Війна триває і наше життя набуло нових сенсів. Після першого шоку, що був на самому початку війни, ми адаптувались до нових умов. Прагнемо відволіктися, відпочити, оновитись і жити. І це нормально.
Люди завжди любили читати. Більше і більше людей приходять до бібліотек. Цікавляться українською літературою, психологією, історією. А ще приходять по підтримку. Особливо це стосується тих, хто був змушений переїхати та втратив свою домівку або й когось із близьких. Вони потребують комунікації, тож приходять до бібліотеки по книги і по психоемоційну допомогу.
Наша бібліотека проводить багато заходів, кінопоказів, майстер-класів, просуває українську культуру та літературу, надає доступ до інтернету.
Після жахливих ночей без сну, ми приходимо на роботу щоб наші користувачі мали можливість читати, спілкуватись і знайомитись з новими виданнями.
Вірш у виконанні авторки, нашої
постійної користувачки Лілії Завойської.
Нехай ворог розуміє, що він нас не злякає. Ми повинні продовжувати жити, працювати і відпочивати, в тому числі - ходити до бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар