Бібліотека розпочала свою діяльність у 1929 р.
До послуг користувачів:
абонементне обслуговування;
обслуговування в читальній залі;
доступ до інформаційних ресурсів через мережу інтернет;
доступ до електронних каталогів;
консультативна допомога бібліографа;
тематичні бібліографічні ресурси з актуальних питань;
віртуальні презентації;
творчі акції; зустрічі з цікавими людьми; дні інформації; презентації; бібліографічні огляди тощо.
Напередодні Дня Києва 23 травня 2023 року у інтернет-центрі ЦРБ Голосіївського району відбувся вечір - зустріч з києвознавцем, істориком, журналістом, письменником Михайлом Кальницьким.
Михайло Кальницький - учасник численних історичних, краєзнавчих, культурологічних наукових конференцій, активно займається вивченням та охороною культурної спадщини Києва та України. Входить до складу Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Проводив пошук архівних матеріалів для проєктів реставрації та відтворення історичних будівель Києва (комплекс Михайлівського Золотоверхого монастиря, Миколаївський собор Покровського монастиря, Різдвяна церква на Подолі, Кловський палац та ін.) Член комісії з питань найменувань та пам'ятних знаків Київської міської державної адміністрації. Автор численних книг та публікацій з історії Києва.
Михайло Борисович розповів про історію Голосіївського району, а саме зосередився на промислових підприємствах Деміївки, їх минулому та сучасному. Адже це історична місцевість нашого міста та центр нашого району. Його історія цікава усім: працівникам бібліотек та читачам.
Кальницький завжди спирається на документальні свідоцтва, архівні матеріали, розшукує найцікавіше. Тому зустріч з ним стає подією у діяльності бібліотек.
На захід була запрошена науковець, історіограф, викладач, екс- заступник голови Державної служби охорони культурної спадщини Мiнкультури Украīни Євніка Анатоліїна Ліньова, яка розповіла цікаві факти про історію відновлення знаменитих храмів Києва.
Про Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського розповіла та запросила на заходи співробітниця музею Світлана Кравченко.
Залучення до бібліотек цікавих та відомих людей, видатних спеціалістів своєї справи, діячів культури та мистецтв, літераторів сприяє покращенню іміджу бібліотек, допомагає розширити коло користувачів.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій.
21 травня співробітники та користувачі ЦРБ ім. М.О.Некрасова відвідали Національний історико - меморіальний заповідник"Биківнянські могили" та вшанували пам'ять жертв Великого терору. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України.
Великий терор - масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Пам’ять назавжди закарбувала людські трагедії 1930-х років, коли за одне лише необережне слово можна було заплатити життям. День пам'яті жертв політичних репресій - це своєрідний "урок пам'яті". Люди згадують та віддають данину поваги загиблим унаслідок політичних репресій.
Заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька ознайомила відвідувачів з новою виставкою "Сини волі в часі несвободи", яка присвячена репресованим діячам Української революції 1917-1921 рр., похованим на території Заповідника.
Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти. Серед жертв, похованих на спецділянці НКВС у Биківні, є представники понад 30 національностей, а також іноземні громадяни. У 1940 році таємна спецділянка НКВС у Биківнянському лісі стала місцем поховання розстріляних поляків із "катинського списку". На сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тисяч українців та близько 3,5 тисяч представників польської еліти, які поховані в Биківні.
Старший науковий співробітник Заповідника Тамара Бойко ознайомила відвідувачів з роботами видатного скульптора і художника-монументаліста Володимира Мельниченка - автора встановлених на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1941 рр. стел, присвячених пам'яті бойчукістів і пояснила, які ідеї і символи у них зашифровані.
Підтримуючи Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025роки наша бібліотека організувала та провела творчу зустріч з директором Центру допрофесійної підготовки Навчально-наукового інституту розвитку освіти Національного авіаційного університету, членом Національної спілки письменників України, поетесою Тетяною Петровською.
Тетяна Петровська є кандидатом педагогічних наук, ініціатором проведення кількох літературних конкурсів, автором низки поетичних збірок. Чимало поезій Тетяни Петровської також покладені на музику, вони стали піснями та романсами у виконанні народних та заслужених артистів України.
За ініціативи Тетяни Василівни проводиться всеукраїнський поетичний конкурс "Білий голуб" від Національного авіаційного університету. До того вона була ініціатором конкурсів для учнів "Зерна доброти" на районному, обласному та всеукраїнському рівнях.
Тетяна Петровська розробила авторський курс поетики для дітей. Вона - одна з тих, хто започаткував в Україні даний напрямок. На її думку - це дуже важливо для дітей, які мають хист до літератури і хотіли б писати вірші. Зараз у педагогині є послідовники, які за її програмою видали і свої методичні посібники.
Мета конкурсу - сприяння розкриттю таланту та розвитку творчої особистості учня і студента; стимулювання творчого мислення, прагнення до загальнолюдської культури та інтелектуальної новизни; формування патріотичних почуттів засобами образного слова; популяризації національного літературного надбання; виховання любові до української мови та України. Напрями конкурсу: літературна творчість і духовність особистості, зв’язок літературної творчості з долею українського народу та рідного краю.
Тетяна Петровська закликала молодь приєднуватись до творчих акцій, вивчати та насолоджуватись поетичним здобутком України.
Тетяна Василівна представила та подарувала
бібліотеці свої нові збірки поезії.
Весна для літературного Києва це завжди пора творчих вечорів, презентацій, численних зустрічей письменників із читачами. Під час жорстокої війни, яку розпочала проти України росія, Київ доводить, що він - культурна столиця однієї з найбільших країн Європи, яка об’єднує український народ і живить душі й серця всіх небайдужих до потужного українського слова.
З 2006 року, щорічно, у третій четвер травня, українська спільнота в Україні та в усьому світі відзначають День вишиванки.
У читальній залі для учнів Київського регіонального вищого професійного училища будівництва було організовано зустріч-презентацію "Вишиванка в контексті сьогодення" з майстринею Ангеліною Гаєвською, яка є і співробітником відділу масової роботи та зв'язків з громадськістю.
Ангеліна акцентувала увагу на всі актуальні моменти, які стосуються вишитої сорочки, а також традиційного автентичного костюму.
Говорячи про роль вишитої сорочки в контексті сьогодення, ми точно можемо сказати, що вона стала чи не найбільш впізнаваним елементом української культурної матеріальної спадщини у світі, одним із так званих "маркерів ідентичності".
Адже ми знаємо, що за часів окупації України радянською владою було спотворено багато того, що хоч якось могло ідентифікувати нас як українську націю. Тоді заміна, зокрема, автентичного національного костюму псевдонародним (зараз ми це називаємо "шароварщиною") стала одним із головних завдань радянської політики, аби стерти з нашої пам'яті усе, що було цінне для нас і робило нас українцями.
На жаль, частково їм це вдалося, адже нині, коли ми знову мусимо боронитися уже від нащадків тієї радянської влади, ми ніби починаємо оговтуватись і задавати собі питання "Хто ж я?", бо багато чого з нашої історії не знаємо. Зараз ми підсвідомо шукаємо внутрішню опору у своїх предків, у нашій історії, хочемо відновити зв'язок поколінь і наснажуємося цим духом незламності нашого народу. Тішить думка, що всі свідомі громадяни, а найголовніше молодь, цікавляться цією темою, популяризують та досліджують її ще більше.
Нині є безліч матеріалів де можна черпати знання, досліджувати вишивку і вчитися, але найціннішим джерелом цих знань є історія власної сім'ї, наших предків. Є безліч доступних курсів, майстер-класів, книг та безкоштовних ресурсів, де можна опановувати різні техніки вишивки.
Одним із таких осередків є волонтерський проєкт #сорочкадлязахисника, який рік тому - 18 травня 2022 року ініціювала черкащанка Оксана Поступак. Історія проєкту почалася із запиту на оберегову сорочку від нашої військовослужбовиці з позивним "Ураган". Оксана Поступак створила їй першу вишиту оберегову сорочку, яку вона носить під бронежелетом і так проєкт почав рухатися далі. Зібралися майстрині з усієї України і створюють такі "бойові вишиванки" для наших захисників.
У бібліотеці ім. В. М. Симоненка для дітей - щосуботи збиралося жіноче коло вишивальниць з цього проєкту та долучалися усі охочі взяти участь. Очолює цей осередок в рамках проєкту пані Тетяна Серебреннікова, завідувач цієї бібліотеки, вишивальниця, авторка численних вишивальних проектів і книг про вишивку. Через її наставництво і вишивальний супровід пройшло чимало рук усіх, хто не вмів вишивати абсолютно, а потім народив чудові оберегові сорочки і опанував не одну традиційну техніку вишивки.
Це дійсно цікава ініціатива, яка має велику цінність сьогодні, адже окрім того, що військові отримують оберегову сорочку, ми продовжуємо традиції наших предків уже в наших реаліях.
У нас дійсно багата і різноманітна культурна спадщина, щоб її усю детально дослідити і осягнути її унікальність, мабуть, не вистачить цілого життя.
До Дня вишиванки у читальній залі оформлено
книжково-ілюстративну виставку
"Вишиванка - душа України"
Нашим обов’язком сьогодні, є зберегти спадщину наших предків, створювати власне нове та передавати традиції далі. І ми цілком здатні це зробити, адже у сучасному світі створити власну вишиту сорочку набагато доступніше, ніж колись. Єдине, що для цього потрібно - бажання і трохи часу.
Вишиванка завжди була і залишається маркером
національної ідентичності та патріотизму.
Публікація підготовлена по матеріалам презентації Ангеліни Гаєвської
Починаючи з 1994 року, 18 травня Україна відзначає
День скорботи й пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. З 2016 року - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України "Про визнання геноциду кримськотатарського народу" від 12 листопада 2015 року.
18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах.
Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.
Протягом 12 років кримські татари мали статус "спецпереселенців", що накладав багато обмежень. Їм було заборонено перетинати кордон поселення без письмової згоди спецкомендатури, а тих, хто відвідував родичів у сусідньому селищі, засуджували до 25 років. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина кримських татар загинула в дорозі чи в місцях вигнання.
Радянський тоталітарний режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар - понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки, змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому - до рідного Криму.
Із 2015 року українська держава визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.
З початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар.
До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
пропонуємо до перегляду відеоролик
"Роковини трагедії, яка досі триває"
Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території. Віримо, що жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами російської федерації, матимуть покарання.
В усьому світі відзначається спільне свято День сім'ї. Мета - поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для розв’язання всіх найсерйозніших питань пов’язаних із сім’єю.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
