Про заходи щодо стабілізації епідемічної ситуації 

з керованих інфекцій в Україні.

  Сфера охорони здоров’я України працює в умовах широкомасштабного вторгнення рф. Проте, навіть за таких обставин, імунізація населення не припиняється. Проводяться  інформаційно-просвітницькі заходи щодо виконання завдань, передбачених планом заходів відповідно до реалізації Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних захворювань. 

  Серед користувачів відділу обслуговування ЦРБ Голосіївського району проводиться  інформування   з питань небезпеки переривання імунізації проти кору, дифтерії, поліомієліту та запобігання важкому перебігу захворювань шляхом проведення імунопрофілактики.

28 липня - День Державності України

До цієї видатної події 

 презентуємо відеофільм

"СКАРБИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ"

https://www.youtube.com/watch?v=uQ56DL3Ooro

Київ Януша Корчака

 З нагоди 145-річчя від Дня народження польського письменника, педагога Яноша Корчака у ЦРБ відбулася бесіда-презентація, присвячена його творчості.

 

 Зоя Логвиненко детально розповіла про життєвий шлях Януша Корчака - польського педагога, лікаря і письменника.

 Батько сиріт, король дітей, святий усіх церков - так його  називають у світі. 

 Януш Корчак у продовж багатьох років очолював у Варшаві єврейський Дім сиріт і польський інтернат Наш Дім. 

 Він створив систему виховання, що синтезувала гуманістичну традицію європейської педагогіки. "Немає дітей - є люди", "Дитина має право на повагу" - ключові думки Корчака. 

 Януш Корчак загинув зі своїми дітьми, вихованцями єврейського Дому сиріт у газовій камері фашистського табору у серпні 1942 року.

 

 Головна педагогічна праця Януша Корчака написана у Києві на матеріалі київських притулків. Це книжка - "Як любити дітей". 

  Він прожив у Києві декілька років з 1915  по 1918 рік.  На вул. Володимирський  зберігся будинок 47, у якому працював Корчак. У 2012 році на цьому будинку була відкрита меморіальна дошка, автор київський скульптор Іван Григор’єв.

 Музей "Пам’яті Вчителя", присвячений Янушу Корчаку, був відкритий у Кловському ліцеї у 2003 році. Він став необхідною частиною виховної роботи школи, його відвідують гості з багатьох країн. 

  Світлана Петровська, заслужений вчитель України є засновницею корчаківського руху в Україні. Цей рух у світі існує понад 80 років. Товариства Януша Корчака є в понад 50 країнах: Ізраїлі, Німеччині, Японії, США, Англії, Франції, навіть у країнах Африки… Центр Міжнародного товариства знаходиться у Варшаві. Головною метою руху є популяризація ідей Корчака, його подвижницької діяльності. 

 ЦРБ Голосіївського району 

м. Києва є колективним членом товариства (на фото члени товариства Корчака: працівник ЦРБ Зоя Логвиненко, письменники Сергій Черепанов, Володимир Каденко). Корчаківське товариство виступає ініціатором видань творів Корчака українською мовою, у фондах ЦРБ зібрані усі видання.

 За ініціативою громадськості Києва і товариства Януша Корчака 1 жовтня 2016 року на мапі столиці з’явилась назва вулиці. Відбулось урочисте відкриття, у якому взяли участь представники посольств Ізраїлю, Польщі, громадських організацій, учнівської молоді. 

До 145-річчя дня народження Яноша Корчака

Знайомство з культурним надбанням України.

  Продовжується плідна співпраця з представниками громадських організацій, творчих спілок. У інтернет-центрі ЦРБ відбулась лекція-презентація "Катерина Білокур. Польова квітка українського живопису", яку підготували та провели Володимир та Світлана Петровські. Вони є засновниками БО "Київського міського благодійного фонду "Інтеграція".

     Захід відбувся за підтримки Департаменту суспільних комунікацій КМДА, представник якого був присутній на лекції. Це вже третя зустріч з циклу, підготовленого Петровськими і проведеними у бібліотеках ЦБС Голосіївського району м. Києва. Цікавими були акції до ювілею Сковороди та ювілею "Енеїди" Котляревського, які відбулись у бібліотеці ім. Василя Симоненка.

      Важко переоцінити громадську діяльність, соціальну та культурну роботу, яку проводять ці справжні ентузіасти та патріоти України.

  Володимир Борисович Петровський - український громадський діяч, керівник Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", один з двох людей в світі, які отримали розряд з парашутного спорту після втрати зору (2013).
       Інвалід зору 1 групи з дитинства. Втратив зір в результаті важкої хвороби в 1966 році.

       Громадською діяльністю почав займатися з 1994 року. У 1995 році став одним із засновників і керівників Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Український конгрес інвалідів" (УКІ). Засновник і керівник Навчального освітньо-культурологічного та наукового центру "Сполох" (м.Київ), створеного з метою інклюзивного навчання дітей з інвалідністю (1995-1999).

  Засновник і президент Київського міського благодійного фонду "Інтеграція", створеного в 1997 році.

      Засновник і голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів" (2004 - 27.10.2014), з 27.10.2014 року - Громадської організації "Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів".

       Володимир Борисович -  автор численних наукових програм і концепцій: "Ай-Болить!" (1995 р.), "Здоров'я нації" (2002 р.), "Духовна реабілітація інвалідів по зору методами історії та культури" (2005 р.), "Чемпіонат "Євро-2012", доступний для інвалідів різних нозологій (2008 р.), "Європа, доступна для всіх" (2011 р.) та ін. Автор-розробник офіційно запатентованої програми "Вирішення проблеми працевлаштування інвалідів в невиробничій сфері: туризм, культура і мистецтво, сфера послуг". Починаючи з 2010 року В. Б. Петровський, як голова ГО "Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", є співорганізатором Тижня освіти дорослих в Україні, який щорічно проходить в Україні під егідою ЮНЕСКО.

     В. Б. Петровський є автором-розробником методики проведення екскурсій для осіб з вадами зору та незрячих. Ініціатор, розробник і керівник проекту "Соціальний супровід - шлях до повноцінного життя".

     В рамках проекту "Європа, доступна для всіх" ("Моніторинг європейської доступності для осіб з інвалідністю та його практичне втілення в Україні") Володимир Петровський вперше організував системний моніторинг доступності об'єктів історії, культури, транспортної та туристичної інфраструктури більшості європейських країн для інвалідів всіх нозологій і взяв у ньому безпосередню участь.

    Знайомство з музеями та пам’ятними місцями України стало для Петровських важливим соціальнім завданням. Результатом поїздок, архівних пошуків стало створення відео презентацій, буклетів, які вони презентують у різних громадських та культурних установах.

     Презентація програми "Катерина Білокур. Польова квітка українського живопису" викликала великий інтерес у широкого загалу. Важка доля цієї геніальної художниці нікого не залишає байдужим, а її твори - це справжній скарб національної культури та самобутності. У програмі використані не тільки зображення картин мисткині, але й численні фотографії, зроблені Петровськими у її музеях .

Захід зібрав численну аудиторію. 

    Свою творчість представили також хор товариства "Просвіта", гурт "Зілля", виконавець авторської пісні Володимир Хоменко, прозвучали поетичні твори різних авторів.

Пропонуємо ознайомитись з книжковими виданнями 

з фонду нашої бібліотеки,

які присвячені творчості Катерини Білокур.

Текст підготувала Логвиненко З.А.

1 липня - День архітектури України

   Архітектура це частина матеріальної культури людства, яка несе унікальну інформацію про життя людей в минулі історичні епохи. Архітектуру називають кам'яним літописом історії. 

     До Дня архітектури України у читальній залі було проведено тематичний вечір "Успенський собор - архітектурна спадщина". Розпочався захід з перегляду документального фільму "Печерська Одісея. Успенський Собор. Історія".

    Успенський собор Києво-Печерської Лаври - один з найдавніших храмів Київської Русі, унікальна пам'ятка архітектури, а також усипальниця багатьох видатних осіб. Протягом багатьох століть він був однією з найбільш шанованих святинь Православної Церкви. В образі Успенського собору Києво-Печерського монастиря склався новий тип храму. Невеликі його розміри, суворі архітектурні форми, швидке зростання авторитету Києво-Печерського монастиря призвели до того, що він став зразком для побудови аналогічних культових споруд у багатьох містах Київської Русі.

   Закладання собору відбулося 1073 року. Головною святинею храму і його окрасою була ікона Успіння Пресвятої Богородиці.

     За свою багатовікову історію храм неодноразово зазнавав руйнації. Згідно з Указом Президента України від 9 листопада 1995 року Успенський собор було відбудовано в 1999-2000 рр.(https://the-city.kiev.ua/ua/article/uspenskiy-sobor-kiev-135, https://kplavra.kyiv.ua/ua/node/68).

  

   

   Продовжила захід Євніка Анатоліївна Ліньова - екс-заступник голови Державної служби охорони культурної спадщини Мiнкультури України, археолог, історик. Вона  розповіла про відтворення  архітектурної перлини України Успенського собору у Києво-Печерській Лаврі у 1999-2000 роках, про маловідомі факти  пов'язані з його руйнуванням та відродженням. Євніка Анатоліївна ілюструвала свою розповідь світлинами, книжками  та  матеріалами з особистого архіву. За вагомий внесок у справу відродження Успенського собору Києво-Печерської Лаври Євніка Анатоліївна отримала відзнаку від Президента України Ющенко В.А.

Вітаємо зі святом  усіх тих,

хто присвятив своє життя архітектурній справі.

СТОРІНКА БІБЛІОГРАФА