Юрій Ігорович Андрухович - український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст, кандидат філологічних наук.
Народився 13 березня 1960 року у місті Станіслав (Івано-Франківськ). Живе і працює в рідному місті.
Одружився раз і на все життя. Саме дружина першою читає його твори. Юрій Андрухович має доньку Софію, що пішла по стопам батька і теж стала письменницею і перекладачкою.
Його вважають живим класиком “актуальної” української літератури. Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко.
Він написав близько 10 романів. Найкращі : "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993), "Перверзія" (1996), "Коханці Юстиції" (2018).
Юрій Андрухович перекладає українською Вільяма Шекспіра, Райнера М. Рільке, Бруно Шульца, Пітера Вайзеля та ін.
Творчий доробок Юрія Андруховича формально можна поділити на два головні річища: поетичне й прозове.
"Юрій Андрухович дебютував як поет. Як прозаїк він досягнув чергової вершини у творчому поступі (на зламі століть, тисячоліть) у пору свого сорокаліття - для літературної долі це немалий успіх…
Творчість Юрія Андруховича - це протест проти сірості, одноманітності, бездуховності сучасного життя. Якби він жив в епоху середньовіччя - то неодмінно би загинув у лицарському поході. Якби він жив у епоху давньоруську - то неодмінно би переконав князя Ігоря не йти у той фатальний похід, бо щастя треба шукати на своїй землі. Якби він жив у епоху Руїни, то став би славним лицарем, який би об'єднав приспані сили і очолив визвольний похід проти гнобителів." -
М. Якубовська
Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Сербії, США, Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Литві, Словаччині.
Серед ряду літературних нагород - Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччина) за 2000р.
До цієї ювілейної дати пропонуємо книжкову віртуальну виставку
"Юрій Андрухович: відчуття епохи."