27 лютого, 2025

Украïнська мова серед мов свiту


Шановні друзі, запрошуємо 28 лютого о 13:00 на екскурсію мовознавця Віталія Радчука "Українська мова серед мов світу" (присвячено  Міжнародному дню рідної мови). Захід організовано у співпраці ЦРБ "Голосіівська" з Київським літературно-меморіальним музеєм Максима Рильського.
Віталій Радчук - відомий вчений, теоретик перекладу, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Зустріч відбудеться в Лінгвістичному музеї ім. професора К. Тищенка (червоний корпус) при університеті ім.Т. Г. Шевченка.
Це єдиний "мовний" музей у світі! У Вас буде унікальна можливість познайомитися з різними мовами світу та досягненнями лінгвістики. Буде багато несподіванок та відкриттів.
Зустріч відбудеться за адресою вул. Володимирська, 60, к. 455. 
Реєстрація за номером телефону: 0989135549.
При собі мати документ, який засвідчує особу.
Вхід безкоштовний.
До зустрічі!

Хімічна небезпека

До уваги користувачів бібліотеки
постійно діючий інформаційний куточок 
"Що потрібно робити пiсля отримання сигналу хімічної небезпеки"



 Що потрібно знати про хімічно небезпечні речовини

для більшості територій найімовірнішими можуть бути загрози отруєння хлором, аміаком та виробничими сполуками;
ознаками отруєння хлором є різкий біль у грудях, різі в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі;
ознаками отруєння аміаком є почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми,  різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.

У місці вашого перебування загрозу можуть становити й інші небезпечні хімічні речовини. Під час аварійних ситуацій, окрім ХНР, внаслідок пожежі, вибуху можливе ураження іншими чинниками - опіки, травми, тощо.

Зауважимо, що існують засоби захисту від хімічно небезпечних речовин. Також існують алгоритми для зниження ступеню ураження хімічною зброєю.

Як потрібно діяти у разі хімічної небезпеки

Найперше не панікуйте. Після того, як дізналися по радіо або іншім засобам оповіщення про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, повинні зробити такі дії:швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;
в очікуванні евакуації щільно закрийте вікна, двері, фрамуги, вентиляційні отвори, та герметизуйте їх липкими стрічками, змоченими водою тканиною, папером;
надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлеві пов’язки, змочені у воді або краще у 2-5% розчині питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком);
використайте найпростіші засоби захисту шкіри (одежу), взуття (бажано гумове);
за наявності, одягніть захисні окуляри;
попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;
в очікуванні інформації у разі ураження аміаком сховайтеся на нижніх поверхах захищеної споруди;
у разі ураження хлором підніміться на верхні поверхи будівель;
візьміть підготовлені речі, вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, залишіть приміщення (квартиру, будинок);
виходьте із зони хімічного зараження в напрямі, перпендикулярному до напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація хімічно небезпечних речовин.

Після того, як ви вийшли із зони хімічного забруднення, вам потрібно:зняти верхній одяг, ретельно вимити очі, ніс та рот, по можливості прийняти душ;
дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню;
у разі підозри на ураження небезпечними хімічними речовинами уникати будь-яких фізичних навантажень, пити багато рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

Як надавати допомогу при отруєнні небезпечними хімічними речовинами

Перша медична допомога при отруєнні хлором

Негайно перемістіть постраждалого із забрудненої зони на свіже повітря, щільно вкрийте, дайте подихати киснем, парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Шкіру, рот, ніс промийте 2 % розчином питної соди або водою з милом. Основним засобом боротьби з хлором є вода, за можливості – тепле молоко з содою. У разі необхідності зробіть штучне дихання «рот в рот». Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно. Транспортуйте його лише у лежачому положенні.

Перша медична допомога при отруєнні аміаком

Негайно винесіть постраждалого із зони ураження. Шкіру, рот, ніс промийте водою. В очі закапайте по дві-три краплі ЗО % альбуциду, в ніс – оливкове масло. Транспортуйте потерпілого до медичного закладу у лежачому положенні. Забезпечте тепло та спокій, дайте зволожений кисень.



26 лютого, 2025

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя


 26 лютого, пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України №58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території - в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. В цей день 2014 року  в місті Сімферополі пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
 16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.
 Із захоплення півострова розпочалася сучасна російсько-українська війна. Одиннадцять років триває порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/26/den-sprotyvu-
okupaciyi-avtonomnoyi-respubliky-krym-ta-mista-sevastopolya

  До цієї дати та до третіх роковин початку повномасштабної війни рф проти України у рамках проєкту "Славетні Епохи України", для учнів 309 та 103 груп КПКЦБ наша бібліотека провела патріотичну годину  "День спротиву окупації Криму, пригадуємо, як це відбувалося".


Хвилиною мовчання присутнi вшанували 
всіх полеглих Героїв російсько - української війни.


Ветеран російсько-української війни 
старший лейтенант Костянтин Вінниченко

 

За програмою заходу 
присутні переглянули документальний фільм 
"Повернемо Крим !"
 Автономна  Республіка  Крим і місто Севастополь знаходяться під російською окупацією. Багато кримських татар та українців були вимушені залишити свої домівки через небезпеку переслідувань. Десятки проукраїнських активістів були заарештовані або зникли безвісти.
  Боротьба за наш Крим триває.



«Хто має крила, той не питає, чи можна літати»

     В інтернет-центрі ЦРБ «Голосіївська» в рамках проєкту «Українська родина у просторі та часі» відбувся перегляд документального фільму, присвяченому талановитій родині художників Якутовичів.
     Цього року Георгію Якутовичу – видатному художнику-графіку, ілюстратору, лауреату багатьох мистецьких премій, народному художнику України мало би виповнитись 95 років. Його внесок у розвиток не тільки графічного мистецтва, а й кінематографа неоціненний. Він був художником фільмів, які стали знаковими для ствердження національної ідентичності: «Захар Беркут», «Кам’яний хрест», і всесвітньовідомої картини – «Тіні забутих предків».






     Старший син Георгія Якутовича – Сергій, народний художник України, також був видатним художником-графіком. У своєрідній манері він представляв подвиги козаків. Його ілюстрації до книг, зокрема творів Гоголя, отримали не тільки численні відзнаки, а й визнання і шану українців.
 




     Розповідаючи у фільмі про батька, Сергій Якутович каже, що добре запам'ятав батькові слова «Хто має крила, той не питає, чи можна літати».


     Художниками були мати і дружина Сергія, а також син Антон, відомий у Франції живописець, який, на жаль, передчасно помер.




     З усієї родини живим залишився молодший син Дмитро. Інвалід з дитинства, який виріс у творчому оточенні, він теж став художником. Дмитро Якутович – член ГО «Галерея творчості інвалідів» «Ми духом незламні» та ГО інвалідів «Джерело натхнення» ‒ бере активну участь у виставковій діяльності цих організацій. Майже в усіх бібліотеках ЦБС Голосіївського району м. Києва відбулись виставки його творів. Зокрема і в ЦРБ «Голосіївська» пройшла виставка під навою «Світу мій чарівний, світу мій прекрасний». Дмитро добре розбирається у живопису і завжди дає фахові коментарі. Він знайомий з багатьма художниками, бере участь у загальноукраїнських мистецьких заходах.
     ЦРБ «Голосіївська» планує продовжити роботу з популяризації творчого доробку та спадку українських митців. Українська культура та традиції невичерпні, самобутні і заслуговують постійної уваги, вивчення та популяризації.




24 лютого, 2025

Відкриття Алеї пам'яті Героїв Оболонського району

 Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. 24 лютого 2022 року Росія розв’язала відкриту повномасштабну війну проти України.
  24 лютого з нагоди третіх роковин початку повномасштабної війни рф проти України о 8:45 відбулося відкриття Алеї пам'яті Героїв, місце вшанування  Захисників оболонців, які віддали найдорожче за Україну - власне життя.

  На відкритті були присутні родини Захисників та Захисниць України, голова Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Кирило Фесик, представники військових, ветеранів та їх родин,  Національний музей Революції Гідності, голова ініціативної групи та голова ГО "Славетні епохи України", батько загиблого Героя-оболонця, ветеран російсько-української війни, співробітник ЦБС Голосіївського району - Олег Дурмасенко. Олег безпосередньо приймав участь у розробці проєкту  Алеї Героїв та його реалізації.

 Співробітники ЦРБ "Голосіївська" прийняли участь у відкритті та хвилиною мовчання вшанували  пам'ять Героїв.




ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!

21 лютого, 2025

Вікентій Хвойка - 175 років від дня народження

 21 лютого  виповнюється 175 років від дня народження Вікентія Хвойки - дослідника археологічних пам’яток, талановитого художника, одного із засновників Київського художньо-промислового і наукового музею (Національний музей історії України).
 Роботи   науковця дали змогу створити першу наукову концепцію історичного розвитку землеробського населення Середнього Подніпров’я від кам’яної доби до епохи Середньовіччя.
 Пам’ятки, відкриті археологом, стали підґрунтям для вивчення кам’яної доби України.
 Найбільшим археологічним здобутком Вікентія Хвойки було відкриття однієї з найяскравіших культур мідної доби. У 1895 році під час досліджень у Києві археолог натрапив на залишки землянок, знаряддя, уламки посуду з розписом. Згодом стало відомо про знахідки глиняних фігурок та орнаментованого посуду в навколишніх селах. 
 Нові пам’ятки, відкриті на Київщині, дослідник назвав  площадками. На думку В. Хвойки, це були місця священного призначення, де ховали небіжчиків із численним інвентарем. Після розкопок кількох поселень поблизу містечка Трипілля культура отримала відповідну назву - трипільська.
 Дослідженню культури археолог присвятив багато років. Він розкопав понад 500 трипільських землянок та площадок. Учений вважав цю культуру праслов’янською, залишену першими землеробами Середнього Подніпров’я. В. Хвойка першим порівняв схожі знахідки, знайдені в інших регіонах, виділив їх у окрему культуру, визначив її місце в давній історії краю.  
  Він  також розробив першу наукову періодизацію трипільської культури.
 Неперевершена колекція трипільських знахідок, здобута завдяки невтомній праці В. Хвойки, є окрасою Національного музею історії України.

До ювілейної дати В. Хвойки 
Евніка Ліньова, історикиня, археологиня 
провела  Годину історії
"Вікентій Хвойка - археолог і музейник"




 
 Розповідь   Євніки Анатоліївни про різні періоди життя
 
В. Хвойки була цікавою та пізнавальною. Серед матерiалiв з особистого архiву Євнiки Анатолiïвни представленi рiдкiснi видання - каталоги  археологічної колекції "Древности Приднепровья. Эпоха славянская, VI–XIII в." Богдана Ханенка. Видання датованi 1899-1907 роками.