Бібліотека і книга в контексті часу

«Бібліотека і книга в контексті часу», таку назву мав День відкритих дверей, який відбувся в бібліотеці ім. М. О. Некрасова 29 вересня

До бібліотеки завітали учні 11-го класу школи №36 та учні КВРПУБ. Протягом дня проводилися бесіди: «Портрет бібліотеки в дзеркалі історії», «Сучасна бібліотека очима користувачів».

Відбулась презентація книжкової виставки «Скарбниця знань – бібліотека».

Експонувався слайд-фільм «Бібліотека ім. М. О. Некрасова запрошує», звучали вірші про бібліотеку в виконанні бібліотекарів та учнів.

"Бібліодесант добра"

29 вересня працівники бібліотек ЦБС Голосіївського району м. Києва відвідали учасників АТО, що лікуються в Центральному клінічному госпіталі прикордонної служби України. 

За індивідуальними замовленнями поранених бійців АТО їм були передані необхідні речі:

• каремати;
• туристичні сидушки;
• мобільні телефони із Sim- картами;
• картки поповнення мобільного зв'язку;
• термобілизна;
• різноманітні солодощі та фрукти, чай та кава;
• домашню випічку;
• необхідні ліки.
  
  

Фото на згадку:

“Шановані люди нашого району”

1 жовтня у всьому світі відзначається
Міжнародний день людей похилого віку

Наші дорогі і шановні люди поважного віку! 
Від усього серця вітаємо Вас зі святом!  
Нехай сонечко Вам завжди посміхається, а дощик ніколи не наверне сльози на Ваше серце. Хай завжди буде любов і мир у Вашому домі, добро та щастя, радість та натхнення! Бажаємо Вам довголіття та злагоди у Ваших душах! Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.

Баженова Лідія Едмундівна

19 років було київській студентці Лідочці, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна. Разом з колективом трикотажної фабрики, де працювали її батько та дід, вона евакуювалась у Саратовську область. Там фабрика розгорнула роботу — налагодила випуск воєнної трикотажної продукції. Лідія Баженова працювала по 12-14 год. на добу, вона витримала суворий іспит на мужність. 

По закінченні війни вона присвятила все своє подальше життя плетінню трикотажних виробів. 25 років тому Лідія Едмундівна стояла біля витоків створення ради організації ветеранів фабрики “Роза”, з тих пір бере активну участь у всіх громадських заходах, засіданнях та святах читацького клубу “Радість”, який вже 10-й рік працює у бібліотеці ім. М.П. Стельмаха ЦБС Голосіївського району м. Києва. В Інтернет-залі ЦРБ ім. М.О. Некрасова діє її виставка аматорського рукоділля "Подарунки своїми руками".

Кірєєв Георгій Олександрович

Кірєєв Георгій Олександрович - надзвичайна людина, ветеран Великої Вітчизняної війни, поет, автор 14 поетичних збірок. На його вірші створені пісні видатними композиторами. Він лауреат Міжнародної премії ім. С.С. Гулака-Артемовського та Всеукраїнського конкурсу "Створимо сучасну українську патріотичну пісню".

Георгій Кірєєв – корінний киянин, народився 1923 року у сім’ї працівників заводу «Арсенал». 1941 року юнак закінчив школу. За два дні потому розпочалася війна. До армії пішов добровільно. «Думав місяців на два, а вийшло - 1418 днів», - розповідає Г.О. Кірєєв. Кажуть, що сапер помиляється лише один раз у житті. Георгій Олександрович за роки війни розмінував 10 000 мін та снарядів. Був тричі пораненим. Його прошило вісім фашистських куль, а в Сталінграді його визнали убитим і надіслали батькам "похоронку". Після Сталінграду Георгій Олександрович визволяв Смоленськ, Білорусію, Литву. 

Після закінчення Великої Вітчизняної війни у Кірєєва Г.О. почалося інше життя - він повернувся зі Східної Пруссії в рідний Київ, поступив вчитися в Політехнічний інститут. Після його закінчення був направлений працювати в Міністерство фінансів України, де пропрацював 35 років. 

У 1987 році Георгій Олександрович Киреєв вийшов на пенсію і включився в ветеранський рух. Він працював спочатку першим заступником голови міського патріотичного клубу «Пошук», а потім став заступником голови Організації ветеранів Голосіївського району. Користується заслуженим авторитетом у всіх жителів міста, які його знають. 

Георгій Олександрович є Почесним ветераном міста-героя Києва та України, його талант, скромність, толерантність і щедрість душі - головні якості, які відрізняють поета, солдата і громадянина Кірєєва.

Логінова Надія Сергіївна

Логінова Надія Сергіївна, розпочала роботу бібліотекарем у військовій частині у 1947 році. Під час війни Надія Сергіївна врятувала не один десяток життів, працюючи у санітарному поїзді.  Має багато відзнак та нагород. 

"В суспільстві існує думка, що люди похилого віку - "відпрацьований матеріал". Але погодьтеся, що літня людина - це, перш за все, багатогранна історія життя, зрілість духу і безцінний досвід. Кожен вік наповнений сенсу, а це означає, що зима життя так само важлива, як і літо", - ділиться Надія Сергіївна. 

Ми, бібліотекарі, з великим задоволенням навідуємось у гості та поздоровляємо зі святами наших шановних ветеранів - мешканців нашого району. Ми Вами пишаємось!!!
Дай, Боже, Вам Миру, Добра, Здоров’я, Вам та Вашим рідним!!!

***

Роман Повзик
Бабусі наші й наші дідусі,
Ми вам вклоняємось у ноги
За те, що ви (без вийнятку усі)
Переживали наші біди і тривоги.

       Спасибі, що ви днями і роками

Турботами внучаток живите.
І теплими та ніжними руками 
Нас грієте… Ми любим Вас за те.

Рідненькі наші, щиро Вас кохаєм,

Для нас Ви – наче сонце у пітьмі.
Ми все життя Вас ніби знаєм,
А все ж якісь Ви загадково-чарівні.

Іде бабуся містом у хустині, 

Іде поволі, у волоссі – сивина. 
В очах життя, його ж і нині 
Своїй сім'ї віддасть, віддасть вона.

Сидить дідусь, а біля нього диво – 
Малий онук, точнісінько, як він. 
Милуєшся: ”О, Боже, як красиво! 
Прошу спинися, часу плин !”

                                    Можливо, той дідусь тому онуку

Змайструє дерев'яного млина.
Малий візьме ту іграшку у руки,
А в ній любові щирої сповна.

Бабуся вишиє рушник онуці,

Рушник той буде з нею все життя:

Червоний мак, волошки, наче в луці:

Душі бабусиної відбиття.

І крізь роки, і крізь десятиліття

Згадають внуки час казковий той:
Маленький млин як пам'ятку століття,
Рушник квітчастий як зв'язок з весной

А поки всі ті роки ще в маршруті,

Бабусей, дідусем Ви дорожіть.

Не можна, щоб Вони були забуті!

Не можна! Їх не можна не любить!

Бабусі наші й наші дідусі,
Ми вам вклоняємось у ноги
За те, що ви (без вийнятку усі)
Переживали наші біди і тривоги.

Анатолій Гайдай творець скульптурної Шевченкіани
(з циклу «Вічний як народ»)

Знайомство з Анатолієм Федоровичем Гайдаєм та його скульптурною творчістю розпочалося в ЦРБ ім. М. О. Некрасова,  де він працював і, де згодом через душу і руки скульптора народжувалися його творіння. Анатолій Гайдай – київський художник і скульптор, випускник відділення скульптури Дніпропетровського державного художнього училища. 

Все життя працював художником-оформлювачем, реставратором. Всі його вироби з паперу створені в техніці «паперопластики», кожна скульптурна композиція є по-своєму унікальною, створена в різний час і ніби переносить нас в часи 

Т. Г. Шевченка, полонянки Роксолани, козаків,
простого українського люду.

На його честь в Інтернет – центрі 

ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся відео перегляд фотоматеріалів з виставки робіт Анатолія Федоровича Гайдая, яка, на жаль, стала останньою в його житті. У червні місяці цього року Анатолій Федорович пішов з життя. Виставка відбулася у виставковому залі Вишгородського історико-культурного заповідника. Ініціаторами та організаторами, якої стали бібліотекарі
ЦРБ ім. М. О. Некрасова та
ім. М. М. Коцюбинського для дітей. 

Цей спільний захід пройшов з великим успіхом, директор ВІКЗ Ірина Пироженко подякувала працівникам бібліотеки за надану можливість познайомитись з прекрасними зразками скульптурної творчості автора, про нього є публікації в пресі м. Вишгорода та відбулася серія телерепортажів на місцевому ТБ. 

На перегляд фотоматеріалів до 
ЦРБ ім. М. О. Некрасова завітала донька Анатолія Федоровича - Наталя, яка взяла участь в пам’ятному заході. Вона розповіла про життя та творчість батька, який творив свої скульптури з підручних матеріалів. Працівники бібліотеки згадали роки, коли Анатолій Федорович Гайдай працював у нашій бібліотеці.

Це була сумлінна, творча, талановита людина. Він працював з особливим натхненням, тому його скульптурні композиції глибоко патріотичні, створені з повагою до історії України та любов’ю до людей – персонажів його творів.

До 120-річчя від дня народження Олександра Довженка

16 вересня у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбулася літературна година "Я народився і жив для добра і любові", на яку були запрошені учні КВРПУБ.  На захід була запрошена  письменниця, член спілки письменників України Страшенко О.І.

Ольга Іванівна зупинилась на цікавих фактах життя і творчості великого кіномитця, прозвучали вірші Ліни Костенко, Валентини Ткаченко, а також її власні вірші, присвячені О. Довженку.

Відбулася презентація слайд-фільму

  "Могутній. Всюдисущий. Різний!".

Завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом представила присутнім рекомендаційний список літератури "Співець краси природи і людини: Олександр Довженко".

Учасники зустрічі ознайомились із літературою з книжково-ілюстративної виставки
"Поет світового кіно".

"Дивовижна актриса і людина - Марія Ростиславівна Капніст" до 100-річчя від дня народження

Вшановуючи пам`ять відомої актриси театру і кіно, заслуженої артистки України Марії Капніст, з нагоди 100-літнього ювілею 12 вересня у Мистецькій вітальні бібліотеки ім. Наталії Забіли відбувся вечір спогадів і концерт, організаторами якого були працівники ЦРБ ім. М.О. Некрасова та ВГО "Ліга Культури".

Вечір відкрила головний спеціаліст з питань масової роботи та зв'язків з громадськістю Зоя Логвиненко. Вона представила присутнім гостей заходу, серед яких були: Людмила Авескулова – президент ВГО «Ліга Культури»; Радислава Капніст – донька Марії Капніст, керівник Фонду пам’яті Капністів, керівник харківського центру ВГО «Ліга культури»; Олена Леонтович – член спілки письменників України, племінниця М.Р. Капніст; Раїса Недашківська – народна артистка України, член наглядової ради ВГО «Ліга Культури»; Сергій Тримбач – голова Національної спілки кінематографістів України; Пилип Іллєнко - Голова Державного агентства України з питань кіно; Віктор Гресь -  режисер, сценарист, актор, Заслужений діяч мистецтв та Народний артист України.

На вечір прийшли багато друзів та шанувальників таланту української актриси.

До бібліотеки завітала начальник відділу культури Голосіївської райдержадміністрації Тетяна Верменич.

Цікавий матеріал про життя та творчість актриси  був представлений на 

міні-виставках.

Олена Леонтович, член спілки письменників України та племінниця Марії Ростиславівни поділилася особистими спогадами про тітоньку Міру, ознайомила гостей вечора зі своєю книгою про Марію Капніст, статтями  з періодичних видань, сімейними фотографіями.

Радислава Капніст, донька актриси,  яка спеціально приїхала на цю зустріч з Харкова, багато і емоційно розповідала про непросту долю матері, яка пройшла через сталінські табори. Вона показала присутнім сімейні фотоальбоми, вишиті Марією Ростиславівною картини, листи та інші документи.

Віктор Гресь, відомий український режисер, сценарист, актор, Заслужений діяч мистецтв та Народний артист України, розповів про співпрацю з Марією Ростиславівною у кіно, про творчі процеси під час зйомок, згадав смішні  та сумні епізоди з акторського життя.

 Людмила Авескулова – президент ВГО «Ліга Культури», автор ідеї створення меморіальної дошки. Вона доклала багато зусиль, для урочистого відкриття дошки саме 12 вересня за адресою: вул. Василя Липківського (Урицького), 27/5. Людмила звернулася з теплими словами вдячності до рідних Марії Ростиславівни, які зберігають історію сім'ї Капніст.

Поділилися своїми спогадами відома актриса театру і кіно, народна артистка України Раїса Недашківська, яка безпосередньо була знайома з Марією Капніст. Також прозвучала музика у виконанні студентки Музичного училища ім. Глієра Юлії Поліщук та авторські фортепіанні композиції, присвячені М. Капніст у виконанні Олени Малишко.

Протягом вечора лунали чарівні звуки скрипки та фортепіано, поезії у виконанні Раїси Недашківської, що створювало особливу творчу атмосферу і присутності Марії Ростиславівни - чарівної жінки та талановитої актриси.

До історії пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві

Цикл заходів "Вічний як народ" до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка проводиться в інтернет-центрі ЦРБ ім. М. О. Некрасова

Головний спеціаліст з питань масової роботи та зв'язків з громадськістю Логвиненко Зоя Антонівна ознайомила співробітників з історією створення та встановлення памя'тника Т.Г. Шевченку в Києві. Унікальна інформація про конкурси на створення проектів пам'ятника великому Кобзарю протягом XIX- поч. XX ст., у яких брали участь такі відомі митці як: Ілля Рєпін, Іван Кавалерідзе та ін., представлена у статті Олени Мокроусової "Нездійснена мрія", надрукованої у журналі "Пам'ятки України " №7 2012 р. 

Влада і бібліотека: розуміння та підтримка

10 вересня 2014 року голова Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Даневич Микола Володимирович та начальник управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Сінкевич Інна Федорівна відвідали Центральну районну бібліотеку ім. М. О. Некрасова.

Вони ознайомились з роботою відділів центральної бібліотеки. 

Поспілкувавшись із співробітниками, вислухавши їх проблеми та побажання, Микола Володимирович розповів про сучасний стан справ району, змалював перспективи його розвитку, наголосивши на взаємодії та координації зусиль усіх його мешканців для досягнення спільної мети.

Сінкевич Інна Федорівна та директор ЦБС Станіславчук Галина Петрівна розповіли про копітку працю усіх бібліотекарів на задоволення потреб користувачів, інноваційну діяльність та тісну співпрацю з громадою району.

Голова схвально оцінив роботу бібліотек району та побажав подальших успіхів у інформаційній та соціокультурній діяльності наших закладів культури.

День знань і сподівань

До свята Дня Знань, яке в нашій країні відмічається в 20-й раз, на абонементі ЦРБ ім. М. О. Некрасова представлено виставку-панораму «День знань і сподівань…»  

Виставка демонструє, що 1 Вересня в цьому році має особливе значення: діти нарівні з дорослими відчувають себе справжніми громадянами і патріотами своєї держави. Почуття національної гідності  виховується з дитинства.

Цього року це свято зі сльозами на очах.
 На жаль, не всі діти України змогли прийти
 1 Вересня до школи.

 Але сподіваємось, що тяжкі часи минуть… 

І світ зрозуміє, що українська незалежність – це закономірність.

Протягом дня працівники  бібліотеки знайомили читачів з літературою , яка представлена на виставці та розповідали про славні подвиги наших предків-козаків, про створення української державності та єдності  країни.