28 травня, 2022

Віртуальний день краєзнавства


29 травня в Україні відзначатимуть День Києва. Цього року столиці виповниться 1540 років.

З потоку життя...

«Як тебе не любити, Києве мій»: гімн столиці відзначає 60-річний ювілей



«Як тебе не любити, Києве мій!» — пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Вперше прозвучала саме 27 травня.





Битва під Києвом увійде в підручники з військової історії

Ден Райс, ветеран збройних сил США, нещодавно призначений спеціальним радником головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, приїхав в Україну, щоб поговорити з українським генералом про те, що потрібно нашій армії для стримування натиску величезних російських сил.
В інтерв’ю Укрінформу Ден Райс розповів, що нового для себе про війну він дізнався від українських командирів під час поїздки, яка зброя необхідна Україні для вигнання загарбників і досягнення перемоги, а також у чому досвід українських ЗСУ може бути корисним для армій країн НАТО. 
В Україні росія зіштовхнулася з однією з найкращих армій в Європі. 
Збройні сили України дали гідну відсіч путінській армії, а битва під Києвом увійде до підручників з воєнної історії...


Місто люди прикрашають


У боях на сході загинув відомий “кіборг”-десантник, фотограф Руслан Боровик

Руслан Анатолійович Боровик
 (позивний — Багдад) — український військовослужбовець, молодший сержант, командир відділення, фотограф, учасник російсько-української війни.
Служив на контракті в Збройних силах України, брав участь місіях в Іраку (2004—2005).
У 2014 році мобілізувався до лав Збройних сил України, служив гранатометником у 90-му батальйоні. Зайшов у Донецький аеропорт — новий термінал — 30 листопада 2014 року. Був поранений.
Брав участь в бойових діях в Донецькій області поблизу с. Піски, с. Водне, с. Опитне, м. Авдіївка, двічі брав участь в обороні Донецького аеропорту. Під час штурму позицій противника на території донецького аеропорту, отримав кульове поранення і контузії. Після демобілізації працював у Київському міському центрі допомоги ветеранам АТО при Київській міській державній адміністрації.
Руслан Боровик неодноразово виступав у бібліотеках ЦБС Голосіївського району, проводив безліч національно-патріотичних заходів, де він розповідав про героїзм своїх побратимів.
Загинув 30 квітня 2022 року в бою поблизу міста Ізюм Харківської області.


Герой України, народна артистка Ада Роговцева: «Обіцяю дожити до Перемоги!»

«У день перемоги я стоятиму на своєму київському балконі, а у дворику під ним зберуться усі мої хлопчики: це ті військові зі ЗСУ і тероборони, волонтери, які їдять, ночують, перуть у моїй квартирі і просто заходять перепочити. Вони принесуть багато квітів, ми питимемо шампанське і вигукуватимемо: «Слава Україні!»...
Ада Миколаївна разом із донькою та онуком активно волонтерить ще з початку війни в 2014 році...
Моя донька Катя з початком війни відкрила координаційний волонтерський центр у Києві, там у хлопців вишколи, різна робота. А до нас вони приходять перепочити. Ми їх годуємо. Вони ходять до нас митися — по 25 чоловік. Я особисто їм перу, сушу та віддаю потім сухі речі. Часто переплутую труси та шкарпетки (сміється) — вони потім перебирають, шукають, де чиє. А головне, що я їм даю, — це те, що коли вони йдуть від мене на свою звитяжну роботу, я їх обіймаю, хрещу і благословляю в дорогу...
Вони всі мені як рідні....



Сторінками історії


Головна брама стародавнього Києва: 40 років тому звели павільйон над Золотими Воротами

У сучасному вигляді пам’ятку урочисто відкрили з нагоди 1500-річчя нашого міста.

20 травня 1982 у Києві завершилося будівництво павільйону музею «Золоті Ворота», що не лише захищає стародавню пам’ятку від руйнування, але й відтворює для сучасних киян ймовірний зовнішній вигляд головного «порталу» міста часів князя Ярослава Мудрого

1. Точна дата заснування Золотих воріт невідома. Більшість істориків схиляються, що вони могли бути споруджені у період з 1017-1024 років.
Про будівництво Золотих Воріт згадує Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» у 1037 році: «Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої Богородиці».
Більш рання згадка про пам’ятку міститься у польській хроніці Аноніма Галла, датовану початком XII століття:
Автор згадує, що польський король Болеслав I Хоробрий в інтересах свого зятя — князя Святополка, вів боротьбу з київським князем Ярославом Мудрим. 14 серпня 1018 року вони взяли Київ, тоді ж Болеслав ударив мечем об Золоті ворота на знак захоплення міста. Від удару меч вищербився, звідси його назва — «Щербець». Пізніше цей меч зберігався у Гнізні (першій столиці Польського королівства) і став одним із символів Польщі.
2. Ворота збудовані за технікою змішаної кладки — шари каменів чергували з рядами обпаленої цегли (плінфи). Кладку можна побачити на лицьовій стороні Воріт.
3. Існує декілька версій щодо походження назви Золотих воріт. Перша з них пов’язує її зі золотою банею Благовіщенської церкви, що височіла над ними. Друга версія наполягає на аналогії зі Золотими воротами, які вже існували тоді в столиці Візантії — місті Константинополі.
4. Ворота були головним в’їздом до столиці. Ніколи й нікому із загарбників не вдавалось потрапити до міста крізь них. Військо хана Батия частково зруйнувало їх в 1240 році, але при цьому вони потрапили в місто через у районі сучасного Майдану.

 читати далі>>> //Вечірній Київ.-2022.-20 травня

Маленькі історії Великого міста.


Київському Динамо виповнилося 95 років

13 травня 1927 року відбулася історична подія, яка вважається днем заснування столичного футбольного клубу
Це день реєстрації статуту Київського пролетарського спортивного товариства (ПСТ) «Динамо» Міжвідомчою комісією у справах громадських організацій і спілок Київського округу.
Реєстрація Київського ПСТ «Динамо», у рамках якого і заснували пізніше футбольну команду, саме цього дня підтверджена документами в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. 1927 рік відображений і в офіційних документах і довідниках ФІФА і УЄФА.
За свою історію «Динамо» завоювало 60 титулів — національних і міжнародних кубків і суперкубків. Це єдиний клуб, який провів усі сезони у найвищій лізі СРСР, а потім України. Найтитулованіша команда України, яка у своєму активі має 16 чемпіонських титулів, 13 національних кубків, 9 суперкубків України, один Суперкубок УЄФА і два Кубки володарів кубків. «Динамо» стало найтитулованішим клубом Центральної та Східної Європи, а також найуспішнішим клубом України за результатами семи десятиліть — від 1930-х до 1990-х років.
Першу офіційну гру футбольний клуб провів 1 липня 1928 року в Білій Церкві проти збірної цього міста, і в підсумку поступився з рахунком 1:2. Наступний матч відбувся 17 липня з гравцями «Динамо» (Одеса) і закінчився з рахунком 2:2.
Восени 1928-го в команді з’явився перший тренер-гравець Василь Бойко. Під його керівництвом команда взяла участь у дебютному офіційному турнірі — першості Києва, яку і здобула.
Два гравця київського «Динамо» були удостоєні найвищої індивідуальної нагороди — «Золотого м’яча». Його володарями стали Олег Блохін (1975) та Ігор Бєланов (1986). В колекції Національного музею історії України зберігається «Кришталева бутса» — відзнака Олега Блохіна за 200-й гол у чемпіонатах СРСР.
Цього дня також вшановують пам’ять видатного гравця і тренера київського «Динамо» Валерія Лобановського, який пішов з життя 20 років тому — 13 травня 2002 року.

В умовах повномасштабної російсько-української війни, яка почалася 24 лютого 2022 року, до лав тероборони вступили ексгравці київського «Динамо» Олександр Алієв, Олег Лужний, Андрій Богданов, Віталій Мандзюк, які записалися до територіальної оборони Києва у перші дні війни. Також у лавах тероборони захищає Україну від російських окупантів футбольна легенда «Динамо» — Володимир Безсонов.



Фото киянки в бомбосховищі порівняли з образом Богоматері

Іконою в католицькому храмі італійського Неаполя стала картина "Київська Мадонна" дніпровської художниці Марини СОЛОМЕННІКОВОЇ, 30 років. Зобразила жінку, яка годує немовля в столичному метрополітені під час боїв за місто.
Прообразом стало фото киянки 27-річної Тетяни Блізняк та її доньки 2-місячної Марічки. Із чоловіком другу ніч після початку повномасштабної війни провели в столичній підземці на станції "Університет".
Марина Сoлoменнікoва побачила світлину в соціальних мережах та в новинах, де її порівняли з іконою Діви Марії.
— Сьогодні тисячі українців живуть у жаху і не знають, чи настане для них завтра. Водночас бачимо тисячі проявів материнської любові, — каже мисткиня. — Образ жінки на фотографії угорського журналіста був настільки невинним, що світився навіть без ілюстрації. Стала символом усіх українських матерів, які мусять ховатися від російської зброї в бомбосховищах. Наші жінки — найхоробріші та найсильніші.




Хроніки війни: бібліотека ім. М.В.Гоголя представляє виставку світлин


Актуальний фотопроєкт експонують в артпросторі Київської бібліотеки імені Миколи Гоголя у центрі Києва.
Експозиція, яка має символічну назву «Ой у лузі червона калина» присвячена героїзму та стійкості українських захисників та захисниць, територіальній обороні, волонтерам, лікарям та кожному, хто сьогодні бореться за нашу державу проти російських загарбників, внутрішній та зовнішній красі українців, їх незламній волі до свободи.
Ініціаторами створення фотопроєкту стало мистецьке об’єднання Kyivphotos-Hall 2012 за сприяння Національної спілки фотохудожників України.
В експозиції свої роботи представили 30 митців: Олег Андрос, Костянтин Сова, Валерій Лещинський, Дмитро Журавель, Олександр Звір, Степан Кучерявий, Борис Бухман, Світлана Задоровська, Юлія Капустинська, Лілія Корж, Катерина Куцевол, Олег Агафонов, Микола Тимченко та інші.




Шановні користувачі, сподіваємось вам буде цікаво

27 травня, 2022

29 травня - День Києва

       На берегах Дніпра розкинувся стародавній Київ. Багато  митців, діячів та видатних мислителів так чи інакше поєднали своє життя, діяльність і творчість з цим прекрасним містом.  Київ давній і сьогочасний протягом багатьох століть пробуджує в людині художника. Кожне покоління залишало свою неповторну образотворчу розповідь про сучасний йому Київ.

  До Дня Києва презентуємо 
художньо - ілюстративну виставку 
"Київ, ти моє натхнення!"
(художники Києва).
 
   Представлено літературу з фондів читальної зали та  матеріали і роботи українських художників з родинних архівів читачів нашої бібліотеки. Митці народилися або поєднали своє творче життя з нашим чудовим містом: Жозеф Ліньов, Юрій Логвин, Алла Горська, Віктор Зарецький, Іван Марчук, Сергій Якутович, Георгій Нарбут,  Сергій Поярков та інші.

26 травня, 2022

Київські вітражі.

Напередодні Дня Києва у ЦРБ ім. М. О. Некрасова 
відбулась презентація
поетичної збірки "Київські вітражі".


 
  Це двотомна антологія сучасної поезії, упорядниками якої стали відомі поети - Станіслав Шевченко та Василь Дробот. Вона була видана відповідно до цільової програми розвитку інформаційно -  комунікативної сфери м. Києва.
  


  Як зазначив у своїй статті "Фрагменти із київської поезії" Станіслав Шевченко: "Київська поезія" розмаїта, багатогранна, має уславлених творців, талановитих представників різних поколінь, молодих імен. Це поетичне 2-книжжя починається з вірша видатного поета Дмитра Павличка "Київ - серце України". Ось його перші строфи:
                                     На широкій, на господній длані
                                     Злотоверхий Київ наш стоїть, 
                                     Дух життя являє на Майдані
                                    Молоду снагу десятиліть.
                                    Ми правнуки, творителі держави,   
                                    Захисники свободи і добра.
                                    Дай, Боже, нам тримати в сяйві      слави     
                                    Єдинокровні береги Дніпра


 На зустріч до бібліотеки прийшли авторки цього видання, представники творчого об’єднання при НСПУ: Наталя Філіпова, Наталя Савіна, Ірина Шипіцина, Тетяна Коноваленко, Євгенія Зенюк. 


    Вірші, присвячені Києву, у яких відобразились і спогади дитинства, і пейзажні мотиви, і роздуми над сьогоденням прозвучали у авторському виконанні. 

 
 
  Поети завжди гостро реагують на події, тому присутні почули переповнені сумом та болем строки Наталії Філіпової, присвячені важкому воєнному часові. 



 Незмінною залишається тільки любов до рідного міста, 
яке надихає на створення прекрасних зразків поетичної творчості.
"Срібна павутинка" з Бердянська.

 

 
 
   У ЦРБ ім. М. О. Некрасова продовжуються зустрічі з українцями, які переїхали до Києва з тимчасово окупованих територій.

   Цього разу свою книжку для дітей "Срібна павутинка" презентувала Віталіна Ганзіна - вчителька та психолог з Бердянська. Це не перше видання Віталіни, вона - активна творча особистість, яскрава представниця патріотичної української молоді. Приваблює не тільки її творчість, а й тверда громадянська позиція.

 

    Спілкування з авторкою було цікавим і плідним, та буде продовжуватись у майбутньому.

24 травня, 2022

"Я все життя збирав людські долі"

Бібліографічна новинка травня



17 травня — 100 років із дня народження Анатолія Дімарова (справжнє прізвище — Гарасюта)
(1922-2014), письменника, громадського діяча.
Майбутній український письменник, лауреат Шевченківської премії, ветеран 2-ї Світової війни, автор спогадів про військові злочини сталіністів та книг про Голодомор-геноцид, народився на хуторі Гараськи неподалік Миргорода, у заможній родині вчителя Андроніка Гарасюти. Мати Анатолія була дочкою священика. Під час колективізації родину розкуркулили. Батьки Анатолія були змушені розлучитися та приховати походження двох своїх дітей, щоб вберегти їх від російсько-комуністичних репресій. Мати змінила документи Анатолію та його молодшому братові Сергію, і вони отримали прізвище покійного сільського вчителя — Дімаров. З ним і довелося прожити життя
Лише на восьмому десятку років, вже у незалежній Україні Анатолій Дімаров відкрив своє справжнє прізвище читачам у автобіографічному творі «Прожити й розповісти».
Анатолій Дімаров-Гарасюта одним із перших у радянській літературі підняв тему голодомору 1932-1933 років. Написав про це в романі «І будуть люди» (1964). Репресивні органи не стали переслідувати популярного прозаїка — ветерана та інваліда війни. Але цензура постійно препарувала його твори, викидаючи сторінки, обриваючи цілі сюжетні лінії. Так сталося і з книгою його життя, історичним романом «Біль і гнів», присвяченим долі українського народу в ХХ столітті. Тільки через 45 років після першої публікації Дімаров відновив викреслені сторінки. 1982-го за цей твір нагороджений Шевченківською премією.

Шановні користувачі!
Інформаційно-бібліографічний відділ підготував Рекомендаційний список літератури «Біль і гнів Анатолія Дімарова» присвячений 100-річчю від дня народження українського письменника 
детальніше>>>



22 травня, 2022

Знати правду про минуле

 Бібліограф рекомендує



18 травня відзначає 86-й день народження
 Володимир Білинський – відомий український публіцист автор бестселерів «Країна Моксель, або Московія», «Москва Ординська» та Україна-Русь»

У тритомнику «Країна Моксель, або Московія» розповідається про фіно-угорське коріння російської цивілізації, що заперечує офіціозну версію «триєдиного» народу, яка часто використовується у державній ідеології сучасної РФ. Автор переконує, що багато років відбувалася методична зачистка та перекручування старовинного історичного матеріалу: «Уся російська і навіть європейська історичні науки сповідують думку про „незалежний розвиток Московії“ в Золотій Орді. Однак це ― московська брехня… Це був звичайний улус єдиної держави…»
Білінський аналізує джерела, зіставляє історичні факти, щоби довести, що росіяни протягом віків були підданцями золотоординців, жили за їхніми законами й зазнали змішування крові та звичаїв.
Білінський доводить, що такі відомі російські імперські історики, як Карамзін, Соловйов, Ключевський створили міфологію великоросійської держави, і зокрема:
що нібито росіяни — слов’яни;
  • що нібито Ростово-Суздальсько-Рязанська земля входила до складу Великого Київського князівства;
  • що нібито Москву заснував князь Юрій Долгорукий 1147 року.
  • що нібито князь Олександр Невський народився у 1220 і брав участь у битві на річці Неві зі шведами в 1240 році, з німцями й естами в 1242 році на Чудському озері.





У книзі подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи та побрехеньки як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Мова йде про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих. У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів. Для широкого кола читачів.

За свідченням відомого історика М. М. Карамзіна, російська історична наука, як і багато інших, перевантажена міфами, так званими «доважками брехні». Прибравши з описового каркаса російської історії очевидні вигадки, автор подає її такою, якою вона була насправді.
Написане на основі російських документальних матеріалів, історичне дослідження адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам ВНЗ, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.
У перших частинах книги «Москва Ординська (XIII—XVI століття)» цитати подані українською мовою, бо так вони вже були цитовані раніше. У наступних частинах книги цитати наведені мовою оригіналу.

20 травня, 2022

День Європи в Україні


   Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти- великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами.
  Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
  Святкування Дня Європи проводиться з метою ознайомлення з країнами Європи, їх особливостями, досягненнями, традиціями, можливістю долучитися до європейських цінностей формування єдиного європейського простору та ролі в ньому України.
   В Україні свято відзначають з 2003 року у третю суботу травня згідно з Указом Президента України №339/2003 від 19 квітня 2003 року та 
«…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…».

До цього свята у читальній залі було оформлено виставку - подорож "Вивчай Європу - змінюй Україну"