Тадей Рильський, як «хлопоман» та економіст

До 180-річчя від дня народження. 

Бібліографічна новинка січня

2 січня 2021 року виповнилося 180 років з дня народження Тадея Рильського – українського громадського й культурного діяча, етнографа, економіста, батька українського поета Максима Рильського.

На Київщині 2 січня 1841 року народився український громадський і культурний діяч, етнограф, економіст, “хлопоман” (народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні в 1850-1860-ті роки, яка прагнула зближення з народом) – Тадеуш-Томаш-Збіґнєв, більше відомий як Тадей Розеславович Рильський, батько Максима Рильського.

Освітою Тадея займалася бабуся Людвіка Трубецька. Вона навчила онука читати, а ще французької та польської мов. Коли підріс – вчився у другій Київській гімназії, потім студіював на історико-філологічному факультеті університету Святого Володимира. У виші окрім фахового направлення цікавився політичною економією. Його наставником у цьому питанні був професор Микола Бунге, який славився своїми ідеями про вільну працю, приватну ініціативу та ринкову конкуренцію. Саме під його впливом Рильський одним із перших в імперії взявся за економіку вивільнених із кріпацької неволі селянських господарств. 

Тадей став одним із перших свідомих українців, не дивлячись на польське коріння. Рильський разом із товаришами – Володимиром Антоновичем і Павлом Чубинським створив гурт хлопоманів. Члени цього об’єднання спілкувалися виключно українською, досконало вивчали історію рідного краю, впорядковували народний фольклор, ходили в національному вбранні. Влітку подорожували пішки територіями України, обійшовши Волинь, Поділ, Київщину, Холмщину і більшу частину Катеринославщини та Херсонщини. 

Хлопомани винаймали приміщення для недільних шкіл, самі укладали підручники. Пізніше своїм коштом орендували ще й приміщення для проживання учнів. На Жилянській вулиці відкрили семирічку “Жиляндію”, випускники якої мали право викладати у сільських школах. Цей навчальний заклад проіснував майже три роки. У 1892-му школу довелося закрити, бо така відверта українізація впала в око царської жандармерії. Почалися обшуки в родових маєтках, де під час трусу знайшли “несколько листов тетради, написаной Фаддеем Рыльским на малороссийском языке, в которой рассказывалась история Украины, наполненная местами, могущими возмущать крестьянские умы”. 

Тадей Рильський (ліворуч) з сином Максимом та Володимиром Антоновичем

Романівка, кінець 1890-х років

Окрім того, Тадей читав лекції для селянства, а також праці Шевченка, співав із ними пісень тощо. За це Рильського хотіли виключити з університету та відправити на заслання, але справа набула розголосу, тому обійшлося лише суворим наглядом поліції. Утім, це нагадувало справжнє ув’язнення, адже жандарми не дозволили поїхати на лікування за кордон одному з братів Тадея, і той помер від сухот.

Коли зрештою закінчилося навчання в університеті, Рильський не захотів більше займатися науковою працею й подався до села Романівка, що на Житомирщині. Тадей одружився зі своєю далекою родичкою Людґардою. Але у шлюбі прожили недовго – жінка померла.
Тадей майже сорок років прожив у Романівці. Займався господарством, безкоштовно консультував селян як юрист, укладав для них документи, позови тощо. У судах адвокатував на їхній стороні.
Попри те, що сам був католиком, у своєму маєтку розмістив православну церковно-парафіяльну школу. Пізніше збудував окреме приміщення для освітнього закладу. У ній Тадей і сам працював викладачем, і платив іншим вчителям за роботу. Власним коштом створив для селян бібліотеку.
Другою дружиною Тадея стала сільська молода дівчина Меланія із колишніх кріпосних. Вона неписемною, але закоханий Рильський не звертав на це увагу. До того ж дівчина мала неабиякий голос, співала як соловейко і тим зачаровувала всіх. У пари народилося троє синів, найменшого назвали Максимом, на честь Залізняка.
Помер Тадей Рильський 7 жовтня 1902 році у своєму маєтку. За заповітом його поховали на сільському кладовищі.
Син Тадея Максим напише: “Гордість наповнює серце при думці, що я син того Тадея”, а Іван Франко називав Рильського-старшого одним “із ліпших знавців українського народного життя”.

Джерело : Сайт Український інтерес

У цій книзі надзвичайно цікаві зокрема економічні дослідження Тадея Рильського: «З Маковищ», «Студії над основами розкладу багатства», «Дім заробітків», «Про херсонські заробітки».

Найвагоміша заслуга цього великого патріота в тому, що він став першопрохідцем на шляху духовного відродження українства. Його служіння інтересам народу - приклад для мільйонів послідовників, серед яких на чільному місці його син Максим - славний нащадок того самого Тадея.

Життю видатного українця Тадея Рильського присвячено бібліографічній нарис «Етнограф, економіст, «хлопоман»:до 180-річчя від дня народження Тадея Рильського (1841-1902 рр.)» 

циклу «Українська галактика: видатні постаті»

Для перегляду брошури натиснути ТУТ

Пишаймося своєю історією і будуємо майбутнє