До 90-річчя від дня народження
Михайлини Коцюбинської (1931—2021)
Михайлина Хомівна жила українською культурою й відтак і далі житиме в ній, доки та існуватиме.
Скуратівський В.
Михайлина Хомівна Коцюбинська — одна з найавторитетніших постатей української культури другої половини XX — початку у XXI століття. Людина рідкісної ерудиції, високого духу й толерантності, представниця славної когорти шістдесятників, М.Коцюбинська все своє життя поклала на боротьбу за незалежність України. Племінниця видатного українського письменника М. Коцюбинського, вона ніби стала уособленням зв'язку поколінь в українській культурі.
Своєрідним підсумком творчого доробку Михайлини Хомівни майже за півстоліття стало двотомне видання "Мої обрії" (2004).
Градус активної громадянської позиції Михайлини Хомівни ніколи не знижувався і паралельно з науковою діяльністю вона займалась громадською роботою, багато спілкувалась з творчою молоддю, мала аспірантів, виступала з лекціями, була обрана почесним доктором філології Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Ця дивовижна й мудра жінка прожила велике, цікаве й непросте життя. Радянська тоталітарна система намагалася її зламати, забороняла її книжки, звільняла з роботи, але все виявилося марним. Михайлина Хомівна стійко відстоювала загальнолюдські, європейські ідеали, виборювала право нашого народу на державницьке існування. Увесь земний шлях цієї великої українки, її творчий та науковий спадок — приклад громадянської мужності та людської гідності. Вона могла ще дуже багато зробити, написати, розповісти. Але 7 січня 2011 р., у різдвяне свято, цієї славної людини не стало. Як моральний заповіт звучать її слова: "Вся надія на духовну стійкість людини, на її здатність самостверджуватися, поставати, як Фенікс з попелу. На те, що людина, яка випросталася, не схоче й не зможе пригинатися".
Шановні читачі!
Немає коментарів:
Дописати коментар