Ернест Гемінґвей Острови поміж течій
У цьому творі вгадуються всі книги Ернеста Гемінґвея - "Старий і море", "Фієста", "Прощавай, зброє". Як завжди, дуже яскрава, смачна і чарівна, мов світанок, мова.
Роман ділиться на три частини, кожна з яких відсилає до певного місця, пов'язаного з океаном і морем - "Біміні", "Куба" і "В море".
"Біміні" – це безмірне, абсолютне і тихе щастя митця і шукача пригод Томаса Гадсона. Літо, засмаглі хлопчаки на канікулах у батька, ловля риби у відкритому морі, багато розмов, спогадів та сміху. Це кохання у житті Томаса, любов до трьох своїх синів та двох колишніх дружин.
"Куба" - це розпач, туга, нестерпний біль і безглуздість всього. У спробі впоратися з горем Томас Гадсон вирішує для себе, що ніколи не буде більше про це згадувати. Куба просочена алкоголем та порожнечею. Єдиною віддушиною для Томаса стає його кіт Бойз, який розуміє його без слів.
"У морі" - це спроба жити далі, потонути у роботі та боргу. Томас Гадсон переслідує німців, що вижили з підводного човна, він живе наказами і дорогою вперед. Виснаження до того, щоб заснути мертвим сном, щойно діставшись ліжка стає сенсом життя Томаса. Намагатися не думати ні про що, крім того, що відбувається зараз, намагатися не пити, тому що алкоголь неминуче веде до спогадів, намагатися просто рухатися далі. Чи може бути інакше, якщо в тебе вирвали серце?
Цей роман - любов, смерть і нескінченна туга за коханням та близькими.
"Острови поміж течій" побачила світ вже після смерті Ернеста, він пішов із життя, не встигнувши її дописати. Сюжетно книга закінчена, вона не обривається на півслові, але закінчення могло бути й дещо іншим.
"Острови поміж течій" - багато в чому автобіографічний роман. Гемінґвей любив океан, випивку, котів, брав участь у переслідуванні німецького флоту на узбережжі під час війни. Геніальний художник Томас Гадсон розплачується за визнання своєю долею, як і сам Гемінґвей.
Після прочитання роману хочеться бути просто щасливим, незважаючи ні на що, а вірніше навчитися ним бути…
Немає коментарів:
Дописати коментар