В Україні відзначають День прикордонника

У День прикордонника 30 квітня ми вшановуємо подвиг людей, які перші зустріли окупанта на українському кордоні.

Після початку війни прикордонники відіграють важливу роль у захисті територіальної цілісності нашої країни.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Корабель Прикордонної служби ФСБ РФ підійшов до острова Зміїний та вимагав від українських прикордонників скласти зброю.
Росіяни вдарили з корабельних озброєнь, застосували бойову авіацію, але зламати бойовий дух українців не змогли. Окупанти повністю зруйнували інфраструктуру острова, на якому перебували 13 українських прикордонників.
Зрештою ЗС Росії захопили острів. Але відповідь бійців агресору "Російський військовий корабель, йди нах*й" стала легендою, а для окупантів - довічною ганьбою.

8 років розв’язаної Росією війни чітко продемонстрували суспільству надзвичайну важливість надійної охорони державного кордону. Саме прикордонники першими відчули підступність ворога і у 2014 і у лютому 2022. 

В умовах воєнного часу прикордонники, як і раніше непохитно стоять на захисті державного кордону. Незважаючи на те, що зараз це стало в рази більш відповідальнішою та небезпечною місією. Разом з воїнами Збройних сил України ви бороните незалежність нашої Держави. Спільними зусиллями ми зможемо відновити територіальну цілісність України та гарантувати мир і спокій на вільній українській землі.
Прикордонники вистояли, набули досвіду і стали сильнішими, але заплатили за це велику ціну.

Низько вклоняємось пам’яті загиблих прикордонників.

У публіувції використана інформація з  сайту https://zn.ua/ukr/UKRAINE/v-ukrajini-vidznachajut-den-prikordonnika.html

28 квітня – Всесвітній День охорони праці

 

   Цьогоріч, враховуючи сучасні реалії в умовах воєнного стану, який запроваджено в нашій країні у зв’язку з бойовими діями, Всесвітній День охорони праці направлений на проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань оперативної підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, збереження життя та здоров’я працівників під час виконання своїх професійних обов’язків, дотримання вимог охорони праці.

   Нажаль, в умовах воєнного стану умови праці пов’язані з великою кількістю смертельно небезпечних ризиків. Зареєстровані випадки загибелі працівників на робочих місцях.

      Державною службою України з питань праці розроблені та розміщені на сайті Рекомендації для роботодавців щодо організації виконання робіт підвищеної небезпеки під час воєнних (бойових) дій. Рекомендації для роботодавців щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які функціонують та надають соціальні послуги в умовах воєнних (бойових) дій.

    28 квітня 2022 року вшановують пам’ять працівників, які загинули на виробництві, як в мирний час, так і під час воєнного стану.

"Чорнобиль. Його забути не дозволяє майбутнє."

     Воєнний стан вносить свої корективи у життя та діяльність. 

  Запланований у ЦРБ ім.М.О.Некрасова вечір-вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довелося переформатувати. І відбулася зустріч з Жоржем Шанаєвим - справжнім героєм Чорнобиля, багаторічним нашим партнером у бібліотеці ім. В.А.Симоненка, оскільки 86-річний Жорж Іванович мешкає поблизу і обмежений у пересуванні. Зустріч вийшла теплою, душевною. Працівники трьох бібліотек ЦБС Голосіївського району радо вітали ветерана, підтримали його морально, оскільки він живе один, родичі виїхали, запрошень на заходи немає. Тому Жорж Іванович отримав також продуктовий набір від працівників бібліотек та партнерів.

   Цікавим було знайомство з Станіславом Шевченком - заслуженим діячем мистецтв України, заслуженим діячем польської культури, автором кількох поетичних збірок, лауреатом багатьох літературних премій. Він розповів про свою діяльність голови об’єднання київських поетів при Національній спілці письменників України, прочитав свої вірші, присвячені Голосіїву та Чорнобилю. Вразили його строки про тарпанів у Чорнобилі:

Летить біля Чорнобиля тарпан

З лошицями, росу збиває вранці.

Він тут вожак, суддя,

 всевладний пан

В одній із найвільніших резервацій…

     У наші важкі, трагічні часи дуже важливо зберігати дружні зв’язки, дбати про тих, хто поруч, допомагати і словом і ділом. А бібліотека має можливості це робити, об’єднувати людей і країну.

26 квітня − День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

 Пропонуємо вашій увазі літературно-художні видання

"Чорнобильська бувальщина"

Анатолія Андржеєвського та

"Чорнобиль:етюди з натури"

Олега Векленко

"Чорнобильська бувальщина".         

     Розповідь - спомин  Анатолія Андржеєвського,   інженера Всесоюзного інституту з проектування будівництва атомних електростанцій Міністерства енергетики СРСР, який  брав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, а також в розробці комплексу заходів по укриттю реактора. 

     Автор згадує якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, про ліквідацію аварії, евакуацію населення, як будували нове місто Славутич. Спомини доповнені вирізками з тогочасної преси, віддруками довідок, особистими світлинами. 

"Чорнобиль: етюди з натури".

 

 Короткі оповідання-спогади учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заслуженого діяча мистецтв України, члена Спілки художників України, професора кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка .

   Особистий погляд на події, що відбувалися в травні-червні 1986 року. Автор відтворює правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.

   Книга ілюстрована документальними фотографіями з архіву автора, а також малюнками, виконаними безпосередньо в зоні робіт з ліквідації наслідків катастрофи.

    Події     Чорнобильської катастрофи залишили глибокий слід у душі кожного з авторів і знайшли своє відображення у правдиво викладеному матеріалі.

Щорічно повертаючись до подій катастрофи, 

ми маємо розмірковувати над своїм призначенням на землі і

 намагатися жити так, щоб не завдавати болю тим,

 хто співіснує поряд з нами

 

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

Чорнобиль. Його забути не дозволяє майбутнє.

У 2021 році до 35-річчя Чорнобильської катастрофи відбулася відеоконференція, у якій взяли участь працівники ЦРБ ім. М.О.Некрасова. Ми мали можливість поспілкуватись з учасниками ліквідації наслідків аварії, познайомитись та обговорити їх творчість. Свої картини представили ліквідатори, які стали художниками та громадськими діячами: Олексій Бреус, Юрій Дрюченко, Жорж Шанаєв.

Були плани зробити виставку їх робіт у бібліотеках ЦБС Голосіївського району. Особливо цікавою є творчість Олексія Бреуса – оператора, який останнім натиснув на кнопку, намагаючись приборкати сумнозвісний четверний реактор на Чорнобильській АЕС.

Після аварії Олексій Бреус став журналістом та художником.

Працював колишній інженер у газеті «Голос України» і в інформаційному агентстві УНІАН.

А в 2000-му році захопився живописом і приєднався до групи незалежних художників «Стронцій-90», чиї картини також присвячені темі аварії на Чорнобилі. Разом вони проводять виставки й акції.

«У журналістиці я доволі довго писав про Чорнобиль все, що завгодно, але не те, що пережив сам, не про свій досвід. Як художник я маю набагато більше можливостей. Я не маю рамок, я вільний» - каже Олексій Бреус.

Знаменитою стала робота «Ліквідатор», у якій автор за аналогією з малюнком Леонардо да Вінчі переосмислює сучасну історію людства. Він зобразив себе у вигляді «Вітрувіанської людини» сьогодення, на фоні великого знаку, що означає радіацію. Ця картина перекидає міст від сучасності до вічних цінностей минулого. Щоб зрозуміти картину Олексія Бреуса, треба звернутись до змісту малюнку Леонардо да Вінчі. Завдяки символічності зображення багато хто вважають його відображенням всієї світобудови. Крім свого величезного історичного і наукового значення, “Вітрувіанська людина” несе і значне естетичне навантаження. Малюнок виконаний тонкими точними лініями, ідеально передає людські форми. Створений Леонардо образ дуже виразний, тому запам’ятовується. Навряд чи можна знайти цивілізовану людину, яка не бачила це зображення і не знає його автора.

Перебуваючи під враженням від божественних пропорцій, які проступають на святині, да Вінчі створив свій шедевр і тим самим помістив людину як образ Бога в центр Світобудови. І сьогодні "Вітрувіанська людина", сенс створення і існування якого виходить далеко за рамки художнього зображення, символізує людину у Всесвіті і є прикладом ідеальних пропорцій для архітектури.

Події Чорнобильської аварії зробили світ іншим, 

показали людям, як треба відноситись до життя на Землі, 

берегти людей і природу. А ще важливо бути обізнаними у всіх

 сферах науки, адже,інколи від цього залежить виживання.

Останні події російсько-української війни засвідчили, що тема Чорнобильської катастрофи отримала трагічне продовження.

Енергоатом повідомив, що російські загарбники зазнали значного зовнішнього та внутрішнього опромінення у Чорнобильській зоні відчуження. Знаходячись у зоні відчуження  та  не володіючи навичками із забезпечення особистої безпеки при роботі на радіоактивно забрудненій території, загарбники зазнали значного зовнішнього та внутрішнього опромінення, яке, без сумніву, матиме прояв у формі онкозахворювань.

Ми живемо у світі, який надсилає людству нові загрозливі виклики, наприклад з поняттям «ядерний тероризм» зіткнулись безпосередньо.

Тільки віра у те, що все ж таки переможе розум,

дає нам надію. А ще сподівання на захисників України,

які боронять майбутнє, так, як це зробили герої Чорнобиля.

                                                 

Публікація підготовлена Логвіненко З.А.