30 червня, 2021

Нове надходження від Українського інституту книги


  До Дня архітектури України представляємо видання Марини Ягодинської та Богдана Строценя "Замки Тернопільщини ".
 Тернопільщина – лідер серед областей України за кількістю замків, палаців, фортець.      Десятки величних споруд нагадують про величне минуле краю. 
 В цьому науково-популярному виданні наведено нові дані - результати археологічних досліджень оборонних споруд та замків, розташованих на території Тернопільської області.В книзі описані 33 об'єкта, є цікавий список Оборонних укріплень Тернопільської області 9-17 століть, нараховуючий 154 об'єкта.
    Всім, кому цікаві події середньовіччя, пов'язані з історією замків, фортець,найдавніших укріплень знайдуть для себе нові маловідомі факти.


25 червня, 2021

Нове надходження від Українського інституту книги


Пропонуємо вашій увазі нове видання Володимира Кампа
 "Конституція і становлення конституційної демократії 
в Україні (2014 – 2018 роки)"
від Українського інституту книги.

   Книга  розширює наше розуміння процесу становлення конституційної демократії в Україні, дозволяє по-новому глянути на це суспільно-правове явище та його значення для сучасного державотворення.        Особливо важлива роль тут відводиться Конституційному Суду України як провідній інстанції у сфері забезпечення верховенства права.
   Саме ця книга дає можливість осмислити й переосмислити процеси, що відбуваються у нашому суспільстві.
  Потрібно вчити Конституцію, мислити і діяти за Конституцією – так поступово вона стане частиною нашого життя (звісно, це станеться не завтра, але історичні процеси завжди тривалі). Так, через знання і виконання Конституції і буде побудоване громадянське демократичне суспільство, в якому люди будуть упевнені, що їх захищає Основний Закон.

Книга буде не тільки цікавою, а й вельми корисною кожному, 
хто хоче стати Свідомим Громадянином України





24 червня, 2021

28 червня - День Конституції


    Конституція— основний закон держави. Але що означає Конституція особисто для Тебе? Зібрання основних прав і свобод людини — це шлях до життя у цивілізованому суспільстві, індикатор особистої свідомості, адже від Твоїх рішень та вчинків залежить майбутнє Твоєї Батьківщини, Твоя доля і щасливе завтра для нащадків.

  Кожен із нас повинен діяти, керуючись законом та згідно з совістю, бо в основі Конституції нашої держави — національна свідомість її громадян. Привітай друзів з Днем Конституції — побажай миру, достатку та благополуччя їхнім сім’ям.



До знаменної дати в читальній залі бібліотеки було оформлено інформаційно- тематичну виставку
"Конституція  - фундамент нашого суверенітету".


Наш прапор - наша гордість
   Із 2010 року 26 червня відзначається як День кримськотатарського прапора. Кок-байрак – блакитне полотно і герб тарах-тамга є національною символікою кримських татар.
   Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одиним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.
   Прапор і тамга затверджені як державні символи на першому Курултаї кримськотатарського народу в листопаді 1917 року. 30 червня 1991 року на другому Курултаї їх затвердили як офіційну національну символіку.
Тарах-тамга – символ державної влади зображався на печатках, монетах і документах Кримського ханства.
  Кримськотатарський прапор став невід'ємним символом єдності, наступності поколінь і багатовікової боротьби кримських татар за свою свободу.
  У поєднанні синіх та золотистих кольорів цього прапора, так само, як у синьо-жовтих кольорах Державного Прапора України – життєва сила і мрія про мирне, вільне та заможне майбутнє.


23 червня, 2021

Пам'ятаємо...22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. День пам’яті засновано указом президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.
Дата вибрана не просто так - 22 червня війська фашистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу і почали захоплювати території. Вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва. Вторгнення супроводжувалося нанесенням масованих ударів по військових і стратегічних об’єктах, а також населених пунктах. У перші ж години на захист Батьківщини піднялися тисячі осіб. Україна понесла великі втрати, серед загиблих – понад 5,5 млн мирного населення, 2,5 млн – солдати.



До заходів, присвячених Дню скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, приєднались працівники та користувачі читальної зали ЦРБ ім. М.О. Некрасова. 







З відеозаписом авторської програми, змістом якої є
зустріч з відомим українським філософом В'ячеславом Кудіним та істориком Георгієм Буйко, присутніх познайомив письменник, режисер, сценарист Андрій Дмитрук.








Докладний екскурс в історичні події Другої світової війни, оцінки її значення, маловідомі факти - все це було цікавим, пізнавальним і важливим.


Бібліотечний проєкт "Історія на екрані" діє вже декілька років і має велике значення для популяризації книг та документальних матеріалів про історичні та культурні події, залучення до бібліотеки нових читачів.



22 червня, 2021

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни


  22 червня 1941р… У Києві звістку про початок війни різні люди зустріли по-різному. Молодь, котра знаходилася під впливом пропаганди, була впевнена, що ворог буде розбитий за кілька перших днів, максимум – тижнів. Люди старшого покоління, ті, хто на свої очі бачив події Першої світової та громадянської, розуміли, що війна буде страшною й кровопролитною.
  Події першого дня війни прослідковується певна закономірність: ранок – невідомість, невизначеність, занепокоєність від незнання ситуації; після виступу В. М. Молотова о 12.00– шок і розуміння невідворотності подій.  
  Мешканець Києва Ф. Ф. Худяков у своїх спогадах детально описує події першого дня війни. “…Ранок 22 червня, неділя. Ми з Анею о 4 годині ранку зайняли чергу до продовольчого магазину за цукром … Біля семи ранку, перед самим відкриттям магазину почулося завивання сирени, й за правилами люди з черги почали розбігатися по домівках, незадоволені тим, що так невчасно розпочалася “учбова тривога”… Я побіг на базар. Потрапивши на базарну площу, я здивувався – міліція розганяла базар… На лінії трамваю зупинилося кілька вагонів. … А сирени вили, не перестаючи. Зненацька почулися постріли зеніток, і я побачив на чистому блакитному небі хмарки від вибухів снарядів… Селянка заголосила: – Та ніяка це не учебна (тривога), це – війна…»

  Я. П. Гніденко, киянин, в роки війни – командир розрахунку 82-мм міномета. “… Мені тоді було шістнадцять років… Пам’ятаю, що ніч на 22 червня я ночував у дворі в кузові вантажівки… Рано вранці, ще тільки починало сіріти, чую у небі гудить літак, а по ньому наші зенітки стріляють з усіх сил. Я думав, що то навчання…. Почалася війна і німці бомбардували Київ. Пам’ятаю, що на залізничному вокзалі були вбиті та поранені. А опівдні із динаміків ми почули промову Молотова…” 

 Подібна картина першого дня війни постає зі спогадів корінного киянина О. Я. Левченка. “…О 7 годині ранку я зненацька почув гул моторів. Підійшов до вікна. Дивлюся, у небі літаки, великі такі, багато їх. Стріляють по них наші зенітки, обабіч літаків розриви снарядів. Сирени виють і тривож- но гудять. Я зразу зрозумів, що це війна. Наш Київський завод станків і автоматів не бомбили. Бомбардували 43-й авіаційний, а ще “Більшовик” та 215-й. Десь годині о дев’ятій я поїхав до мами. День був спекотний. Дивлюся, їдуть автобуси, переповнені пораненими, біля них лікарі в халатах, а халати – в крові. Приїхав я до мами, батька вже дома не застав, побачив його лише через кілька років…У той же день 22 червня розпочалася загальна мобілізація. Усіх, від 18 до 50 років забирали до війська…”

Про ці важкі та скорботні дні, яки пережив Київ,
вам можуть розповісти наступні видання.
  Фотоальбом "Київ 1941-1943" виданий за матеріалами фотодокументальної виставки, що відбулася восени 1998р. в Музеї історії м. Києва. Він документує показані тоді фотографії та містить новий, досі неопублікований матеріал.

  Дитячі враження від подій 22 червня 1941 р. виклав на сторінках автобіографічної книги 
“Кияни. Війна. Німці.” відомий києвознавець Д. В. Малаков. “…Раптом якісь нечувані зловісні удари… З висоти пташиного лету відкривається панорама Києва. Ті незнайомі удари чути дещо приглушеними відстанню після яскравих спалахів, що змінюються в небі на цяточки диму… Батько каже, що б’є зенітна артилерія. І пояснює: якби то була війна, уже впав би не один ворожий літак.

Адже в газетах писали: кожен третій наш постріл влучає в ціль. А тут не поцілили жодного літака. Отже, мабуть, ми спостерігаємо навчання або репетицію свята… Лише опівдні виступив голова Раднаркому Молотов. Війна…" 
  Про життя в окупованому Києві - "при німцях", розказано у книжці "Оті два роки..."
 
  Книга спогадів киян, які жили у місті у роки Другої світової війни. Розповіді про перший день війни у Києві та фашистську окупацію міста. Більшість історій, опублікованих у книзі, були написані в рамках проєкту «Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання», який проводив Центр усної історії Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Студенти університету з 2010 року зібрали 30 історій. 
"...Клава, Ребе й Мар’яна раз-у-раз виходять на балкон, переконатися, чи справді війна розпочалася сьогодні вдосвіта, або вірніше, о дванадцятій годині дня промовою Молотова, бо ранкове бомбардування ще й досі видається їм лише повітряними маневрами.
  Справді, все це нереальне. Оцей примарний Київ, що відразу зробився подібний на старовинні гравюри, окутаний ніччю й кучерявими масивами садів; оцей раптовий зрив усієї звиклої рутини щоденности, оця розвернена безодня невідомости завтрашнього дня..."
 
  У 35 випуску журналу "Україна. Наука і культура" надруковано "Щоденник війни" киянки, педагога Г. К. Лук’янової. “22 червня 1941р. 10 година ранку. Сьогодні з самого ранку хвилювання. Ніхто не знає напевно: чи це звичайна для останнього часу у Києві тривога, чи щось серйозне. Всі збуджені, мешканці збираються на подвір’ї, передають один одному чутки, згадуючи слово “війна”.
 1 година дня. Все зрозуміло. Жахливо по своїй суті: війна! … гітлерівська авіація зранку бомбардувала міста й аеродроми нашої країни (бомбардували й аеродром поблизу Жулян – перший полустанок від Києва). Гітлерівські війська та війська Румунії й інших сателітів на світанку 22 червня перейшли державний кордон і рухаються вглиб країни. Напад для нас неочікуваний, а тому – небезпечний…”
 Наше прекрасне місто зазнало великих руйнувань, було знищено 800 промислових підприємств, 940 державних будинків, 140 шкіл, згоріли університет, міська публічна бібліотека, будинок Оборони. Було підірвано перлину української церковної архітектури – Успенський собор Києво-Печерської лаври. 

А розпочалося все ясного недільного ранку… Мир вам, кияни! 
У статті використані інтернет матеріали.

18 червня, 2021

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам чергове видання
від Українського інституту книги
чудову книгу «Звичаї нашого роду»


Пропонуємо вам чудову книгу «Звичаї нашого роду», яка містить розповіді про основні українські свята, звичаї і традиції нашого роду, особливості обрядових дійств, наведено кулінарні рецепти гастрономічної культури наших предків. Коли йдеться про українські страви, то перше, що приходить на думку – це борщ та пампушки з часничком. А як не згадати гарячі варенички з вишнями та сметаною або запашні бабусині пиріжки прямо з печі! А ще січеники, крученики, галушки, деруни, млинці, мандрики, буцики… Тож запрошуємо вас перегорнути сторінки цієї смачної книги, справжньою перевагою якої є те, що рецепти з цієї книги не потребують чужоземних див, а досить звичайних, усім відомих і доступних продуктів.
Готуйте, дивуйте та радуйте своїх близьких.
Смачного!

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

16 червня, 2021

Найграндіозніший проєкт від Українського інституту книги

   
Шановні відвідувачі! 
   Читальна зала Центральної районної бібліотеки ім. М. О. Некрасова поповнила свої фонди надзвичайно цінним виданням - Повним академічним нецензурованим зібранням творів Лесі Українки у 14 томах, виданих з нагоди 150-річного ювілею геніальної доньки українського народу.
 Загалом, видання тематично поділене за напрямами. У перших чотирьох томах опубліковано драматургічний доробок авторки; у п'ятому - поезія та ліро-епічні поеми; у шостому - художня проза; у сьомому - літературна критика та публіцистика; у восьмому - переклади; у дев'ятому - засоби народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки; у десятому - "Стародавня історія східних народів" та конспекти, виписки, нотатки; в останніх чотирьох томах серії опубліковано її епістолярну спадщину 1876-1913 років.

Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись з повним зібранням 
творчого спадку Лесі Українки.

Тиждень нової книги триває


 

15 червня, 2021

Іван Миколайчук - геній українського поетичного кіно


  15 червня 1941 - у селі Чорториї Кіцманського району Чернівецької області в сім’ї прохідника-залізничника народився Іван Миколайчук, видатний український кіноактор, сценарист, режисер та письменник, лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Його називали «душею українського кіно», генієм сучасності, «народним» артистом через те, що його знали і любили мільйони, хоч від держави він мав звання лише «заслуженого».
  Іван Миколайчук був не лише актором та режисером, але й сценаристом та автором музичного оформлення багатьох своїх фільмів. А перший кіносценарiй – «Живий хрест у мертвій діброві», в основі якого лежала правдива історія про сільських Ромео і Джульєтту, він написав у 17 років.
   Крім акторської, в Івана Миколайчука була і музична освіта: він у 1957 році закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю «хормейстер художньої самодіяльності». Гарно співав, добре грав на інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі.
   Коли Іван вступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, дружина Марічка подарувала йому дві книжки – «Тіні забутих предків» Коцюбинського та «Художник» Шевченка. На другому курсі Івана запросили одразу на дві головні ролі: Івана Палійчука в «Тінях забутих предків» режисера Сергія Параджанова та Тараса Шевченка у фільмі «Сон».   
  «Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні, рахуючи Італію, Грецію, Аргентину. Гарвардський університет вніс стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. У Радянському Союзі фільм на довгі роки ліг на поличку. Як і «Пропала грамота» Бориса Івченка, «Білий плах із чорною ознакою» Юрія Іллєнка та інші українські фільми, визнані «надто націоналістичними».
   На творчому рахунку Івана Миколайчука – 34 кіноролі, дев’ять написаних сценаріїв, дві режисерські роботи. Ще більше лишилося в планах, оскільки довгий час йому просто не давали зніматися чи знімати. У 1979-му йому дивом вдалося отримати дозвіл на зйомку фільму «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», де Миколайчук став і режисером, і автором сценарію, і музичним оформлювачем, і зіграв одну з головних ролей – філософа Фабіана.

  
  Особистість Івана Миколайчука, його фільми та сценарії входять до "золотого фонду" українського кіномистецтва. У читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбувся показ документального фільму "Книга життя. Іван Миколайчук", на який були запрошені учні Київського вищого регіонального професійного училища будівництва. 


Молодь також ознайомили з книжками про митця, які знаходяться у фондах бібліотеки.



14 червня, 2021

Обличчя і душа українського кіно: Іван Миколайчук

15 червня 2021 року виповнюється 80 років українському кіноактору, кінорежисеру, сценаристу Івану Миколайчуку. 
34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.
У його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Державну Шевченківську премію 1988 року Іван Миколайчук отримав посмертно.

"Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко",  - казав про Миколайчука великий  Сергій Параджанов

Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис
"
Український геній з божою ознакою"
Шановні читачі! 
В нашій бібліотеці ви знайдете багато цікавих матеріалів про великого митця.
Пропонуємо Вашій увазі статтю Юлії Мазур у журналі "Тайны звезд". - 2021. - №24. - С.16-17

09 червня, 2021

Тиждень нової книги


 

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам чергове видання
від Українського інституту книги
Леоніда Прибєги « Дерев’яні церкви України».


10 червня 2021 року християни східного обряду відзначають Свято Вознесіння Господнього.
Одним із найдавніших осередків духовності та культурних традицій є дерев’яні церкви. І хоча час немилосердний до такого матеріалу, як дерево, все ж більшість цих споруд збереглися до наших днів в оригінальному вигляді. З книгою Леоніда Прибєги « Дерев’яні церкви України» - ви маєте можливість подорожувати та ознайомлюватися з храмами, настінними розписами, декоративними різбленнями, інонописами та іншими здобутками будівничих та майстрів у зведенні храмових споруд в різних регіонах України ( на фото - поряд з книгою приклад традиційного дерев’яного храмобудування Середньої Наддніпрянщини є Храм Різдва Богородиці в с. Тулинці Київської області, який було побудовано в 1779-1784 роках, що зберігся до сьогодні – травень 2021 року).


#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

08 червня, 2021

Нове надходження від Українського інституту книги

Пропонуємо вашій увазі нове видання М. Згурської та Ю. Бєлочкіної "Данило Галицький" з серії "Знамениті українці"
 від Українського інституту книги.

  
   Данило Галицький став єдиним українським правителем, який отримав титул короля. Саме завдяки коронації Данила, Галицько-Волинська держава повноцінно інтегрувалася в європейську спільноту та зайняла почесне місце на міжнародній арені.
 Історики високо оцінюють державну діяльність Данила Галицького. Він був людиною непересічних політичних і військових здібностей. Незважаючи на несприятливі умови ворожого оточення, протягом сорока років вів війну з боярською опозицією й здолав її. Князь об'єднав Галичину й Волинь, доклав величезних зусиль до згуртування Південної Русі. Головними ідеями його життя були відновлення Галицько-Волинського великого князівства й вигнання монголо-татарських поневолювачів з Русі.

Рекомендуємо книгу всім, кого цікавить раннє Середньовіччя,
а саме, в особі князя Данила Галицького, 
 справжнього патріота своєї землі.

06 червня, 2021

"Нові надходження"

Бернар Вербер . Скриня Пандори.

Життя після смерті, реінкарнація, еволюція, Атлантида ...зацікавило?
  

Один вечір у театрі гіпнозу "Скриня Пандори" перевертає життя звичайного вчителя історії Рене Толедано з ніг на голову. Погодившись на сеанс регресивного гіпнозу Рене дізнається, що його душа проживає вже 112-у реінкарнацію і відкриває в собі можливість подорожувати в свої минулі життя. Потрапивши у ці «спогади», головний герой відкриває власну скриню Пандори. Хіба міг він припустити, що його душа родом з легендарної Атлантиди і йому потрібно врятувати своє древнє "я" від руйнівного катаклізму та зберегти у віках пам'ять про атлантів.
  Захопливо представлена альтернативна історія створення світу, в якій поєднуються атланти, боги стародавнього Єгипту і потоп.
  Книга насичена пригодами, гонитвою, пошуками скарбів. Бернар Вербер пише легко і цікаво - напевно, тому                                                                                            його твори  подобаються читачам будь-якого віку.
До фонду бібліотеки, книга надійшла від Українського інституту книги.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

04 червня, 2021

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам чергове видання
від Українського інституту книги
Сари Стенб’юрі « 501 факт, який треба знати з… Географії»


    8 червня Всесвітній день океанів, день, який нагадує нам про те, що Світовий океан є колискою життя на нашій планеті, 70% якої вкрито водою. Ресурси океану – запорука розвитку і подальшого існування людської цивілізації, а його води – один з основних поглиначів вуглекислого газу.
    А ми пропонуємо вам згадати такі факти: Скільки відсотків води вкриває Землю? Пам’ятаєте, що таке Гольфстрім? А що таке Ель-Ніньйо та Ла-Нінья? Де знаходиться архіпелаг Тристан-да-Кунья? І що це за – Тихоокеанське вогняне коло? Згадали? Зацікавились? Тоді пропонуємо ознайомитись з книгою Сари Стенб’юрі « 501 факт, який треба знати з… Географії» - книга , що зацікавить усіх, хто любить пізнавати світ.


#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги