..."Вже на станції Тихонова пустинь кияни починають презирливо посміхатись. Їм дуже добре відомо, що Хрещатик — найкраща вулиця в світі."
І. Ільф, Є. Петров. Дванадцять стільців
Невід'ємним символом будь-якого міста по праву вважається його головна вулиця або площа. У свідомості киян і приїжджих Київ неможливий без Хрещатика і Майдану Незалежності - головних вулиці і площі міста.
Хрещатик - центральна артерія Києва, головна вулиця, що тягнеться від Європейської до Бессарабської площі. У вихідні і святкові дні вся проїжджа частина Хрещатика від Бессарабської площі до Майдану Незалежності перекривається для автотранспорту. І кияни, і гості міста неквапливо прогулюються Хрещатиком. Тут можна відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, заглянути в модні і сувенірні магазини. Прогулянка по центральній частині міста прекрасно поєднується з «посиденьками» в одному з численних кафе Хрещатика.
Андріївський узвіз – друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика, яка веде від Володимирської вулиці до Десятинної та Контрактової площі, що розташована на Подолі. У часи Київської Русі Андріївський узвіз був найкоротшим шляхом з верхнього міста, де перебували Золоті Ворота й Софія Київська в нижнє місто – на Поділ, де був міський порт і ремісничі квартали. Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. До числа найвідоміших київських пам’яток, розташованих на ньому, входить
Андріївська церква. Тут же знаходиться одна з найбільш таємничих і загадкових будівель Києва – Замок Річарда.
Пам’яткою вулиці є і будинок-музей №13, де жив письменник Михайло Булгаков, автор романів «Майстер і Маргарита», «Біла гвардія», «Дні Турбіних».
Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. На території Лаври знаходяться печери – унікальні підземні рукотворні системи. Ближні та Дальні печери Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – це підземні пам'ятники архітектури, археології, історії та культури.
Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир — діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, кафедральний собор Православної церкви України. Оригінальний храм спорудили в 1108–1113 роках за правління київського князя Святополка Ізяславича.
У 1936 року більшовицькою владою собор було висаджено в повітря.
Указом Президента України 1997 року почалися роботи по відтворенню Свято-Михайлівського собору. В 2000 році на День Києва Свято-Михайлівський собор – перлина українського бароко, був освячений.
Архітектура міста сформувалась упродовж тисячоліття шляхом поступового нашарування різноманітних архітектурних стилів. Київ будували майстерніші архітектори: Владислав Городецький, Франческо Бартоломео Растреллі, батько та син Беретті, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Іван Зарудний та інші.
Києве! Вічно цвіти!
Хай золотом сяють на церквах хрести!
Ти нам як Батько, як рідна Мати.
Ти серце народу, який не зламати!
У статті використані інтернет матеріали.
