Співець народної музи

 17 липня виповнюється 150 років

Філарету Колессі,

 видатному українському етнографу, фольклористу, композитору, музикознавцю і літературознавцю, дійсному члену Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, ВУАН. р., депутату Верховної Ради УРСР 2-го скликання, засновнику українського етнографічного музикознавства.

Народився 17липня 1871 р. в с. Татарське (нині Піщане) на Львівщині в сім’ї священика. Навчався у Стрийській гімназії, музичну освіту здобув у Відні (1891—1892). Закінчив філософський факультет Львівського університету. У 20—30-ті роки активно співпрацював з АН України. З 1940 р.—директор Львівського державного етнографічного музею, завідувач відділу Інституту фольклору та етнографії АН УРСР.

Перші етнографічні записи зробив під час навчання в гімназії, їх було опубліковано в часописі "Народ" за 1890 р. 1896 р. надсилає М. Лисенку свої обробки українських пісень, щедрівок, збирає »Квартети» і отримує схвальну оцінку, що стало заохоченням до подальшої композиторської діяльності.
У 1898 р. вийшла монографія "Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах Стрийського повіту", передмову до якої написав І. Франко. Ця робота засвідчила появу в українській етнографії цікавої, оригінальної особистості. Того самого року вийшла двотомна збірка обробок обжинкових пісень, яку автор присвятив М. Лисенку.
Фундаментальний аналіз мелодійних форм, строю та будови народної пісенної творчості дав дослідник у праці »Ритміка українських народних пісень» (1907), яка заклала основи вітчизняного етнографічного музикознавства. З моменту виходу її ім’я Ф. Колеси стало одним із найвідоміших серед слов’янських етнографів. Дослідника постійно запрошують до участі у міжнародних конгресах. Проблемам розвитку музичного фольклору слов’янських народів присвячено низку статей, рецензій, оглядів, в яких він демонструє широку наукову ерудицію.
З ученим постійно листуються провідні фольклористи, музикознавці та наукові установи Чехословаччини, Польщі, Німеччини та ін.

У 1908 р. Ф. Колесса разом з Лесею Українкою організував етнографічну експедицію на Полтавщину, результатом якої стала двотомна праця "Мелодії українських народних дум" (1910, 1913). Великим внеском у дослідження української пісні була праця »Українська усна словесність» (1938), дослідник робить певний підсумок своїх фольклорних студій. Випустив збірки "Народні пісні Галицької Лемківщини" (1929), "Народні пісні з Підкарпатської Русі" (1938).

У роки другої світової війни Ф. Колесса збирав та досліджував військовий фольклор, що відображено в роботі "Фольклор Вітчизняної війни" (1945).

Науковий доробок Ф. Колесси є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики. Вперше у світовій та українській фольклористиці здійснив спробу наукового аналізу та зіставлення українського музичного фольклору з фольклором інших слов’янських народів. Завдяки високому науковому рівню, глибині аналізу, широкій ерудиції автора більшість його праць не втратили свого наукового значення й понині.

Помер 3 березня 1947 р. у Львові.

Премія НАН України ім. Ф.М. Колесси за видатні наукові роботи в галузі української фольклористики, етнології, народознавства та музикології (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства).

Відео-ролик: “Відомі львів'яни”. Філарет Колесса... (дивитися>>>) 

Інформаційно-бібліографічним відділом підготовлено добірку матеріалів до ювілею видатного вченого:

Діячі науки і культури України. – Київ, 2007. – С.189-191.
Історичний календар. 2001. – Київ, 2001. – С.395-399.
Шевченківський словник: У .2 Т. – Київ, 1978. – Т 1. – С.311.

Мистецтво України: біографічний довідник. – Київ, 1997. – С.309.
Енциклопедія історії України. – Київ, 2007. – Т.4. – С.451-452.
Урядовий кур’єр. – 2017. – 8 квітня. – С.8.
Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2011. – №3. – С.48-54/

Знайомимось... 

Пишаємось видатними українцями!