31 травня, 2021

БІБЛІОТЕЧНА ГАЛЯВИНА ДО ДНЯ СТОЛИЦІ ТА ДНЯ КИЄВА


28 травня бібліотеки ЦБС Голосіївського району міста Києва брали участь у загальнорайонній культурно-мистецькій програмі «Величальна Києву», що відбулась з нагоди святкування Дня столиці та Дня Києва в Голосіївському парку культури і відпочинку ім. М.Т. Рильського.
У програму «Бібліотечної галявини» увійшли: ретрофотовиставка «Історія однієї вулиці у старих фото із краєзнавчих розвідок бібліотеки ім. М.В. Гоголя», художня виставка користувача ЦРБ ім. М.О. Некрасова Анни Заліської-Дернової «Київський декоративний розпис», фотовиставка до 60-річчя Центрального автовокзалу столиці, майстер-класи, книжкові виставки, рольові читання українських казок тощо.
Творчу атмосферу заходу яскраво доповнювали виступи дитячих творчих колективів Голосіївського району. Цьогоріч це був 20-й фестиваль дитячої творчості «Голосіївські сонячні дзвони». Фестиваль був ініційований та започаткований у 2001 році відділом культури Голосіївської РДА і з кожним роком демонструє нові творчі досягнення юних голосіївців.


                                

   




У суботу, 29 травня, бібліотеки № 152 сімейного читання, ім. М.П. Стельмаха та № 142 для дітей приєднались до святкування Дня столиці та Дня Києва в мікрорайоні  «Теремки-2». Для дітей та підлітків проведено цікаві майстер-класи, ігри та вікторини. Дорослим теж було цікаво взяти участь в інтерактивних іграх. Родзинкою «Бібліотечної галявини» стала зустріч із відомою українською письменницею, поетом, членом Національної спілки письменників України Іриною Іванченко, яку запросили на свято працівники бібліотеки ім. М.П. Стельмаха. Поетична творчість І. Іванченко відома не лише в Україні, а й   далеко за її межами. Ірину знають в багатьох країнах Європи, США та Австралії. І. Іванченко, як ніхто, відчуває красу рідного міста, яку виклала у шести поетичних збірниках про Київ.

Поетичний гімн  Києва -  вірш Дмитра Луценка «Як тебе не любити, Києве мій» прочитала донька поетеси, волонтер  бібліотеки ім. М.П. Стельмаха Дар'я Лисенко.






































30 травня, 2021

Київські ювілеї

 До Дня Києва - бібліографічні видання Голосіївської ЦБС

Читайте, дізнавайтесь більше, пишайтеся...



Багато цікавих матеріалів про рідне місто ви знайдете в краєзнавчій картотеці та в краєзнавчому фонді ЦРБ ім. М.О. Некрасова

Нове надходження від Українського інституту книги

Пропонуємо вашій увазі науково-популярне видання В.Ричка "Володимир Мономах" з серії "Знамениті українці" від Українського інституту книги.
 
   Автор книги доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України намагався відтворити та простежити еволюцію знакової постаті українського середньовіччя князя Володимира Мономаха.   
  Послідовно викладаючи історичні матеріали, посилаючись на першоджерела, науковець розкриває історичний образ політично далекоглядного государя, видатного мислителя та талановитого миротворця. В книзі є історичні факти, які невідомі широкому колу читачів, наприклад, про ініціативу Володимира Мономаха у 1115 році спорудити перший ( ! ) міст через Дніпро у Києві.
  Чому Володимир Мономах залишив по собі пам'ять найкращого із князів, які вчинки надали йому великого авторитету серед представників князівських кланів та церковних ієрархів, які поняття честі та ідеології лицарства були обов'язковими, ви дізнаєтесь прочитав дану книгу.
  Розділи книги "Війна пам'ятей" та "Привласнення Мономаха" дають можливість дослідити в якій послідовності та якими засобами відбувалася організація давньоруської державності на засадах федеративного устрою.

     Книга буде цікава не тільки фаховим історикам, а й поціновувачам історії, політичної культури та ідеології українського середньовіччя.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги


27 травня, 2021

Про наше вічне місто: символічні обличчя Києва

..."Вже на станції Тихонова пустинь кияни починають презирливо посміхатись. Їм дуже добре відомо, що Хрещатик — найкраща вулиця в світі."
                                                                               І. Ільф, Є. Петров. Дванадцять стільців 

   Невід'ємним символом будь-якого міста по праву вважається його головна вулиця або площа. У свідомості киян і приїжджих Київ неможливий без Хрещатика і Майдану Незалежності - головних вулиці і площі міста.  
  Хрещатик - центральна артерія Києва, головна вулиця, що тягнеться від Європейської до Бессарабської площі. У вихідні і святкові дні вся проїжджа частина Хрещатика від Бессарабської площі до Майдану Незалежності перекривається для автотранспорту. І кияни, і гості міста неквапливо прогулюються Хрещатиком. 
  Тут можна відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, заглянути в модні і сувенірні магазини. Прогулянка по центральній частині міста прекрасно поєднується з «посиденьками» в одному з численних кафе Хрещатика.


  
Андріївський узвіз – друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика, яка веде від Володимирської вулиці до Десятинної та Контрактової площі, що розташована на Подолі. У часи Київської Русі Андріївський узвіз був найкоротшим шляхом з верхнього міста, де перебували Золоті Ворота й Софія Київська в нижнє місто – на Поділ, де був міський порт і ремісничі квартали. 
  Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. До числа найвідоміших київських пам’яток, розташованих на ньому, входить Андріївська церква. Тут же знаходиться одна з найбільш таємничих і загадкових будівель Києва – Замок Річарда.
  Пам’яткою вулиці є і будинок-музей №13, де жив письменник Михайло Булгаков, автор романів «Майстер і Маргарита», «Біла гвардія», «Дні Турбіних».
  

  Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. На території Лаври знаходяться печери – унікальні підземні рукотворні системи. Ближні та Дальні печери Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – це підземні пам'ятники архітектури, археології, історії та культури.

Михайлівський Золотоверхий
чоловічий монастир — діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, кафедральний собор Православної церкви України. Оригінальний храм спорудили в 1108–1113 роках за правління київського князя Святополка Ізяславича.
  
  У 1936 року більшовицькою владою собор було висаджено в повітря.
    Указом Президента України 1997 року почалися роботи по відтворенню Свято-Михайлівського собору. В 2000 році на День Києва Свято-Михайлівський собор – перлина українського бароко, був освячений.
   
  Архітектура міста сформувалась упродовж тисячоліття шляхом поступового нашарування різноманітних архітектурних стилів. Київ будували майстерніші архітектори: Владислав Городецький, Франческо Бартоломео Растреллі, батько та син Беретті, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Іван Зарудний та інші.



Києве! Вічно цвіти!
Хай золотом сяють на церквах хрести!
Ти нам як Батько, як рідна Мати.
Ти серце народу, який не зламати!
У статті використані інтернет матеріали.

26 травня, 2021

До Дня музеїв


   В рамках кінолекторію "Історія на екрані" було презентовано документальний фільм Андрія Дмитрука "Шедевр". Андрій Всеволодович – телеведучий, режисер ТБ, сценарист, письменник-фантаст, член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників України.


  

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам чергове видання
від Українського інституту книги
Джо Сермеді «Рибальство».

Риболовля - це можливість порозумітися з природою, відпочити від шумного та гамірного міста, а також набратись позитивної енергії для душі та тіла. Для когось це – професія, а для когось – стан душі. До уваги чоловічої аудиторі читачів, пропонуємо сторінки книги Джо Сермеді «Рибальство. Повний довідник» - де ви дізнаєтесь : який коктейль потрібно зробити для коропа; як потрібно обирати найкращу вудку; як завести ферму хробаків; як виманити окуня з трави та багато інших цікавих порад з ефективної риболовлі.

25 травня, 2021

Нові книжки чекають на читача.

Френк Герберт. ДЮНА

  Світ Дюни - пісок, там не можна просто жити, тільки виживати. Він небезпечний - тебе може вбити абсолютно все. Тут немає місця для сліз, немає часу замислюватися, твої рухи повинні бути чіткими і швидкими.  Чому люди не покинуть планету? Там здобувають спецію (меланж), що зупиняє старіння, але її охороняють велетенські хижі хробаки.
  Люті інтриги і боротьба за владу на тлі нескінченних пустель Арракіса і Пол Атрід, що загнав себе в пастку предзнання і вперто йде тільки одним, єдино вірним шляхом ... А дорога ця веде до влади, втрат і війні. Його шлях від хлопчика, який втратив батька, до вождя, майже Імператора.
  Тут і релігія, і політика, і поезія, і екологія і ще багато чого. Дуже гарний роман. Читаєш, і не помічаєш, як спливає час.

24 травня, 2021

Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам чергове видання 
від Українського інституту книги 
 «Історія традиційних українських прикрас»


Прикраси…
 З давніх давен прикраси українського народу були невід’ємною частиною як святкового так і повсякденного вбрання. Прикраси супроводжували жінок та чоловіків вподовж цілого життя, тому сьогодні вони є джерелом цінної інформації, що розкриває цікаві сторінки соціально-економічного життя українського суспільства.
  Однак кожна прикраса має своє призначення та особливості. Саме тому ми знайомимо вас із книгою «Історія традиційних українських прикрас» - де відомі українські етнографи розповідають про те, як розвивались і змінювались принципи виготовлення традиційних прикрас українців, які зберігали своєрідний код нації.



#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

20 травня, 2021

День вишиванки в Україні.

  

     Всесвітній День вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років. Відзначати його почали у 2006 році студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
     Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу. В цей день люди вбираються у вишиті сорочки, блузи та сукні на роботу, навчання або прогулянку. Також обов'язковим є колективне фото - в День вишиванки такими знімками рясніють всі соціальні мережі.
       Долучилася до цього яскравого свята і наша бібліотека. Для учнів КРВПУБ Борисенко Галина провела тематичну годину "Вишиванка - спадок нації ".




Продовжили святковий захід флешмобом з чарівними дівчатами.