Київському планетарію - 70

Відкриття

Київський планетарій відкрився в січні 1952 року. Відкриття планетарію в Києві стало можливим завдяки ініціативі видатного астронома Сергія Костянтиновича Всехсвятського.

Для роботи Київського планетарію пристосували будівлю колишнього костьолу св. Олександра на вулиці Челюскінців (нині — вул. Костьольна). В лекційному залі було натягнуто купол – екран сферичної форми діаметром 14,5 метрів. Зал вміщував до 180 відвідувачів.
Вигляд зоряного неба, рух Сонця, Місяця та планет демонструвалися за допомогою апарату «Планетарій» фірми Цейс. Устаткування планетарію доповнювалося різноманітним проекційним обладнанням — проектором затемнень, слайдовими проекторами, ліхтарем «море-сніг» тощо.

Облаштування пересувних консультаційних пунктів

З нагоди визначних подій у радянській космонавтиці, таких, як запуски штучних супутників Землі, польоти автоматичних міжпланетних станцій до Місяця, Венери та Марса, космічного польоту Юрія Гагаріна тощо, влаштовувались пересувні консультаційні пункти з інформаційними стендами. За допомогою цих наочних стендів лектори планетарію всебічно висвітлювали подію та відповідали на запитання аудиторії.

Початок будівництва нового будинку Планетарію

У 1979 році почалося будівництво нового планетарію на вулиці Червоноармійській. Нова будівля зводилась дуже довго. В архівах планетарію збереглися попередні проекти нової спеціалізованої будівлі, які були датовані 1963 роком.

Нова будівля Київського планетарію

У 1987 році було добудовано і відкрито нову будівлю Київського планетарію за адресою: вулиця Червоноармійська (зараз Велика Васильківська) 57/3. За цією адресою планетарій працює й дотепер. Стара будівля була повернена католицькій громаді Києва.
Було придбано та встановлено апарат «Планетарій» «Zeiss IV».
Частина проекційного обладнання (проектори, апарат «болід», проектор «море-сніг», тощо) переїхало до нової будівлі.
В Київському планетарії великий лекційний зал із напівсферичним куполом діаметром 23 метри і висотою 11,5 метрів, який за своїм розміром є другим у Європі, а сама будівля має особливий архітектурний стиль з відкритим простором, та унікальну архітектурну особливість – спіральний пандус, що символізує постійний розвиток і рух вперед.

Засновано журнал «Наше небо»

«Наше небо» – це перший в Україні астрономічний науково-популярний журнал, який заснував Крячко І.П., який був тоді директором Київського планетарію. З 2003 року головним редактором журналу був К.І. Чурюмов, а з 2017 року – О.Р.Баранський.

Директором планетарію став Клим Іванович Чурюмов

Клим Іванович Чурюмов – видатний український астроном, член-кореспондент Національної академії наук України, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986). У січні 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його було призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

Технічне переоснащення

Протягом 2016 року відбулось технічне переоснащення Київського планетарію, встановлено програмно-апаратний комплекс «Front Pictures DХ12», здійснено створення синтезованої системи даного комплексу з оптико-механічним приладом «Планетарій «Zeiss IV» та цифрової проекційної системи.
Сьогодні, як і раніше, планетарій є науково-пізнавальним центром, який поширює астрономічні знання серед тих, хто бажає відчути чарівність космосу.

Київський планетарій: сьогодення

Сьогодні – це особливе поєднання спеціально спроектованої будівлі та синтезованої системи, що складається з оптико-механічного приладу «Планетарій» та цифрової проекційної системи, яка дозволяє демонструвати на екрані у вигляді півсфери (куполу) зображення зірок, планет, супутників, комет Сонячної системи та будь-якої інформації про Землю і Всесвіт з візуальним сприйняттям знань в різних галузях науки.

Джерело: Сайт 

Рекомендована література:

Чурюмов, К. Київський планетарій // Енциклопедія сучасної України. Т. 13.– Київ, 2013.– С. 11.
Планетарий // Киев. Энциклопедический справочник.– Киев, 1985.– С. 484-485.
Пацера, М. Зоряне небо серед ясного дня: (Київ. Планетарій) /М. Пацера // Вечірній Київ.– 2017.–
23 лют.– С. 20.
Редька, Г. Зоряна подорож Галактикою: Київський планетарій / Г. Редька // Вечірній Київ.– 2013.–
21 бер.– С. 6.
Киевский планетарий – самый старший // Аиф.– 2012.– №11.
Осипчук, И. Киевский планетарий / И. Осипчук // Факты.– 2012.– 11 янв.– С. 7.
Сухорончак, О. Столичний планетарій буде надсучасним / О. Сухорончак // Хрещатик.– 2011.– 6 груд.– С. 1.
Бойко, В. Київському планетарію – 50 / В. Бойко // Трибуна.– 2002.– С. 14-16.
Бондаренко, С. «Знание» гасит звезды планетария? / C. Бондаренко // Киевские ведомости.– 2001.–
29 нояб.– С. 10.