27 жовтня, 2020

Книжки українською онлайн

Бібліографічний дайджест

Читати книжки українською онлайн


Слухати книжки українською онлайн



------------------------------------------------

------------------------------------------------

21 жовтня, 2020

Прогулянки Києвом сидячі на дивані

Бібліотечно-краєзнавчий туризм

Цикл відео-екскурсій: "Любіть своє місто"

 ------------------------------------------------

------------------------------------------------

Шановні користувачі!

Літературу з будь-яких запропонованих вам маршрутів ви можете знайти в краєзнавчій картотеці ЦРБ ім.М.О.Некрасова

12 жовтня, 2020

До Дня українського козацтва та Дня захисника України


  14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці, 
День Українського козацтва та День захисника України

  Свято Покрови Пресвятої Богородиці є одним з великих релігійних свят для православних всього світу. Українцям здавна була притаманна особлива любов, шанування і благоговіння перед Богородицею. Сьогоднішній день також було проголошено Днем Українського козацтва. Козаки Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею. Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя українського народу. В найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво виступало справжнім захисником рідної землі, оборонцем віри, моралі та державних традицій України. Впродовж століть могутнє козацьке братство здійснювало вплив на європейську історію. Саме з козацького роду вийшли відомі всьому світу діячі національного відродження України. Й нині сотні тисяч нащадків козаків розвивають кращі традиції своїх предків, які є для них взірцем доблесті, шляхетності, відданості Вітчизні. 
 День захисника України ми відзначаємо також 14 жовтня, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет. Попри зміну часів і політичних систем, День захисника України асоціюється, насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.
Цікаві та маловідомі факти про українських козаків

  Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як країни так і світу. Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Згадки про козаків зустрічаються й в зарубіжних джерелах. Козаки були не просто вояками, адже поряд з силою, мужністю, розумом, хитрістю, повсякчас, зустрічається елемент загадковості та містики.
 Однією з важливих переваг козаків, окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності були хитрість та не абияка кмітливість. Практично завжди запорожці непомітно підкрадалися до своїх ворогів, та заставали їх зненацька, забезпечуючи собі тим самим більше шансів на перемогу. Не можна не згадати про унікальні та оригінальні козацькі човни, що використовувалися для походів. Як це не дивно, але козацькі судна можна сміливо назвати прообразом сучасних підводних човнів, адже вони були побудовані особливим чином, з використанням подвійного дна. Між двома днищами човна розміщували вантаж-баласт, завдяки якому судно занурювалося в воду. Це давало можливість непомітно підпливти до недругів. Перед боєм цей баласт викидався, а човен несподівано виринав на поверхню, це ставало справжнім шоком для ворогів, адже ніхто, навіть не думав, що човен з козаками може виринути з глибин. Задля досягнення такого ж ефекту несподіванки часто використовували й інший метод, а саме – перевертали човни догори дном. 
 Цікаво, що одним з перших демократичних об’єднань у світі прийнято вважати Запорізьку Січ. Всі рішення та питання стосовно життя, побуту та діяльності вирішувалися на загальних зборах-радах, шляхом голосування. Також Запорізьку Січ по праву вважають першим політичним формуванням на території нашої країни. Січ мала всі ознаки республіки, була повністю незалежна й більшість європейських країн намагалися встановити з нею дипломатичні зв’язки. Помилково думати, що у мирний час основною забавкою козаків була пиятика. Звісно без міцних напоїв обходилося не завжди, але все ж козаки полюбляли культурний відпочинок, вони грали на різноманітних музичних інструментах, танцювали, співали пісень та влаштовували показові поєдинки на втіху собі та оточуючим. Також доволі багато справ в козаків було й по господарству, адже жінок на Січі не було взагалі. В походах вживати міцні напої було суворо заборонено, а порушення цієї заборони прирівнювалося до зради й могло каратися смертю. Сімейне життя козаків, було складним, а інколи його й взагалі не було. Існують міркування, що в козаків був особливий обряд-ритуал, під час якого воїни-побратими обмінювалися своїми натільними хрестиками, що уособлювало вірність один одному. Закони та правила на Січі були суворими та інколи жорстокими. Так за крадіжку чи вбивство побратима, винуватець повинен був розплачуватися своїм життям, його могли бити кийками, чи навіть поховати живцем в домовині разом з небіжчиком. Можливо це було зовсім негуманно, але дисципліна в козаків була відмінна.

 Надзвичайним явищем в козацькому світі були особливі хлопці та чоловіки, так звані характерники. За переконаннями своїх сучасників походили вони від древніх, ще язичницьких, волхвів, які вміли пророкувати майбутнє та володіли таємними знаннями. Згідно теорій деяких вчених, факт існування характерників можна пояснити наступним: після прийняття християнства на Русі язичників почали переслідувати греки та князі. Тому, для волхви починали тікати та створювати невеликі об’єднання – січі, подалі від великих міст. Саме в таких об’єднаннях волхви навчали воїнів всім особливостям бойових мистецтв, звичаям, обрядам та передавали свої знання. Про козаків-характерників згадують наступне: "їх ні вода, ні вогонь, ні шабля, ні звичайна, не срібна, куля не брала", що вони "могли плавати на човнах по підлозі, відкривати замки без ключів, переходити водойми по циновках з лози чи сукняній повсті, бачити навкруг себе за кілька верст, брати в руку розпечені ядра та залізо, влазити та вилазити з міцно зшитих чи зав’язаних мішків, перетворювати вершників на птахів, людей у кущі, а самі могли перекидатися на котів, залазити в відро та плисти в ньому під водою тисячі верств". Козаки не лише користувалися своїми власними знаннями, вони збагачували та запозичували свої вміння досягненнями й інших народів. Так існують згадки що на Запорізькій Січі жилий іноземні гості та представники близько 20 національностей. Окрім гостей, козаки їх старшина та гетьмани доволі багато подорожували, знайомлячись з культурою, науковими здобутками та звичаями інших націй, тим самим збагачуючи свою.
 Одного загального прапора в козаків не існувало, кожна сотня чи полк мали свої власні стяги, однак починаючи з 17 століття з’являються згадки про головний прапор Запорізької Січі. На цьому стязі було зображено Архангела Михаїла на червоному фоні з одного боку, а з іншого білий хрест, золотаве сонце, півмісяць та зорі. А своєрідним символом-гербом став образ козака з мушкетом.
 Незвично та цікаво що на козацьких прапорах доволі часто зображували шестикутну зірку. Згідно давніх переконань та вірувань, це був знак гармонії, який міг символізувати окремий рід чи бути символом магії. Одним з невід’ємних атрибутів козака була його зачіска та вуса, за думками більшості дослідників, запорожці успадкували цю традицію від своїх предків язичників. Традиція голити обличчя та голову дійшла до Київської Русі від місцевих племен, а з часом дійшла й до запорізьких козаків. Згідно історичних дослідженні у древніх слов’ян не було жодного божества з довгим волоссям чи бородою, отже такий зовнішній вигляд вважався божественним. Хоча на противагу цій теорії існує легенда, що козаки вважали себе надто грішними щоби попасти до раю, а отже може Господь змилується над ними й витягне з пекла за чуба. Козаки вважали, що як загинуть на війні, їх янгол в небо понесе за чуприну. Цікаво що така легенда та зачіска притаманна не лише українським козакам. В давні часи оселедців вистригали й єгипетським фараона, й індіанцям з далеких племен, й татарам, персам, японським самураям та багатьом іншим також згадки про таку зачіску можна зустріти в різних казках та легендах, згадайте хоча б турецького Джина. У запорожців був цікавий звичай, тримати курені завжди відкритими, так мандрівник чи перехожий міг зайти туди, відпочити, поїсти, погостювати та рушити далі в дорогу, навіть якщо господаря не було вдома. Однак, на противагу цій гостинності, існувало суворе правило, виносити з куреня нічого не можна, в інакшому випадку суворе покарання. Також якщо хтось знаходив якусь річ на Січі, її прив’язували до високої палиці чи стовпа і якщо за три дні власник не знаходився, ця річ переходила у власність того хто її знайшов.
 Подейкують, що на Хортиці й досі росте дуб, оспіваний козацькими легендами, думами та піснями. В деяких з них розповідається про обряди та ритуали, які проводили перед боєм. Місцеві жителі переконані, що тому дубові вже 700 років. Походження самого терміну «козак» оповите різноманітними теоріями. Так згідно переконань деяких польських вчених, поняття козак пішло від імені відомого ватажка Козака, який майстерно боровся з татарськими завойовниками. Ще одна теорія походження цього поняття, базується на слові «коза», адже козаки були хитрими й могли проникнути будь-куди. В перекладі з турецької «козак» означає «розбійник, волоцюга», логічно допустити що саме таке прізвисько турки давали українським воїнам. Очевидно саме воно й прижилося, та з часом втратило своє негативне значення.
 Цікавим історичним фактом є й те що українські козаки добралися й до Америки. Так, Джон Сміт, засновник одного з перших поселень британців на американському континенті, брав участь в боротьбі з турками та татарами й потрапив в полон. Сміта з полону врятували запорізькі козаки, він гостював на Січі звідки й повернувся до Англії, куди й запросив своїх рятівників. Саме в цей період англійці вирішили заснувати першу колонію на території Америки. Джон Сміт вирушив у цю подорож прихопивши з собою декількох козаків, що виявили бажання подорожувати разом з ним. Саме так українці допомагали засновувати Америку.

До Дня українського козацтва та Дня захисника України у читальній залі ЦРБ 
ім. М.О. Некрасова бібліотекарі підготували книжково-ілюстративну виставку        "Ким були козаки і що про них потрібно знати кожному". 

Представлена література розрахована на широке коло користувачів, які цікавляться історією українського війська та розповідає про захисників України, які ціною свого життя упродовж століть захищали і наразі продовжують боронити рідну землю від загарбників.



09 жовтня, 2020

Віртуальний день політичного інформування

Готуємось до виборів



--------------------------------------------------------------------------------------

Досі не вирішили, йти на вибори чи ні? З курсу ви дізнаєтесь, чому вибори – це важливо і необхідно у сучасній державі, а піти на вибори все-таки варто.

Курси для виборців по місцевим виборам 

Потрібно голосувати по-новому, а ви не знаєте як? 

Тоді цей курс саме для вас

--------------------------------------------------------------------------------------

ДІЯ.    Серіал «Кандидат» 

--------------------------------------------------------------------------------------

Рекомендована література

Боярський, О. Децентралізація і людина: система координат в умовах «демократичної правової  державності / О. Боярський // Держава і право: Збірник наукових праць.– Київ, «Юридична думка», 2019.– С. 16-30.

Пильгун, Н. Правова свідомість та правова культура в контексті формування громадянського суспільства / Н. Пильгун, О. Ройко // Держава і право.– 2019.– Вип. 86.– С. 17-22.

Конституція України – основний закон держави і суспільства // Соціальний захист сьогодні.– 2020.– №5‑6.– С. 2.

Основний закон: змінюючи країну, змінюватися самим // Урядовий кур’єр.– 2020.– 27 черв.– С. 1, 4.

Костюк, Т. Політико-правові аспекти встановлення ефективної взаємодії держави й громадянського суспільства в Україні / Т. Костюк // Віче.– 2015.– №24.– С. 34-36.

Немчинов, О. «Нове районування сприятиме зменшенню бюрократії  та кількості держслужбовців» /О. Немчинов // Урядовий кур’єр.– 2020.– 17 вер.– С. 3.

День місцевого самоврядування в Україні // Соціальний захист сьогодні.– 2019.– №11-12.– С. 66-67.

Касьянова, И. Кого партии «тянут» в депутаты Киеврады: (Выборы в Киеве) / И. Касьянова // Вести.– 2020.– 30 сент.– С. 7.

Касьянова, И. Кого партии «тянут» в депутаты Киеврады: (Выборы в Киеве) / И. Касьянова // Вести.– 2020.– 29 сент.– С. 7.

Касьянова, И. Первые десятки: кого партии «тянут» в депутаты Киеврады: (Выборы в Киеве) / И. Касьянова // Вести.– 2020.– 28 сент.– С. 6-7.

Добров, В. Андрей Пальчевский: «Пенсии нужно увеличить на 60% уже сейчас»: (Выборы в Киевсовет) / В. Добров // Факты.– 2020.– №39(окт.).– С. 6.

Иванов, А. «Прошел период голосований сердцем. Теперь нужно умом»: (Выборы в Киевсовет) / А. Иванов // Комсомольская правда в Украине.– 2020.– 1‑8 окт.– С. 5.

07 жовтня, 2020

Відкриття пам'ятника полковнику Армії УНР Петру Болбочану

4 жовтня 2020 року, у Києві відкрили пам'ятник полковнику Армії УНР Петру Болбочану, автором якого є Михайло Горловий. Скульптура розташована в сквері, названому також на честь українського полководця, що на вулиці Січових стрільців, навпроти кінотеатру "Київська Русь".

Петро Болбочан – полковник армії УНР, відомий успішною кримською операцією – це найбільший його мілітарний капітал. У 1918 році він розбив на Перекопі війська більшовицької Росії та увійшов до Криму, повернувши Україні Чорноморський флот... читати далі >>>

На відкритті пам’ятника були присутні читачі та працівники бібліотек централізованої бібліотечної системи Голосіївського району міста Києва.