03 липня, 2025

Презентація книги




 На заході з нагоди Дня архітектури України  Олена Оганесян, засновниця та директорка музею Сергія Параджанова у Києві, кураторка проєкту "Parajanov-ART", голова правління ГО "Вірменське товариство культурних зв’язків "АОКС-Україна" презентувала науково-популярне видання Корнієнка Вячеслава  "Шлях до Манкерману, або "Туди й назад".



 Автор книги Корнієнко Вячеслав, кандидат історичних наук, провідний науковий працівник відділу науково-історичних досліджень заповідника "Софія Київська". Софійський собор - пам’ятка світової спадщини ЮНЕСКО  зберігає низку вірменських графіті - унікальні свідчення українсько-вірменського культурного діалогу.
 



 Книга присвячена особливим сторінкам історії, коли у Софії Київській майже століття, протягом всього XVI і початку XVII ст. звучала вірменська мова під час богослужінь. Вірменські графіті, збережені на стінах собору, є свідченням історичних зв’язків між українським і вірменським народами.
⠀ 


 

 Олена Оганесян подарувала нашій бібліотеці книгу з поетичними творами двох визначних постатей української та угорської поезії Тараса Шевченка та Шандора Петефі.

02 липня, 2025

1 липня - День архітектури України

  День архітектури України є чудовою нагодою розширити свої знання про архітектуру, дізнатися про нові дослідження, ознайомитися з різноманітними архітектурними стилями, історичними пам'ятками, сучасними тенденціями в архітектурі та урбаністикою, а також з новітніми технологіями і матеріалами, що використовуються в будівництві.
  Цей день вшановує працю архітекторів, які поєднують інженерну точність із творчим натхненням. У 2025 році День архітектури України набуває особливого значення через війну з росією. Багато пам’яток та архітектурних шедеврів зазнали ушкоджень від обстрілів. Архітектори стоять перед викликом відбудови країни, зберігаючи її унікальність.
  Сьогодні на теренах нашої країни налічується близько 14 тисяч пам'яток архітектури та 46 великих історичних культурних заповідників. Мовчазні свідки історичних подій, втілення людського генія і багаторічної праці, вони і досі вражають своєю красою та надихають сучасних архітекторів. Архітектурне надбання України входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
  Українська архітектура є унікальною і має свій особливий стиль. Протягом всього часу свого розвитку він формувався під впливом різних архітектурних течій, від романського стилю до постмодернізму та архітектури тих держав, у складі яких перебувала та розвивалася наша країна. Багато найвідоміших архітектурних пам'яток України були спроєктовані іноземними майстрами, втім, цим зразковим архітектурним об'єктам нічим не поступаються ті, які були побудовані завдяки талантам українських архітекторів.

   До  Дня архітектури  у рамках програми "Столична культура" у читальній залі  проведено вечір - зустріч "Церковні архітектурні стилі Києва з давнини до сучасності" з Євнікою Анатоліївною Ліньовою - екс-заступницею голови Державної служби охорони культурної спадщини Мiнкультури України, археологинею, історикинею.
 Розповідь була присвячена численним церковним будівлям Києва, їх історії, архітектурним особливостям та важливістю для культурної спадщини. 


Вітаємо зі святом усіх тих,
хто присвятив своє життя архітектурній справі.

https://rubryka.com/article/architecture-of-ukraine/

01 липня, 2025

Сучасне слово проситься до тебе

     Новітня література динамічно розвивається і стрімко проникає в усі сфери культури. З кожним роком список сучасних авторів, яких вивчають у школі, поповнюється й розширюється. Молодь дедалі частіше своїм улюбленим письменником називає Сергія Жадана або Юрія Андруховича і не знічується, коли просять процитувати їхні твори. 
   Новітня українська проза рясніє яскравими іменами, які достойно представляють нашу літературу за кордоном. Їхні книжки перекладають багатьма іноземними мовами, запрошують на резиденції та стипендії, а відтак вони набувають нового цікавого досвіду й діляться ним зі своїми читачами. 
   Запрошуємо на книжкову виставку-довідку
"Сучасне слово проситься до тебе." 

Запрошуємо на виставку!

30 червня, 2025

Видатні українці в історії


     Інтернет-центр ЦРБ «Голосіївська» вже давно став культурно-пізнавальним простором, де користувачі бібліотеки беруть участь у цікавих різноманітних заходах. Це книжкові та художні виставки, презентації авторських відеопрограм, зустрічі з поетами та громадськими діячами.
      Завдяки професійному обслуговуванню працівників відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення – Андрія Марічева, Йосипа Кобилка та Ірини Вєрьовкіної ‒ відвідувачі мають змогу долучитись до унікальних програм митців і літераторів.
   Доброю традицією вже стали зустрічі з Володимиром Корсаковим – науковцем, педагогом, дослідником біографій і діяльності видатних українців. Його авторські фільми, об’єднані програмою «Геній місця», користуються великою популярністю. Фільми не лише задовольняють пізнавальні потреби глядачів, а й справляють глибоке естетичне враження.


        Герої фільмів Володимира Олексійовича стають нам ближчими, їхні долі ‒ зрозумілішими. І тепер перед сучасниками постає важливе завдання: зберегти інтелектуальну спадщину країни та передати її майбутнім поколінням.
       На сьогодні у доробку Володимира Корсакова вже 20 фільмів, і він продовжує працювати над новими. Напередодні ми дізналися про життя та діяльність Георгія Нарбута – видатного художника й громадського діяча.
 

      А 27 червня познайомилися з постаттю відомого у Європі українського композитора – Максима Березовського.


     Після перегляду фільмів шанувальники мали можливість поспілкуватись з Володимиром Олексійовичем Корсаковим, отримати відповіді на питання, побажати наснаги й творчих успіхів.


Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» ‒ найвищий вияв творчості Максима Березовського в духовній музиці

Пам'ятник Максиму Брезовському у Глухові

       З нетерпінням чекаємо нових зустрічей!
       Вхід до бібліотеки обладнаний пандусом, що дозволяє відвідувати її людям з інвалідністю.



27 червня, 2025

До Дня Конституції України

 Збройна агресія російської федерації і її повномасштабне вторгнення на територію України змусили весь державний апарат і суспільство в цілому перейти до оперативного функціонування в умовах правового режиму воєнного стану.
 Загалом, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії, а також в інших, передбачених законом випадках, та передбачає надання відповідним органам повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки. У зв’язку з цим, можливим є також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина із зазначенням строку дії цих обмежень.
 Однак, незважаючи на всі складнощі сучасних реалій, права людини підлягають виключній охороні. Це зумовлено тим, що положення Конституції України визнають найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку.
 Правове регулювання охорони прав людини і громадянина під час воєнного стану регламентується наступними нормативними актами:
 Захист законних прав і свобод громадян є одним із ключових обов’язків держави. Однак існують ситуації, коли їх обмеження є невідворотним і здійснюється виключно у спосіб та за допомогою засобів, передбачених чинним законодавством. Стаття 64 Конституції України встановлює виключення, за яких можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини. Такою підставою безпосередньо виступає впровадження воєнного або надзвичайного стану.
 Порушення цього уставу неприпустиме за жодних умов, основоположні права людини і громадянина не підлягають обмеженню навіть у період дії воєнного стану. Адже без їх забезпечення і гарантування неможливим є існування людини і держави у правовому демократичному полі.

http://legalclinic.nlu.edu.ua/2022/05/06/prava-lyudyny-i-gromadyanyna-pid-chas-diyi-voyennogo-stanu/

Які права не можуть обмежуватися.
Конституція України говорить, що під час дії правового режиму воєнного стану не можуть обмежуватися права та свободи, які передбачені її наступними статтями:
ст. 24 - громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;
ст. 25 - громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство;
ст. 27 - кожна людина має невід'ємне право на життя;
ст. 28 - кожен має право на повагу до його гідності;
ст. 29 - кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;
ст. 40 - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
ст. 47 - кожен має право на житло;
ст. 51 - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка;
ст. 52 - діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним;
ст. 55 - права і свободи людини і громадянина захищаються судом;
ст. 56 - кожен має право на відшкодування коштом держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;
ст. 57 - кожному гарантується право знати свої права і обов'язки;
ст. 58 - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
ст. 59 - кожен має право на професійну правничу допомогу;
ст. 60 - ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;
ст. 61 - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
ст. 62 - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;
ст. 63 - особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

До цієї дати оформлено виставку - факт 

"Конституція України - основа державотворення"

26 червня, 2025

26 червня – День кримськотатарського прапора

 Кримськотатарський  народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами.
  Прапор кримських татар є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.

До цієї дати пропонуємо перегляд  літератури 
"День прапора - день солідарності з корінним народом України"

Дбаємо про своє ментальне здоров'я

  Співробітники ЦРБ "Голосіïвська" пройшли чотири дні тренінгу "Ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка" для постраждалих цивільних громадян.
 Практичні вправи, які ефективно допомагають у подоланні тривоги, панічних атак, безсоння та нав’язливих негативних думок. Відповідно, сприяють стабілізації психоемоційного стану.


25 червня, 2025

Аромат нової книги

Ігор Кручик "Інтелігенти під бомбами і ракетами."


    Книга Ігоря Кручика "Інтелігенти під бомбами та ракетами" - добірка нарисів, яка вийшла друком у видавництві "Саміт-Книга" за сприяння Українського інституту книги.
   За словами автора "ця книжка про те, як зберегти надію і підтримувати один одного".
   Як поводяться культурні, освічені люди під час війни? Ті, хто не вміє воювати, але й не хоче тікати, боятися, тремтіти. Під час війни не зникла необхідність читати, відвідувати театри й вернісажі. 
  Герої нарисів - художниця, стоматолог, фотограф, піаніст, аграрій.  Інтелігенти в умовах війни поводяться по-різному: одні продовжують створювати мистецькі твори, інші займаються волонтерством і підтримкою громади. Багато з них намагаються документувати події, щоб зберегти пам’ять про війну. 
  Автор згадує Київ, що увесь воєнний час 2022-2023 (і донині) залишається культурною столицею України: театральною, художньою, музичною, видавничою. Саме про це і написана книга "Інтелігенти під бомбами та ракетами". У виданні багато документальних фото.  
   

23 червня, 2025

Письменники-ювіляри 2025

   2025 рік відзначається низкою ювілейних днів народження яскравих представників нового покоління українських літераторів. 
    Сучасна проза, що виходить з-під пера наших співвітчизників, продовжує славні традиції, закладені класиками української літератури. 
  Ліна Костенко, Світлана Талан, Юрій Андрухович, Андрій Кокотюха, Оксана Забужко, Володимир Лис та багато інших закономірно поповнили список вітчизняних майстрів слова. Їхні роботи сьогодні розходяться багатотисячними тиражами. 
    В умовах сучасного світу комп’ютерних технологій дуже важливо зберегти любов до книги, яка часто відволікається на інші спокуси, запропоновані глобальною мережею Інтернет. Тому ми розгорнули у відділі обслуговування книжкову виставку-інформацію 
"Письменники-ювіляри 2025".  
   Користувачі мають змогу познайомитися з найкращими творами ювілярів, дізнатися цікаві факти біографії письменників та відчути неповторний світ, створений їхньою уявою.
Запрошуємо на виставку!

20 червня, 2025

Шанаєву - шана. Вiтаємо з 89 Днем народження!

 Співробітники ЦРБ "Голосіївська" привітали унікального друга бібліотечної системи Голосіївського району Шанаєва Жоржа Івановича з Днем народження.   Приєдналася і Євніка Анатоліївна Ліньова, історикиня,  активна користувачка ЦРБ.
 Жорж Іванович Шанаєв - Людина-легенда,  за фахом водолаз, ліквідатор аварії на ЧАЕС, художник-графік, член Національної спілки художників України, очільник першої в Україні студії-галереї творчості інвалідів "Ми духом незламні". 

Привітання і подарунки Світлій Людині, художнику і водолазу



Вітання від Галини Козлової


  Ми роздрукували фото з минулих різноматнітних зустрічей з нашим Героєм. Скільки їх було  приємних та щирих... І, обов'язково, ще будуть.


  Жорж Іванович виконував унікальні підводні роботи з герметизації конструкцій споруджуваного "Укриття" над зруйнованим 4-м блоком ЧАЕС.



Многая літа, Дорогий наш Жорж Іванович!

19 червня, 2025

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні


 Щороку в День пам'яті та скорботи ми вшановуємо світлу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни. 84 роки тому, 22 червня, війна увійшла в життя мільйонів українців. 
   5 довгих років війни принесли багато труднощів, втрат і неможливих страждань. Жахіття війни мало стати повчанням для майбутніх поколінь, але сьогоднішня дата повертає нас у 24 лютого 2022 року, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. І ми, як і десятиліття тому, змушені знову стояти на захисті своєї територіальної цiлiсностi та незалежності.

 До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні пропонуємо перегляд літератури "Пам'ятаєш, земле, сорок перший рік?"


13 червня, 2025

«Ніщо не стерлось, не забулось…»

     12 червня в інтернет-центрі ЦРБ «Голосіївська» відбулася зустріч із циклу «Українська родина у просторі та часі». Редакторка 1-ї категорії Зоя Логвиненко представила книгу «Ніщо не стерлось, не забулось…», подаровану бібліотеці авторкою Тетяною Лебединською. Тетяна Миколаївна – дочка поета і громадського діяча Миколи Шпака.





     Микола Шпак розпочав друкуватися на сторінках журналу «Молодняк». У 1934 році, вже як член Спілки письменників України, переїхав до Києва та повністю присвятив себе літературній діяльності. За шість довоєнних років видав низку поетичних збірок, багато перекладав, писав твори для дітей. Найкраще з його доробку того періоду присвячене рідній Житомирщині, неповторній красі української землі та отчому краю.
     У тяжкі дні війни (1941–1942 рр.) Микола Шпак ‒ офіцер Червоної Армії. Він був серед тих, хто не скорився ворогу, брав участь у бойових операціях, своїми полум’яними віршами закликав до боротьби з фашистами. Його вірші, написані в цей період, поширювались під псевдонімом Пилип Комашка. Їх читали і вивчали напам’ять. Саме тоді були написані твори «Українські дівчата», «До зброї», «Забирають окупанти хліб», «На німецьку відозву…» та інші. За доносом невідомого він був заарештований у Києві і загинув у фашистських катівнях. 
     Ім’я Миколи Шпака викарбуване на мармуровій дошці вічної слави в Будинку Національної спілки письменників України. Його ім’я носить школа в селі Липки, де також облаштована музейна кімната поета. У Києві також є вулиця Миколи Шпака, а на будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку. У 1961 році, Миколу Шпака нагороджено медаллю «За оборону Києва» посмертно.
     У книзі «Ніщо не стерлось, не забулось…» зібрано твори поета, спогади українських письменників про нього, фотографії з сімейного архіву.
     Важливо було провести цей захід напередодні 22 червня – Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.
     У 2014 році розпочалася російсько-українська війна, яка триває і досі. Своїми спогадами про складні обставини евакуації родини з Донецька в 2014 році поділився письменник та журналіст В’ячеслав Верховський.


    Читачі ЦРБ «Голосіївська» залюбки відвідують бібліотечні заходи.  Наталія Савіна – відома поетеса та громадська діячка  завжди має що розповісти про творчий простір столиці. Цього разу вона згадала Василя Дробота – талановитого і шанованого керівника поетичної студії при НСПУ. Пам’ять про нього зберігають учні, які впродовж багатьох років були частиною особливої родини – поетичної.
     Бібліотеки ЦРБ Голосіївського району м. Києва є територією безбар’єрного середовища. Постійні учасники заходів – члени ГО «Джерело натхнення» під керівництвом Світлани Одинець представили виставку робіт своєї членкині Оксани Васютинської.


     Працівники бібліотеки, читачі, громадські активісти, творчі особистості – усі вони є членами великої бібліотечної родини, адже книга об’єднує, згуртовує, допомагає знайти себе.