єніцька, балерина, яка танцювала у Національному театрі опери та балету. Спогади про матір, цікаві оповідання про родину, чоловіків та жінок, дітей, друзів, домашніх улюбленців - це все є в книгах Наталії Савіної. А ще - прекрасні вірші про кохання, вірність, стосунки між людьми, які написані легко, невимушено, з яскравим гумором. Але за цим стоїть нелегка доля нашої сучасниці. 

Та Наталя ніколи не втрачає оптимізму. П'ять книг віршів та прози, численні творчі вечори, турбота про близьких, а також участь у телевізійних програмах - це її бурхливе життя.

   Ми в захваті від її громадянської активності, бажаємо нових творчих злетів, міцного здоров'я, і завжди будемо раді зустрічатись.

   В'ячеслав Верховський - журналіст, літератор з Донецька, відомий за публікаціями в журналах "Фонтан", "Радуга", "Магазин" та ін. Він автор книги "Я і Софі Лорен", гумористичних матеріалів у колективних збірках, численних афоризмів та коротких смішних оповідань. З Києвом він тільки починає знайомитись з 2019 року, але вже здобув численних шанувальників. Ми були раді представити читачам його оригінальну творчу манеру, яскравий гумор, який завжди допомагав у житті. Адже за словами Марка Твена - "світ вижив, тому що сміявся". 

   Неповторні київські пейзажі, оригінальні натюрморти, портрети - це творчий доробок художника Юрія Назаренко. Більше 30 років він працює у ЦБС Голосіївського району. Оформлення книжкових виставок, фонду - його основна робота. А все інше - від душі і для душі. Його картини переносять нас іноді в дитинство, іноді - у казку, іноді у мрію, настільки вони передають особливість та ауру зображеного об'єкта.

   Улюблена тема художника - Андріївський узвіз. Крім реальних будинків там живуть дивні істоти, казкові куточки. Адже це сакральне місце нашої древньої столиці. Він оспіваний поетами, музикантами, прославлений багатьма поколіннями художників, і у кожного він свій, неповторний 

   Тому книжкова виставка "Побіліли знов Печерські схили...", яку було розгорнуто у відділі абонементу, представлена вдало підібраною літературою і оформлена роботами Юрія Назаренко неодмінно викличе великий інтерес у читачів, долучить їх до прекрасного, а у молоді буде сприяти вихованню любові до рідного міста.

   Зустрічі у бібліотеці - це завжди зустріч з книгою: новою або улюбленою, спілкування з автором або перегляд екранізації. 24 грудня завдяки книзі ми згадали про жінку-легенду, яку знають не тільки в нашій країні, а й за кордоном. В цей день народилась Майя Марківна Потапова, яка розпочинала свою роботу у бібліотеках Голосіївського району - "Деміївський", ім. Марко Вовчок. Тут був створений літературно-художній клуб "Екслібріс", який більше як півстоліття продовжує об'єднувати Київську творчу інтелігенцію. Свого розквіту клуб досяг вже у відділі мистецтв публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Книга "Мій дорогий "Екслібріс", яку все життя писала Майя Марківна, була створена та видана її сином Анатолієм та невісткою Лідією. Їх квартира стала музеєм - архівом клубу, вони продовжують організовувати різноманітні заходи, у тому числі у бібліотеках Голосіївського району, підтримують зв'язки з тими членами клубу, які живуть за кордоном, але жваво цікавляться київськими мистецькими подіями.

   Бібліотеки підтверджують своє призначення як центру спілкування, змістовного дозвілля, задоволення інформаційних та мистецький потреб, тому їх діяльність спрямована на майбутнє нашої країни.

Працівники бібліотеки бажають усім щасливого 

Нового року та Різдва Христова!

Літературний гід читача

Український центр Міжнародного ПЕН-клубу був заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників України. Першим президентом організації був обраний український поет Микола Вінграновський.

На тлі всіх цих викликів для культури й загальної непевності, в якій опинилися кожен із нас, наша країна і світ загалом, у нас не зникла, а навпаки, зросла потреба у книжках, в яких ми шукали відповіді на актуальні питання, які допомагали нам бачити зв’язки поміж нашим минулим і сьогоденням, дарували нам радість спілкування і близькості з найріднішими, які захоплювали і розраджували.

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Українська проза

1.Андрухович Софія. Амадока (Видавництво Старого Лева)2. Андрухович Юрій. Радіо Ніч (Meridian Czernowitz)
3. Байдак Іван. Непомітні (Vivat)
4. Бату Дорж. Моцарт 2.0 (Видавництво Старого Лева)
5. Беспалов Максим. Східний Вал (Темпора)
6. Ільченко Олесь. Порт Житана (Meridian Czernowitz)
7. Брати Капранови. Рута (Нора-Друк/Зелений пес)
8. Гримич Марина. Юра (Нора-Друк)
9. Коломійчук Богдан. Експрес до Ґаліції (Видавництво Старого Лева)
10. Курков Андрій. Винничук Юрій. Ключі Марії (Фоліо)
11. Любка Андрій. МУР (Meridian Czernowitz)
12. Назаренко Володимир. Акупунктурний зв’язок (Піраміда)
13. Осока Сергій. Три лини для Марії (Видавництво Старого Лева)
14. Павлюк Ілларіон. Я бачу, вас цікавить пітьма (Видавництво Старого Лева)
15. Процюк Степан. Пальці поміж піском (Наш Формат)
16. Пузік Валерій. Я бачив його живим, мертвим і знову живим (Видавництво Старого Лева)
17. SAIGON Сергій Сергійович. Юпак (Білка)
18. Фукс Ксенія. 12 сезонів жінки (Видавництво 21)
19. Яценко Петро. Магнетизм (Видавництво Старого Лева)

Українська поезія

1. Астаф’єв Олександр. Вибрані поезії (Піраміда)
2. Гаряїв Володимир. Метафізичний реквієм (Meridian Czernowitz)
3. Герасим’юк Олена. Тюремна пісня (Люта справа)
4. Гладун Дарина. Із тіні красивих червоних хлопчиків (Парадигма)
5. Жадан Сергій. Список кораблів (Meridian Czernowitz)
6. Жаржайло Михайло. Неприпустимі символи (kntxt)
7. Кіяновська Маріанна. Живі перетворення (Дух і Літера)
8. Костенко Ліна. І знову пролог / Und wieder Prolog. Паралельний переклад німецькою – Алоїз Вольдан (ВНТЛ-Класика)
9. Крюґер Вано. Цебер без дна (Люта справа)
10. Лишега Олег. Розлоге дерево (Піраміда)
11. Малігон Анна. Розарій (Видавництво Старого Лева)
12. Малкович Іван. Яксунині береги (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
13. Ралко Влада. Рот і хрест (Art Huss)
14. Шувалова Ірина. каміньсадліс (Видавництво Старого Лева)

Зарубіжна література

1. Алкіфрон Теофраст. Листи гетер. Характери / Переклад Дзвінки Коваль (Апріорі)
2. Аппельфельд Агарон. Квіти пітьми / Переклад Віктора Радуцького та Оксани Пендерецької (Видавництво 21)
3. Бйорнстад Кетіль. Ріка / Переклад Наталки Іваничук (Видавництво Старого Лева)
4. Войнович Ґоран. Югославія, моя Батьківщина / Переклад Катерини Калитко (Видавництво Старого Лева)
5. Гаусгофер Марлен. За стіною / Переклад Наталки Іваничук (Видавництво Старого Лева)
6. Гемінґвей Ернест. Острови поміж течій / Переклад Анни Вовченко (Видавництво Старого Лева)
7. Грабал Богуміл. Занадто гучна самотність / Переклад Ірини Забіяки (Комора)
8. Ґавяліс Річардас. Вільнюський покер / Переклад Володислава Журби (Видавництво Старого Лева)
9. Ґрохоля Катажина. Ґ’юстоне, у нас проблеми / Переклад Наталі Сняданко (Видавництво Старого Лева)
10. Єйтс Вільям Батлер. Таємна троянда / Переклад Олени О’Лір (Астролябія)
11. Єрґович Мілєнко. Вілімовський / Переклад Ірини Маркової (Комора)
12. Зінґер Ісаак Башевіс Раб. Шоша / Переклад Ярослави Стріхи (Дух і Літера)
13. Зебальд Вінфрід Ґеорґ. Аустерліц / Переклад Романа Осадчука (Komubook)
14. Знамениті оповідки з діянь римських / Переклад Ростислава Паранька (Апріорі)
15. Ішіґуро Кадзуо. Художник хиткого світу / Переклад Тетяни Савчинської (Видавництво Старого Лева)
16. Канюк Йорам Рік 1948 / Переклад Анни Некрасової (Дух і Літера)
17. Клавдій Еліан. Строкаті історії / Переклад Дзвінки Коваль (Апріорі)
18. Мандельштам Осип. Поезія і проза, двотомник / Кілька десятків перекладачів (Дух і Літера)
19. Матьє Ніколя. Діти їхні / Переклад Ірини Славінської (Видавництво Старого Лева)
20. Скринька з червоного дерева: Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ — ХХ століть / Перекладачі: Д. Вейцель, Т. Возняк, О. Гер, Р. Гехтман, М. Зеров, О. Ірванець, Ю. Прохасько, К. Сінченко, Н. Скуратівська, О. Уралова, О. Щерба, М. Яковина (Дух і Літера)
21. Старша Едда / Переклад Віталія Кривоноса (Видавництво Жупанського)
22. Твардох Щепан. Король / Переклад Остапа Українця (Фабула)
23. Токарчук Ольга. Химерні оповідання / Переклад Віктора Дмитрука (Темпора)
24. Уґрешич Дубравка. Музей безумовної капітуляції / Переклад Андрія Любки (Видавнитво 21 )
25. Шабловський Вітольд. Як нагодувати диктатора / Переклад Андрія Бондаря (Видавництво Старого Лева)
26. Шаю Поль дю. Вікінг Івар / Переклад Івана Синєпалова (Пропала грамота)

НОН-ФІКШН

1. Баррон Роберт Еммет. Католицизм. Мандрівка до серця віри (Свічадо)
2. Берджер Джон. Як ми бачимо / Переклад Ярослави Стріхи (IST Publishing)
3. Бовуа Даніель. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. / Переклад Зої Борисюк (Кліо)
4. Естбю Ульва, Естбю Гільде. Углиб за морським коником. Книжка про пам’ять, яка запам’ятається / Переклад Софії Волковецької (Pabulum)
5. Ґауден Ґжеґож. Львів: кінець ілюзій / Переклад Андрія Павлишина (Човен)
6. Джадт Тоні. Після війни. Історія Європи від 1945 року / Переклад Катерини Зарембо (Наш формат)
7. Клевеман Лутц. Львів – забутий центр Європи / Переклад Ігоря Андрущенка (Права людини)
8. Леухіна Анастасія. Зовсім не страшна книга. Про життя, смерть і все, що поміж ними (Дух і Літера)
9. Николишин Олександр. Домалювати дракону зіниці. Історія Китаю у 50 фразеологізмах (Смолоскип)
10. Озерна Дарка. Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я (Yakaboo Publishing)
11. Плохій Сергій. Забуті покидьки Східного фронту / Переклад Надії Коваль (Клуб Сімейного Дозвілля)
12. Пол Памела, Руссо Марія. Як виховати читача / Переклад Олександра Стукала (ArtHuss)
13. Померанцев Пітер. Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності / Переклад Оксани Форостини (Yakaboo Publishing)
14. Снайдер Тімоті. Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника / Переклад Павла Грицака (Човен)
15. Снайдер Тімоті. Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка / Переклад Галини Герасим (Човен)
16. Стяжкіна Олена. Рокада: чотири нариси з історії Другої Світової (Дух і Літера)
17. Супрун Уляна. Мочи манту (Arc.UA)
18. Честертон Ґілберт Кіт. Вічна людина / Переклад Остапа Гладкого (Свічадо)

Есеїстика

1. Асєєв Станіслав. "Світлий Шлях": історія одного концтабору (Видавництво Старого Лева) 

2. Гербіш Надійка, Грицак Ярослав. Велика різдвяна книжка (Портал)
3. 25 есе про головне (Лілея-НВ)
4. Дракулич Славенка. Кафе "Європа". Життя після комунізму / Переклад Роксоляни Свято (Yakaboo Publishing)

5. Забужко Оксана. Планета Полин (Комора)
6. Карі Ольга. Компот із патисонів (Комора)
7. Крюґер Вано. Розчахнута квітка (Laurus)
8. Лютий Тарас. Культура принад і спротиву (Темпора)
9. Махно Василь. Уздовж океану на ровері (Yakaboo Publishing)
10. Майбутнє, якого ми прагнемо. Бібліотека Українського ПЕН (Темпора)
11. Мости замість стін. Що об’єднує українців?Бібліотека Українського ПЕН (Видавництво Старого Лева)
12. Процюк Степан. Відкинуті і воскреслі. Есе про письменників і суспільство (Discursus)
13. Сільваші Тіберій. Дерево Одіссея: есеї, тексти, фото (Art Huss)
14. Швед Павло. З чого нам дозволено сміятись? (Komubook)
15. Щерба Олександр. Щеплення від мороку (Дух і Літера)

Біографії / мемуари/ інтерв’ю / епістолярії

1. Баркетт Елінор Ґолда. Перша жінка – прем’єр-міністр Близького Сходу / Переклад Руслани 

Сторожук (Vivat)

2. Винниченко Володимир. Щоденник. Том 5 (Смолоскип)
3. Влеклий Мірослав. Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала / Переклад Олени Шеремет (Човен)
4. Горбачов Дмитро. Лицарі голодного Ренесансу (Дух і Літера)
5. Ґабор Василь. Мовчи, мовчи: тонкий слід. Принагідні записи 1977–2015 років (Піраміда)
6. Дзюба Іван. Золота нитка: нариси про (не)знаних (Дух і Літера)
7. Маннергейм Карл Ґустав. Мемуари. Том 1 / Переклад Назара Довжка і Ольги Ярешко (Астролябія)
8. Прахов Николай. Страницы прошлого (Книжная палата Украины)
9. Росовецький Станіслав. Шевченко. Сучасна біографія (Дух і Літера)
10. Санченко Антон. Круз та Лис (Комора)
11. Сенцов Олег. Хроніка одного голодування (Видавництво Старого Лева)
12. Соловей Елеонора. Упізнання святого (Дух і Літера)
13. Терен Тетяна. Сотворіння світу. Сім днів із Тарасом Прохаськом (Pabulum)
14. Торо Генрі Девід. Волден, або Життя в лісах / Переклад Ярослави Стріхи (Темпора)
15. Улюра Ганна. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві (ArtHuss)
16. Ушкалова Олександра, Ушкалов Олександр. Спогади про Леоніда Ушкалова (Дух і Літера)
17. Халфен Ізраель. Пауль Целан. Біографія юності поета / Переклад Петра Рихла (Видавництво 21)
18. Шевельов Юрій, Луцький Юрій. Листування (1950-2000 рр.). Книга 2: 1985-2000 рр. / Публікація, текстологічне опрацювання і коментарі Ольги Лучук (Акта)
19. Шевчук Святослав, Забужко Оксана. Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку (Комора)

Подорожні нариси / репортажі

1. Гуменюк Наталя. Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму (Видавництво Старого Лева)2. Курико Віра. Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка (Темпора)
3. Михед Олександр. Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід (Наш Формат)

Мистецькі видання

1. Бернар-Ковальчук Надія. Харківська школа фотографії: гра проти апарату (MOKSOP)

2. Василь Григорович Кричевський. Хрестоматія. Том 2 (1943–1976) (Видавець 3. Маков Павло, Жадан Сергій. Постійне місце проживання (IST Publishing)4. НАРБУТ. Студії. Спогади. Листи / Упорядник: Сергій Білокінь (Родовід)
5. Семчишин-Гузнер Олеся. Модест Сосенко (1875-1920). Живопис, графіка: альбом-каталог (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького)
6. Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута (Видавець Олександр Савчук)
7. Фінберг Олена. Рейзеле. Витинанка. Розмальовка. Антистрес (Дух і Літера)
8. Яблонська Тетяна. Щоденники, спогади, роздуми / Упорядниці: Гаяне Атаян та Ірина Зайцева (Родовід)

Гуманітаристика

1.Актон, Лорд. Нариси з історії свободи, влади та демократії / Переклад Петра Таращука, Ніни Поліщук, Наталії Обвінцевої, Олега Проценка (Простір)

2. Бекірова Ґульнара, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко, Бекір Аблаєв. Історія Криму і кримськотатарського народу / Українською та кримськотатарською мовами (Майстер книг)
3. Берджер Джон. Як ми бачимо / Переклад Ярослави Стріхи (IST Publishing)
4. Бойс Йозеф. Кожна людина – художник / Упорядниця: Леся Кульчинська. Переклад Володимира Артюха, Олександра Григоренка, Катерини Міщенко (Медуза)
5. Бреннан Джейсон. Проти демократії / Переклад Максима Бистрицького (Дух і Літера)
6. Величко Самійло. Літопис / Упорядники: Геннадій Боряк, Тетяна Таїрова-Яковлєва (Кліо)
7. Грищенко Олекса. Мої роки в Царгороді 1919-1920-1921 (Піраміда)
8. Заґмайстер Стефан, Волш Джессіка. Краса / Переклад Оксани Журавльової, Галини Пехнік (Art Huss)
9. Кірносова Надія, Цісар Наталія. Пекін vs Бейдзін. Чжуанцзи vs Джвандзи. Проєкт української практичної транскрипції китайської мови (Сафран)
10. Монолатій Іван. Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури (Лілея-НВ)
11. Рихло Петро. Пауль Целан. Референції (Дух і Літера)
12. Смотрицький Мелетій. Апологія паломництва до східних країв / Переклад Ростислава Паранька (Акта)
13. Стріха Максим. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням (Дух і Літера)

Джерело: сайт Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу

Читаймо, друзі!

Що більше читаєш - то ширші можливості

В Новий рік - з новою книжкою

 

      ПОДАРУНКИ

Хлопцям треба дарувати
Танки, кораблі, гармати,
Різні прилади технічні
І санчата блискавичні.

Для дівчаток подарунки:
Кільця, сукні, візерунки,
Кошик з милими зайцями
І намисто з камінцями.

А всім людям? От питання...
Посмішку, тепло, кохання,
Мира і добра багато -
Ось що треба дарувати!

               Сергій Батура

    Чудовий  новорічний подарунок отримали  читачі відділу абонементу           ЦРБ ім. М.О. Некрасова від учнів 8-В класу природничо – наукового ліцею №145 м. Києва - 35 примірників сучасної дитячої літератури.

      За дорученням батьківського комітету 8-В класу "Подяку" від адміністрації ЦРБ ім. М.О. Некрасова отримала шановна Олена Іванівна.

  Вітаємо всіх користувачів, працівників бібліотеки та шановних дарувальників книжок з Новорічними святами!

Розгром Кирило - Мефодіївського братства. Психологія зради.

   З часу діяльності таємного Кирило- Мефодіївського братства в Києві, минуло вже 175 років.  До цієї події у відділі абонементу було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку "Братство".

  Донос - як привід руйнування братства. Про психологію підступності та зради, про те, що відбувалося з його учасниками розповідає роман Олександра Гавроша «Донос».

               Обговорення книги відбулося у літературній   вітальні відділу абонементу.   

Учасники обговорення - працівники відділу обслуговування бібліотеки ім. М.О. Некрасова висловили свої враження від прочитаного,

зробивши акцент на наступних питаннях:

- нерозділене кохання , злиденність і гостра заздрість бідного студента Петрова по відношенню до Шевченка, що і призвели до трагедії;

- новий погляд на Тараса Григоровича, як на людину, поета, художника;

- особистість М.Костомарова, одного з фундаторів Кирило-Мефодієвського проекту, мрійника та інтелектуала;

  - спроба розкрити почуття, які підштовхнули молоду, ще не стійку морально людину на таку дію, як зрада. 

  Виникло питання, що ж, або хто у решті-решт надав поштовх зраднику? Автор книги майстерно розкрив психологію зради.

   Таке ганебне явище, як донос, було завжди і, на жаль, залишається і сьогодні. Учасники обговорення дійшли висновку, як важливо звертати увагу на своє оточення та усвідомлювати постійну загрозу від зрадників і донощиків. Книга О.Гавроша "Донос" дає також надію на справедливість, адже винуватець розгрому Кирило-Мефодіївського братства був покараний долею.

   Запрошуємо читачів бібліотеки до ознайомлення з книгами цієї тематики.

Шана Шанаєву.

  Під час карантину суспільні зв'язки є обмеженими, тому ми раді друзям, які завітали до ЦРБ ім. М.О. Некрасова з нагоди відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю та Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

     Жорж Шанаєв - учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (виконував роботи з герметизації конструкцій споруджуваного "Укриття" (Саркофагу) над зруйнованим 4-м блоком ЧАЕС), інвалід 2-ї групи, науковець, автор 20 винаходів, має патент Франції, низку раціоналізаторських пропозицій, 150 науково-технічних публікацій. Нагороджений: відзнакою „Винахідник СРСР”, 7 дипломами науково-технічних конкурсів, 11 медалями виставок ВДНГ СРСР і УРСР, Державною премією СРСР в галузі науки і техніки. За розробку і впровадження технології відновлення нафтових резервуарів, підводних трубопроводів і корпусів суден на основі застосування спеціальних полімерних клеїв” (1985 р.), орденом "За відвагу у надзвичайній ситуації", орденом "За мужність, честь та милосердя" (2006 р.), орденом "Знак пошани" (2007 р.) та ін. До речі, Жорж Іванович - єдиний водолаз в Радянському Союзі, який отримав Державну премію СРСР в галузі науки і техніки.

 Жорж Іванович бере активну участь у громадській діяльності, повсякденно в пошуках чогось нового. У 2000 році створив і очолив першу в Україні студію-галерею творчості інвалідів "Ми духом незламні". У 2009 році колективу присвоєно високе звання "Народний аматорський колектив". Очолює Київське відділення ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів».

  Неоціненні заслуги Жоржа Шанаєва у громадській патріотично-виховній роботі. Безліч зустрічей з молоддю, розповіді про участь у Революції Гідності, лекції в проекті "Славетні епохи України" - це лише невелика частина діяльності Жоржа Івановича. Він цікавий художник-графік, ілюстратор багатьох історичних книг. Його творчий доробок може скласти цілу галерейну  експозицію.

  У лютому 2011 року в Києві за під­тримки Київського земляцтва осетинів побачило світ унікальне літературно- художнє видання – «Нартіада: героїч­ний епос». Книжка лаконічно про­ілюстрована унікальною графікою ху­дожника Жоржа Шанаєва – киянина, осетина за походженням. Вона являє собою переклад частини нартського епосу українською мовою. До нарт­ського епосу включено багато древніх легенд скіфо-сарматської та алано - осетинської історії й міфології.

        

  

  Такі постаті, як Жорж Іванович Шанаєв є справжніми Героями України, які все своє життя присвятили рідній Батьківщині. І наш обов'язок шанувати і допомагати їм.

"Почни діяти - зупини насильство!"

У рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" та з нагоди Всеукраїнського тижня права у читальній залі бібліотеки було оформлено інформаційний перегляд літератури "Почни діяти - зупини насильство!". Мета: привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Запрошуємо до перегляду!

«Наївна геніальність» : до 120-річчя від дня народження Катерини Білокур

Бібліографічна новинка циклу «Митці України»

Білокур Катерина Василівна — українська художниця, майстриня народного декоративного живопису. Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
120 років тому народилася українська художниця Катерина Білокур.
Її роботи вразили Пабло Пікассо, критики називали її геніальною, а батьки проклинали.
Катерина Білокур є представницею так званого "наївного мистецтва" — групи художників, які не здобули професійної освіти, але стали частиною художнього процесу. Це додало їхнім роботам самобутності та свободи від усталених правил.
Представниця народного декоративного живопису, найбільше малювала квіти — олійними фарбами. Катерина Василівна привернула загальну увагу до своїх полотен, вразивши найвибагливіших знавців та поціновувачів яскравою самобутністю, поетичною силою своїх творів. Вони мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як глибоко розвинуте в ньому естетичне почуття, яка сприйнятлива душа до всього прекрасного в житті.

"Цар-Колос"

“Берізка”,

“Колгоспне поле”

Три вище представлені картини Білокур — “Цар-Колос”, “Берізка”, “Колгоспне поле” — на експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі у 1954 році побачив Пабло Пікассо. Він сказав: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!”

Рідкісним був хист цієї жінки, володіла вона винятковим чуттям. Вона помічає незвичну форму листка орхідеї, за тридцять кілометрів пішки йде аж під Пирятин, щоб побачити десь там, у лузі, цвіт конвалії. У вільному леті уяви художниця бачила свій, особливий світ, її квіти реальні і водночас вони вихоплені з якихось видив фантазії, з казки, наче вони з тих квітів, що їх дівчата мріють знайти в ніч на Івана Купала.
“Ой як радісно, як є можливість кожного дня працювати: не почувається ні старість, ні самотність, бо з-під пензля кожного дня на полотні виростає щось нове, прекрасне і чудове”, — писала Катерина Білокур.

Пензлі для роботи вона вживала лише власного виробництва, виготовляючи їх з тхорячих волосинок, бляхи з-під консервної банки та вишневої гілочки. Вони мали по кілька волосків, нагадували голку, проте лише такими пензлями мисткиня могла тонко й майстерно опрацьовувати кожну деталь свого твору. Процес роботи над кожною картиною тривав довго, а над окремими творами вона працювала по кілька років. До своїх картин ставилася з великою відповідальністю та вимогливістю.
Її життєпис — то як роман, сповнений драматизму, де було й нерозділене кохання і чиєсь нерозуміння, де були й конфлікти з близькими людьми, і причиною всьому була та ж таки одержимість, нездоланна відданість мистецькому покликанню.
У Києві є вулиця Катерини Білокур, а в Музеї українського народного декоративного мистецтва можна оглянути добірку її робіт.

До ювілейної дати художниці інформаційно-бібліографічним відділом підготовлено і видано бібліографічний нарис «Душа-квітка» (детальніше>>>)

У читальній залі  ЦРБ оформлено книжково-ілюстративну виставку "Майстриня наївного мистецтва"

Приходьте, читайте цікаві матеріали про життя і творчість Народної майстрині!

І спалахнула зіркою на чужому небі : Марія Башкирцева

 Бібліографічна новинка циклу «Видатні жінки в історії України»

«Мистецтво... Коли потрапиш у  його світ, ніхто тобі не потрібний, ти залежиш тільки від нього, і якщо не під силу тобі його ьягар тягар, то, значить, ти ніщо… Мистецтво! Я уявляю його собі як вічне джерело...»

Башкирцева М.К.

Марія Костянтинівна Башкирцева, (23 листопада 1858(1860), Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія — 31 жовтня 1884, Париж) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; авторка знаменитого «Щоденника».
В одному з розкішних залів Люксембурзького палацу в Парижі увагу відвідувачів привертає скульптурна композиція Ланжеп’є “Безсмертя”. Із мармуру висічено юного генія який вмирає біля ніг ангела смерті. Очима, сповненими надії, дивиться він туди, де викарбувані імена видатних митців Франції, які пішли з життя ще на світанку своєї творчості Серед них значиться й прізвище нашої співвітчизниці — української художниці Марії Костянтинівни Башкирцевої:
Зірка її слави метеором пронеслася над Європою і згасла... Та навіть той творчий спадок, що його встигла створити М.Башкирцева, зайняв гідне місце в скарбниці світового живопису. Це внесок талановитої й самобутньої художниці, глибоко національної своїм життєвим корінням, попри іноземний вплив.

Ця незвичайна дівчина вражала сучасників плодами своєї титанічної праці й сміливістю думок, змушувала братися за перо публіцистів, поетів, письменників, мистецтвознавців у багатьох країнах Європи та в Америці. Проте в Україні ім’я художниці стало відоме лише через сто років після її смерті.
Твори М. Башкирцевої вражають своєю чарівністю, неохватною глибиною й людяністю. Її турбують не тільки суспільні проблеми у Франції, а й складне становище селян України, спогади про яке вона занотовує у рядках «Щоденника».
Емігрувавши з України до Європи, Марія Башкирцева увібрала досвід як французької культури, що виховала у неї живописний смак, так і української, яка обумовила її національну самобутність.
Мистецтво україно-французької художниці відобразило загальні для обох культур тенденції до демократизації, звернення до реального життя, відходу від штампів академічного живопису.
Башкирцева – художник-реаліст, майстер з дуже виразною естетичною позицією, що відрізнялася від класичної школи.
Для неї неприйнятна була система натуралістичних прийомів, сухість живописної техніки, точне зображення натури, умовність колориту та слащавої краси. 

Прикро, що таким коротким було життя Марії Башкирцевої. Але всього за кілька років вона створила 150 картин, , малюнків і скульптурних етюдів. Твори її зберігаються у музеях Франції, Голландії, США. У Ніцці, її ім’ям названо одну з вулиць. У місцевому музеї існує постійно діюча виставка художниці. І лише окремі полотна потрапили у музеї Дніпра та Харкова.
Всі ці твори, начерки, скульптурні етюди, літературна та епістолярна спадщина — лише пролог до великого творчого життя, яке скінчилося на самому початку. Проте в єдиному вольовому пориві Марія Башкирцева встигла піднятися до проблем, що назріли у світовому художньому процесі, й стати врівень з найпрогресивнішими митцями другої половини XIX століття.
Її талант, воля і творчий доробок стають надбанням рідного народу. Провідною для нас може бути улюблена теза Марії: “Ніщо в цьому світі не минає безслідно”.

Більш детально ознайомитись з життям і творчістю художниці Марії Башкирцевої допоможе
бібліографічний нарис «І спалахнула зіркою на чужому небі…»:
(натиснути тут)

І мертвим, і живим, і не народженим....

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Дані науково-демографічної експертизи вказують на те, що загальна кількість людських жертв від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить близько 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених перевищують 6 мільйонів.

У Києві традиційним місцем вшанування пам'яті жертв голодоморів є скульптура Дівчинки з колосами біля Музею Голодомору-геноциду. 28 листопада сотні людей вшанували пам'ять загиблих від голоду 1932– 33 років. 

Співробітники бібліотек ЦБС Голосіївського району м. Києва, також прийшли вшанувати пам'ять жертв голодоморів.

До дня пам'яті жертв голодомору, у  ЦРБ ім. М. О. Некрасова було оформлено виставку - реквієм "Нас вбивали, бо ми українці...". 

                                           

   

                                                                                             

Революція Гідності: ціна Свободи

І хоч ця битва ще триває

У цей скрутний для України час,

Одна надія серце зігріває –

Небесна Сотня молиться за нас.

Присвячується пам’яті Небесної сотні

21 листопада у День Гідності та Свободи співробітники і читачі бібліотеки вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та подій на Майдані кінця 2013 початку 2014 року. Були покладені квіти біля пам'ятних місць, а саме на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві та у Маріїнському парку до пам'ятника п'ятьом Героям Небесної Сотні, загиблим 18 лютого. 

 

Вічна пам'ять! Слава Героям України!