04 липня, 2022

1 липня - День архітектури України

Історія відновлення архітектурної перлини - 
Михайлівського Золотоверхого собору
  
  До Дня архітектури України у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбулась зустріч з археологом, істориком, науковцем Євнікою Ліньовою. Вона є учасником та керівником багатьох археологічних експедицій як в Україні (1975-1995 рр.), так і за її межами - в Росії (1988 рік), Польщі (1989, 1990 роки), Сербії (1996 рік). Автор понад 50 наукових праць, одна з засновників Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

   Євніка Анатоліївна
розповіла про свою участь у відновленні Михайлівського Золотоверхого монастиря, супроводжуючи розповідь цікавими документами з власного архіву. З монастирем, а точніше з будівлями, які залишились на території монастиря після його знищення у 30-ті роки, вона познайомилась ще у дитинстві. Адже її батько був скульптором і його майстерня знаходилась у підвалах колишніх келій. Участь у відновленні монастиря стало справою її життя.
  Відновлення цієї святині є одним з найбільших здобутків українського народу в новітній історії. Золотоверхий монастир, зведений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком-Михаїлом, мав особливе значення для киян, адже був збудований на честь архістратига Михаїла, небесного покровителя Києва. У XVI столітті він вважався одним із найбагатших і найкрасивіших храмів та був одним із найвідвідуваніших серед паломників. У XVII-XVIII століттях він став центром відновленої Київської митрополії. Проте у ХХ столітті Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив багато чужинських набігів, не встояв перед більшовицькою навалою. Радянська влада закрила монастир, у 1934 році постановила знести, а у серпні 1937 року – підняли собор у повітря. На початку 1990-х українське суспільство заговорило про необхідність відродження цього форпосту православної віри. У 1995 році відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря стала загальнодержавним пріоритетом, у 1998-му відновили дзвіницю монастиря, через два роки – був освячений і відновлений собор. Під час сумнозвісних подій 2013 року дзвони храму, вперше за вісім століть, били у набат. Тоді цей собор став прихистком для киян під час силового розгону Євромайдану. Насельники монастиря та студенти Київської православної богословської академії допомагали пораненим, носили медикаменти та гарячі напої, у трапезному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова був облаштований імпровізований шпиталь, а в самому соборі люди спали і лікувалися. У серпні 2015 року на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря з’явилася "Стіна пам’яті полеглих за Україну". Під час російсько-української війни 2022 року у соборі відбуваються прощання з загиблими героями.
   Так архітектурна пам’ятка набула нової героїчної історії у наші дні.



  На зустріч був запрошений відомий краєзнавець, автор багатьох книг з історії та географії Київщини, організатор цікавих туристичних маршрутів В’ячеслав Дзівалтовський
Він подарував бібліотеці свою нову книгу "Київська Венеція", яка розповідає про драматичну історію селища на Трухановому острові. Воно мало свої архітектурні особливості, там вирувало життя. Але його знищили німці під час окупації Києва у 1943 році. Тепер там знаходиться пам’ятник, біля якого збираються нащадки колишніх мешканців слобідки.

Історія пам’яток архітектури - 
цікава сторінка існування нашої держави.
Палаци та будинки, вулиці та дороги, археологічні знахідки - 
це наші скарби, які потрібно зберігати та вивчати.

Фото на згадку

30 червня, 2022

90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні

Пропонуємо вашій увазі
науково-популярне видання 
Джеймса Мейса
"УКРАЇНА: матеріалізація привидів"

  Титанічна праця Джеймса Мейса - відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча - присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соціуму. У статтях, поданих у цьому виданні, проведено ґрунтовний аналіз причин невдач національно-визвольних змагань українців на початку XX століття, розкрито страхітливу механіку тоталітарної сталінської машини влади.
   Автор, яскравий науковець західного стандарту, обстоює істину про штучність та антиукраїнську спрямованість одного з найбільших геноцидів в історії - Голодомору 1932-1933 років, документально підтверджує нерозривний взаємозв'язок між минулим, теперішнім і майбутнім України, який характеризується прагненням до державної незалежності, соціального прогресу. Він доносить до нас голос покоління наших співвітчизників, які розповідають, як нищилася українська нація-держава, розкриває характер, масштаби і причини здійснюваної Кремлем терористичної політики щодо України.
   У збірці також уміщено статті про больові точки нинішнього часу: становлення громадянського суспільства, економічні, політичні, культурні, освітні проблеми, висвітлені на основі величезної фактологічної бази з історичної перспективи. Виведення України з "постгеноцидності", із "зачарованого кола ідола" -  єдина нагально необхідна програма реформ для народу і держави, яку окреслює у своїх статтях автор. 

29 червня, 2022

Нові надходження

 Світлана Алексієвич 
"У війни не жіноче обличчя".
   У цій книзі зібрані розповіді жінок про те, через що їм довелося пройти підчас війни 1941-1945 р.р. і після. З неї ми можемо дізнатися про інший бік війни - жіночий, емоційний, чутливий. Воювали не лише чоловіки, у лавах військових було багато жінок. Вони були піхотинцями, снайперами, саперами, льотчицями, танкістками, зенітницями, розвідницями... А ще медсестри, лікарі, прачки, кухарі.., адже на війні життя йшло своїм чередом.
    Яким був побут і дозвілля на фронті, страшний сморід та холод - це те, що часто залишають за кадром. Як не вистачало жіночої форми, білизни, засобів гігієни, як не було окремих жіночих землянок та вбиралень. Ну і звичайно про смерть та горе. 
    Після війни ці жінки ховали свої медалі та соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією тилових жінок. Жили у злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, бо "контужену ніхто заміж не візьме". 
   Така важка тема, такі страшні речі, що описані у виданні. Але, напрочуд, читається легко, через простий і зрозумілий опис.    
   За цей твір Світлана Алексієвич отримала Нобелівську премію з літератури у 2015 р.

Нові надходження.

 Світлана Алексієвич 
"Останні свідки. Соло для дитячого голосу".
   "Останні свідки" – це збірка спогадів  дітей війни 1941-1945р.р. Читаєш, а в голові з'являється дивна роздвоєна картинка: уявляється недільний ранок 22 червня 1941 року, коли з неба впали перші бомби, і воно стало чужим. І тут же напливає спогад: 24 лютого 2022 року, темрява згущується перед ранком, Київ, вибухи… відчуття нереальності, приходить розуміння, жах...
   Книга спогадів дітей про другу світову війну: уявляєш, як довго і страшно їхав поїзд у невідомість - чи то в евакуацію, чи до Німеччини; як хотілося до мами; як завжди хотілося їсти; якими неймовірними зусиллями вдалося вижити. Кожен спогад– це історія тих, кому випало пройти через пекло німецької окупації. У царстві смерті, де плавляться всі поняття про нормальне життя та людські стосунки. 
   Є одна річ, яка не перестає мене вражати – людська жорстокість. Страшно уявити, звідки береться в людях, хай навіть і на війні, бажання не просто покінчити з людиною, а принизити, зламати, розтоптати, змучити беззахисну людину психологічно та морально. Не важливо, це поранений солдат, жінка, дитина, підліток… 
   Моя думка: книга дуже важка. Але її треба здолати, щоб зрозуміти, наскільки страшна війна і наскільки прекрасний світ.

24 червня, 2022

День Конституції України – найважливіше державне свято


  Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року. За неї віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і вони голосували окремо за кожну статтю.
  28 червня - дата історичного голосування - державне свято в Україні. Це єдине свято, яке закріплене в самій Конституції. А весь чинний Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті.
   Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію і Пересопницьке Євангеліє.
    Попередники сучасної Конституції:
1. Конституція Пилипа Орлика - 1710 рік.
2. Конституція УНР - 29 квітня 1918 року.
3. Мала конституція ЗУНР - 13 листопада 1918  року.
4. Тимчасова Конституція Карпатської  України - 15 березня 1939 року.

До знаменної дати у читальній залі 
 було оформлено виставку- присвяту 
"Джерело наших прав та обов'язків".


Презентуємо  відеоролик:


Кожен із нас повинен діяти, керуючись законом та згідно з совістю, бо в основі Конституції нашої держави - національна свідомість її громадян. 
Вітаємо з Днем Конституції! 
Бажаємо миру та перемоги!

При створенні публікації використано інформацію з інтернет-сайтів

23 червня, 2022

Вдосконалюємо українську мову

  З метою підвищення мотивації громадян поліпшити навички розмовної української мови, розширити сферу функціювання державної мови, посилити її об'єднуючі та інтеграційні функції, керівництво місцевих громад запустило проєкт  "Єдині" від громадянської організації "Навчай українською!". Куратором по Києву представлено Андрія Ковальова. 

   20 червня наша бібліотека долучилася онлайн до запропонованих курсів.






  Участь у проєкті безоплатна. Для реєстрації потрібно залишити свої контакти в гугл-формі: https://forms.gle/aWge5TX9fHy74T577 та приєднатися до фейсбук-сторінки проєкту.
Долучайтеся з 4 липня о 12 годині.
Андрій Ковальов 0675642589.

21 червня, 2022

День скорботи і вшанування пам'яті жертв німецько-радянської війни.

   81 рік тому, 22 червня 1941 року, Німеччина напала на СРСР. Почалася німецько-радянська війна – конфлікт, який став визначальним в рамках Другої світової війни.
   Для українського народу війна розпочалася значно раніше Великої Вітчизняної – ще з вересня 1939 року. Двічі прокотилася вона вогняним смерчем Україною і забрала життя кожного п'ятого українця. ЇЇ гірка правда ніколи не полишала нас.
   Тим болючіші спогади про Другу світову війну з фашистами із заходу, коли знов топчуть Україну російсько - фашистські окупанти, що підступно називаючи себе братами, напали на нашу Батьківщину.

   Пропонуємо вашій увазі віртуальну  виставку 
"Як довго ця війна тривала"
яка розповість гірку правду про Другу світову війну 
та шрами і втрати які нанесла вона Україні.


Укладач Вахтанг Кіпіані, 
"Друга світова", 2018 рік.

    Це історії звичайних людей, чиє життя назавжди змінилося з приходом Другої Світової. Ви прочитаєте про долі тих, кого змусили покинути рідні домівки і відіслали з країни, про тих, хто був вимушений працювати на Третій Рейх, про тих, хто воював за Україну, і хто крок за кроком звільнював її від нацистських загарбників.


Фелікс Левитас, «Друга світова війна: український вимір», 2012 рік.
 Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, російську, англо-американську та німецьку історіографію, автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939—1945 років.   Основну увагу приділено питанням: справжні причини Другої світової війни, особливості таємної міжнародної дипломатії, трагедія і подвиг перших років війни, ціна великої перемоги, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої. 


Федір Моргун, "Сталінсько - гітлерівський геноцид", 2008 рік.
  Ф. Т. Моргун, майстер публіцистичної прози із захоплюючими сюжетами, переконливо доводить, що головна спроба геноциду українського народу є Друга світова війна. Натхненниками й організаторами її виступили фюрер нацистів А. Гітлер і вождь більшовиків Й. Сталін.
   Як українець, що особисто пережив голодомор, окупацію України і  її звільнення від Донбасу до Карпат - автор цієї книги обмежує своє завдання більш детальним аналізом сталінсько-гітлерівського геноциду українського народу.

Лоренс Ріс, "Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна", 2021 рік.
   Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому? Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей.


"Чекістське досьє окупованої України", збірник документів у 3 т., 2015 рік.
   Трьохтомник «Чекістське досьє окупованої України» — це збірник документів Галузевого Державного Архіву Служби Безпеки України. У збірнику представлено більше 3000 документів із 13-го фонду, так званих «Паспортів України». До 2009 р. ці документи були засекречені і знаходились під грифом для службового використання спецслужб і радянських партійних органів.
У трьохтомнику містяться документи економічної і політичної характеристики 26-ти областей України — чекістського бачення окупованих міст районів і областей. У документах читач познайомиться з українськими організаціями, партіями та багатьма яскравими особистостями, учасниками визвольної боротьби. Правда про ці події приховувалась десятиліттями..

З музейного досьє: Олександр Стебель, Григорій Малинко, Іван Даценко, 2019 рік.
   Три людські долі, три дороги крізь вир Другої світової війни, про які розповідає це видання, дуже несхожі між собою. А об’єднує їх передусім те, що кожна з них незвичайна.     Незвичайним було життя Олександра Стебеля, батарея берегової оборони під командуванням якого в естонській частині Балтики діяла так вправно, що гітлерівці навіть запропонували йому перейти до них на службу — контролювати Ла-Манш,— але офіцер зберіг вірність присязі. Не менш дивовижний життєпис Григорія Малинка, який з осколком, застряглим біля самісінького серця, здобув славу спортсмена, вигравши дев’ять українських чемпіонатів із боротьби. Біографія Івана Даценка, який перетворився з радянського льотчика-аса на вождя індіанського племені могавків у Канаді, стала відома багатьом уже в незалежній Україні завдяки кінострічці «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Карел Беркгоф, "Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою", 2011 рік.
Монографію голландського історика Карела Беркгофа присвячено дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941–1944 роках населення «найбільшої колонії нацистської Німеччини» – Райхскомісаріату Україна, який охоплював чималу частину українських теренів. Будучи прихильником антропологічного підходу, автор наголошує саме «людську» історію, а не політичну чи інституційну, і територіальну, а не національну чи етнічну, і тому не обмежується самими лише українцями, а приділяє належну увагу всім мешканцям краю.

"Книга пошани України", 2009 рік.
   Видання звеличує визволителів України - учасників Другої світової війни. На його сторінках біографічні відомості про ветеранів - звитяжців війни і героїчної праці в тилу, які нині проживають у нашій державі: Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці і багато інших.
   Вони врятували людство від коричневої чуми.
Присвячується подвигу Українського народу у Другій світовій війні.


"БЕЗСМЕРТЯ. Книга Пам’яті України. 1941–1945", 2000 рік.
   «Книга Пам'яті України» вперше опубліковано аналітико-документальний матеріал про вагомий внесок Українського народу в перемогу над фашизмом. Це видання - скромна данина незгасної пам'яті про тих, хто загинув на полях битв за честь, свободу і незалежність Батьківщини, хто, незважаючи на розбіжність у політичних поглядах, залишився патріотом України до останнього подиху.
   

    Наймасштабніша війна століття стала великою трагедією та надзвичайним випробуванням для українського народу, який зробив великий внесок у перемогу над нацизмом у Європі. 
   І зараз наш народ, ціною власних життів, відбиває навалу таких самих фашистів, у яких перетворилися наші східні сусіди - росіяни.
Слава Україні! Перемога за нами!

20 червня, 2022

Ірпінь – історія та сучасність

    У читальній залі  відбулась зустріч з циклу "Київщина героїчна", присвячена місту Ірпінь. 24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку "Місто-герой України".
   Було презентовано документальний фільм "Ірпінь - історія та сучасність" про історію міста, літературні традиції, майбутнє відродження.






   Авторський фільм представила Ліна Агаркова - кінодокументалістка, громадський діяч, ведуча проєкту "Історія на екрані" у ЦРБ ім. М.О.Некрасова. Вона також розповіла про страшні дні окупації Ірпеня, які її сім’я пережила.


   Журналіст Віктор Задворнов розповів про історію своєї сім’ї, яка жила у передмісті Ірпеня, як важко було його діду виростити чотирьох доньок. Цікаво було слухати про дитячі спогади, щемливі сторінки життя.





    Людмила Падалка
прочитала свої нові поезії, присвячені боротьбі України з російською навалою.



 Педагог Ірина Людовік представила збірку літературних творів про мистецькі події в Ірпені різних часів. Адже Ірпінь з його будинками творчості письменників та композиторів, прекрасними краєвидами притягував багатьох творчих особистостей, які написали тут свої твори. 
    Голова обласної організації ГО "Центр гуманної педагогіки" Володимир Павлов згадав про сучасних письменників та культурних діячів, які продовжують мистецькі традиції Ірпеня.
       



 Народний художник України Володимир Сидорук жив і творив у цьому місті. Його творча спадщина є справжнім скарбом. Альбом  картин митця та документальний фільм представила редактор ЦРБ Зоя Логвиненко.



 
   Напередодні, 15 червня, нашому великому другу, художнику, громадському діячу, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Жоржу Шанаєву виповнилось 
86 років. Його творча активність вражає – він представив новий проєкт, який буде здійснений у найближчий час. 

 
 
    Присутні щиро привітали митця, до привітання долучилася громадський діяч - волонтер Тимофієнко Ксенія. Побажали  міцного здоров’я, творчої наснаги, підтримки та любові оточуючих. Адже такі люди творять історію країни.

17 червня, 2022

Бібліотека для всіх і для кожного!

      В умовах воєнного стану, книги ще більше потрібні читачам. Наша бібліотека відкрита для всіх бажаючих. Щоденно відвідувачів стає більше. Серед них дорослі і діти, які були змушені переселитися до нашого міста рятуючись від російських агресорів. 
       Створені умови для читачів допомагають їм відволіктися від страшної реальності,  відчувати комфорт та безпеку. Тут тихо, спокійно, затишно - справді чудове місце для відпочинку, роздумів, читання та навчання. Книжковий фонд бібліотеки задовольняє запити читачів.

   



Пропонуємо декілька відгуків з
 "Книги відгуків і пропозицій"
     
*****

        У перші дні літа було проведено тиждень на дитячому майданчику
біля бібліотеки "Щаслива дитина - міцна Україна!"




        Маленьких читачів чекали прогулянки - знайомства з книжками сучасних українських та зарубіжних письменників, з пізнавальною літературою та літературою за шкільною програмою літнього читання.
        Діти з задоволенням гортали  сторінки, читали книжки, а також  уважно і вдумливо слухали голосні читання.








      Цікаве дозвілля подарувало дітям та їх батькам гарний настрій, приємні емоції.

Колектив ЦРБ ім. М.О.Некрасова
 будує свою роботу так, щоб вона відповідала інформаційним та культурним потребам наших відвідувачів.

Запрошуємо до нашої бібліотеки!

13 червня, 2022

Війна і довкілля

Світлій пам'яті нашої колеги присвячується

14 червня - дев'ятий день, як завершилось земне життя Кобилко Ліни Марківни - порядної, інтелігентної людини, професіонала бібліотечної справи.
Пропонуємо вашій увазі актуальну публікацію над якою вона працювала перед відходом у вічність.


Бібліограф рекомендує


Які існують екологічні загрози через російську агресію?


Війна – це завжди людські страждання, кров, сльози, біль утрат. Проте жертвами війни є не лише люди, а усе навколо, що безпосередньо або опосередковано охоплене її полум’ям. Від війни потерпає природа і живі істоти, які стають «мовчазними жертвами» воєнних дій, людське довкілля, агро- та урбоекосистеми.
Війна – це чинник широкомасштабних, комплексних і довготермінових екологічних загроз, ризиків і катастроф.
Воєнні дії порушують функціонування усіх природних систем життєзабезпечення, впливаючи на цілісність функціонування біосфери, стан природних ресурсів, темпи їх відтворення тощо. Насамперед, це стосується впливів на кліматичні системи, адже такі дії супроводжуються значними викидами у повітря шкідливих речовин у ході застосування військової техніки, через техногенні катастрофи, зумовлені руйнуванням об’єктів інфраструктури, підприємств, сховищ паливно-мастильних матеріалів тощо, і, водночас, знищенням зеленого покрову землі. Особливу небезпеку несе пошкодження об’єктів ядерної енергетики, атомних електростанцій.

Безпрецедентними за своїми впливами на природу, людське довкілля та якість життя людини має воєнна агресія Російської федерації на території України з 24 лютого 2022 р., під час якої російська вояччина порушує всі писані і неписані правила та звичаї ведення війни, всі міжнародні конвенції і протоколи, вдаючись до терору і шантажу глобального масштабу. Насамперед, це стосується ядерного шантажу, пов’язаного із захопленням Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій, що ставлять не лише Європу, а й світ на межу глобальної ядерної катастрофи.

Тому перед українським суспільством постають завдання зменшення екологічних ризиків воєнних дій, фіксація всіх екологічних злочинів з боку російських агресорів, інформування про них міжнародну спільноту і світову громадськість, вимога відповідних компенсацій за завдану екологічну шкоду від країни-агресора.

Понівечені снарядами та бомбами поля, спалені ліси, небезпечне для людей повітря через пожежі на нафтобазах, забруднення Чорного та Азовського морів – усе це екологічні злочини, котрі скоєні країною росія на території нашої держави. Війна рф не проходить безслідно ні для людей, ні для міст, ні для довкілля. Зафіксувати ці злочини – теж важливе завдання для держави так само, як фіксація злочинів російської армії проти мирного населення.

Екологічні катастрофи не мають національних кордонів.



Рекомендуємо прочитати:

  • Оцінка екологічної шкоди та приоритети відновлення довкілля на сході України. - Київ: ВАІТЕ, 2017. - 90 с.
  • Лиховид, І. За екоцид теж відповідатиме росія (Екологія і війна) / І. Лиховид // День. - 2022. - 10 травня.
  • Гардашук, Т. Війна і довкілля. /Т. Гардашук // День. - 2022. - 8 травня.