14 березня - День українського добровольця

  На початку подій на сході України, мужні сини і доньки ризикуючи власним життям стали на захист територіальної цілісності та незалежності нашої країни. 14 березня  2014 року 500 добровольців Самооборони Майдану зібралися для формування добровольчого батальйону. 

 Протягом 2014-2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

 Новий сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021  на початку 2022 років, на тлі загрози повномасштабного російського вторгнення. Тоді почали формуватись підрозділи територіальної оборони.

 До Дня українського добровольця 

у рамках проєкту "Славетні Епохи України" 

для студентів груп  1ОА-1 та 1ОА-2 Київського транспортно-економічного фахового коледжу Національного транспортного університету 

наша бібліотека провела патріотичну годину 

"Немає більше сили, ніж стійкість духу добровольця".

У День українського добровольця вшановуємо 

пам’ять полеглих захисників.

 Хвилина мовчання.

Про підготовку перших добровольців 

розповідає капітан ЗСУ Костянтин Вінниченко

Важливі слова - наставлення для майбутніх захисників нашої країни 

від ветерана російсько-української війни

Костянтина Вінниченка

За програмою заходу

присутні переглянули документальний фільм

"Українські добровольці"

"Коло Якутовичів"

  У читальній залі ЦРБ "Голосіївська" продовжилось знайомство з творчою родиною художників Якутовичів. Дмитро Якутович представив численні фотографії членів сім’ї, репродукції робіт, розповів про сімейні зв’язки, коло друзів. 

  Присутні ознайомились з книгою Катерини Рапай "Коло Якутовичів", яка містить спогади про митців, їх дружнє коло, змальовує картину мистецького життя 60-90-х років двадцятого століття.

 Родини Якутовичів, Рапай, Гавриленка, Сауткіних, Параджанова склали культурну творчу еліту не тільки тих часів, а й забезпечили творчі досягнення 21-го століття.

  А розпочиналось життя славетної родини Якутовичів з будинку № 32 на Андріївському узвозі, де мешкав художник-іконописець Флор Степанович та його син Олексій Сінчіло. У 1843 році завдяки письменнику Пантелеймону Кулішу Олексій познайомився з Тарасом Шевченко. Протягом кількох днів він водив його по Києву, знайомив з визначними місцями. А вже наступного літа Шевченко і Сінчіло за направленням Археографічної комісії поїхали на розкопки скіфського кургану Перепятиха неподалік Василькова. Вони робили ілюстрації, етнографічні замальовки.

 Через багато років після багаторічного заслання Шевченко приїхав до Києва і зупинився у свого давнього приятеля, якому надіслав свій "Кобзар" з вдячним написом.

 Наступний спадкоємець будинку - генерал В’ячеслав Якутович став батьком майбутнього видатного українського графіка, художника-постановника культового фільму "Тіні забутих предків" Георгія Якутовича. 

 Старший син Георгія Сергій став народним художником-графіком, ілюстратором багатьох творів Гоголя, Ліни Костенко, автором неперевершених гравюр, присвячених українському козацтву.

  

   

 Художниками була вся сім’я Якутовичів: батько Георгій, мати Олександра, сини Сергій та Дмитро, дружина Сергія Ольга та їх син Антон.

  На жаль залишився єдиний представник сім’ї - Дмитро, який своєю творчістю, активною громадянською позицією підтверджує значну роль українських митців у розбудові та зміцненні незалежної держави.

65 років від дня народження Юрія Андруховича

  Юрій Ігорович Андрухович - український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст, кандидат філологічних наук.

  Народився 13 березня 1960 року у місті Станіслав (Івано-Франківськ). Живе і працює в рідному місті. 

    Одружився раз і на все життя. Саме дружина першою читає його твори. Юрій Андрухович має доньку Софію, що пішла по стопам батька і теж стала письменницею і перекладачкою.

 Його вважають живим класиком “актуальної” української літератури. Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. 

  Він написав близько 10 романів. Найкращі : "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993), "Перверзія" (1996), "Коханці Юстиції" (2018).

    Юрій Андрухович перекладає українською Вільяма Шекспіра, Райнера М. Рільке, Бруно Шульца, Пітера Вайзеля та ін. 

   Творчий доробок Юрія Андруховича формально можна поділити на два головні річища: поетичне й прозове. 

  "Юрій Андрухович дебютував як поет. Як прозаїк він досягнув чергової вершини у творчому поступі (на зламі століть, тисячоліть) у пору свого сорокаліття - для літературної долі це немалий успіх… 

  Творчість Юрія Андруховича - це протест проти сірості, одноманітності, бездуховності сучасного життя. Якби він жив в епоху середньовіччя - то неодмінно би загинув у лицарському поході. Якби він жив у епоху давньоруську - то неодмінно би переконав князя Ігоря не йти у той фатальний похід, бо щастя треба шукати на своїй землі. Якби він жив у епоху Руїни, то став би славним лицарем, який би об'єднав приспані сили і очолив визвольний похід проти гнобителів." -   

М. Якубовська 

   Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Сербії, США, Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії,  Литві, Словаччині.

    Серед ряду літературних нагород - Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччина) за 2000р.

До цієї ювілейної дати пропонуємо книжкову віртуальну виставку 

"Юрій Андрухович: відчуття епохи."

В статті використані інтернет-матеріали

Тарас Шевченко живе в серцях свого народу

 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, співробітники та користувачі ЦРБ "Голосіївська" відвідали Національний музей Тараса Шевченка. Познайомилися з його життєвим і творчим шляхом, відчули  його  силу слова та незламний дух.

 Будинок в якому розташований музей  в другій половині ХІХ ст. належав родині Терещенків - відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва.

 В експозиціях музею представлені  рукописи, малюнки, особисті речі та документи, що розповідають про складний життєвий шлях Великого Кобзаря.