Бібліографічна новинка

«Письменник-монументаліст Еміль Золя» (1840-1902 рр.)

 2 квітня виповнюється 180 років від дня народження Еміля Золя – видатного французького письменника-романіста. Він один з найталановитіших митців свого часу, автор більше 20 монументальних романів, критик і активний громадський діяч – борець за сираведливість

  Еміль Золя – один з найяскравіших представників реалізму XIX століття та досить відомий письменник свого часу. Його твори не тільки відмінно сплановані, але і науково обґрунтовані. При цьому практично всі твори автора трагічні, а побудова романів виконана таким чином, що за одним нещастям відбувається наступне, поки не станеться катастрофа, яка вирішує все. Саме такий підхід робить романи Еміля Золя дуже глибокими та актуальними в усі часи.

Істина і справедливість понад усе,

бо тільки від них залежить велич націй.
Золя Е. 

Нижче ми представили вашій увазі п'ять найвідоміших романів автора, 

які дійсно варто прочитати кожному.

«Nana»

 Вперше роман був виданий у 1880 році. На його сторінках автор ділиться своїми роздумами про мораль, а також про те, яка роль їй була відведена у Франції в ті часи.

 Книга розповідає про життя куртизанки, яка розважала багатих людей, наділених владою. Однак у цьому творі не все так однозначно, як здається на перший погляд. Читаючи цю книгу, вам доведеться самим розібратись в тому, ким же насправді була Нана – холоднокровною спокусницею, яка прагнула заробити незважаючи ні на що або жертвою обставин, з якими їй довелося змиритись.

«Жерміналь»

 Тринадцята книга епопеї «Ругон-Маккари» була видана у 1885 році. Як і інші твори автора, «Жерміналь» містить детальні описи характерів героїв та історичних місць. У книзі ви також знайдете безліч метафор та міркувань на тему людської сутності, щедрості та жадібності, любові та зради, життя та смерті.

 Головними персонажами цієї книги є прості землекопи, і Золя вдалося наочно показати всю підноготну їх важкої праці. Теми, підняті у цьому творі, зворушують до глибини душі, адже як багато років тому, так і сьогодні, багатих абсолютно не хвилює, як і на що живе робочий клас.

«Черево Парижа»

 Незважаючи на те, що вперше цей роман був опублікований ще у 1873 році, він залишається актуальним і сьогодні. На його сторінках автор показав нам долю однієї маленької людини, яка в прямому сенсі слова може загубитись на просторах великого міста, де мораль нічого не значить.

 Цей глибокий твір покаже вам зіткнення двох світоглядів. І тільки дочитавши роман, ви зможете дізнатися про те, чи може одна людина протистояти цілому суспільству та перемогти у нерівній сутичці, зберігши своє обличчя та залишившись особистістю.

«Кар'єра Ругонів»

 Перший твір епопеї «Ругон-Маккари» розповідає про життя однієї родини. В основі сюжету лежать реальні політичні події того часу, які і виступають декораціями сімейних історій головних героїв.

 Книга, безумовно, зацікавить любителів історії, але в першу чергу цей роман про пошук людиною свого місця в суспільстві, про вміння відстоювати свої погляди та устремління. А ще він про низинні бажання, вчинки, на які йдуть люди заради їх виконання та ціну, яку їм доводиться платити на цьому шляху.

«Западня»

 Виданий у 1877 році роман, присвячений робочому класу. На його сторінках автор наочно демонструє життя простих людей, що стоять на межі виживання. Розповідаючи про їх побут та звичаї, Золя показує на що можуть бути здатні люди, доведені убогістю та як в прагненні вижити стираються всі грані між хорошими та поганими вчинками.

 В Україні твори Е. Золя з’явилися в середині 1870-х років завдяки перекладам Івана Франка, пізніше твори митця переповідали й інші українські письменники – Марко Черемшина, М.Грушевська, О. Рошкевич та інші.

Інформаційно-бібліографічним відділом підготовлено і видано бібліографічний нарис до ювілейної дати видатного письменника...(детальніше>>>)

"Казка про самотність" Ганса Крістіана Андерсена

"Життя саме по собі є самою прекрасною казкою"

 Славетний казкар Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в Данії, у маленькому місті Однесе, на острові Фюн. Андерсен відрізнявся високим зростом, був худорлявий та сутулий. Характер у казкаря теж був вельми кепський та полохливий: він боявся пограбувань, собак, втрати паспорта, боявся загинути у вогні та отруєння. Він жахався найменшої подряпини, а назви хвороб викликали у нього тремтіння. Йому снилося, що його поховають заживо, тому щовечора клав біля ліжка записку: "Я живий".

 Перші кілька років життя в столиці були дуже важкими для майбутнього письменника. Йому буквально доводилося виживати. Від природи Ганс Крістіан мав гарний сопрано – він зміг влаштуватися в хор Королівського театру та жив на невелику платню. Однак його голос скоро почав ламатися, і з хору довелося піти. 

 У 1829 році на світ з'явилася перша видана книга Ганса Крістіана Андерсена. Це була не казка, а фантастичне оповідання під назвою "Піша подорож від каналу Холмен до східного краю Амагер". І вона зробила його знаменитим в рідній Данії.

 Першими його творами були нариси про мандрівки, роман “Імпровізатор”. Але справжню славу письменник здобув своїми казками. Коли вийшли його перші казки "Кресало", "Принцеса на горошині", "Русалочка", про них заговорили скрізь. А коли він написав "Гидке каченя", багато знайомих та й незнайомих зрозуміли, що в цій казці відображено багато чого з його власного життя. Твори Андерсена, особливо його прекрасні казки, перекладались різними мовами, про нього заговорили і в Франції, і в Англії, і в Німеччині, а в Данії ще довгий час не визнавали уже відомого казкаря і продовжували його "повчати".

 Один з найбільших казкарів людства ображався навіть на те, що його називають "дитячим письменником". Він стверджував, що його твори адресовані всім та вважав себе солідним, "дорослим" письменником і драматургом.

 До слова, і казки Андерсена подобалися далеко не всім. Хтось вважав, що вони недостатньо повчальні для дітей, а часом і зовсім розповідають про перемогу зла над добром, на що письменник незмінно відповідав: "Добро перемагає в вічності". 

 Взагалі ж Ганс Крістіан був дуже побожною людиною. Мало хто знає, що в російському перекладі з казок були вирізані деталі, пов'язані з релігією, наприклад, у тій же "Сніговій королеві" Герда постійно молилася в скрутні хвилини.

 Дивовижно, але людина, яка все життя писала для дітей, ані сім’ї, ані дітей не мала. В щоденнику Андерсена зберігся один-єдиний запис, що стосувався романтичного боку його особистості: в 1840 році в Копенгагені він зустрів дівчину на ім’я Дженні Лінд і через три роки написав "Я кохаю!". Збереглося листування Ганса та Дженні, та носить воно виключно платонічний характер. Інших жінок в житті казкаря не було.

 В останні роки життя письменник багато часу проводив в маєтку родини Мельхіор під назвою "Спокій". Члени сім'ї доглядали за ним, оскільки після падіння з ліжка він багато хворів; коли він уже не міг писати свої щоденники, за нього під диктовку це робили діти господарів будинку. 12 липня 1875 року він востаннє приїхав в цей маєток і більше ніколи його не покидав. А 4 серпня  Ганс Крістіан  мирно помер у своєму ліжку в кімнаті з видом на протоку Ересунн.

Цьогоріч ми будемо відзначати 215 років з дня народження великого казкаря.

 З нагоди цієї події відділ абонементу пропонує ознайомитися з літературою, яка допоможе нашим користувачам краще зрозуміти судьбоносні перепитії цього самотнього та безперечно талановитого письменника, казкаря, філософа, а також поринути у казковий світ героїв його книг.

Андерсен Г. К. Казки / Г. К. Андерсен ; пер. Олександра Гординчук. – [Київ] : Книголав, 2019. – 96 с.

 Велике ілюстроване видання містить адаптації класичних казок видатного письменника, який подарував світовій літературі чимало оригінальних сюжетів і непересічних персонажів. Вони зацікавлять  сучасних дітей, адже сповнені добра та позитивного світосприйняття. До збірки, над перекладом якої працювала Олександра Гординчук, увійшли казки "Снігова королева", "Нове вбрання короля", "Дюймовочка", "Принцеса на горошині", "Русалонька", "Олов’яний солдатик", "Дикі лебеді" та інші. Про любов і відданість, дружбу та віру у добро, про справедливість та чесність. 

Андерсен Г.-Х. Сказки : [пер. с дат.] / Г. Х. Андерсен ; [ил.: Д. Махашвили, Ю. Панипартовой]. – М. : ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2004. – 191 с. : ил. – (Моя первая библиотечка).

 Кращі казки Андерсена, серед яких "Свинопас", "Стійкий олов'яний солдатик", "Кресало" і багато інших.

 Андерсен Г. Х. Сказки и истории : сборник / Г.- Х. Андерсен ; сост. О. Е. Сергеева. – М. : Гендальф, 1992.

 До книги увійшли казки та історії данського письменника  Г.-К. Андерсена (1805-1875).

Грёнбек Б. Ханс Кристиан Андерсен : жизнь, творчество, личность / Бо Грёнбек ; [пер. с дат. М. С. Николаевой ; предисл., коммент. Д. Б. Александрова]. – М. : Прогресс, 1979. – 237 с. : ил., портр. 

 Книга про видатного данського письменника Ганса Крістіана Андерсена підготовлена видавництвом в зв'язку з ювілеєм – 175-річчям від дня народження. Поєднуючи точність викладу та жвавість прозового твору, книга  детально знайомить читача з життям письменника, величезним колом його друзів і шанувальників, з його творчим процесом, реакцією критики на його романи, драматургію, повісті та казки, іншими словами – з усім тим, що становило його життя, що зробило його однією з видатних особистостей Європи.

Лэнгли Э. Ханс Кристиан Андерсен: Волшебный сказочник : пер. с англ. / Эндрю Легли ; ил. Т. Морриса. – М. : АсКОН, 1998. – 32 с. : ил.

 У даній книзі подано біографію Ганса Крістіана Андерсена.

Рязанов Э. А. Андерсен. Жизнь без любви : роман - в кино / Эльдар Рязанов. – М. : Эксмо, 2006. – 255 с. : ил.

 В основу книги покладено реальну біографію письменника Ганса Крістіана Андерсена. "Тут багато справжніх фактів. Я читав мемуари, щоденник казкаря, спогади сучасників" (Е. Рязанов). 

 Вивченням життя Андерсена займається безліч дослідників, і деякі з них приходять до висновку, що письменник не дуже любив дітей, подібно відомому російському письменникові Льву Толстому. Так, у своїй казці "Дівчинка, яка наступила на хліб" покаранням для малятка стали муки пекла. В цей час казка "Червоні черевики" розповідає про те, що в якості покарання дівчинка позбавляється ніг за допомогою справедливого топірця. Інші дослідники вважають, що подібні страшні історії Андерсен писав в моменти депресії. 

 

 Незадовго до того, як письменник покинув цей світ, він писав, що за свої казки він заплатив "велику, непомірну ціну". Заради творчості йому довелося відмовитися від особистого життя, піддатися веденню своєї фантазії, яка в певний момент повинна була поступитися місцем реальному житті. Йому вдалося домогтися всесвітнього визнання, стати справжнім королем казок, але при цьому він постійно страждав від гнітючої самотності.

 Однак  Андерсен залишив по собі великий спадок – свої дивовижні й незвичайні казки. Ці казки не тільки відомі дітям всіх народів, але вони живуть в душах і дорослих людей.