24 травня українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року. Відзначається щорічно в день вшанування пам’яті святих Кирила і Мефодія — просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства та культури.
Кирило і Мефодій були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця та кирилиця.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Просвітницька діяльність Кирила, Мефодія та їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту й спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Просвітницька діяльність Кирила, Мефодія та їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту й спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
У Києві є два пам’ятника просвітителям: на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври, а в Болгарії День вшанування святих Кирила та Мефодія — національне свято.
Вітаємо усіх зі святом! Пам’ятаємо, що моральний та духовний розвиток будь-якого суспільства базується на любові, повазі до власної історії, піднесенні та примноженні культурної спадщини свого народу.
У відділі абонементу в рамках святкування Дня слов’янської писемності й культури організовано перегляд літератури та розгорнуто книжкову виставку "Дзвенить струмочком рідна мова".
Представлені документи з фонду бібліотеки скомпоновані в наступні розділи:
- "Яке то щастя — мати мову, якою створено Кобзар"
- "Слово пісенної гармонії"
- "Над берегами вічної ріки Поезії"
- "Слово пісенної гармонії"
- "Над берегами вічної ріки Поезії"
Розділи нашої виставки звертають увагу читачів на українську народну пісню як джерело народної мови та на найкращі поетичні твори як зразки досконалості та збагачення сучасної української мови.
Тож запрошуємо користувачів бібліотеки до
цікавого та змістовного перегляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар