День кримського спротиву російській окупації

 

   Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого.

У читальній залі до цієї події було оформлено перегляд літератури 

"Російські міфи історії України".

   Згадуючи ті події, українці та увесь цивілізований світ підтримують Український Крим та українців і кримських татар, які живуть в АРК в умовах тимчасової російської окупації. 

Крим – це Україна. 

Так було, так є і так буде завжди!

ZOOM-конференції та плани на майбутнє.

         З початку 2021 року працівниками ЦРБ ім. М. О. Некрасова та її партнерами започатковано проведення zoom-конференцій "Мости єднання". Директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи "Гармонія" Київського обласного центру гуманної педагогіки Наталія Веселицька об'єднала зусилля багатьох творчих особистостей, педагогів та громадських діячів. Приєднатись до конференції можна щосереди о 15 годині, отримавши запрошення до участі. Для цього треба звернутись до працівників бібліотеки.

   Третій "Міст єднання" був присвячений творчості бібліотекаря Тетяни Попової, яка, на жаль, вже пішла із життя. Відеоматеріали, де вона читає свої вірші, могли переглянути читачі та працівники бібліотеки.

   

    У планах роботи відділу масової роботи та зв'язків з громадськістю ЦРБ ім. М.О.Некрасова зазначена діяльність арт-майданчику "Майстерня художника" та музейного осередку "Грінівська вітальня". 

 

 Молодих поетес Тетяну Плихневич, Ірину Любимцеву, Марину Довженко вразила зустріч із Юрієм Назаренком - художником, який працює в ЦБС Голосіївського району майже 40 років.

Його самобутні твори спонукають заглибитись в історію нашого міста, адже Поділ, Андріївський узвіз, які так любить малювати художник, - дійсно фантастичні.

  Матеріали "Грінівської вітальні", які тимчасово знаходяться в бібліотеці, теж викликають великий інтерес. Фото та відеоархів вітальні в інтернеті став надбанням багатьох тисяч шанувальників.

Лесі Українці - 150 років.

   У 150-ту річницю від дня народження Лесі Українки відбулися урочистості біля пам’ятника Лесі на бульварі її імені за участю відомих письменників, громадських діячів та ін.

   Вшанувати пам'ять видатної доньки України, жінки, яка стала символом нашої Батьківщини, втіленням її незалежності, самобутності та надій, прийшли і співробітники нашої бібліотеки.

  Захід було організовано Київським товариством "Просвіта" імені Тараса Шевченка з яким наша бібліотека співпрацює багато років.

  Розпочалися урочистості виконанням гімну України.

   Промовці відзначили, що Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

 Лунали пісні на вірші Лесі Українки у виконанні етнографічного хору "Гомін"

та хору "Просвіта". 

 

 

 

 

Фото на згадку.

   Цей захід є яскравим прикладом вшанування великої Лесі Українки, 

яка й сьогодні надихає людей змінювати Україну на краще.

"Хай вірші луною озвуться в серцях!" (до 150-річчя Лесі Українки)

   

    24 лютого, напередодні 150-річчя від дня народження корифея української поезії Лесі Українки, в Центральній районній бібліотеці  ім. М.О.Некрасова відбулися святкові заходи. Почесним гостем заходу була колишня очільниця Голосіївського районного осередку "Просвіти" Олена Фєдосєєва. Голосіївська "Просвіта" - давній соціальний партнер нашої бібліотеки. У читальній залі бібліотеки до уваги гостей заходу був представлений до перегляду  фільм "Леся Українка: 10 вражаючих фактів".

 

 Фільм розповідає про Лесю Українку (Ларису Косач) - генія української літератури. Вірші її нам знайомі ще змалку, і здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все, адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують... Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож ця картина проливає трохи світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».  

    Редактор  відділу масової роботи та зв'язків з громадськістю ЦРБ ім. М.О. Некрасова Зоя Логвиненко розповіла про історичну пам'ятку нашого району - старовинний Свято-Вознесенський храм на Деміївці, у якому вінчалась Леся Українка з Климентом Квіткою. Споруда побудована в 1883 році. З цього часу вона постійно працює і ніколи не зачинялася. Колишня сільська церква стала міським храмом у 1900 році, коли Деміївка була приєднана до Києва. 

   ..."Люба мамочко! Справа скінчена - ми звінчались сьогодні в 1 годині дня" - так писала Леся Українка в листі до матері 25 липня 1907 року. Церква користується великою популярністю прихожан та туристів, адже - це храм, який пам'ятає Лесю.

   Не залишився осторонь цієї важливої дати і багаторічний друг бібліотеки Андрій Дмитрук. Незмінний ведучий багатьох творчих зустрічей продемонстрував свій чудовий документальний фільм "Леся Українка. Місія". У ньому він розповідає про нелегке життя Лесі. 

  

   Після перегляду лунали вірші Андрія Дмитрука та молодих поетес: Тетяни Плихневич, Ірини Любимцевої, Марини Довженко, яких надихнула поезія Лесі Українки. 

   Усі шановні гості були запрошені до відділу абонементу для перегляду ювілейної виставки. Завідуюча відділу абонементу Тетяна Прилєпова акцентувала увагу на новому багатоілюстрованому виданні Івана Драча "Криниця для спраглих", в якому, поміж іншого, розміщено сценарій фільму "Іду до тебе".

Любов до Вкраїни в душі бережу,

Слова Українки в майбутнє несу,

Її прославлятиму я у віках,

Хай вірші луною озвуться в серцях!

(Світлана Михайловська)

До 150-річчя Лесі Українки

 Віртуальна подорож музеями
та пам'ятними місцями Лесі Українки

Новоград-Волинський дітературно-меморіальний музей Лесі Українки Київський музей Лесі Українки Пам'ятники та меморіальні дошки Лесі Українці встановлені в Україні Пам'ятники та меморіальні дошки Лесі Українці встановлені поза межами України

Літературно-меморіальний музей садиба Лесі Українки в селі Колодяжному Музей Лесі Українки в Ялті Будинок-музей Лесі Українки в Сурамі (Грузія)

Поетеса зламу століть (До 150 - річчя Лесі Українки)

 

   Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують…

   Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На превеликий жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло.   

   Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясенем біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

   До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Вона виявила дивовижні здібності ( дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови. Вона самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки. 

     Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

   В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.

   Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

   Існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

До славетного ювілею у відділі абонементу було розгорнуто 

книжково - ілюстративну виставку:

"Нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають 

по рідній коханій моїй стороні".

Представлені на виставці книги надихнуть читача почути всесильне віще слово, яким славиться у світовому письменстві Леся Українка, красуня у вінку, що квітне,  

як її зоряно-сонячне слово. 

Слухаємо та читаємо твори Лесі Українки

Бібліограф рекомендує:

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Аудіокнига Лесі Українки – “Бояриня”(Драматична поема). Слухати ------------------------------------------  Леся Українка. "Мрії".  Аудіовірш. Слухати  ------------------------------------------  Леся Українка. "Хотіла б я піснею стати". Аудіовірш. Слухати ------------------------------------------  Леся Українка. “Лелія”. Аудіоказка. Слухати.  ------------------------------------------ Леся Українка. “Епілог”. Поезія. Аудіокнига. Слухати

Леся Українка "Лісова пісня".  Драма-феєрія. Слухати ------------------------------------------  Леся Українка. "Слово, чому ти не твердая рриця". Аудіовірш. Слухати ------------------------------------------  Леся Українка. "Contra Spem Spero". Аудіовірш. Слухати ------------------------------------------ Леся Українка. “Конвалія” Аудіовірш Слухати ------------------------------------------ Леся Українка. Досвітні огні. Поезія. Аудіокнига. Слухати

Леся Українка: вірш “Тиша морська”. Слухати ------------------------------------------  Леся Українка: “Як Дитиною, Бувало…” Аудіовірш. Слухати ------------------------------------------  Леся Українка "Давня Весна" Аудіовірш. Слухати ------------------------------------------ Леся Українка "ДАВНЯ КАЗКА". Аудіокнига. Слухай ------------------------------------------ Слухати аудіокнигу "Леся Українка. Ангел помсти"

Твори Лесі Українки

Українка, Леся. Зібрання творів. У 12-ти т. /Леся Українка.– Київ: «Наукова думка», 1976.

Українка, Леся. Твори: в 4 т. Т. 1. Поетичні твори / Леся Українка.– Київ: Дніпро, 1981.– 541 с.

Українка, Леся. Твори / Леся Українка.– Київ: Дніпро, 2000.– 632 с.

Українка, Леся. Вибрані твори / Леся Українка.– Одеса: Маяк, 1990.– 240 с.

Українка, Леся. Бояриня: драматична поема / Леся Українка.– Київ: Богдана, 2006.– 79 с.

Українка, Леся. Вибране: Для середнього та старшого шкільного віку /Леся Українка.– Київ: Школа, 2003.– 367 с.

Українка, Леся. Вірші. Драматичні поеми / Леся Українка.– Харків: Фоліо, 2005.– 351 с.

Українка, Леся. Горить моє серце: вірші та поеми / Леся Українка.– Київ: Київська правда, 2006.– 464 с.

Українка, Леся. До музи: поезії / Леся Українка.– Харків: Фоліо, 2007.– 222 с.

Українка, Леся. Драматичні твори / Леся Українка.– Київ: Дніпро, 1989.– 761 с.

Українка, Леся. Листи: 1876-1897 / Леся Українка.– Київ: Комора, 2016.– 508 с.

Українка, Леся. Лірика; Драми / Леся Українка.– Київ: Дніпро, 1986.– 215 с.

Українка, Леся. Лісова пісня / Леся Українка.– Харків: Фоліо, 2005.– 351 с.

Українка, Леся. Лісова пісня / Леся Українка.– Харків: Фоліо, 2008.– 636 с.

Українка, Леся. Мрії зламане крило: Зб. творів, документів, спогадів / Леся Українка.– Київ: Веселка, 1993.– 222 с.

Українка, Леся. На крилах пісень: Поезії / Леся Українка.– Київ: Веселка, 1994.– 128 с.

Українка, Леся. Оргія: Драматичні поеми / Леся Українка.– Київ: Видавництво Солом і Павличко «Основи», 2001.– 772 с.

Українка, Леся. Поезія; Драматичні твори / Леся Українка.– Київ: Наукова думка, 2008.– 382 с.

Українка, Леся. Роберт Брюс, король шотландський / Леся Українка.– Київ: Видавець Карпенко, 2002.– 30 с.

Українка, Леся. Руфін і Прісцілла: драма у п’яти діях / Леся Українка.– Київ: Либідь, 2011.– 200 с.

Література про неї

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки: Постанова № 2286-VIII від 8 лютого 2018 року // Урядовий кур’єр.– 2018.– 11 бер.– С. 4.

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач): Постанова // Урядовий кур’єр.– 2010.– 5 лист.– С. 7.

Агеєва, В. Поетеса зламу століть: Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації / В. Агеєва.– Київ: Либідь, 2001.– 264 с.

Агеєва, В. Леся Українка / В. Агеєва.– Київ-Львів, 2001.

Гоян, Я. «Милий, ти душу дав мені…»: про «Лісову пісню» Лесі Українки / Я. Гоян.– Київ, 2006.

Леся Українка: Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях.– Київ: Рад. школа, 1986.– 284 с.

Костенко, А. Леся Українка / А. Костенко.– Київ, 2006.

Мірошниченко, Л. Над рукописами Лесі Українки.– Київ, 2001.

Панасенко, Т. Леся Українка / Т. Панасенко.– Харків, 2009.

Українка Леся: Сюжети з життя в ілюстраціях і документах: Фотокнига.– Київ: Спалах, 2001.

Залеська-Онишкевич, Л. Сучасність ідей творів Лесі Українки / Л. Залеська-Онишкевич // Лариса Петрівна Косач- Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Кн. 2.– Нью-Йорк-Київ, 2015.– С. 401-404.

Лариса Петрівна Косач- Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Кн. 2.– Нью-Йорк-Київ, 2015.– 536 с.

Скрипка, Т. Леся Українка: доля і спадщина // Лариса Петрівна Косач- Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Кн. 2.– Нью-Йорк-Київ, 2015.– С. 13-48.

Королів-Старий, В. Спогади про Лесю Українку / В. Кородів-Старий. Київ-Свята земля.– Київ, 2002.– С. 648-650.

Творчість Лесі Українки // А. Криловець. Українська література перших десятиріч ХХ ст.– Тернопіль, 2005.– С. 29-131.

Л. Українка //М. Жулинський. Слово і доля.– Київ, 2006.– С. 116- 179.

Леся Українка // Світанок Вітчизни.– Київ, 2001.– С. 131-490.

Леся Українка / О. Слоновська. Конспекти уроків з української літератури.– Київ, 2000.– С. 136-171.

Агеєва, В. Поетичний візіонеризм Лесі Українки / В. Агеєва // Апологія модерну.– Київ, 2011.– С. 193-225.

Леся Українка // Україна і світ сьогодні. 2011.– Київ, 2011.– С. 124-130.

Кузьминець, Ю. Історичні погляди Лесі Українки / Ю. Кузьминець // Історичний календар-2001.– Київ, 2001.– С. 126-132.

Леся Украинка: (Поетеса и драматург) // 100 знаменитых людей Украины.– Харьков, 2004.– С. 274-280.

Липчанский, М. Счастье, вопреки судьбе: тайны личной жизни Леси Украинки / М. Липчанский // Аргументы и факты в Украине.– 2020.– №10 (март).– С. 9.

Зошит Лесі Українки, який знайшли на смітнику // Країна.– 2020.– №10.– обкл.

Підбірка вистав за творами Лесі Українки від Theater love // Культура і життя.– 2020.–– №4(лют.).– С. 4.

Сімчук, О. Леся Українка і вередливі кобзарі / О. Сімчук // Літературна Україна.– 2019.– №27-28 (серп.).– С. 20.

Мафтин, Н. Ідеал краси у творчості Лесі Українки / Н. Мафтин // Дивослово.– 2019.– №2.– С. 39-45.

Левченко, Г. Леся Українка – Enfant Terrible українського народництва / Г. Левченко // Дивослово.– 2019.– №3.– С. 45-53.

150-річчя Лесі Українки відзначатимуть на державному рівні // Національний діалог.– 2018.– №2.– С. 12.

Донец, Е. Своя Леся: (Леся Українка) / Е. Донец // Радуга.– 2017.– №7-8.– С. 160-165.

Карп’юк, А. Лесини шляхи на Волині / А. Карп’юк // Літературна Україна.– 2017.– №3 (серп.).– С. 11.

Лой, В. Леся Українка – українка і феміністка: До 130-річчя від дня народження Лесі Українки // Календар знаменних і пам'ятних дат.– Київ, 2001.– №1.– С. 73-78.

«Ні, я жива, я буду вічно жити»: До 140-річчя від дня народження Лесі Українки: Бібліографічний показчик.– Київ, 2011.– 172 с.

Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

   День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

   Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 герої, після 21 лютого – ще 18.
  

   Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. 104-м Героя Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

 

В читальній залі було оформлено 

виставку-присвяту "Борітеся - поборете".