Іван Багряний (справжнє ім’я - Іван Павлович Лозов’яга) - видатний український письменник, поет, прозаїк, публіцист і громадсько-політичний діяч.
Народився 2 жовтня 1906 року в місті Охтирка на Сумщині. Навчався в Київському художньому інституті, належав до літературного об’єднання "МАРС".
Його творчість від самого початку була пройнята любов’ю до України, прагненням свободи та неприйняттям тоталітарного режиму.
За свої переконання письменник зазнав переслідувань і арештів. Він пройшов через ув’язнення, заслання та важкі випробування, які згодом знайшли відображення у його творчості.
Пережите в радянських тюрмах Багряний відтворив в автобіографічному романі "Сад Гетсиманський" - одному з найсильніших творів української літератури про репресивну систему.
Під час Другої світової війни письменник продовжував боротьбу за українську державність, а після війни опинився в еміграції.
У Німеччині він активно працював як письменник, публіцист і політичний діяч, редагував газету "Українські вісті", брав участь у створенні Української революційно-демократичної партії.
Літературна спадщина Івана Багряного - це твори про свободу, людську гідність, незламність особистості та любов до України. Особливе місце в ній посідають романи "Тигролови" та "Сад Гетсиманський".
Поетична та публіцистична спадщина Багряного також є важливою частиною української літератури ХХ століття.
Його творчість стала голосом людини, яка не погоджується жити в неволі та відстоює право на свободу.
Іван Багряний помер 25 серпня 1963 року в Новому Ульмі, Німеччина. У 1992 році письменникові посмертно присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.
Пропонуємо вам віртуальну книжкову виставку
"Творець вільного духу".
Запрошуємо читачів познайомитися з життям і творчістю письменника,
чиє слово затверджує силу людського духу, свободу та незламність.
