Для українців образ Матері триєдиний: любов до рідної неньки, яка переростає у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до Матері-України, яка потребує захисту.
Жінка як символ самого Життя була об’єктом поклоніння у українців ще з часів Трипільської культури (символи родючості та символи добробуту — жіночі статуетки, зображення сонця, тощо).
В давніх українських віруваннях важливе місце займала Берегиня – мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра.
З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї. Традиційний малюнок Берегині - символічна постать жінки з застережливо піднятими руками.
Культ матері, який у українців пов’язувався з обожнюванням землі, став основою етнічної домінанти українського національного характеру.
Юрій Липа, видатний український етнопсихолог вважає, що “... в центрі духовності (...) стоїть жінка-мати, істота, що єднає коло себе родину. Найдавніший символ того агрикультурного населення — це образ Великої Матері, божества прапрадідів сучасних українців”.
Образ Матері-жінки для української культури пов'язувався з берегинею-заступницею роду, розсудливою, доброю і водночас суворою господинею – яскраво змальований у класичній літературі, у творах художників та оспіваний у поезіях та піснях. Це символ добра на землі. Це символ Батьківщини, якій люди віддають найтепліші почуття, свою любов.
Про це розповідають твори класиків української літератури – Т. Шевченка «Катерина» та «Наймичка», В. Стефаника «Вечірня година».
Твори письменників та поетів ХХ століття – М. Хвильового «Я (Романтика)», «Мати», В. Симоненка «Лебеді материнства», Г.Косинки «Мати», У. Самчука «Марія», П. Тичини «Скорбна мати», Д. Павличко «Два кольори», М.Сингаївського «Чорнобривці», А. Малишка «Пісня про рушник». Останні три поезії покладені на музику та стали улюбленими піснями українців.
Хоча в Україні свято День Матері офіційно святкують лише кілька десятків років, вшановують матір в нашій країні набагато довше. До речі, варто також відзначити, що дане свято ще в часи Київської Русі та козаків теж відзначалося, але як релігійний місяць – місяць пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. В травні, коли Природа-Мати виряджає свою Доню-Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві й відзначають День Матері.
У різні часи художники зверталися до теми матері. Різними стилями і технікою виконані картини, об'єднані любов'ю та поклонінням жінці-матері.
Це особливе свято, коли ще раз можна нагадати найдорожчій людині, як ми її цінуємо та любимо. У цей день багато родин збираються разом, щоб подякувати матері за все, а також подарувати їй символічний подарунок: квіти, листівки, вірші, пісні тощо. Але головне – увага.
Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,
Не забудь: вона завжди-в тобі,
Тож живи, як мама, - щиро й чесно,
І, як мама, світ оцей люби!
У статті використані інтернет матеріали.
Немає коментарів:
Дописати коментар