18 березня, 2024

Національний тиждень читання поезії продовжується


    Серед користувачів нашої бібліотеки багато  успішних,  розумних, добрих, мрійливих, чуйних людей. Протягом багатьох років вони безкоштовно приносять у бібліотеку свої особисті книги,   поповнюючи фонд різноманітною  літературою. 
  Щиро дякуємо родині Олександра Різника (українського культуролога, музикознавця, композитора, поета)  за подаровані поетичні збірки з його  приватної бібліотеки. Ми впевнені, що ці книги знайдуть своїх читачів.




Завітайте до нашої бібліотеки!

Поезія у бібліотеках Голосієва

       ЦРБ «Голосіївська» активно долучилась до Національного тижня читання поезії, започаткованого з ініціативи Українського інституту книги. Поетичне слово під час війни відіграє важливу роль. Поезія – це зброя, що надихає український народ та Збройні сили України на перемогу.
       Розпочався тиждень безсмертними рядками Лесі Українки, які почули студенти Київського професійного коледжу цивільного будівництва у виконанні Юлії Сак, заслуженої артистки естрадного мистецтва України, членкині Спілки Асоціації письменників художньо-соціальної літератури, кінорежисерки, поетеси, художниці, засновниці онлайн телебачення «Зірка Фенікса ТV».
       Працівники бібліотеки завжди підтримували творчі починання та здобутки своїх користувачів, як досвідчених, так і початківців. В продовження тижня поезії в Інтернет-центрі ЦРБ «Голосіївська» відбулась творча зустріч з Тетяною Коноваленко, членкинею Національної спілки письменників України, учасницею та лауреаткою багатьох творчих конкурсів.
       Також переклади українською мовою представила Наталія Савіна – постійна членкиня літературної студії ім. Василя Дробота при НСПУ.
       Дуже тепло присутні сприйняли дебют Ганни Прокопенко. Її вірші ніжні, жіночні, пов’язані з природою. Ганна – людина, яка має багато здібностей. У її доробку вишивання бісером ікон та картин, плетіння прикрас. А ще вона прекрасна професійна кулінарка. Учасники заходу мали змогу поласувати тортом, спеченим Ганною. Вона також є активним членом ГО «Об’єднання інвалідів «Джерело натхнення».
       Бібліотека є закладом культури, де знаходять розуміння і повагу представники різних верств населення і національностей. У важкі часи російсько-української війни по-різному складаються людські долі. Тут завжди є бажаними гостями ветерани, внутрішньо переміщені особи та пенсіонери. Саме такою людиною є В’ячеслав Верховський – журналіст та письменник з окупованого Донецька. Свого часу він з батьками змушений був тікати з рідного міста, адже його гострі репортажі про донецьку мафію могли коштувати йому життя… Поховавши батька у Бердянську, а матір у Києві, він залишився самотнім. Розраду знаходить у творчості, намагається писати українською мовою, але великий пласт літературних текстів, написаних раніше російською, чекає професійного перекладу. В’ячеслав живе на невеличку пенсію, отримує підтримку від своїх поціновувачів творчості. Він завжди бажаний гість у Київській міській єврейській громаді, адже гумористичні твори Верховського завжди торкаються особливостей саме єврейського характеру. В’ячеслав Верховський – гідний продовжувач традицій великого єврейського письменника Шолом Алейхема, якого пам’ятають і шанують в Києві – його рідному місті.
       Україна є багатонаціональною країною, культура і традиції різних представників національних меншин знаходять розуміння і підтримку держави, адже саме це є проявом загальноєвропейських цінностей, основою європейської демократії.

Тетяна Коноваленко


Наталія Савіна


Ганна Прокопенко


В'ячеслав Верховський


Редактор 1-ї категорії Зоя Логвиненко представляє учасникам заходу В'ячеслава Верховського



Тетяна Коноваленко читає свої вірші

16 березня, 2024

Тиждень поезії

     Український інститут книги (УІК) запрошує долучитися до всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції "Національний тиждень читання. Тиждень поезії".
   Активності триватимуть з 16 до 24 березня, тобто охоплять Всесвітній день поезії (21 березня). Мета акції - відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.
   Тема тижня поезії - "Дім", а гасло - рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової - "Ріки незмінно течуть додому".
Мета - створити єдиний інформаційний простір, де кожен зможе знайти близькі для себе події: читацькі зустрічі, воркшопи, лекції та інші заходи, що сприяють популяризації читання.
    Працівники та користувачі ЦРБ вирішили розпочати тиждень з читання української класики. Напередодні події до ЦРБ була запрошена акторка, поетка, журналістка, блогерка Юлія Сак, яка представила уривки вистав за творами Лесі Українки. Адже всю свою творчість Леся присвятила Україні, батьківщині, рідному дому.

   До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.



 
 
 Юлія Сак читає уривки 
з творів Лесі Українки: 
"Лісова пісня", 
"Хвилини йдуть", 
"До мого фортепіано", 
"Останні квітки" 
та "Contra spem spero!"




 

 

Акторка    продемонструвала уривок з моновистави "Кассандра" - драматичної поеми Лесі Українки.

 

 

 

 

 
 
Фото на згадку.


  
 
   Присутні ознайомилися з графічними роботами Жоржа Шанаєва, присвяченими феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Образи Мавки та Лукаша символічні та мають філософське забарвлення, хоч і виконані у дуже стислій манері.


   

       У ЦРБ постійно проводяться зустрічі з українськими письменниками та поетами. Презентації творів відомих авторів та аматорів є важливою частиною роботи бібліотеки, адже література як суспільне явище має неоціненне значення для патріотичного виховання. 

15 березня, 2024

150 років від дня народження Августина Волошина


Пропонуємо вашій увазі
науково-популярне видання
Вегеша М.М.,  Віднянського С.В.
"Августин Волошин - 
будівничий української державності за Карпатами"
із серії "Політичні портрети"

  Августин Волошин - громадсько-політичний, церковно-релігійний та державний діяч, педагог, теоретик, організатор культурно-освітнього руху в Закарпатті, талановитий вчений, публіцист, письменник, який в умовах іноземного панування зумів консолідувати закарпатських українців на боротьбу за свою державність, інтегрувати їх у загальноукраїнський національно-визвольний рух і цим заявити перед усім світом про існування карпатсько-українського народу.   Завдяки багатогранній діяльності Волошина відбулося піднесення рівня національної свідомості закарпатців, "поступове самоусвідомлення угорських русинів закарпатськими українцями, частиною єдиного українського народу".
  Автори книги висвітлюють життєвий шлях А. Волошина. Досліджують історичні умови, завдяки яким він став самовіданним провідником закарпатського українства, відірваного від України й поділеного між іноземними державами. Від подій 1938-1939 рр. на Закарпатті, в епіцентрі яких був А. Волошин, розпочинається новий відлік в історії закарпатських українців.
    Августин Волошин за часів угорської та радянської окупації не на мить не припиняв боротьби. За його сприяння було запроваджено українську мову в якості державної та введено в загальний вжиток назву "Карпатська Україна". Активно протистояв посиленій мадяризації Закарпатського краю, виступаючи проти латинської абетки. Великою заслугою Августина Волошина як публіциста є оборона ним  національної символіки українського народу: синьо-жовтого прапора, державного герба Тризуба, гімну "Ще не вмерла…".
 Августин Волошин відіграв значну політичну роль у становленні державності Карпатської України. 15 березня 1939 року сейм Карпатської України обрав його президентом Карпатської України.
  Реабілітований президент Карпатської України 12 вересня 1991 року. 
15 березня 2002 року Авґустин Волошин удостоєний звання Героя України посмертно.
  Коротка і драматична боротьба українців Закарпаття за свою державність і сьогодні має велике символічне значення, особливо за умов, коли реваншисти угорських ультраправих націоналістичних партій, підтримувані  прихильником путіна прем’єр-міністром Віктором Орбаном, намагаються всіляко роздмухувати угорський сепаратизм в Закарпатті.
   Вивчайте історію України та велику роль у ній політичних постатей.

14 березня, 2024

14 березня - День українського добровольця

  Добровольчий рух - один з феноменів українського суспільства. У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію. Військові, медики, волонтери, аграрії, водії, вчителі та інші люди об'єдналися заради того, щоб боротися з російськими окупантами.
  День   Добровольця має за мету вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння  зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань.
  Вшановуємо всіх тих, хто боровся і продовжує боротися за суверенітет рідної країни.

Для студентів Київського транспортно-економічного фахового коледжу
було проведено патріотичну годину
"Ми полишили все і взяли зброю"
у рамках проєкту "Славетні Епохи України"


Захід розпочався з Державного Гімну України.


  Патріотична година закінчилася переглядом документального фільму "Добровольці. Історія війни". Герої фільму - захисники України, які одними з перших добровільно вступили до лав добровольчих підрозділів та стали на захист нашої Батьківщини.




Найголовніше завдання сьогодення - 
виховання свідомої та патріотичної молоді, 
майбутніх захисників нашої країни.




Велика повага і слава Героям - Добровольцям, 
які першими стали на захист України! 

13 березня, 2024

Петро Чорний – український ромський співак, музикант і композитор














           Багатьом нашим співвітчизникам добре відоме ім’я Петра Чорного – ромського співака, музиканта, актора, до речі, мешканця нашого Голосіївського району та неодноразового учасника загальнорайонних культурно-мистецьких програм, організованих управлінням культури Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Петро Чорний народився в 1972 році в Тульській області, але згодом разом з батьками переїхав в Україну. Його мати Галина Чорна була відомою виконавицею старовинних циганських романсів, прийомною дочкою знаменитої артистки Лялі Чорної, батько Микола Федоренков – художнім керівником ансамблю «Циганські наспіви». Середню освіту Петро здобув в Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені Миколи Лисенка. Після закінчення школи вступив до Київської консерваторії за спеціальністю "хоровий диригент". 
       З 16 років Петро Чорний виступав у ансамблі «Циганські наспіви» Чернігівської філармонії, яким керував його батько, а вже в 1996 році розпочав сольну кар’єру. Петро Чорний неодноразово був фіналістом і лауреатом низки міжнародних пісенних конкурсів, проводив і проводить безліч концертів в Україні. Популярність ромського артиста невпинно зростає. У 2005 році Указом Президента України йому присвоєне почесне звання «Заслужений артист України».
       З початком повномасштабної російсько-української війни Петро Чорний стає волонтером, потім Амбасадором 128 бригади ТрО, підрозділ «Схід». Він регулярно відвідує гарячі точки на Сході України, виступає з концертами перед бійцями, часто буває в госпіталях, де поранені із задоволенням слухають його пісні українською та ромською мовами. Така моральна та емоційна підтримка дуже потрібна нашим воїнам-захисникам. Пісня «Україна переможе», яку він виконав разом з Олександром Пономарьовим, Михайлом Хомою та з іншими артистами стала справжнім хітом:
    «Горить, палає техніка ворожа
 рідна Україна переможе.
    Горить, палає і ще спалахуй
                                      руській корабель іди… Гей, Гей».   

Стоп-кадр з відеокліпу "Україна переможе"
                                                                           

12 березня, 2024

Книги в подарунок

         Для нас тиждень почався з приємної новини. В бібліотеку завітав український письменник Віктор Полянко і подарував свої прекрасні книги – «Приборкання кичери» та «Халепи Грицька Траблюка».
        Повість «Приборкання кичери» здобула відзнаку в Міжнародному літературному конкурсі “Дитяча Коронація Слова” (2021 р.) в номінації “Дорослі для дітей”. Книга написана у гумористичному стилі, тому неодмінно сподобається як підліткам, так і їх батькам.
            «Халепи Грицька Траблюка» – це нова збірка оповідань автора.
        Працівники бібліотеки та наші читачі дуже вдячні за цей подарунок, який наразі для нас є дуже актуальний.
Директор ЦБС Голосіївського району Галина Станіславчук та письменник Віктор Полянко