Єва Лотоцька, "Жінка роду мого"
Це сага про життя чотирьох поколінь на тлі подій в історії України, що охоплюють 1928-2023 роки.
Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
В звичайній родині Домбровських народжується третя дитина - донька Ганна. Дуже рано дівча залишається без материнської ласки - мати помирає. Через якийсь час, батько бере собі за дружину значно молодшу дівчину Докію. Яка хоч трошки замінить дівчинці матір. Попереду в Ганни важкі життєві випробування. Здавалось би, вижити нереально, але їй вдасться. Більше того, вона створить сім'ю, народить дітей.
І далі ми спостерігатимемо долю її доньки Марусі, онуки Софії та правнучки Даринки. І все це на тлі історичних подій! Ми побачимо історію українського народу через розповідь про цих героїнь.
Центром багатьох сенсів, закладених у книжці, є сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу і яка стала символом роду, волі, нескореності, твердої віри у силу правди. І це теж дуже щемне, близьке у цей час, коли нашою вишиваною бронею став піксель.
"Жінка роду мого" - це не просто художній роман. Це глибокий, емоційний літопис жіночої сили, пам’яті й спадку, який передається з покоління в покоління. Єва Лотоцька вплітає в сучасну історію героїні голоси її прабабусь, травми і надії, любові і втрати. Тут зустрічаються минуле й сьогодення, магічне мислення і реальні події - щоб у єднанні народжувалась відповідь на головне питання: ким я є насправді?
#ця _книга_ у _бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотек УІКВ статті використані інтернет-матеріали
Немає коментарів:
Дописати коментар