"Пишемо Всеукраїнський диктант національної єдності 2021"

9 листопада - у День української писемності та мови відбувся "XХI Радіодиктант національної єдності".

Традиційно, в цей день працівники Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району долучилися до написання Радіодиктанту, який розпочався о 10:30 за київським часом. У затишному залі Інтернет-центру зібрався колектив ЦРБ ім. М.О. Некрасова на чолі з директором ЦБС Галиною Станіславчук. Цьогоріч диктант називався "Слідом за пам'яттю", автором тексту та читцем якого став відомий український письменник Юрій Андрухович.

Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00. Роботи прийматимуть онлайн та офлайн. Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть.

    Пропонуємо вашій увазі науково-популярне видання      "Історія української мови: іноетнічні персоналії"                           Ярослава Радевич-Винницького                                            ( До Дня української писемності та мови )

   "Спочатку було слово". Від мови починається народ, бо не виник би окремий народ, не створивши окремої мови, як вияву етнічної реальності.

       У нації не відібрати майбутнє, як і минуле, якщо не знищити її мову. 

   Видання присвячена видатним особистостям, які не були етнічними українцями, не мали українського походження, але причетні до визнання, утвердження та розвитку української мови, зробили помітний внесок у її наукове дослідження, захищали мовні права українців. Описані нариси дають можливість скласти уявлення про те, яким було ставлення до української мови та літератури, до історії етнічного та етномовного українського народу.

   Ян Бодуен Де Куртене, Франц Міклошич, Володимир Іванович Даль, Агатангел Кримський, Олена Курило та інші - найяскравіші постаті неукраїнського походження, які підтримували українців у їхніх зусиллях жити повноцінним національно - мовним життям.

Ця книга зобов'язує сучасних і майбутніх українців до  обізнаності з життям і діяльністю цих людей та вдячної пам'яті про них.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

Як його не любити: поет-пісняр Дмитро Луценко

До 100-річчя від дня народження (1921-1989)

«Мене часто називають поетом-ліриком, поетом-піснярем, і я вважаю, що це найвища оцінка моєї творчості, бо в пісні – душа народу, а українець без пісні, як круглий сирота» 

(Д.Луценко).

Дмитро Омелянович Луценко - Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесний громадянин міста Києва.

Дмитро Луценко – поет-пісняр, котрий жив і працював в епоху золотої пори української естрадної пісні 1960–1980-х років. Один із його шедеврів – пісня «Як тебе не любити, Києве мій» (музика Ігоря Шамо). Її і сьогодні співають українці по всьому світу, – як молодь, так і представники старшого покоління. З 2014 року рішенням Київради цей твір визнано офіційним гімном столиці України.

Луценко співпрацював з композиторами Л. Ревуцьким, О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, А. Пашкевичем, І. Шамо та іншими. Разом з ними створив понад 300 пісень, серед них «Києве мій» (який став Гімном територіальної громади міста Києва від 13 листопада 2014 року), «Фронтовики», «Сивина», «Мамина вишня», «Не шуми, калинонько», «Осіннє золото», «Україно, любов моя» та інші.

Його пісні співали Д. Гнатюк, А. Мокренко, Д. Петриненко, Н. Матвієнко, Б. Сташків, хорова капела «Думка», Державний український народний хор імені Г. Верьовки, Черкаський народний хор та багато інших відомих виконавців.

Проживав Дмитро Луценко у Києві на вулиці
М. Омеляновича-Павленка, 19а (колишня Суворова), де встановлена меморіальна дошка.
Похований на Байковому кладовищі Києва поряд з могилою доньки.

Згідно з рішенням Київської міської ради № 984/4422 від 8 липня 2010 року вулиця Крейсера «Аврори» в Голосіївському районі Києва перейменована на вулицю Дмитра Луценка.

До ювілею поета інформаційно-бібліографічний відділ підготував бібліографічний нарис

«Дарую людям пісню»

Сподіваємось, що незабаром Київ, який так гарно оспівав поет, вийде з "червоної" зони і ви зможете без додаткових перешкод переглянути книги та періодичні видання про великого поета-пісняра.

«Знаю українську!»

До Дня української писемності та мови.

Для тих, хто хоче удосконалити свої знання української мови, радимо звертатись до словників з фонду бібліотеки, або електронних словників.

Список словників української мови: