І мертвим, і живим, і не народженим....

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Дані науково-демографічної експертизи вказують на те, що загальна кількість людських жертв від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить близько 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених перевищують 6 мільйонів.

У Києві традиційним місцем вшанування пам'яті жертв голодоморів є скульптура Дівчинки з колосами біля Музею Голодомору-геноциду. 28 листопада сотні людей вшанували пам'ять загиблих від голоду 1932– 33 років. 

Співробітники бібліотек ЦБС Голосіївського району м. Києва, також прийшли вшанувати пам'ять жертв голодоморів.

До дня пам'яті жертв голодомору, у  ЦРБ ім. М. О. Некрасова було оформлено виставку - реквієм "Нас вбивали, бо ми українці...". 

                                           

   

                                                                                             

Революція Гідності: ціна Свободи

І хоч ця битва ще триває

У цей скрутний для України час,

Одна надія серце зігріває –

Небесна Сотня молиться за нас.

Присвячується пам’яті Небесної сотні

21 листопада у День Гідності та Свободи співробітники і читачі бібліотеки вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та подій на Майдані кінця 2013 початку 2014 року. Були покладені квіти біля пам'ятних місць, а саме на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві та у Маріїнському парку до пам'ятника п'ятьом Героям Небесної Сотні, загиблим 18 лютого. 

 

Вічна пам'ять! Слава Героям України! 

                                                                                   

                                                 

"16 днів проти насильства": що включають та чому це важливо

Соціальна акція 

"16 днів активності проти гендерного насильства" 

– щорічна міжнародна кампанія, яка починається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня – Дня прав людини. 

У проміжок між цими датами відзначається: 

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
5 грудня – Міжнародний день волонтера
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією

Основними завданнями акції "16 днів проти насильства" є привернення уваги громадськості до двох актуальних проблем: запобігання та протидії домашнього насильства та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ та громадських об'єднань задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини.

Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав із 1981 року в пам'ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабель, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

Із 1991 року акцію "16 днів активізму проти насильства" підтримують у 100 країнах світу, щоб збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства і створити соціальний простір, вільний від насильства.

Проблема в Україні

21 вересня 2020 року підписано Указ Президента України "Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства"
На зустрічі з представниками громадськості Президент наголосив, що протидія насильству є частиною внутрішньої та зовнішньої політики держави, для якої права людини — це одна з найвищих цінностей, та акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках. "Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть", — наголосив Володимир Зеленський.
У Києві зафіксовано 8000 фактів домашнього насильства. Однак за розрахунками експертів, це лише 10% від їхньої реальної кількості.
Нагадаємо, нещодавно у Києві вперше заарештували чоловіка за домашнє насильство.
За даними ООН, близько 4-х мільйонів українських жінок страждають від насилля в родинах щорічно. І тільки 10-15% звертаються по допомогу.
В Україні від домашнього насилля у рік гине приблизно 600 жінок.
Україна приєдналася до акції "16 днів проти насильства" 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі, пошук в громадах та владних структурах оптимального механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду.

Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства: 

• викличте поліцію за номером 102
• зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" за номером телефону: 
• 0 800 500 335 або з мобільного 116 123
• якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції
• зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації
• якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей 

Надати тимчасовий притулок жертвам домашнього насилля або ж допомогти вирішити деякі проблеми можуть громадські організації, наприклад, "Ла Страда Україна". Зокрема, посприяти з одягом для дитини, їжею, ліками.
отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав

Джерело: сайт «Рубрика» https://rubryka.com/2019/11/25/16-dniv-proty-nasylstva/

Більш детально ознайомитися з цією проблемою та літературою з фондів 

ЦРБ ім. М.О. Некрасова стосовно насильства, Ви зможете переглянувши виданий Інформаційно-бібліографічним відділом нарис:

21 листопада - "День Гідності та Свободи"

 Люди Добрі, дякую Вам за майбутнє моєї дитини! Автор: народ

День Гідності та Свободи – свято на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції гідності (2013 року).
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.

Цього дня 7 років тому українці вийшли з мирним протестом на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу.

21 листопада відбувається поминальний молебень і
покладання квітів на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві. В цей день українці вшановують пам’ять загиблих під час Революції Гідності, зокрема, приносячи квіти і лампадки до пам’ятних місць.

До цієї дати в читальному залі ЦРБ ім. М.О. Некрасова працівниками бібліотеки оформлена виставка історичних подій «Уже ніхто не знищить Україну, в тобі, в мені, у кожному із нас». На виставці представлено художню літературу, періодичні видання та фото-факти подій на Майдані. 

Виставка експонується з 17 по 24 листопада. Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з виставкою!

Коронавірус: основні симптоми й
характерні ознаки хвороби COVID-19

У більшості інфікованих коронавірусом хвороба проходить у легкій формі й вони не потребують госпіталізації.
Пандемія хвороби COVID-19 уже декілька місяців не вщухає по всьому світу. Тому важливо знати, що являє собою за захворювання та які симптоми зараження коронавірусом.

Що таке COVID-19

Хвороба COVID-19 – це інфекційне захворювання, яке спричиняє коронавірус SARS-CoV-2, що є респіраторним патогеном. Вірус передається за допомогою крапельок, які людина видихає під час кашлю або чхання.
Перші випадки інфікування новим вірусом почали фіксуватися у китайському місті Ухань наприкінці 2019 року.

Коронавірус: симптоми зараження

Захворювання COVID-19 може мати різний перебіг. У деяких хворих воно проходить у важкій формі (близько 20% хворих). Проте більшість інфікованих коронавірусом усе ж мають тільки легкі або помірні симптоми й одужують без госпіталізації.

Ознаки COVID-19 на ранній стадії

До найбільш поширених симптомів інфікування коронавірусом, за даними Всесвітньої охорони здоров’я, належать:

• лихоманка 
• сухий кашель
• втомлюваність

Менш поширеними симптомами, які зустрічаються у низки пацієнтів, є:
втрата нюху або смакових відчуттів

• закладеність носа
• кон’юнктивіт (або почервоніння очей)
• біль у горлі
• головний біль
• біль у м’язах або суглобах
• різні види висипань на шкірі
• нудота або блювота
• діарея
• озноб або запаморочення

Симптоми, як правило, мають слабо виражений характер. У деяких людей інфекція проявляється стертими симптомами або не супроводжується ними зовсім.

До того ж на ранній стадії симптоми коронавірусу часто схожі на ознаки алергії, грипу, застуди й деяких інших захворювань. Особливо, якщо захворювання проходять у легкій формі. У таких випадках слід надати особливу увагу тривалості вказаних симптомів. Якщо вони не проходять тривалий час, це може свідчити про зараження коронавірусом.

Важка форма хвороби COVID-19

Важкий перебіг COVID-19 зазвичай виявляється такими симптомами:

• задуха
• втрата апетиту
• сплутаність свідомості
• наполегливі болі або відчуття стискання грудної клітки
• висока температура тіла (вище 38°C).

Менш поширеними симптомами є:

• дратівливість
• сплутаність свідомості
• зниження рівня свідомості (іноді супроводжується судомами)
• тривожність
• пригнічений стан
• порушення сну
• важчі і рідкісні неврологічні ускладнення, такі як інсульт, запальне ураження мозку, делірій та ураження нервів.

Люди будь-якого віку, які разом із появою лихоманки і/або кашлю помічають у себе утруднення дихання, задуху, біль, відчуття стискання грудної клітки, порушення мови або рухові розлади, повинні негайно звернутися по медичну допомогу.

Новий симптом коронавірусу

Крім того, згідно з дослідженням Міжнародної ліги дерматологічних спільнот і Американської академії дерматології, приблизно у 50% хворих на COVID-19 людей з’являється набряк та почервоніння пальців ніг. Запалення нагадує обмороження й може тривати впродовж кількох місяців.
Цей симптом проявляється у легкій формі та в більшості випадків зникає впродовж 15 днів без медичного втручання.

Симптоми коронавірусу по днях

У перший день захворювання характерний прояв перших симптомів, серед яких висока температура тіла, гарячковий стан, першіння у горлі, біль в очах, слабкість в тілі, озноб. Все це може супроводжуватися проблемами з диханням, якщо захворювання протікає у важкій формі.

Приблизно на другий день вірус сильно б'є по системі травлення. У багатьох людей з'являються такі симптоми: відмова від їжі та втрата апетиту, частий пронос, блювота і нудота, болі в шлунку. Вони можуть бути виражені не так яскраво, а температура періодично опускається й піднімається.
У наступні дні виникають основні та додаткові симптоми коронавірусної інфекції: висока стійка температура 38-39°С, сухий сильний кашель, слабкість у тілі. Супроводжувати ці симптоми можуть нежить і закладеність, біль у горлі, вологий кашель і мокрота, озноб та біль у тілі. Рідше виникає втрата смаку.
В останній день температура поволі знижується й унормовується, відступають основні симптоми і починається процес одужання. Час лікування для кожної людини різний та триває від однієї до трьох тижнів, залежно від імунітету хворого.

Як змінився перебіг COVID-19 в Україні за останні місяці

З початку осені в Україні помітно погіршився перебіг COVID-19. З вересня, зокрема, змінився спектр тяжких пацієнтів

За словами заслуженого лікаря України, інфекціоніста Ольги Голубовської, все більше людей віком до 50-60 років з дуже тяжкою формою хвороби, а люди похилого віку можуть спокійно одужати. Перебіг хвороби став загалом довшим, затягується температурний період і лихоманка.
Крім того, побільшало випадків, коли пацієнти задумуються про самогубство через вплив вірусу на нервову систему.

Інформація з сайту УНІАН

Всеукраїнський ювілейний радіодиктант національної єдності

З нагоди святкування Дня української писемності та мови,  9 листопада співробітники ЦРБ ім. М.О. Некрасова прийняли участь у написанні XX Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності.  

Цього річ підготовку диктанту доручили трьом фахівцям. Авторський текст для диктанту написав письменник і видавець Іван Малкович. Науковою консультанткою проекту стала доктор філологічних наук професорка Лариса Масенко. Текст диктанту читала акторка Римма Зюбіна.

 

Радіодиктант національної єдності

 Двадцять років тому Українське радіо започаткувало щорічну акцію, присвячену українській мові, — Радіодиктант національної єдності. Уперше подію провели 24 травня 2000 року до Дня Кирила й Мефодія. Згодом традиційною датою написання радіодиктанту стало 9 листопада, День української писемності та мови.

Радіодиктант не має на меті перевірки грамотності конкретної особи, а задуманий як своєрідний флешмоб — акція єднання навколо рідної мови, участь у якій може взяти кожен охочий.
Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики.
Свої результати написання диктанту для перевірки щороку надсилають понад 30 тисяч учасників, але участь у ньому беруть набагато більше українців по всьому світові.
Текст для радіодиктанту не добирають з існуючих, а замовляють спеціально, тому його неможливо знайти в інтернеті. При цьому в тексті немає авторських знаків чи суперечливих орфограм, але їхня загальна кількість дуже висока, тому написати радіодиктант без помилок непросто.
Цьогоріч підготовку диктанту доручили трьом фахівцям. Авторський текст для диктанту написав письменник і видавець Іван Малкович. Науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук професорка Лариса Масенко. Читатиме диктант акторка Римма Зюбіна.
Незважаючи на існування телетрансляції, диктант залишається саме радіопродуктом: його рекомендують писати на слух, уважно дослухаючись до інтонацій диктора.
За статистикою, без помилок диктант пише не більше ніж один відсоток учасників. У 2018 році свої роботи на перевірку надіслали 32 799 учасників. З них лише 311 не припустилися жодної помилки, а припустилися однієї – 1004.
Для успішного написання диктанту у 2020 році наукова консультантка Радіодиктанту Лариса Масенко рекомендує передусім ознайомитися з новим Українським правописом 2019 року, а також з кількома книжками та посібниками з української мови. Традиційно основну студію для написання диктанту 2020 року облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.

Спецпроєкт “Радіодиктант” стартуватиме в ефірі Українського радіо та Радіо Культура 9 листопада 2020 року о 9:00, ведучі в студії розкажуть історію диктанту й дадуть змогу всім охочим підготуватися до написання. Сам же радіодиктант почнеться о 9:15.
Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Оригінальний текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада 2020 року об 11:00. Роботи прийматимуть онлайн та офлайн. Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio.
Для зручності організатори також підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Ця електронна форма буде розміщена на сайті ukr.radio 9 листопада.
Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Автори робіт, написаних без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту, а результати оголосять упродовж 1–2 місяців залежно від кількості отриманих листів.

Трансляція відбудеться:
радіо — Українське радіо, Радіо Культура;
телебачення — UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРАта регіональне суспільне телебачення;
інтернет — ютуб-канал Українського радіота фейсбук-сторінка UA: Українське радіо.

Джерело: Українська літературатурна газета 

 (https://litgazeta.com.ua/news/radiodyktant-natsionalnoi-iednosti-avtor-tekstu-ivan-malkovych-chytatyme-rymma-ziubina/)