23 січня, 2020

До Дня Соборності України


22 січня українці відзначають 
День Соборності України



  Це свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. День Соборності України: історія свята Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійській площі в Києві, відбулось офіційне об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. 
 Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львову та Івано-Франківську, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. 
  З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.
 Також у різних містах України влаштовують символічний живий ланцюг, в знак поваги до цього свята. Усі охочі долучитись до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори, та просто приєднуються, ставши частинкою ланцюга.

   

 Протягом 20-22 січня ЦРБ ім. М. О. Некрасова прийняла участь в проведенні загальноміського Дня інформування до Дня Соборності України.

 До цієї видатної події в бібліотеці пройшов цикл заходів, метою яких є формування національної свідомості та почуття патріотизму.


















У читальній залі підготовлено та
оформлено книжково-ілюстративну
виставку-факт "Соборна. Вільна. 
Неподільна! Моя Україна".

 Неодноразово проводився огляд літератури "Соборність України - від ідеї до сьогодення".
Учні КВРПУБ прослухали урок державності 
"І обнялися береги одного, вічного народу".




Ввечері, 22 січня, співробітники ЦРБ ім. М. О. Некрасова взяли участь в акції
"Живий ланцюг Соборності" на мосту Метро




























“Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава. І воля святая!”
Т. Г. Шевченко

Немає коментарів:

Дописати коментар