У рамках концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам'яті співробітники відділу абонементу підготували літературно-етнографічну панораму. На вас чекає цікава та приваблива виставка "Національний Сорочинський ярмарок".
Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги — ярмарки. На ярмарках вирувало життя, яке любили спостерігати письменники та художники. І тут у митців з'являлося натхнення та народжувалися сюжети майбутніх творів.
Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк — письменник Микола Васильович Гоголь.
У своєму першому творі з циклу повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831-1832 рр.), які принесли М. В. Гоголю велику популярність, письменник проявив як велику любов до України, так і глибоке знання скарбів української народної творчості та своєрідність побуту свого народу. В своїй повісті "Сорочинський ярмарок", що є складовою частиною "Вечорів на хуторі біля Диканьки", Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX століття.
Ось один із його описів ярмаркової подорожі: "Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот… Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав із усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю й рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася з високо накопиченого на возі тину й привертала розчулені погляди прихильників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.
Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею, за яким брів, у чистій полотняній сорочці й забруднених полотняних шароварах, його господар…"
Деякі сувеніри для виставки нам надали наші читачі.
Наприклад, ця качечка була придбана у 1976 році на Сорочинському ярмароку.
До уваги шанувальників українського народного мистецтва бібліотека пропонує книжку "Народні художні промисли України" (Ukrainian folk arts and crafts).
З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів. Це невід’ємна складова української культури, з якої виникли різноманітні напрями і види народних промислів.
У книзі використані фотоматеріали, що демонструють різноманіття української народної архітектури та ремесел. Вироби виплекані руками великих майстрів, вони передають красу й багатство національної культури, викликають незабутні емоції та зігрівають теплом щирої української душі.
Сорочинський Ярмарок сьогодні
З серпня 1999 року, згідно з указом Президента України, Сорочинський ярмарок має статус Національного. На сьогодні Національний Сорочинський ярмарок — це єдиний в Україні захід, відвідування якого дає найповніше уявлення як про нашу державу, так і про її народ, його економіку, історію та культуру.
Актуальність та привабливість Національного Сорочинського ярмарку полягає в тому, що він перетворився в центр народної культури та дипломатії і розвивається саме в цьому напрямку. Зберігаючи ярмаркові традиції далекого минулого, нинішній ярмарок надає їм нового сучасного звучання, вдало і зі смаком поєднуючи у собі історію та сьогодення.
Територія ярмарку поділена на сектори. Так, в секторі промислових підприємств знаходяться експозиції підприємств різних галузей промисловості з усіх областей України та з-за кордону. Особлива гордість організаторів ярмарку — це етнографічна територія та містечка майстрів. На етнографічній території знаходяться відтворені чи реконструйовані будинки сільських жителів України XVIII–XIX століть (різного соціального статусу — багатіїв, бідняків, середняків). В кожному будинку розташований етнографічний міні-музей, вхід до якого абсолютно вільний для всіх бажаючих.
В експозиціях музею представлені меблі, посуд, одяг та інші побутові артефакти тієї чи іншої історичної епохи, що відтворюють життя українців в певний історичний період.
Два містечка майстрів дозволяють скласти повне уявлення про традиційні народні промисли та мистецтва всіх без винятку регіонів України. Переважна більшість представлених там виробів — ручної роботи, дуже високої якості. Секрети їх виготовлення зберігаються у сім'ях чи в окремих населених пунктах і передаються з покоління в покоління протягом уже кількох століть. Це вироби з дерева, кістки, глини, каменю, інших природних матеріалів. Широко представлені всі школи традиційної української вишивки, шиття, плетіння, ткацтва. Багато картин, написаних народними художниками. Є плетіння з лози, бісеру, дивної краси речі, виковані ковалями. Отже, на Сорочинському ярмарку можливо знайти все, чого душа забажає.
Нині Сорочинський ярмарок — гордість України та візитна картка Полтавщини. Тільки тут зустрічається унікальне поєднання історії і сучасності, культури та бізнесу, старовинних традицій і новітніх технологій. Ярмарок єднає в собі давні торговельні традиції українського селянства та універсальний виставковий дух сучасної промислової індустрії.
На Національному Сорочинському ярмарку відбувається зближення та взаємозбагачення різних народів, налагоджується діловий і культурний діалог. Все це створює незабутній загальний настрій свята, атмосферу відпочинку, відчуття причетності до багатої національної спадщини нашого народу.
Цьогоріч Сорочинський ярмарок не відбувся через COVID-19. Це вперше за історію проведення фестивалю. Про це повідомили організатори ТОВ "Сорочинський ярмарок" Національного Сорочинського ярмарку на сторінці у Facebook.
Але, щоб не завершувати на сумній ноті, ми підготували для користувачів бібліотеки розділ "Ярмарок в українській сміховій культурі". Для гарного настрою ми пропонуємо: "Українські народні жартівливі пісні", твори Степана Руданського, Остапа Вишні, Григорія Квітки-Основ'яненка та інші видання цієї цікавої етнографічної виставки, які без сумніву, надихнуть наших читачів.
Немає коментарів:
Дописати коментар