Людмила Таран
Осяяні. Жіночі історії про творчість
під час війни
"Осяяні" - це історії українок від першої особи у час війни: інтерв'ю з письменницями. Письменниці - такі ж люди, як інші, з тими самими болями, втратами й переживаннями, але також - із особливою здатністю помічати нібито незначні подробиці, добачити глибший сенс у буденних подіях, осмислювати і озвучувати воєнні реалії, у які ми вже одинадцять років занурені.
Війна триває, доля України під загрозою, Та попри реальну постійну небезпеку українські письменниці продовжують досить активно працювати над новими книжками, брати участь у різних культурних проєктах. Чому важливо нині писати про те, що переживаємо? Замовчаний, загнаний усередину біль, якого ніхто не розділив і не визнав, переростає в глибинну внутрішню катастрофу.
Ця книга - низка інтерв'ю з відомими і не дуже знаними письменницями, поетками, журналістками сучасної України. Варто назвати їхні імена: Наталка Білоцерківець, Галина Вдовиченко, Христя Венгринюк, Любов Гайжевська, Єлизавета Жарікова, Юлія Ілюха, Зоя Казанжи, Євгенія Кононенко, Ольга Купріян, Жанна Куява, Юлія Мусаковська, Ганна Осадко, Ольга Пуніна, Юлія Стахівська. І наостанок - інтерв'ю самої авторки книги Людмили Таран із собою, що теж є досить цікавою формою саморефлексії.
Ця книга стимулює читача до внутрішнього діалогу з авторкою та її візаві, погоджуватись, сперечатись, передумувати і власний досвід переживання цієї війни, який, безумовно, має "жіночу" специфіку. Наприклад, на фоні авторських рефлексій виникає потреба глибшого усвідомлення жіночого героїзму та жертовності в епоху катаклізмів, таких, як ця російсько-українська війна.
Розмови Людмили Таран із колегинями - це блискучий зразок документальної прози, де особистий досвід співрозмовниць вдало поєднується з тонким аналізом, інтелектуальною рефлексією, а деколи й легким гумором та самоіронією.
Приходьте до бібліотеки, щоб познайомитись з книгою ближче.
Зінчук Наталя
.jpg)








