Продовжуємо цикл публікацій про видатних киян.
У серпні 2021 виповнюється 255 років Андрію Меленському, українському архітектору російського походження. Він - перший головний архітектор Києва, майже 30 років (з червня 1799 по березень 1829). Колезький радник (1816). Учень італійського архітектора Джакомо Кваренгі.Місто Київ важко уявити без діяльності його першого головного архітектора – Андрія Івановича Меленського, який зробив величезний внесок в історію містобудування першої половини XVIII ст. Фактично саме він окреслив сучасний центр Києва: Хрещатик став головною вулицею міста, був збудований театр на Європейській площі, Контрактовий будинок, церква-ротонда на Аскольдовій могилі, після пожежі було відбудовано Поділ.
Архітектор народився у Москві. Вчився мистецтву архітектури у Джакомо Кваренгі. Працював у московській та петербурзькій будівних комісіях. Наприкінці 1790-х років призначений губернським архітектором Волині, а у 1799 р. — міським архітектором Києва.
Провадив значну будівну діяльність. Звів, зокрема, перший міський театр (1803—05, не зберігся) і пам'ятник Хрещення Русі (1802). Спорудив нову церкву Миколи Доброго та дзвіницю Воскресенської церкви на Подолі (не збереглися), нову Микільську церкву на Аскольдовій могилі, перебудував подільську бурсу та трапезну Софійського собору. Звів синагогу на Печерську. План Києва, складений під керівництвом Меленського у
1803 р., є унікальним джерелом для вивчення історії забудови міста.
Після нищівної пожежі Подолу (1811 р.) Меленський доклав багатьох зусиль до відбудови району за новим регулярним планом Василя Гесте. Він виконав відбудову й реконструкцію головних святинь Подолу, пошкоджених вогнем (зокрема, споруд Братського монастиря, Успенської церкви тощо). Завершив розпочату ще до пожежі церкву Різдва Христова. Здійснив широке оновлення Флорівського монастиря, де спорудив Воскресенську церкву, будинок ігумені, готель та чотири корпуси келій, відновив дзвіницю. Одночасно склав проєкт нової Хрестоздвиженської церкви на Кожум'яках, яку було добудовано вже після його смерті. Керував будівництвом нового корпусу Духовної академії за проєктом Людвика Шарлеманя (1822—25). За проєктом Меленського зведено дзвіницю церкви Спаса на Берестові, дзвіницю Видубицького монастиря. Цікавий проєкт нової Десятинної церкви, запропонований Меленським, не було здійснено.
Мав садибу на розі сучасних вулиць Хорива та Констянтинівської (№ 11), де у 1820-і роки збудував собі будинок. Тут Меленський мешкав і після того, як у березні 1829 р. за станом здоров'я залишив посаду міського архітектора. Помер 1 січня 1833 р., могила на Щекавицькому кладовищі не збереглася.
Провадив значну будівну діяльність. Звів, зокрема, перший міський театр (1803—05, не зберігся) і пам'ятник Хрещення Русі (1802). Спорудив нову церкву Миколи Доброго та дзвіницю Воскресенської церкви на Подолі (не збереглися), нову Микільську церкву на Аскольдовій могилі, перебудував подільську бурсу та трапезну Софійського собору. Звів синагогу на Печерську. План Києва, складений під керівництвом Меленського у
1803 р., є унікальним джерелом для вивчення історії забудови міста.
Після нищівної пожежі Подолу (1811 р.) Меленський доклав багатьох зусиль до відбудови району за новим регулярним планом Василя Гесте. Він виконав відбудову й реконструкцію головних святинь Подолу, пошкоджених вогнем (зокрема, споруд Братського монастиря, Успенської церкви тощо). Завершив розпочату ще до пожежі церкву Різдва Христова. Здійснив широке оновлення Флорівського монастиря, де спорудив Воскресенську церкву, будинок ігумені, готель та чотири корпуси келій, відновив дзвіницю. Одночасно склав проєкт нової Хрестоздвиженської церкви на Кожум'яках, яку було добудовано вже після його смерті. Керував будівництвом нового корпусу Духовної академії за проєктом Людвика Шарлеманя (1822—25). За проєктом Меленського зведено дзвіницю церкви Спаса на Берестові, дзвіницю Видубицького монастиря. Цікавий проєкт нової Десятинної церкви, запропонований Меленським, не було здійснено.
Мав садибу на розі сучасних вулиць Хорива та Констянтинівської (№ 11), де у 1820-і роки збудував собі будинок. Тут Меленський мешкав і після того, як у березні 1829 р. за станом здоров'я залишив посаду міського архітектора. Помер 1 січня 1833 р., могила на Щекавицькому кладовищі не збереглася.
На жаль, але постать цієї людини ще недостатно вивчена в історичній науці.
Заслуговує він і на пам'ять містян.
Заслуговує він і на пам'ять містян.
Запрошуємо до бібліотеки для ознайомлення з літературою про видатного киянина
Немає коментарів:
Дописати коментар