"Конституція – паспорт держави"

 Щиро вітаємо всіх із визначним державним святом – 

Днем Конституції України. 

Миру, злагоди та добра усій Україні та кожному громадянину!

І нехай будуть  непорушними  головні принципи Конституції – народовладдя, гуманізм та законність!

 Відзначаючи День Конституції, ми усвідомлюємо головний закон країни як основу сильної держави та гарантію національної злагоди. Конституція визначила найціннішими життя людини, її здоров’я, честь та гідність, надала кожному громадянину свободу слова та віросповідання. 

 І обов’язок кожного українця – поважати Конституцію та неухильно дотримуватися її принципів.  Тільки так ми зможемо забезпечити подальший розвиток України як демократичної держави, рівноправної зі світовою спільнотою. 

 28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної Української держави.

 Депутати працювали над проєктом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проєкту  – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

 Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996. На фінальному етапі її прийняття опинилося під загрозою зриву через розбіжності між президентом Леонідом Кучмою і Верховною Радою. Але в кінцевому підсумку Основний Закон України були прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. За нього віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і голосували вони окремо за кожну статтю. Для цього Рада була змушена безперервно пропрацювати 24 години. "Є Конституція!" – такими словами голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив результати голосування. Основний Закон вступив в силу з дня прийняття. Після ночі роботи для депутатів влаштували невеликий банкет з шампанським і цукерками. "Батьком" Конституції України вважається нардеп Михайло Сирота, який очолював Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту. З усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. А міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі.

 Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. 

 Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

Конституція України гетьмана Пилипа Орлика

 Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року (310 років тому).

 Повна назва цього документа – "Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою".

 Це був один з перших в Європі правових актів, який закладав основи республіканської форми правління. Ідеї  системи стримування і противаг між гілками влади, передбачені документом, стали основою для багатьох європейських демократій, зокрема й демократичного устрою сучасної України.

 Документ був написаний двома мовами – латинською та давньоукраїнською. Має преамбулу та 16 статей. Проте реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

 

 Українська Конституція стала першою у світі, що розділила владу на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Конституція Орлика засвідчує давні демократичні традиції українців – цей документ з'явився на 77 років раніше за американський Основний Закон і на 81 рік раніше за польську Конституцію.

 І це дає всі підстави згадати добрим словом  її головного редактора Пилипа Орлика (1672–1742) – шляхтича, випускника Києво-Могилянської академії, вірного соратника Івана Мазепи, поета й письменника. Волею долі отримавши гетьманську булаву в еміграції, він протягом понад 30 років намагався стверджувати українську національну справу.

 Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі та США з’явилися лише сімдесят років потому.

 До Дня Конституції України  у читальній залі було оформлено інформаційно-тематичну виставку "Конституція – паспорт держави"