вівторок, 12 лютого 2019 р.

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав

11 лютого у ЦРБ ім. М. О. Некрасова для учнів Київського регіонального вищого професійного училища будівництва відбувся вечір-вшанування "Згадаємо тих, хто воював за кордонами Вітчизни", приурочений відзначенню 30-річчя з дня виведення
 військ з Афганістану.
До бібліотеки були запрошені учасники бойових дій в Афганістані, члени Української Спілки ветеранів Афганістану, полковники запасу ЗС України: Шваб Євген Володимирович і Пархомюк Валерій Олександрович.

Захід відкрила та представила гостей завідувач відділу обслуговування Г. М. Борисенко.







 







 З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України. І куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у миротворчих операціях, вони завжди чесно й сумлінно виконували військову присягу. За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство вони заслужили щиру подяку багатьох народів та примножили авторитет України як країни–миротворця.



 Війна робить жорстоким серце, спустошує душу. Це, начебто, аксіома. Проте не про всіх. Євгена Володимировича не зламали випробування війною, він залишився щирим і відкритим для спілкування, вірним бойовому братству, своїм принципам. Полковник запасу він ще лейтенантом у 1988 році пройшов свій шлях в Афганістані. Шлях довгий і небезпечний... Євген Володимирович був командиром взводу підвезення пального – 43 солдати-водії та 34 автомобілі-наливники. Його колона 0017 у складі автомобільного батальйону здійснювала небезпечні рейси від Шинданда до Кандагара, виходячи в дорогу з 380-ма тонами авіаційного пального. До аеропорту такі колони не завжди доходили в повному складі. Особливо небезпечними були зеленка під містом, Нагаханський поворот, Чорна площа. Та Бог зберіг і його, і його бійців, хоча часто до пункту призначення діставався не весь вантаж. Доводилося залишати машини у вогні обабіч дороги, пересаджувати водіїв до інших автомобілів, ремонтувати та залагоджувати кульові пробоїни в цистернах під нищівним вогнем душманів, брати один одного на причіп. Молодий випускник Челябінського вищого військового автомобільного інженерного училища зберіг усіх своїх підлег­лих, успішно пройшов гартування дорогами, вогнем і боями.


 Пархомюк Валерій Олександрович продовжив офіцерську династію. Його батько Олександр Миколайович професійний військовий. Кожний з них воював на афганській землі в різні часи. Так сталося, що батько з грудня 1979 року вводив Радянські війська на територію Афганістану.

  Валерій Олександрович у 1987 р, був призваний
до лав Радянської Армії, і проходив службу в
Окремому ремонтно-відновлювального батальйону автомобільної техніки міста Термез. 15 травня 1988 року направлений в Провінцію Кундуз, 149 Гвардійський механізований полк, на посаді старшого техніка по експлуатації автомобільного електрообладнання і в цьому ж році за наказом виведення Радянських військ з території Афганістану залишав цю країну. Після армії закінчив військове училище і став професійним військовим.

 

 Шановні гості розповіли молоді про своє життя на афганській війні, про своїх бойових побратимів. Під час їх виступу на екрані можно було побачити воєнні світлини, документальні хроніки, пісні та уривки з художніх фільмів даної теми.



 Хлопці ознаймились з паперовою стрічкою, на якій надрукований перелік всіх військових частин, які брали участь в афганській війні протягом 1979 - 1989 років.








 

 

 

 

 


 Євген Володимирович розповів учням про  фотовиставку, приурочену до цієї дати і урочисто відкритою в Колонній залі мерії 5 лютого. На цю подію було запрошено 10 надзвичайних та Повноважних послів країн колишніх учасниць Радянського Союзу.















 Фотоматеріали для виставки були надані учасниками бойових дій в Афганістані 1979-1989 років. Кожне фото - це доля героїв, історія мужніх вчинків, спогади про страшну трагедію. Це розповідь про те, що людина робить на війні та що війна робить з людиною.




Вшанування хвилиною мовчання загиблих афганців




До заходу було оформлено книжково-ілюстративну виставку
 "Героям-інтернаціоналістам присвячується..."





Фото на згадку





Немає коментарів:

Дописати коментар