Славетна українка в султанському дворі

Бібліографічна новинка липня

У 2020 році виповнюється 515 років від дня народження Роксолани (Анастасії Лісовської – української дівчини, дружини Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії, яка відіграла значну роль у політичному житті Османської імперії.

Роксола́на («Русинка»); ; бл. 1505 — 15 квітня 1558) — спершу наложниця, а потім — дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II. Справжнє ім'я та місце народження невідомі. У польській літературній традиції — Олександра, в українській — Анастасія. За твердженням історика-аматора Станіслава Жевуського (з посиланням на Самуеля Твардовського), була донькою священика з галицького міста Рогатина; згодом у художніх творах з'явилося прізвище священика — Лісовський. У 1518-1520 роках потрапила до татарського полону й була продана в рабство. Згодом опинилася в султанському гаремі, де стала коханою дружиною Сулеймана І. Своїм коштом будувала мечеті, школи, караван-сараї та кухні у Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці й Медіні. Посприяла сходженню на османський престол свого сина Селіма II. Оспівана у літературі, образотворчому мистецтві, музиці та кіно.

У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України
З початку правління Роксолани розпочався період, який історики називають правління привілейованих жінок, правління султан або жіночий султанат — період впливу дружин султанів на своїх чоловіків (друга половина XVI — перша половина XVII століття).
Ймовірно, як дружина султана, сприяла безпечному перебуванню в Стамбулі Дмитра «Байди» Вишневецького у 1553–1554 роках.

В Україні про неї написані:
· драма Гната Якимовича «Роксоляна» (1869),
· історична повість Михайла Орловського «Роксолана або Анастасія Лісовська» (1882),
· історична праця українського ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини» (1924), в якій Роксолані відведено 13 сторінокповість Осипа Назарука «Роксоляна» (1930),
· оповідання для дітей Антіна Лотоцького «Роксоляна. Історичне оповідання XVI століття» (1937),
· роман Миколи Лазорського «Степова Квітка» (1965),
· літературно-історична стаття Ірини Книш «Імператорська карієра Анастазії Лісовської» (1966),
· нарис Юрія Колесниченка «Султанка з Рогатина» (1966),

· історична повість Сергія Плачинди «Неопалима купина» (1968),
· поема Любові Забашти «Роксоляна. Дівчина з Рогатина» (1971),
· роман Павла Загребельного «Роксолана» (1980),
· стаття Євгена Крамара «Славетна українка в султанському дворі» (1984),
· повість Юрія Винничука «Житіє гаремноє» (1996),
· есе Павла Романюка «Роксолана» (1999).

Інформаційно-бібліографічний відділ продовжує випуск бібліографічних нарисів циклу «Видатні жінки в історії України» детальніше>>>

Газета "Пенсійний кур'єр" (2020. - №7) у рубриці "Історія кохання" згадує про один з найбільш зворушливих та несподіваних романів у світовій історії - про кохання Сулеймана Великого і Роксолани

Запрошуємо до бібліотеки всіх, хто зацікавиться 

цією зворушливою історією султани з України.