Крим, який ми любимо

У читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова було розгорнуто постійно діючу 

книжково-ілюстративну виставку "Крим, який ми любимо"

Логвиненко Зоя Антонівна  представила творчість Сабріє Сеутової 

та розповіла про важке життя кримськотатарської письменниці

САБРІЄ СЕУТОВА: ТРАГЕДІЯ ЖИТТЯ ТА НЕЗЛАМНІСТЬ ДУХУ

 Сабріє Сеутова (1953-1998) — активна учасниця боротьби за права кримськотатарського народу, письменниця, журналістка та громадська активістка. Сабріє Сеутова народилася 20 жовтня 1953 року в Казахстані. Її дитинство минуло в селищі Амангельди, що в Джамбульській області; саме туди батьки Сабріє — Сервер-ага та Юлдуз-ханум — були депортовані з Маяк-Салинського (зараз Ленінського) району Криму.

 Життя цієї хороброї жінки, повне випробувань, обірвалося занадто рано — у 44 роки. Здавалося, все ще попереду для талановитої журналістки та діяльної активістки, але важка хвороба, не дозволила їй отримати насолоду від життя.  Доля Сабріє була трагічною, не склалося і її особисте життя. Вона віддала багато сил та здоров’я національній ідеї.

 У грудні 1987 року на мітингу в Москві Сеутову затримали. Вона була жорстоко побита і в тяжкому стані її відправили літаком у Ташкентську лікарню. Після цього випадку стан Сеутової здоров'я різко погіршився, але це не зупинило її боротьби. Сабріє знову на всіх акціях протесту, виступає з лекціями, багато пише. Коли вона на початку 90-х років повернулася в Крим, у неї діагностували рак мозку. Страшна хвороба стала наслідком удару, отриманого під час  мітингу.  Сабріє Сеутова пішла з життя у лютому 1998 року. Пам'ятник на могилі Сабріє Сеутовой був встановлений на народні кошти.

 На завершення хотілося б сказати кілька слів про її твори. Перше, що впадає в око, це чистота та образність рідної кримськотатарської мови. Твори Сабріє Сеутової читаються легко та з насолодою. Також слід відзначити, що її твори несуть душевне тепло та щирі почуття. Читаючи її оповідання та повісті, ми не знайдемо в них карколомних сюжетів, банальних шаблонів та соцреалізму. Натомість, в них зображені звичайні люди та їхні справжні почуття. Саме глибока людяність та своєрідна меланхолійна замріяність і є характерними рисами творів Сабріє Сеутової.

 У 2013 році знову було відроджено випуск журналу "Крим". Перший номер журналу вийшов у далекому 1948 році. За 14 років видання кожен з 32 його номерів став справжньою подією для кримчан. Тому відроджений літературно-художній журнал наслідував багаті традиції свого попередника, об'єднував не тільки представників творчої інтелігенції, а й дуже широке коло читачів. Він видавався трьома мовами: російською, українською та кримськотатарською. На жаль, вийшло тільки п'ять номерів журналу за 2013-2014 роки.

 Зміст цих номерів викликає інтерес і досі. Читачі можуть ознайомитись з історичним романом кримськотатарського письменника Нузєта Умерова "Бейбарс — султан Єгипту", прозою та поезією кримських письменників, які представляють різні національності Криму. Перший номер за 2014 рік, він же і останній, цілком присвячений життю та творчості Великого Кобзаря. Твори Тараса Шевченка представлені також трьома мовами.

 Дякуємо нашим партнерам за подаровані примірники.

"Великий мрійник": до 100-річчя від дня народження Рея Бредбері

Великий мрійник

до 100-річчя від дня народження
Рея Бредбері (1920-2012 рр.) -
американського письменника-фантаста

Бібліографічна візитівка серпня

 «Через фінансові труднощі та неможливість купляти книжки я вирішив, що сам почну їх писати». 

Рей Бредбері

22 серпня минає сто років від дня народження Рея Дугласа Бредбері. 

Рей Бредбері — американський письменник, який писав у жанрі наукова-фантастика. Народився у містечку Вокіґан, що знаходиться у штаті Іллінойс. У Рея було два брати близнюки, але один з них помер у віці двох років, а згодом у сім'ї Бредбері з'явилася донька, яка також померла. Ці дві смерті не залишили байдужим автора й емоційний слід від них можна знайти у багатьох його творах.

Під час Великої депресії сімейство Бредбері перебирається жити у Лос-Анджелес. Там майбутній письменник закінчив середню школу після чого три роки продавав газети на вулицях Лос-Анджелеса. Через важку фінансову ситуацію у сім’ї до коледжу він не вступає, але у своїх інтерв’ю він говорить: «Що замість коледжу я закінчив бібліотеку».

Перші спроби написання у Бредбері з’явилися у дванадцятирічному віці, як говорить автор «Через фінансові труднощі та неможливість купляти книжки я вирішив, що сам почну їх писати». У своїх ранніх роботах Рей Бредбері намагався бути схожим на Едгара По, але згодом змінив орієнтири у творчості.
Усе своє подальше життя майбутній письменник жив і працював у Лос-Анджелесі, де згодом і помер 5 червня 2002 року.

Починаючи з 1937 року оповідання Бредбері починають активно друкуватися у дешевих журналах. У 1942 році він вирішує повністю перейти на заробіток із грошей, які отримує від продажу своїх історій. І ставить для себе такий мінімум, як 52 оповідання в рік. У 1946 році він одружується з Маргарет Маклюр і їхній шлюб припиняє існування лише у 2003 році після смерті Маргарет. Грошей від продажу оповідань та тих, що заробляла Маргарет ледве вистачало на життя, але Бредбері невтомно продовжував писати. І вже згодом найкращі його оповідання потрапили до збірки «Темний карнавал», але ця збірка не користувалася особливою популярністю у читачів.
Але наступна — «Марсіанські хроніки» була першим успішним комерційним літературним проектом Бредбері, яка принесла окрім чималенького гонорару також славу. А всесвітнє визнання автор отримує у 1953 році після публікації роману «451° за Фаренгейтом» в якій розповідається про тоталітарне суспільство, де будь-яку книгу потрібно було спалювати. Попри популярність автор продовжує кожного дня проводити по кілька годин за друкарською машинкою і згодом виходить у світ роман — «Кульбабове вино», який у значній мірі є автобіографічним. І розповідає про дитинство автора. «Навчальна книга - Богдан» видала українською мовою усі ці та багато інших книг Рея Бредбері. За мотивами оповідань і романів фантаста було знято більше ніж 60 фільмів.

За своє життя Бредбері написав 11 романів був автором 21 п’єси і 28 сценаріїв для фільмів. Найбільше він написав коротких історій таких у нього понад 400.

Твори Бредбері — найчастіше це короткі історії, які не несуть жодного розважального характеру, у своїх роботах він акцентує увагу на багатьох глобальних проблемах, які стосуються людства в цілому так і окремої людини його твори змушують і допомагають думати після їх прочитання читач багато речей переосмислює. У своїх історіях він часто пише про боротьбу добра зі злом. Рей Бредбері виступав за духовні цінності й у своїх роботах часто описує машинерію, як зло. Хоча і Бредбері вважають одним з основоположників жанру фантастика, його твори часта тяжіють до різних жанрів. У останні роки свого життя він писав виключно драму. За свої роботи Рей Бредбері неодноразово був нагороджений багатьма преміями. Також у нього є зірка на алеї слави у Голлівуді. Рей Бредбері працював усе своє життя, а остання його стаття була опублікована у журналі «New Yorker» за тиждень до смерті автора.

Щоранку Бредбері починав з роботи над рукописом чергового оповідання чи повісті. Він вірив в те, що ще один новий твір продовжить йому життя.

За матеріалами інтернет-видань

Інформаційно-бібліографічний відділ пропонує користувачам ознайомитись з творчістю  видатного американського письменника 
на сторінках рекомендаційного списку літератури
...детальніше>>>

«Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років». – писав Рей Бредбері.