Вічна революціонерка
Інформаційно-бібліографічний відділ продовжує
серію публікацій циклу
«Видатні жінки в історії України»
«Я вірю, що
український народ стане господарем на своїй землі. Я вірю в силу українського
націоналізму, я вірю в Українську націю! Слава Україні!»
Слава Стецько.
14 травня 2020 року на державному рівні відзначається 100-річчя від дня народження Слави Йосипівни Стецько (при народженні Анна-Євгенія Музика, по чоловікові Стецько) — української політичної та громадської діячки, голови Проводу ОУН (1991—2000 рр.), засновниці Конгресу українських націоналістів (КУН), соціолога, політолога, психолога і журналістки. Життя Ярослави було бурхливим, цікавим, незвичайним. Вона з тих жінок, які поклали серце і душу на вівтар боротьби пліч-о-пліч зі своїм чоловіком. Її ненавиділи спецслужби, але любили щирі українці.
Ярослава Стецько володіла англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, польською, словацькою та білоруською мовами, була почесним громадянином Львова (з 1993) і нагороджена Орденом Св. Ольги III ступеня (2000).
Проживши більшу частину життя в еміграції, вона побувала майже в усіх країнах світу, де знаходилися українці. У багатьох містах і столицях вона разом з чоловіком – Ярославом Стецьком організовувала багатотисячні демонстрації протесту проти комуністичного режиму, вимагали у радянських посольств у різних державах звільнення політв'язнів.
Слава Стецько назавжди залишиться однією з найвеличніших постатей новітньої української історії.
Більш детально познайомитись з життям цієї видатної жінки та літературою про неї ви можете переглянувши бібліографічний нарис «Вічна революціонерка»...
«Нехай
забудеться моє ім'я, але нехай у вічності
й поступі залишиться Україна» –
писала Слава Стецько
Немає коментарів:
Дописати коментар