До Дня пам’яті Чорнобильської трагедії

З 23 по 27 квітня у читальній залі ЦРБ
 ім. М. О. Некрасова діє виставка-застереження «Чорнобиль: трагедія, подвиг, застереження».

  

 

 26 квітня 2018 року відзначають 32-гу річницю аварії на Чорнобильській АЕС - найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності. З вересня 2003 року цей день також оголосили  Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

 

 

 

 Сучасне покоління не має права забувати про аварію на ЧАЕС, про героїзм та самовідданість простих людей: пожежників, хіміків, дозиметристів, міліціонерів та військових, які віддали життя заради майбутнього. Нажаль, жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються і досі.

Інформаційні хвилинки: "Щойно з друку…". Квітень

 Презентація інформаційної довідки
  "Всесвітній день мігруючих птахів".

 Всесвітній день, присвячений мігруючим, або перелітним птахам, має свою унікальну історію. Офіційно він був проголошений в 2006-році й з того часу став щорічною міжнародною кампанією з підвіщення обізнаності широкої громадкості про необхідність прийняття заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього проживання. 
   Відзначається свято, як правило два дні, починаючи з другої суботи травня.

     В 2018 році Всесвітній день мігруючих птахів припадає на 12 травня.

 

Інформаційна довідка "Всесвітній день мігруючих птахів" розрахована на бібліотечних працівників та широке коло читачів.

  Презентація бібліографічного нарису "Земля загублених надій: Чорнобиль у кіно, літературі та мистецтві".

  Це видання присвячено щорічному Дню Чорнобильської трагедії і складається з наступних розділів:

- Гіркий квітень 86-го: Чорнобильська катастрофа.
- Чорнобиль у кіно, літературі та мистецтві.
- Рекомендована література.
- Художня література про Чорнобильську трагедію.
- Матеріали з Інтернет ресурсів.

Закриття творчої виставки "Барви натхнення" Марини Варченко

19 квітня у ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбулось закриття творчої виставки «Барви натхнення» вишгородської художниці Марини Варченко.
У читальній залі зібрались шанувальники мистецтва
 пані Марини, які виявили бажання ще раз зустрітися та поспілкуватися з майстринею.

Письменник Андрій Дмитрук відзначив талант художниці, яка малює за покликом серця та душі, вміє створювати той чарівний, характерний для українських майстринь світ. Вона через картини передає красу, радість, любов, барви життя.

Свої враження та щирі побажання висловили Ольга Коваленко, Євген Клюєв,
 Олександр Ручко, Вадим Перегуда.

З нетерпінням будемо чекати нових творчих робіт художниці Марини Варченко. І сподіваємось, що знову наша читальна зала засяє яскравими свіжими барвами!

До 100-річчя звільнення Криму від більшовиків

12 квітня протягом дня у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся перегляд документального фільму «Український бліцкриг. Звільнення Криму». Фільм входить до циклу «Перемоги України» та присвячений славетним епізодам нашої історії.

 100 років тому, 22—25 квітня 1918 року відбувся Кримський похід Петра Болбочана — одна з найбільш звитяжних та героїчних військових операцій в історії українського війська і України.

 Кримська операція 1918 року — військовий похід спеціальної групи Армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року на Крим проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту.

...Глибока, майже непереможна оборона Криму зламана внаслідок спецоперації українських військових розвідників. Стрімким ударом наші полки долають півострів Чонгар, "непрохідний" Сиваш та виходять на оперативний простір...

За кілька днів – колони українських військ з піснями йдуть переможною ходою під синьо-жовтими прапорами України звільненим Сімферополем і радісне населення захоплено вітає державний синьо-жовтий Прапор України.

Передові частини українців нестримно просуваються до чорноморського узбережжя. Мета – Севастополь.

Ні, це не картини жаданого багатьом нашим громадянам майбутнього. Це — наше минуле. У квітні 1918 року українські війська увірвалися в Крим і звільнили його від влади московських чекістів.

Вітання з Великоднем !

Святковою виставкою "Великодній передзвін" на абонементі вітають читачів
 з Христовим Воскресінням!

Сьогодні Паска – день святий,

Христос воскрес на Берестові

Во ім’я миру і любові,

Щоб на престол небес зійти.

Тремтять каштани молоді,

Тримаючи свічки зелені.

Собори, як співці натхненні,

Такі врочисто-золоті.

А понад ними – ніжна синь.

Радіє Київ Воскресінню,

Як в зачарованім промінні

Пливе Землі і Неба син.

                                        Олексій Лупій

Головна сторінка газети «Літературна Україна» (за 4 квітня 2018 року) своєю статтею «Дзвони грають шовково, осяйно» звертає увагу читачів на явище Христового Воскресіння  в українській поезії.

До 100-річчя Олеся Гончара

До 100-річчя від дня народження українського письменника Олеся Гончара
 з 3 квітня на абонементі ЦРБ ім. М. О. Некрасова представлено виставку-портрет
 «Берегти світло в душі…».

 В квітні світова спільнота вшановує пам'ять видатного українського письменника, громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, Героя України, першого лауреата премії ім. Тараса Шевченка, голови Спілки письменників України (1959-1971), депутата Верховної Ради СРСР Олеся Терентійовича Гончара.

 Перу письменника належить велика кількість романів, повістей, оповідань, новел, критичних нарисів та статей. Найважливішими ознаками індивідуального стилю Олеся Гончара є органічне поєднання реалізму з романтичним баченням світу, філософське заглиблення у найскладніші проблеми сучасності, ліричність образів і розповіді, постійні пошуки позитивного ідеалу, оригінальність художнього мислення.

 

 У січні 1968 року, в першому номері столичного журналу «Вітчизна», головному часописі Спілки письменників України, вийшов роман Олеся Гончара «Собор». Роман викликав оглушливий резонанс у суспільстві, офіційно був визнаний «антирадянським», і потім майже 20 років його не видавали. І знову роман вийшов лише в час перебудови. 

   Ось як написав про роман відомий письменник, дисидент, політв’язень Євген Сверстюк: «Це літературна спроба реставрації справедливості, гласності, громадської думки, і він, безперечно, ввійде в історію як один з найгуманніших творів».

Світ урятувався, бо сміявся

2 квітня в Інтернет-центрі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся захід
  «Світ урятувався, бо сміявся», який об’єднав шанувальників щирого гумору та
іронічної поезії і пісні.

 Захід почався з презентації книги Ольги Страшенко «Світ урятувався, бо сміявся»: порція друга, яку провів Сергій Лучканин – доктор філологічних наук, професор КНУ
 ім. Тараса Шевченка.

  «Світ урятувався, бо сміявся» (порція друга) - це книга гуморесок, билиць, спогадів, їх тематика різноманітна, актуальна - від політики до науково-мистецьких і побутових проблем.

 

 Ольга Страшенко -  відома сучасна українська письменниця, авторка кількох поетичних збірок, перекладів, прози та драматургії, а за фахом - бібліотекар. Для ознайомлення з її творчим доробком було оформлено книжкову виставку.

  

Сергій Мирославович читав гуморески, спогади з книжок письменниці, згадував комічні обставини з її життя.

 

 

Своїми спогадами про веселу й талановиту письменницю і колегу поділилася з присутніми
 Алла Іванівна Дубенюк - завідувачка
 бібліотекою №15.

Виступ київського барда
 Олександра Миронова  як завжди був блискучий. Звучали в його виконанні власні іронічні вірші та пісні. 

До Дня сміху

З 1 квітня до Дня сміху на абонементі ЦРБ ім. М. О. Некрасова було оформлено
 виставку-настрій «Гумор і сатира українського літературного походження».

   Для України комічне слово було національно маркованим – і саме цим зумовлена його життєздатність і тривалість історичної долі.  Йдеться про гумористично-сатиричний потенціал багатьох творів української класики, починаючи від Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Старицького , І. Франка, Лесі Українки до представників  гумористично-сатиричних творів ХХ сторіччя, П. Глазового, Є. Дударя, О. Вишні.

Майстер-клас з орігамі

1 квітня, у читальній залі бібліотеки було весело і гамірно. На майстер-клас з орігамі зібрались наші маленькі читачі. В цей день До Міжнародного дня птахів  ми зробили пташок, які можуть змахувати крилами. А до Великодня - незвичайних зайців - підставки для крашанок.

Презентація книги розмов з Адою Роговцевою "Прості речі"

29 березня співробітники ЦРБ ім. М. О. Некрасова відвідали Будинок кіно, де відбувся творчий вечір Ади Роговцевої з нагоди виходу книги розмов з акторкою «Прості речі».

«Прості речі: вісім розмов з Адою Роговцевою» - це вже третя автобіографічна книга Ади Миколаївни (перша була «Мій Костя», 2006 р., потім «Свідоцтво про життя», 2013 р.). Вісім інтерв‘ю з актрисою записували впродовж двох років філолог Тетяна Терен і театрознавець Анна Липківська. Як зізналися співавтори, розмови проходили за звичай на кухні у квартирі Роговцевої за чашкою чаю чи філіжанкою кави і тривали інколи по чотири – шість годин! Це відверті діалоги про життя, родину, близьких людей, покликання, професію і країну... До видання увійшли архівні та сучасні фотографії Ади Роговцевої, багато з яких публікуються вперше. Книга вийшла у видавництві «Pabulum».

Головна героїня вечора – Ада Роговцева, українська акторка театру та кіно, Народна артистка УРСР(1967), Народна артистка СРСР(1978), Герой України (2007). А також у заході взяли участь авторки книги Тетяна Терен й Анна Липківська, акторка і режисер Катерина Степанкова та акторка Лариса Руснак.

 Бібліотекарі отримали велике задоволення від живого спілкування Ади Роговцевої з глядачами та виступу колег-акторок, а також від перегляду унікальних фото- та відеоматеріалів з родинного архіву Роговцевої-Степанкових. Після презентації придбали книгу «Прості речі» і отримали автограф великої акторки.