Сер Вінстон Черчилль. Як одна людина змінила історію...

Запрошуємо користувачів нашої бібліотеки дізнатися більше 
про Вінстона Черчилля.

 У рамках "Програми зміцнення і розвитку міжнародних зв'язків", співробітники відділу абонементу  ЦРБ ім. М. О. Некрасова започаткували цикл книжкових виставок та переглядів літератури "Авторитет імені". Першість в цьому циклі ми надали серу Вінстону Черчиллю і хотіли б розповісти про нього не лише як політика, а й  художника, письменника та людину величезної сили волі. Черчилль довів, що воля й аналітичний розум, непохитність і мужність, а також послідовність у досягненні поставленої мети, помножені на удачу і випадок, — це потужна зброя. Він прекрасно володів нею і тому перемагав не в одній битві, як політичній, так і військовій.

 "Успіх означає вміння терпіти одну поразку за іншою, 

не втрачаючи волі до перемоги" /В. Черчилль/

 Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль — видатна історична особистість,  один з найвпливовіших людей в британській історії, безмежно відданий британському народові  державний та політичний діяч, аристократ, стратег та історик світового рівня, невтомний борець за свободу та демократію.  Лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року. У Сполученому Королівстві його визнано "Людиною ХХ століття". Найбільше відомий як прем’єр-міністр Великобританії. 

 Вінстон Черчилль визначав життя Великобританії і  значної частини світу у важкі часи. Він не лише описував історію — він її творив. Потужна постать В. Черчилля, чия геніальність не викликає сумнівів навіть у переконаних циніків, незмінно привертає до себе увагу, стає з роками ще яскравішою, ще помітнішою. 

 Він народився 30 листопада 1874 року в аристократичній сім’ї. Його батько  Рендольф Черчилль, нащадок славнозвісного герцога Мальборо, був членом парламенту. А мати  Дженні Рендольф Черчилль — донька і спадкоємниця американського фінансиста, власника газети «New York Times».

 З восьми років  Черчилль навчався у приватних школах, а в чотирнадцятирічному віці вступив до престижного коледжу Харроу. Треба сказати, що так була вперше порушена сімейна традиція, оскільки всі Черчиллі навчалися в Ітоні. Насправді ж батько не заперечував проти Харроу з банальної причини: побоювався, що Вінстон не складе іспитів до Ітона. Бо у школі син не дуже переймався наукою, захоплюючись  грою в іграшкові солдатики. Знати б батькові, що це не просте хобі підлітка. Адже як з’ясувалося згодом, воно знаменувало його певну характерну рису і до військової справи він матиме безпосереднє відношення протягом усього свого життя.

 У 1893 році Вінстон з третьої спроби вступає до Королівського військового училища в Сандхерсті. Через два роки закінчує навчання та в чині молодшого лейтенанта починає службу, діставши призначення до 4-го гусарського полку. Так розпочалася «гра в солдатики» по-дорослому.

 Хоча Черчилль пішов у відставку вже через 4 роки, за цей час він отримав значний досвід, в тому числі журналістський: деякий час був військовим кореспондентом на Кубі, де місцеве населення повстало проти іспанців. Статті Черчилля принесли перший гонорар і письменницьку популярність, а перебування на Кубі — звичку курити сигари. У 1900 році він був обраний до Палати громад. У віці 26 років Вінстон Черчилль був обраний членом парламенту від партії консерваторів у Олдгемі. З 1911-го по 1915-й рік Черчилль служив на посаді військово-морського міністра (завжди мріяв бути першим лордом Адміралтейства).

 У 1917 році, за пропозицією Ллойда-Джорджа, Черчилль увійшов до складу коаліційного уряду. Підтримуючи ідею повернення євреїв до Палестини, Британія в 1917 році підписала  "Декларацію Бальфура", обіцяючи "зробити все можливе" для того, щоб допомогти євреям віднайти свій новий дім, "не завдаючи шкоди місцевим жителям". Декларація не передбачала створення Держави Ізраїль і, в принципі, була суперечлива. Проте Черчилль активно її підтримував. Потім він, виголосивши одну зі своїх знаменитих промов, фактично переконав членів Парламенту надати євреям шанс. Можливо, саме завдяки ідеї Черчилля Держава Ізраїль отримала право на існування.

 Знову ставши членом консервативної партії, вже у якості канцлера казначейства (цей пост він обіймав з 1924 по 1929 рр.), Черчилль відновив золотий паритет фунта стерлінгів. З 1931 року і до вересня 1939 року Черчилль був звичайним членом парламенту.

 З 10 травня 1940 року Черчилль стає прем’єр-міністром і одночасно міністром оборони, лідером Палати Общин. А наприкінці 1940 року стає ще й лідером консервативної партії. Саме цю дату більшість науковців та істориків вважають точкою відліку розквіту його політичної, державотворчої та військової кар’єри.
 Він був прем'єр-міністром Сполученого Королівства 1940-1945 рр., а потім знову 1951-1955 рр. У квітні 1955 року, після того, як Англія відзначила 80-річчя Черчилля, великий політик подав у відставку з поста прем’єр-міністра. 
 24 січня 1965 року Вінстон Черчилль помер. Йому було влаштовано пишне прощання, яке можна прирівняти до похорону короля: під звуки патріотичного маршу "Пануй, Британіє!", що його грали дев'ять військових оркестрів, вгору по Темзі від Тауера відпливав катер "Гейвенґор" — ним у вічність вирушив Великий Англієць. Церемонія його поховання пройшла за сценарієм, заздалегідь написаним ним самим.
 Його по праву вважають одним з найбільших лідерів військового часу 20-го століття. У стінах британського парламенту він провів з перервами 64 роки. Таке гасло, яке Черчилль сповідував на всьому своєму непростому життєвому шляху, — "У війні — рішучість. У поразці — мужність. У перемозі — великодушність. У світі — добра воля" — найкраще підтверджує його риси характеру, як визначного державника, цілеспрямованого політика, вольового військового та просто розумної людини.

 Не обмежуючись державною та політичною діяльністю, Черчилль також прославився як письменник і художник. У похилому віці Вінстон Черчилль займався живописом і залишив по собі творчий спадок близько 500 робіт. Найвідоміші — "Портрет дружини Клементини", "Чорні лебеді на ставку", "Троянди", "Альтанка в Бленемі".  Предметом зображення він робив своє життя, життя своїх предків і сучасників, найважливіші історичні події. Один його пейзаж продали за мільйон доларів! 
 Черчилль написав близько сорока книг. Зокрема, його перу належать:  шеститомник "Друга світова війна", двотомник  "Спогади про Другу світову війну", величезна праця "Історія англомовних народів". 
Літературні заслуги Черчилля були відзначені Нобелівською премією "за неперевершеність історичного та біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності". Його порівнювали з Цицероном і Цезарем, а суперником за премію був Ернест Гемінгвей.

    мати В. Черчилля - Дженні Черчилль 

 Коли ж  Вінстон отримав Нобелівську премію він не забув інтерв'юерам нагадати: "Я усім зобов'язаний матері й нічим батькові".  Батько Черчилля пророкував, що син стане “простим, нікчемним для суспільства чоловічком... що тільки виродиться в жалюгідну, нещасну й нікчемну особистість”. Вінстон ніколи не забував, що саме мати, а не батько, у найтяжчий період його життя, коли він був підлітком-невдахою, справжнім лузером навчання у  Харроу (Harrow School — одна з найвідоміших і найстаріших британських публічних шкіл для юнаків), ясно розгледіла в ньому майбутні військові, політичні, ораторські та письменницькі таланти.   Впродовж майже 30-ти років він радився з матір'ю стосовно тих чи інших стилістичних нюансів своїх виступів і творів. Фактично, Дженні була його ментором, редактором і партнером у стратегії публічної діяльності, а Вінстон завжди був слухняним "маминим синочком".

 Узагалі-то складається враження, особливо коли читаєш його твори: сер Вінстон по життю був передовсім професійним літератором, а політика – то лише хобі цього симпатичного чоловіка з дитячим обличчям та сигарою в руці. Величезну творчу спадщину сера Вінстона — листи, промови, документи, книжки, картини наприкінці листопада 2015 року внесено до скарбниці ЮНЕСКО.

 Отже, читайте книги Черчилля, дивіться фільми про нього, роздивляйтеся його картини. 

І не буде зайвим захопитись прикладом цієї унікальної людини: "Ніколи не здавайтеся — ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у значному, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду…"

РАДИМО  ПРОЧИТАТИ:

  Книга "Фактор Черчилля: Як одна людина змінила історію"  Боріса Джонсона прем’єр-міністра Великої Британії — це історія про те, як ексцентричний геній Черчилля,  одного з найвизначніших лідерів ХХ століття, формував світову політику. Аналізуючи досягнення й помилки, а також міфи, які супроводжували цю видатну постать, Джонсон зобразив Черчилля як незрівнянного стратега, людину надзвичайно сміливу, красномовну й глибоко гуманну. Безстрашний на полі бою, один із найкращих ораторів усіх часів, лауреат Нобелівської премії з літератури, Вінстон Черчилль спростував думку, що історія — це місце дії великих знеособлених сил. Життя цього чоловіка є доказом того, що одна людина — відважна, геніальна, визначна — може впливати на світовий лад.

 "Спогади про Другу світову війну" — найвагоміший літературний доробок відомого політичного і державного діяча Вінстона Черчілля, за який він 1953 року отримав Нобелівську премію. Аналізуючи перебіг Другої світової війни, а також усі її ключові події, Вінстон Черчілль подає напрочуд широку і детальну панораму останньої великої війни, яка охопила майже увесь світ. Зайве казати, що дуже багато акцентів у цій праці розставлені геть інакше, ніж до цього звикло радянське і навіть пострадянське суспільство. Тому це видання буде особливо корисним не лише для вивчення подій і механізмів Другої світової війни, а й для кращого розуміння різниці в їхній інтерпретації, яка широким історично-культурним ровом і досі пролягає між російсько-радянським табором і рештою цивілізованого світу.  

 Черчілль за час своєї політичної кар'єри встиг двічі побувати прем'єр-міністром Великобританії, водночас перебуваючи на посаді міністра оборони у найтяжчі для країн Британської співдружності часи Другої світової війни. Дуже важко, а то й неможливо переоцінити внесок Вінстона Черчілля у справу перемоги союзницьких військ над країнами Осі, адже, коли світ постав перед загрозою масштабної катастрофи, саме його мудра і виважена політика багато в чому зробила можливим створення альянсу країн-союзників, що у подальшому дозволило їм здобути перемогу над військами Німеччини, Італії та Японії. Водночас активна й успішна політична кар'єра В. Черчілля дещо затьмарила у свідомості загалу його здобутки письменника та публіциста.

 Робота визнаного біографа Мартіна Ґілберта з представлення світові Великого Англійця посідає особливе місце серед подібних видань. Мартін Гілберт — британський історик, офіційний біограф Вінстона Черчилля. Автор 88 книг, включаючи роботи про видатного прем'єр-міністра Великої Британії.

 В основу книги, що вперше виходить українською мовою, покладено факти, відібрані з багатьох дослідницьких джерел та ретельно проаналізовані автором, а також відомості, надані Рендольфом — сином Вінстона Черчилля. Щира й неупереджена розповідь дає змогу зрозуміти, як формувався світогляд цієї людини, як відбувалося його становлення як політика, якими були життєві цінності й пріоритети, чим довелося жертвувати заради торжества демократії. Читачам цікаво буде довідатися також про особисте життя та зовсім не політичні захоплення відомого англійця, якого завжди впізнавали за характерним жестом пальцями у вигляді латинської букви "V", що символізує перемогу.

 Деніел Сміт — успішний британський письменник, редактор і дослідник документальної літератури також присвятив серу Вінстону свою розповідь. Книга "Думати, як Вінстон Черчилль" розкриє вам деякі факти з життя Черчилля, а також ви знайдете в ній афоризми та висловлювання великого політика. 

 Однозначно у рідній Британії ніколи не забудуть цього огрядного чоловіка у циліндрі та з сигаретою у роті. Хоча він запам'ятався звичайно завдяки своїм промовам, якими достукувався до сердець мільйонів британців. Він вселяв у них надію та не давав мешканцям окупованих міст опускати руки і здаватися. Він закликав до боротьби і люди вірили йому. Саме завдяки  Черчиллю Британія змогла врешті-решт перемогти нацизм і знову стати вільною. Не важливо — чи є ви фанатом Вінстона Черчилля чи ні, ця книга буде для вас корисною.

Чудову нагоду дослідити життя Черчілля мав німецький письменник та історик Себастіан Гаффнер, який з 1938 до 1954 року жив у політичному екзилі в Лондоні. Черчілль, який вже у тридцяті роки минулого сторіччя вважався потужною політичною фігурою Великої Британії, під час Другої світової війни став справжнім живим символом британського опору, одним з найвизначніших героїв антигітлерівської коаліції. Життя Черчілля було сповнене несподіваних драматичних злетів і не менш драматичних падінь. 1940 року здавалося, що кар’єра шістдесятип’ятирічного політика залишилася в минулому, проте саме тоді настав його зоряний час. Черчілль одержав владу, коли Велика Британія опинилася на межі катастрофи, проте він зумів з гідністю привести свою країну до великої перемоги. Біографія, яку пропонує читачам Гаффнер, незважаючи на свою лаконічність, зображає Черчілля не лише як державного діяча і політика, але також як воїна, письменника, шукача пригод, надзвичайно багатогранну людину, одного з тих творців світової історії XX століття, які зробили наш світ таким, яким ми його знаємо. 

 Про жодного державного діяча не написано стільки книг і статей, як про Черчілля. Найяскравіший представник політичного Олімпу XX століття, він і сьогодні залишається фігурою, яка притягувала до себе увагу не тільки фахівців-істориків, а й широкі читацькі маси в усьому світі. Талановитий організатор, блискучий оратор, дотепний співрозмовник і уїдливий полеміст, гравець, гурман, цинік і джентльмен — таким постає перед нами на сторінках цієї книги великий життєлюб сер Уїнстон Черчілль. Про все це і не тільки в книзі Домініка Енрайта "Уинстон Черчилль: цитати, остроты и афоризмы".

 Книга "100 знаменитих політиків" авторів Валентини Мірошникової та Дар'ї Мірошникової. У цій книзі зібрані життєписи 100 відомих діячів світової історії. 

 Зокрема, розповідь про Вінстона Черчилля як про неординарну особистість і харизматичного політика, який і досі викликає жвавий інтерес. А подробиці його життя та становлення політичної кар’єри можуть слугувати добрим прикладом людини, яка навіть на найвищих щаблях влади і у найважчі часи не зрадила ні своєї країни, ні себе, ні своїх ідеалів, що є надзвичайною рідкістю для великої політики, особливо якщо перебувати на вістрі доленосних подій, що змінюють хід світової історії.

Запропоновані вашій увазі книги складають невеличку, але цінну колекцію, з якою ви маєте можливість ознайомитися, відвідавши відділ абонементу ЦРБ ім. М. О. Некрасова.