Вшановуємо пам'ять

В людині поміщається Вселенна,
Як в насінні проростінь зелена,
Думкам передають шалений рух
Планет і зір вогнисті веретена.

   29 січня помер Дмитро Васильович Павличко - український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч. Він народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів Станіславського воєводства Польщі (нині Івано-Франківська область). Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена "За заслуги" III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Дмитро Васильович був дипломатом, політиком і одним із авторів Декларації про державний суверенітет України й організаторів українського національного руху.

  Автор більш ніж 30 творів. Серед найвідоміших поезій Павличка - текст пісні "Два кольори". За мотивами його творів створено оперу "Золоторогий олень", "Реквієм" (Бабин Яр). Він написав сценарії до фільмів "Сон" і "Захар Беркут", тексти до пісень у фільмі "Роман і Франческа".

   У 2004-му році Павличко написав рядки, що стали, вочевидь, його особистою молитвою за Україну й не втратили актуальності і через багато років після їх створення.

Благослови, мій Боже, Україну,

З'єднай водно всі київські церкви,

Завмерлу нашу мову оживи,

Козацьку славу підніми із тліну.

Я смерть свою молитвою зустріну,

Вклонюсь Тобі з-під каменя й трави,

Але не дай, щоб служники Москви

Знов обернули край мій на руїну!

У відділі абонементу було розгорнуто перегляд

 літератури присвячений пам'яті видатного поета

"В людині поміщається Вселенна..."

Світла пам'ять славному синові України!