КНИЖКОВА КРАЇНА 2024

   З 25 до 28 квітня в Національному експоцентрі України (ВДНГ)  проходить  фестиваль "Книжкова країна", участь у якому взяли близько 100 українських видавництв.

  Фестиваль проходить не тільки як літературний захід для "затятих читачів", але і як подія для людей, які "лише знайомляться зі світом літератури", відзначила керівниця фестивалю Людмила Фіть.

 "Ми віримо, що читання є вкрай важливим фактором для формування освіченої та успішної нації. І "Книжкова країна" - місце, щоб зустріти однодумців і авторів, знайти наступну улюблену книгу та просто цікаво провести час разом із друзями й родиною", - зазначає генеральний директор ВДНГ Євген Мушкін.

  Співробітники ЦБС Голосіївського району  відвідали події фестивалю.

26 квітня - 38 річниця Чорнобильської катастрофи. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

   Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф спрямований на привернення уваги до питань техногенних катастроф та довготривалих наслідків Чорнобильської катастрофи на екологію планети.

      Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

До цієї дати в рамках проєкту "Історія на екрані"

для студентів Київського професійного коледжу цивільного будівництва

відбувся перегляд документального фільму 

"Чорнобиль. Техногенна катастрофа ХХ ст."

Для користувачів нашої бібліотеки пропонуємо видання,

 присвячені Чорнобильській трагедії.

Видатні українці. ІЛЛЯ ФЕДОРОВИЧ ТЕМКІВСЬКИЙ

 Представляємо  Корсакова Володимира Олексійовича - наукового співробітника Інституту педагогіки Академії наук України, відомого вченого-педагога, автора посібників та підручників з освіти. Його діяльність з популяризації забутих імен видатних українців не має аналогів в Україні.

  Завдяки дослідженням Володимира Корсакова громадськість знайомиться з особистостями, які зробили великий внесок у становлення та розвиток української культури і історії.

  Так, його дослідження життя та діяльності Тимківського Іллі Федоровича - українського правознавця, мовознавця, освітнього діяча та педагога допомогло привернути увагу влади, громадськості, освітян.

  З нагоди 250-річчя з дня народження Іллі Тимківського в селі Туранівці Шосткинського району на місці поховання та біля автодороги Глухів - Ямпіль в цьому ж селі були встановлені 26 липня 2023 року пам'ятні знаки.

  Тимківський Ілля Федорович народився 15(26) липня 1773р. у Переяславі, помер 15(27) лютого 1853р. у Туранівці.

 Разом з Василем Каразіним був серед організаторів Харківського університету. Брав участь у заснуванні Харківського університету, де в 1803-1811 викладав цивільне й кримінальне право, загальну словесність, одночасно був куратором Харківського навчального округу. 1818-1821 - глухівський повітовий суддя, У 1825-1838 роках - директор Новгород-Сіверської гімназії. Професор Харківського університету. Почесний доктор права Харківського (1804) та Московського (1805) університетів, член Гетінгенського наукового товариства (1809). У 1809-1811 роках був деканом відділення моральних і політичних наук (майбутнього юридичного факультету) Харківського університету .

  Помер Ілля Тимківський 27 лютого 1853 року. Його поховали у туранівській церкві Введення пресвятої Богородиці. Церкву знищили на початку XX ст., поховання не збереглися.

  Але пам'ять про видатного українського вченого, який був ще й дядьком першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, зберігається серед його земляків та поширюється широкими колами патріотичної громадськості.

Володимир Олексійович Корсаков презентував гостям заходу 

авторський документальний фільм,

присвячений Іллі Тимківському. 

Виставка фоторобіт Вадима Шевченка

  У читальній залі презентовано виставку фоторобіт київського митця Вадима Шевченка. 

   Вадим учасник конкурсів та виставок у багатьох країнах світу: Болгарії, Бельгії, Франції, Італії, Німеччини, Румунії, Китаю, Японії, США, Чехії та інших країн. Член Асоціації  карикатуристів України, член міжнародної організації "Мистецтво без кордонів".

  Займається мистецтвом з дитинства. Закінчив на відмінно Київський державний художній інститут (зараз Академія мистецтв) графічний факультет.

  У доробку майстра 10 персональних виставок (живопис, графіка, карикатура, комікси). В останні роки багато займається мистецтвом художньої фотографії.

460 років від дня народження Вільяма Шекспіра

  Вільям Шекспір ​​- найвідоміший англійський автор епохи Відродження, ім'я якого відомо далеко за межами Англії. Купити книги Вільяма Шекспіра можна в будь-якому куточку планети. Їх видають багатомільйонними тиражами, на них посилаються, їх цитують. За мотивами книг знято безліч фільмів. Творчість Вільяма Шекспіра ніколи не вийде з моди, тому що підняті в ньому теми любові і ревнощів, дружби і зради, благородства і підлості, влади і смиренності актуальні завжди. Люди змінюються, але їх сутність залишається незмінною, а значить, драматургу все ще є що сказати читачеві.

До 460-ї річниці з дня народження Вільяма Шекспіра 

відділ обслуговування (абонемент) 

пропонує нашим читачам виставку-знайомство  

"Вічна тайна любові".

                                                                   В статті використані інтернет матеріали.

Втрати пам'яток культурної спадщини України під час війни

  До Дня пам'яток історії та культури у читальній залі  відбулася зустріч з Ліньовою  Євнікою Анатоліївною - екс-заступником голови Державної служби з охорони культурної спадщини України, археологом, антикознавцем, історіографом. Є. А. Ліньова учасник та керівник багатьох археологічних експедицій як в Україні (1975-1995 рр.), так і за її межами.

Тема обговорення 

"Втрати пам'яток культурної спадщини України під час війни".

  Євніка Анатоліївна підкреслила, що внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну було зруйновано або пошкоджено сотні об’єктів культурної спадщини. Серед них є церкви, музеї, історичні будівлі та інші важливі культурні пам’ятки. Вона також проінформувала про масштаби розграбування та знищення російськими загарбниками культурних цінностей, кількість яких досі залишається невизначеною.

Учасники заходу переглянули документальні фільми 

"Лебедине озеро на руїнах", 

"Печери Києво-Печерської Лаври оцифровано", 

"Зруйнована культурна спадщина".

18 квітня - День пам'яток історії та культури

  Міжнародна рада з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS),  що була  створена  при  ЮНЕСКО,   встановила відзначати 

18 квітня, як День охорони пам'яток щорічно. 

  В Україні цей день називається "День пам'яток історії та культури" і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року №1062/99. 

  У липні 2000 року Президент України підписав Закон "Про охорону культурної спадщини", котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України охороняються державою.

    Культурна спадщина представляє унікальне й важливе свідчення культури і самобутності народів, натомість деградація і знищення культурної спадщини - матеріальної чи нематеріальної - є втратою для постраждалих громад, а також для міжнародної спільноти загалом.

  Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати воєнні злочини рос.військових проти української культурної спадщини.

  Руйнування   культурної  спадщини - воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року. Інформація стосовно злочинів росіян на території України продовжує надходити. Фахівці МКІП перевіряють і систематизують отримані дані та оприлюднюють їх на спеціальному сайті: culturecrimes.mkip.gov.ua.

   Перераховані випадки - лише верхівка айсберга, яка показує тільки те, що можливо зафіксувати на звільнених територіях України. Лише в майбутньому стане відомо, що окупанти зробили з великою кількістю пам’ятників та меморіалів, які наразі під окупацією. 

  Втрати заподіяні російською армією українській культурі, включають не лише матеріальну (музеї, архіви, театри, пам’ятники) та нематеріальну культурну спадщину (традиції, фольклор, пісні і т. ін.), а й людей - носіїв цих традицій, професійних митців, культурних менеджерів та інших діячів  культури, котрі формують ідентичність української культури.

  Міністерство культури та інформаційної політики  оновило дані про кількість пошкоджених війною культурних пам'яток України. З 24 лютого 2022 року по 25 березня 2024 року зруйновано або пошкоджено 1046 об'єктів культурної спадщини. 128 серед цих об'єктів - національного значення.

   Пам'ятки пошкоджені у 17 областях України. Найбільше руйнацій зазнали культурні об'єкти Харківської області - 294,  Одещини - 119,  Донеччини - 12, Херсонщини - 136 пам'яток.

  За  зведеними даними обласних військових адміністрацій, з початку повномасштабного вторгнення Росії пам'ятки, які зазнали руйнувань, за класифікацією охоронного статусу:

національного значення - 128;

місцевого значення - 848,

щойно виявлені - 70.

     Пошкоджені пам'ятки розподіляють за належністю до:

архітектури - 294 об’єктів;

архітектури та містобудування - 312;

історії - 221;

архітектури, історії - 40;

монументального мистецтва - 21;

містобудування, монументального мистецтва - 19;

археології - 57;

містобудування - 5;

науки і техніки - 2;

садово-паркового мистецтва - 1;