Українська релігійна духовність перетворила свято Коляди у різдвяне таїнство, у свято морального та тілесного оновлення
Колядки в розумінні різдвяних пісень поширені в християн різних обрядів. У західній традиції вони переважно описують різні біблійні епізоди, що передують Різдву Христовому. Хоча такі колядки виникли на основі язичницьких, які співалися впродовж свят усього року, за утвердження християнства збереглися тільки зимові. Найдавніші задокументовані колядки відомі з часів Римської імперії.
Серед східних слов'ян колядки найбільш поширені в українців. У порівнянні з російськими і білоруськими колядками, українські мають відчутні християнські мотиви.
Слід розрізняти колядки (народні пісні світського, величального характеру) та коляди (пісні релігійного змісту) — приурочені до одного з найголовніших християнських свят — Різдва Христового.
Із запровадженням на Русі християнської релігії як державної (хрещення Русі) обряд колядування був пристосований до святкування Різдва Христового. Священники й ченці створили нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності серед народу. У колядках, за традицією, вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідною театралізованою виставою, танцями, музикою. Колядували групами, попередньо розподіливши обов'язки: отаман «береза», «звіздар», «міхоноша» та «ряджені».
Хоча більшість колядок пов'язані з Різдвом, існують і призначені для співання в інші свята. Так, через тиждень після Коляди 31 грудня (13 січня) відзначається Щедрий вечір (день християнської святої преподобної Меланії). Цей день також відомий як свято Маланки. За традицією, святкування супроводжується обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в новому році. Щедрування здійснюється театралізованими групами: «Маланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то в щедрівках згадують ластівок, весну, сіяння жита. Це свідчить про те, що давні слов'яни відзначали початок нового року навесні.
За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Окрім колядок, в Україні співають також інші обрядові пісні впродовж зимових свят: щедрівки та засівалки.
Традиційно різниця між колядками, щедрівками та засівалками суттєва. Колядки виконують на Різдво — 6—7 січня, щедрують — напередодні старого Нового року, 13 січня. А засівають вже в перший день Нового року (старого Нового року), тобто 14 січня.
В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю і т. ін. Засівалки за змістом схожі на щедрівки. Однак їх співають вранці 14 січня, на свято святого Василя. Це чітко відображається в текстах: якщо у щедрівках є постійне повторення слів про «добрий вечір» або «щедрий вечір», то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється «Сію-вію, посіваю» та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні. Окрім того, у деяких засівалках згадується Святий Василь.
(джерело: Вікіпедія "Колядки")
Митці всього світу, у тому числі, українських художників, відтворювали у своїх картинах дух та настрій Різдва. Сальвадор Далі, Ілля Репін, Іван Марчук, Микола Пимоненко, Роман Свередюк, Кость Лавро, Ігор Роп’яник та багато інших .
Тут можна познайомитись з картинами українських митців >>>
Картини світової та української класики>>>
У відділі абонементу до свят було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку.
Спасибо за интересную информацию о Рождестве.
ВідповістиВидалитиУзнали жля себя много нового