Зірки українського зарубіжжя

1 лютого виповнюється 120 років від дня народження Оксани Лятуринської, української художниці, скульптора, письменниці та поетеси
Оксана Лятуринська (псевдоніми: Оксана Вишневецька, Оксана Печеніг, Оксана Черленівна; криптонім: О. Л.) народилася 1 лютого 1902 року на хуторі Ліски, Волинь, померла 13 червня 1970 року у Міннеаполісі (СІЛА), штат Міннесота.
Батько Михайло Лятуринський служив офіцером російської прикордонної застави біля Старого Олексинця. Мати Ганна Лятуринська походила з родини німецьких колоністів. Оксана мала шестеро сестер і братів: Олександра, Антоніну, Гната, Івана, Марію і Федора. Особиста доля поетеси склалася драматично. Видана силоміць батьком у сімнадцятирічному віці заміж, вона втекла від нелюбого чоловіка й з пригодами дісталася до Чехословаччини. Завершивши середню освіту в Українській гімназії, вчилася в Карловому університеті, Українській мистецькій студії та Чеській вищій промисловій

школі у Празі. Була талановитим скульптором, брала участь у художніх виставках, та в 1945 р. під час воєнних подій твори її пропали, а саму авторку спіткало лихо — вона майже зовсім втратила слух. Після війни опинилася в таборі для переміщених осіб в Ашаффенбурзі в Німеччині, з 1949 на еміграції в США. За допомогою Союзу українок оселяється в Міннеаполісі. Там поринає в громадську і творчу працю, створює ряд нових скульптурних портретів, пише поезії. Видає збірку новел “Материнки” (1946) і збірку віршів для дітей “Бедрик” (1956). З’являється друге видання “Княжої емалі” (1956), що включає також збірку “Веселка”. Бере участь в діяльності Об’єднання українських письменників “Слово”. Одна з перших підписала статут цього товариства (1957). Дописує до літературного збірника “Слово”, що виходить в Канаді. Поетична творчість О. Лятуринської міжвоєнного періоду обмежується двома її збірками: “Гусла” (1938) та “Княжа емаль” (1941), які, проте, поставили її ім’я серед найталановитіших представників “празької школи”.

Джерело: сайт Української літературної газети

Шановні читачі!
Для тих хто детальніше хоче познайомитись з творчістю талановитої української письменниці, пропонуємо
переглянути рекомендаційний список літератури:

День пам'яті Героїв Крут

29 січня Україна вшановує пам'ять

 Героїв битви під Крутами.

  Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юнаків, що полягли під Крутами в боротьбі за вільну Україну, які захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

    Вшановуючи пам'ять українських юнаків, що полягли у бою під Крутами у січні 1918 року, у читальній залі було проведено історично - патріотичну годину "Подвиг під Крутами - символ національної честі" для учнів Київського регіонального вищого професійного училища будівництва. Було зазначено, що бій під Крутами є однією з трагічних сторінок історії України й водночас найбільш героїчних. Цей день, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь.

 У рамках заходу відбувся перегляд документального фільму 

 "Герої України. Крути. 

   Перша Незалежність".

   Крутянський бій, як, мабуть, жодна інша подія буремних років Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного спрямування, через чималу кількість яких реалії бою почали забуватися. Якими були події насправді розповідає цей фільм.

     

  Усіх присутніх на заході запросили 

на традиційний cмолоскипний марш 

від Арсенальної площі до Аскольдової могили, 

який відбудеться 29 січня 2022 року о 17 годині.

Нові надходження.

 «Равлик на схилі», Аркадій та Борис Стругацькі. 

 

  У цьому романі автори перевершили самі себе. Політ фантазії практично необмежений. Здавалося б він застарів для сьогодення, а виходить, що 21-е сторіччя не доросло, не виправдало надій, стало тупіше, безглуздіше, чи що...
   Головні герої — Кандід і Перець, кожен з яких прямує своїм шляхом, рухаються до істини повільно, але завзято, як равлики, що повзуть до вершини гори…
  Борис Натанович Стругацький казав про історію та символіку повісті: «Ліс — це Майбутнє, символ усього надзвичайного й надуявного», а «Управління — Справжнє, що дивовижно поєднує хаос і безмозкість із мудрістю».
   Прочитала і відчула себе тим равликом на схилі, який намагається «вийти зі стану комфорту». Ось він – склон, але нічого не виходить – ні скинути будиночок, ні повзти скоріше... А може і не треба виходити. Може, потрібно на все подивитися з іншої сторони - і насолоджуватися тим, що є?
   Найсильніший із творів братів Стругацьких - вчитайтесь! Вслухайтесь! Доростіть!..

 

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

Знаменні літературні дати січня.

 Шановні користувачі, відділ абонементу нагадує вам про 

знаменні літературні дати січня 2022 року.

Презентація фільму "Заради нас"

   

   27 січня у ЦРБ ім. М.О.Некрасова за участю громадської організації «Всеукраїнське Молодіжне Спілкування" відбулась презентація  різдвяного сімейного фільму «Заради нас», який спрямований на розширення уявлення про сенс Різдва в житті кожної людини. До перегляду фільму  були запрошені учні 3 курсу Київського регіонального вищого професійного училища будівництва.

  Перед початком фільму  виступив член ГО Денис Малиновський. 

   Фільм «Заради нас» - інтерпретація біблійного сюжету історії народження Ісуса Христа у виконанні всесвітньовідомого хору та оркестру "Gracias Choir" з Південної Кореї.

   Хор "Gracias Choir" завжди шукає нові шляхи для того, щоб розповісти світові благу вістку, розкриваючи глибинну суть головної події всього християнського світу народження Ісуса Христа.

  Любов, милосердя, духовність, самопожертва, як найвищий прояв любові до ближнього – це живі християнські традиції, які прийшли до нас з глибини віків. Це основа вчення, яке приніс у наш світ Ісус.

ЦРБ ім.М.О.Некрасова

 і надалі буде брати участь у різних

 соціальних, суспільних та культурних подіях.

Київському планетарію - 70

Відкриття

Київський планетарій відкрився в січні 1952 року. Відкриття планетарію в Києві стало можливим завдяки ініціативі видатного астронома Сергія Костянтиновича Всехсвятського.

Для роботи Київського планетарію пристосували будівлю колишнього костьолу св. Олександра на вулиці Челюскінців (нині — вул. Костьольна). В лекційному залі було натягнуто купол – екран сферичної форми діаметром 14,5 метрів. Зал вміщував до 180 відвідувачів.
Вигляд зоряного неба, рух Сонця, Місяця та планет демонструвалися за допомогою апарату «Планетарій» фірми Цейс. Устаткування планетарію доповнювалося різноманітним проекційним обладнанням — проектором затемнень, слайдовими проекторами, ліхтарем «море-сніг» тощо.

Облаштування пересувних консультаційних пунктів

З нагоди визначних подій у радянській космонавтиці, таких, як запуски штучних супутників Землі, польоти автоматичних міжпланетних станцій до Місяця, Венери та Марса, космічного польоту Юрія Гагаріна тощо, влаштовувались пересувні консультаційні пункти з інформаційними стендами. За допомогою цих наочних стендів лектори планетарію всебічно висвітлювали подію та відповідали на запитання аудиторії.

Початок будівництва нового будинку Планетарію

У 1979 році почалося будівництво нового планетарію на вулиці Червоноармійській. Нова будівля зводилась дуже довго. В архівах планетарію збереглися попередні проекти нової спеціалізованої будівлі, які були датовані 1963 роком.

Нова будівля Київського планетарію

У 1987 році було добудовано і відкрито нову будівлю Київського планетарію за адресою: вулиця Червоноармійська (зараз Велика Васильківська) 57/3. За цією адресою планетарій працює й дотепер. Стара будівля була повернена католицькій громаді Києва.
Було придбано та встановлено апарат «Планетарій» «Zeiss IV».
Частина проекційного обладнання (проектори, апарат «болід», проектор «море-сніг», тощо) переїхало до нової будівлі.
В Київському планетарії великий лекційний зал із напівсферичним куполом діаметром 23 метри і висотою 11,5 метрів, який за своїм розміром є другим у Європі, а сама будівля має особливий архітектурний стиль з відкритим простором, та унікальну архітектурну особливість – спіральний пандус, що символізує постійний розвиток і рух вперед.

Засновано журнал «Наше небо»

«Наше небо» – це перший в Україні астрономічний науково-популярний журнал, який заснував Крячко І.П., який був тоді директором Київського планетарію. З 2003 року головним редактором журналу був К.І. Чурюмов, а з 2017 року – О.Р.Баранський.

Директором планетарію став Клим Іванович Чурюмов

Клим Іванович Чурюмов – видатний український астроном, член-кореспондент Національної академії наук України, першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986). У січні 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його було призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

Технічне переоснащення

Протягом 2016 року відбулось технічне переоснащення Київського планетарію, встановлено програмно-апаратний комплекс «Front Pictures DХ12», здійснено створення синтезованої системи даного комплексу з оптико-механічним приладом «Планетарій «Zeiss IV» та цифрової проекційної системи.
Сьогодні, як і раніше, планетарій є науково-пізнавальним центром, який поширює астрономічні знання серед тих, хто бажає відчути чарівність космосу.

Київський планетарій: сьогодення

Сьогодні – це особливе поєднання спеціально спроектованої будівлі та синтезованої системи, що складається з оптико-механічного приладу «Планетарій» та цифрової проекційної системи, яка дозволяє демонструвати на екрані у вигляді півсфери (куполу) зображення зірок, планет, супутників, комет Сонячної системи та будь-якої інформації про Землю і Всесвіт з візуальним сприйняттям знань в різних галузях науки.

Джерело: Сайт 

Рекомендована література:

Чурюмов, К. Київський планетарій // Енциклопедія сучасної України. Т. 13.– Київ, 2013.– С. 11.
Планетарий // Киев. Энциклопедический справочник.– Киев, 1985.– С. 484-485.
Пацера, М. Зоряне небо серед ясного дня: (Київ. Планетарій) /М. Пацера // Вечірній Київ.– 2017.–
23 лют.– С. 20.
Редька, Г. Зоряна подорож Галактикою: Київський планетарій / Г. Редька // Вечірній Київ.– 2013.–
21 бер.– С. 6.
Киевский планетарий – самый старший // Аиф.– 2012.– №11.
Осипчук, И. Киевский планетарий / И. Осипчук // Факты.– 2012.– 11 янв.– С. 7.
Сухорончак, О. Столичний планетарій буде надсучасним / О. Сухорончак // Хрещатик.– 2011.– 6 груд.– С. 1.
Бойко, В. Київському планетарію – 50 / В. Бойко // Трибуна.– 2002.– С. 14-16.
Бондаренко, С. «Знание» гасит звезды планетария? / C. Бондаренко // Киевские ведомости.– 2001.–
29 нояб.– С. 10.

Екскурсія бібліотекою

 

Учні 4-х класів ЗНЗ №36 ім. С.П. Корольова завітали на екскурсію до бібліотеки:

Бібліотека завжди в нагоді…

9-та ранку 25 січня 2022 року. Повз вікна нашої бібліотеки йдуть засмучені школярики. Вчителька дзвонить у двері. Відкриваємо  спитати, що трапилось.

Вчителька пояснює, що дітей евакуювали зі школи у зв’язку з загрозою мінування. У школі працюють сапери, а дітям немає куди піти.

Запрошуємо всіх до бібліотеки. Це 27 учнів 4-б класу  школи І-Ш ступенів № 36 ім.С.П. Корольова міста Києва.

Розмістили в читальній залі і завідувач інформаційно-бібліографічного відділом
Кобилко Л.М. експромтом провела з ними бібліотечний урок на тему: «Доросла бібліотека – маленьким читачам».

Наші дії, цікава розповідь, тепле приміщення – все це сприяло зняттю напруги та страху в дітей, що виникли у них.

Діти не залишились на вулиці та дізнались багато цікавого про бібліотеки. Вчителька була дуже вдячна за теплий прийом, а більшість дітей обов’язково повернуться до нас за книжками. 

Час промайнув швидко і наші гості повернулися до школи.

Запрошуємо

Бібліотечний простір творчості

    В неділю, 23 січня 2022 року у літературно-мистецькій вітальні відділу абонементу ЦРБ ім. М.О.Некрасова відбувся наступний майстер-клас з кераміки. Учасники мастер-класу набували знань з глазурування керамічних виробів. Заняття проводила член Національноі спілки художників України Ганна Лавреха.

    Запрошуємо всіх бажаючих приєднуватись 

до творчості!

Соборна! Вільна! Неподільна

«Соборна моя Україна».
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і єдину,
І нам твою історію творить!»

Ліна Костенко

21 січня в читальній залі ЦРБ ім. М.О. Некрасова пройшла година державності «Вона - наша мрія, Соборна вільна Україна»
Захід з учнями групи №109 КВРПУБ провела завідувач інформаційно-бібліографічним відділом – Кобилко Л.М.

Після заходу пройшла екскурсія бібліотекою