Світлана Алексієвич
"У війни не жіноче обличчя".
У цій книзі зібрані розповіді жінок про те, через що їм довелося пройти під час війни 1941-1945 р.р. і після. З неї ми можемо дізнатися про інший бік війни - жіночий, емоційний, чутливий. Воювали не лише чоловіки, у лавах військових було багато жінок. Вони були піхотинцями, снайперами, саперами, льотчицями, танкістками, зенітницями, розвідницями... А ще медсестри, лікарі, прачки, кухарі.., адже на війні життя йшло своєю чередою.
Яким був побут і дозвілля на фронті, страшний сморід та холод - це те, що часто залишають за кадром. Як не вистачало жіночої форми, білизни, засобів гігієни, як не було окремих жіночих землянок та вбиралень. Ну і звичайно про смерть та горе.
Після війни ці жінки ховали свої медалі та соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією тилових жінок. Жили у злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, бо "контужену ніхто заміж не візьме".
Така важка тема, такі страшні речі, що описані у виданні. Але, напрочуд, читається легко, через простий і зрозумілий опис.
За цей твір Світлана Алексієвич отримала Нобелівську премію з літератури у 2015 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар