Національний Сорочинський ярмарок як явище української традиційної культури

     У рамках концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам'яті співробітники відділу абонементу підготували літературно-етнографічну панораму. На вас чекає цікава та приваблива виставка "Національний Сорочинський ярмарок".

 Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги — ярмарки.  На ярмарках вирувало життя, яке любили спостерігати письменники та художники. І тут у митців з'являлося натхнення та народжувалися сюжети майбутніх творів. 

 Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк —  письменник Микола Васильович Гоголь. 

 У своєму першому творі з циклу повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831-1832 рр.), які принесли М. В. Гоголю велику популярність, письменник  проявив як велику любов до України, так і глибоке знання скарбів української народної творчості та своєрідність побуту свого народу. В своїй повісті "Сорочинський ярмарок", що є складовою частиною "Вечорів на хуторі біля Диканьки", Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX століття.

 Ось один із його описів ярмаркової подорожі: "Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот… Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав із усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю й рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася з високо накопиченого на возі тину й привертала розчулені погляди прихильників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.

  Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею, за яким брів, у чистій полотняній сорочці й забруднених полотняних шароварах, його господар…"

Деякі сувеніри для виставки нам надали наші читачі. 

Наприклад, ця качечка була придбана у 1976 році на Сорочинському ярмароку.

 До уваги шанувальників українського народного мистецтва бібліотека пропонує  книжку "Народні художні промисли України" (Ukrainian folk arts and crafts).

  У даному виданні розкрито багатство видів та форм народних художніх промислів, талановито виконаних руками українських майстрів, зокрема таких як: вироби з розписом і різьбленням по дереву, розписні підноси, глиняні та керамічні горщики, порцеляна, ювелірні прикраси, зброя, художнє ткацтво й вишивка різних регіонів України. 

 З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів. Це невід’ємна складова української культури, з якої виникли різноманітні напрями і види народних промислів. 

 У книзі використані фотоматеріали, що демонструють різноманіття укра­їнської народної архітектури та ремесел. Вироби виплекані руками великих майстрів, вони передають красу й багатство національної культури, викликають незабутні емоції та зігрівають теплом щирої української душі.

Сорочинський Ярмарок сьогодні

 З серпня 1999 року, згідно з указом Президента України, Сорочинський ярмарок має статус Національного. На сьогодні  Національний Сорочинський ярмарок — це єдиний в Україні захід, відвідування якого дає найповніше уявлення як про нашу державу, так і про її народ, його економіку, історію та культуру. 

 Актуальність та привабливість Національного Сорочинського ярмарку полягає в тому, що він перетворився в центр народної культури та дипломатії і розвивається саме в цьому напрямку. Зберігаючи ярмаркові традиції далекого минулого, нинішній ярмарок надає їм нового сучасного звучання, вдало і зі смаком поєднуючи у собі історію та сьогодення. 

 

Територія ярмарку поділена на сектори. Так, в секторі промислових підприємств знаходяться експозиції підприємств різних галузей промисловості з усіх областей України та з-за кордону.  Особлива гордість організаторів ярмарку — це етнографічна територія та містечка майстрів. На етнографічній території знаходяться відтворені чи реконструйовані будинки сільських жителів України XVIII–XIX століть (різного соціального статусу — багатіїв, бідняків, середняків). В кожному будинку розташований етнографічний міні-музей, вхід до якого абсолютно вільний для всіх бажаючих. 

  В експозиціях музею представлені меблі, посуд, одяг та інші побутові артефакти тієї чи іншої історичної епохи, що відтворюють життя українців в певний історичний період. 

 Два містечка майстрів дозволяють скласти повне уявлення про традиційні народні промисли та мистецтва всіх без винятку регіонів України. Переважна більшість представлених там виробів — ручної роботи, дуже високої якості. Секрети їх виготовлення зберігаються у сім'ях чи в окремих населених пунктах і передаються з покоління в покоління протягом уже кількох століть. Це вироби з дерева, кістки, глини, каменю, інших природних матеріалів. Широко представлені всі школи традиційної української вишивки, шиття, плетіння, ткацтва. Багато картин, написаних народними художниками. Є плетіння з лози, бісеру, дивної краси речі, виковані ковалями. Отже,  на Сорочинському ярмарку можливо знайти все, чого душа забажає.

 Нині Сорочинський ярмарок — гордість України та візитна картка Полтавщини. Тільки тут зустрічається унікальне поєднання історії і сучасності, культури та бізнесу, старовинних традицій і новітніх технологій. Ярмарок єднає в собі давні торговельні традиції українського селянства та універсальний виставковий дух сучасної промислової індустрії. 

 На Національному Сорочинському ярмарку відбувається зближення та взаємозбагачення різних народів, налагоджується діловий і культурний діалог. Все це створює незабутній загальний настрій свята, атмосферу відпочинку, відчуття причетності до багатої національної спадщини нашого народу.  

  Цьогоріч Сорочинський ярмарок не відбувся через COVID-19. Це вперше за історію проведення фестивалю. Про це повідомили організатори ТОВ "Сорочинський ярмарок" Національного Сорочинського ярмарку на сторінці у Facebook.

 Але, щоб не завершувати на сумній ноті, ми  підготували для користувачів бібліотеки  розділ "Ярмарок в українській  сміховій культурі". Для гарного настрою ми  пропонуємо: "Українські народні жартівливі пісні", твори Степана Руданського, Остапа Вишні, Григорія Квітки-Основ'яненка та інші  видання цієї цікавої етнографічної виставки, які без сумніву, надихнуть наших читачів.

День пам’яті захисників України

 У 2019 році Президент України Володимир Зеленський підписав указ про затвердження пам'ятного дня — Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Про підписання відповідного указу глава держави повідомив на святкуванні Дня Незалежності України (Указ Президента України від 23 серпня 2019 року № 621/2019).

 Відзначають День пам’яті захисників України саме 29 серпня, оскільки цього дня під Іловайськом (Донецької області)  українські війська зазнали найбільших втрат. Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході України: Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО, в результаті протистояння російським військам, потрапили у вороже оточення під Іловайськом. Російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські збройні підрозділи.   За офіційними даними в Іловайському котлі, під час боїв та розстрілу в так званому "зеленому коридорі" — 366 українських воїнів загинуло, 429 бійців отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили у полон, 158 вважаються зниклими безвісти. А від початку російської агресії в Донецькій та Луганській областях — за шість років війни  загинуло більше чотирьох тисяч українських військовослужбовців.

 Надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України — своє життя. Вони стояли насмерть за кожного з нас — за те, щоб майбутнє покоління мало гідне майбутнє у незалежній країні, а всі ми могли розвивати громадянське суспільство та робити Україну кращою. Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, відстоювали демократію та права людини тут, у тилу. 

 Ми пам’ятатимемо всіх. Їх фото та імена – на “Стіні пам’яті загиблих за Україну”,

 яка встановлена у Києві на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря.

 

 Назавжди залишився в нашій пам'яті та в наших серцях герой-захисник України, кіборг "Динамо" — Олексій Дурмасенко (01.06.1989-29.12.2014), загиблий син, друга нашої бібліотеки Гліба Гржибовського.

 У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів і трансляцій на радіо та телебаченні, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів. Пам’ятаємо та шануємо Героїв України!

 Зокрема, у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова до  Дня пам'яті захисників України бібліотекарі підготували інформаційно-довідковий стіл "Захисники України — гордість і душа держави, її надія та оберіг" та продемонстрували документальний фільм "Іловайськ. Вижити!" (2019 року).

Також до цієї дати інформаційно-бібліографічним відділом видано бібліографічні нариси

Брошура Іловайськ очима тих, хто вижив

День незалежності України

Свою Україну любіть,
Любіть її...
Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

  
  29 років тому, у серпні 1991 р. в Україні відбулася подія, яка ознаменувала собою початок нової ери в історії нашої держави. У день, коли було проголошено Акт про незалежність України, здійснилась найзаповітніша мрія всіх поколінь українського народу, а 24 серпня стало найважливішою датою в Україні і відзначається як національне свято — День Незалежності України.

    Одна з найбільших за територією країна, без якої вже не можна вести мову про' Європу, Україна відбулася, постала і стверджується в світі як суверенна, соборна європейська держава, бо існує не тільки у зовнішній атрибутиці, а повноцінно й повнокровно, в усіх властивих незалежним державам вимірах і параметрах. У цій об’єктивній і незворотній дійсності — вінець та довершення усіх попередніх спроб вибудови української державності, торжество історичної справедливості.

     У біографіях держав і народів не буває легких шляхів без труднощів і помилок. Україна йде через горнило випробувань перехідного період вирішує проблеми, часом дуже гострі й болісні, але український народ має високу мету — зберегти незалежність і збудувати процвітаючу, могутню державу. Це — святий обов’язок перед близькими і далекими попередниками, які стояли біля витоків української державності і залишили нам спадок любов до рідної землі, вигартовану часом і випробуваннями, кращі риси народної душі й національного характеру. Велика потенційна сила національного духу й життєвості нації спроможна виконати цей обов’язок задля прийдешніх поколінь.

    Історія свідчить, що виживають ті нації, які здатні у пору вирішальних випробувань відкинути внутрішні незгоди і суперечності та об’єднати зусилля заради стратегічних цілей. Лише спільні, узгоджені та рішучі дії дають переможні результати. Тільки разом ми зможемо побудувати справжню  незалежну Україну, яка дасть кожному громадянину життя, гідне людини, а всій країні — статус демократичної. 

За матеріалами інтернет видань

Дуже привабливе слово – НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. За це варто боротися!

До вашої уваги рекомендаційний список літератури "Навіки вільна" присвячений 29-ї річниці проголошення незалежності України...(детальніше>>>)

Зусилля кожного дають можливість усім разом перетнути межу, 

за якою зміцніє нація.

Читайте, навчайтесь, пишайтесь своєю Батьківщиною!

До Дня Державного Прапора України

 Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День Державного Прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.  Державний прапор — це символ духу та свободи нашої країни. Це символ всіх головних етапів і звершень, які сталися протягом усіх років незалежної України. На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року.  Раніше День Державного Прапора святкували тільки у Києві на муніципальному рівні. 

 

 Зараз щорічно по всій Україні  відбувають святкування та проходять урочисті заходи. Зокрема, проведення  23 серпня о 9 годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора України в Києві, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю діячів науки та культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій.  Також у багатьох бібліотеках для відвідувачів проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, експонуються виставки з метою  виховання патріотизму та поваги до  державної символіки.

 

 

 Напередодні свята у читальній залі було розгорнуто виставку-присвяту "Україна була, є і буде Незалежною" та тематичну полицю "Прапор України — символ свободи і незалежності".

 Матеріали  виставки дають змогу користувачам бібліотеки побачити минуле і сучасне України, нелегкий процес державотворення, згадати імена та постаті великих українців, котрі в різні часи прославили Україну. 

 Головна новина на сьогодні: у Києві вже розпочали встановлювати флагшток для найвищого, головного прапора України, про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко на сторінці у Facebook."Тиждень залишився до великих свят для українців — Дня Державного Прапора та Дня Незалежності. Зранку навідався на будмайданчик, де встановлюють найбільший, головний прапор України. Роботи активно тривають. Вже привезли конструкції. Напередодні Дня Державного Прапора ми відкриємо меморіал. Встановлять прапор на київських пагорбах, де відкривається дивовижний вид на наше місто. І весь Київ бачитиме головний прапор нашої держави", — сказав Кличко. Він зауважив, що проєкт зі встановлення флагштоку — благодійний, бюджетних коштів на нього не витрачають. Кошти зібрав благодійний фонд «Майбутній Київ».

 

  Як повідомлялося, цю споруду зводять на території Меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні".  

 Висота флагштоку буде майже 90 метрів, а полотнище прапора розміром 16 на 24 метри. Підняти головний прапор країни планують 23 серпня, у День Державного Прапора України. 

 Дорогі друзі! Дозвольте привітати вас з таким гарним святом і побажати кожній родині нашої незалежної України щастя, здоров’я та віри в краще майбутнє нашої держави.

Неповторний Крим: Феодосійській національній картинній галереї імені І.К. Айвазовського 140 років

Феодосійська національна картинна галерея імені І. К. Айвазовського — художній музей у місті Феодосії  (Крим), один із найстаріших художніх музеїв України. Це музей мариністичного живопису. Основою зібрання Феодосійської картинної галереї були 49 картин, які відомий мариніст Іван Айвазовський заповів місту. 

Нині експозицію відкриває меморіальний розділ, у якому йдеться про основні моменти життя й творчості Івана Айвазовського, етапи розвитку й діяльності картинної галереї.

З нагоди ювілейної дати у "кримському" куточку "Грінівської вітальні", яка тимчасово переїхала з бібліотеки № 15 для дітей до ЦРБ ім. М.О. Некрасова відбулось творче спілкування з циклу заходів "Неповторний Крим". У невеликому колі працівників бібліотек редактор відділу ЦРБ ім. М.О. Некрасова Логвиненко З.А. презентувала цікаву монографію вірменського мистецтвознавця Мінаса Саргсяна про життя і творчість художника Івана Айвазовського, щоб нагадати користувачам про цю знаменну дату та ознайомила з виставкою дитячих малюнків художніх шкіл Криму.

Айвазовський - відомий і невідомий - таким він постає в книзі, написаній вірменським мистецтвознавцем Мінасом Саргсяном. Найдетальніша біографія художника написана на основі унікальних матеріалів, збережених в архівах і бібліотеках Росії, Вірменії, США і Європи.

Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом: відтворюються рідкісні фотографії та маловідомі твори з приватних зібрань, які виставлялися в останні роки на аукціонах "Sotheby's". У додатку публікується докладний іменний покажчик. З вміщених у збірнику документів постає яскравий образ великого художника мариніста, більшого суспільного діяча, вірного сина вірменського народу.

Запрошуємо шанувальників І.К. Айвазовського до перегляду

"Світле кіно" повертається в бібліотеки

Вшосте цього року відбудеться Міжнародний кінофестиваль "Світло" і стільки ж існує загальноміський проєкт «Світле кіно мандрує бібліотеками». 

В рамках цього проєкту глядачі - користувачі бібліотек -  переглядають фільми призерів та переможців Міжнародного кінофестивалю «Світло» попередніх років, що підіймають життєво важливі теми у сюжетах, в яких не має місця насильству та аморальності.
Цей проєкт було започатковано за ініціативи Громадської ради при КМДА "Комітет з питань культури, моралі, духовності та збереження культурної спадщини", який очолює Котлякова Лариса Костянтинівна.

В Інтернет-центрі ЦРБ ім. М.О. Некрасова з дотриманням дистанції і всіх санітарних рекомендацій МОЗ України для проведення культурно-просвітницьких заходів відбулась творча зустріч з Л. Котляковою і М. Макаренком, членами Спілки християнських письменників.

Вони розповіли присутнім історію народження цього кінофестивалю, організатором якого стала Спілка християнських письменників України. Вона завжди була ініціатором оригінальних проектів, серед яких: фестивалі християнської публіцистики, поезії, номінація «Людина року в українському християнстві» та інші. 

Лариса Костянтинівна особливо зазначила, що "кінофестиваль «Світло» - це платформа для збору та пропаганди світлого, культурного, просвітницького кіно як в Україні, так і за її межами. Він об'єднує, з одного боку, режисерів, з іншого - поціновувачів кіно, які виступають за формат фільмів, передач, відео роликів без насильства та аморальності". 

Метою кінофестівалю є підтримка та популяризація морального кіно, розвиток и реклама українського кінопродукту, розширення кінозв'язків між країнами, пошук молодих талановитих кінематографістів.

Присутні переглянули кілька фільмів різного жанру і тематики - це і анімація, і соціальні ролики, і музичні, але після кожного хотілося сказати «Дивіться світле кіно!» 

Запрошуємо на перегляди (за умови послаблення карантину)