Жодне суспільство не є й не може бути однорідним, тому що складається з людей, різних не тільки з погляду їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних поглядів, але і з погляду віку, статі, інтересів, виховання, матеріального становища тощо.
Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. В умовах соціальної розмаїтості дуже важливо встановити культуру миру, що неможливо без дієвого виховання, заснованого на принципах толерантності.
Як термін слово "толерантність" з'явилося не дуже давно. Але цього не можна сказати про його зміст. У словниковому запасі значаться слова "терпимість" та "миролюбність".
Толерантність - ціннісна й поведінкова складова особистості.
Толерантність, у деяких випадках може стати єдино можливим шляхом погашення, урегулювання конфліктних ситуацій або ж їхнього запобігання. Толерантність включає в себе повагу до інших і визнання рівності прав.
Будучи демократичною цінністю й маючи соціальне коріння, толерантність формується поступово, день за днем. Це складний, тривалий процес. Формування толерантності починається від появи дитини на світ, далі - в період становлення особистості, і протягом всього життя. На цей процес впливає багато факторів, і вирішальними є родина та освіта.
Формування толерантних відносин нерозривно пов’язано із вихованням патріотичних почуттів. Виховання громадянина - одне з актуальних завдань сучасного навчального закладу.
Нині, коли в Україні відбувається реформування політичного, економічного, суспільного життя, особливого значення набуває виховання громадянина, який здатний побудувати демократичне, громадянське суспільство і діяти за принципами конституційної демократії та поваги до прав людини.
Формування полікультурної компетентності характеризується формуванням толерантного ставлення до інших націй і народів, вивченням особливостей розвитку міжнародного права в різних країнах, визначенням та порівнянням рівня розвитку архітектури, мистецтва, музики тощо в різних культурах.
Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється процесом відродження нації. Україна є поліетнічною державою. Саме тому громадянське виховання, яке покликане сприяти формуванню соборності України, відіграє особливо важливу роль.
Важливе місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури міжетнічних стосунків, тобто реалізація взаємозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економічного, політичного, соціального і духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, злагоди, толерантності.
Культура міжетнічних стосунків проявляється у повазі до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, готовності й умінні йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі. Громадянське виховання має стимулювати і розвиток планетарної свідомості, яка включає відчуття єдності та унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності і різноманітності системи держав, які мають мирно співіснувати, співпрацювати в умовах свободи, на засобах моральних ідеалів, гуманізації міжнародних стосунків, визнання головним пріоритетом права людини, нації і народів, постійної уваги до світових проблем.
.jpg)
.jpg)
