31 січня, 2023

СТОРІНКА БІБЛІОГРАФА

 


Вшановуємо пам'ять




В людині поміщається Вселенна,
Як в насінні проростінь зелена,
Думкам передають шалений рух
Планет і зір вогнисті веретена.





   29 січня помер Дмитро Васильович Павличко - український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч. Він народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів Станіславського воєводства Польщі (нині Івано-Франківська область). Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена "За заслуги" III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Дмитро Васильович був дипломатом, політиком і одним із авторів Декларації про державний суверенітет України й організаторів українського національного руху.
  Автор більш ніж 30 творів. Серед найвідоміших поезій Павличка - текст пісні "Два кольори". За мотивами його творів створено оперу "Золоторогий олень", "Реквієм" (Бабин Яр). Він написав сценарії до фільмів "Сон" і "Захар Беркут", тексти до пісень у фільмі "Роман і Франческа".
   У 2004-му році Павличко написав рядки, що стали, вочевидь, його особистою молитвою за Україну й не втратили актуальності і через багато років після їх створення.
Благослови, мій Боже, Україну,
З'єднай водно всі київські церкви,
Завмерлу нашу мову оживи,
Козацьку славу підніми із тліну.
Я смерть свою молитвою зустріну,
Вклонюсь Тобі з-під каменя й трави,
Але не дай, щоб служники Москви
Знов обернули край мій на руїну!

У відділі абонементу було розгорнуто книжкову
 виставку присвячену пам'яті видатного поета
"В людині поміщається Вселенна..."

Світла пам'ять славному синові України!

30 січня, 2023

Інформація для киян

   Шановні відвідувачі! 

Пропонуємо вашій увазі буклетні матеріали 
Департаменту суспільних комунікацій
Київської міської державної адміністрації.
Ознайомитись з якими ви можете у
читальній залі нашої бібліотеки.



До Дня пам’яті Героїв Крут

  У читальній залі бібліотеки було проведено історико-патріотичну годину з презентацією показу художнього фільму "Крути 1918". Для перегляду були запрошені учні першого курсу Київського регіонального вищого професійного училища будівництва.
   Зав. відділом Галина Борисенко розповідаючи про подвиг крутян, провела історичну паралель між подіями того часу та нинішнього, підкреслив, що українська визвольна боротьба триває, а наша молодь не повинна бути байдужою та слабкою, а повинна  загартовувати волю, здобувати військову науку, щоб вміти захистити свою родину, свою батьківщину.



Презентація фільму





27 січня, 2023

29 СІЧНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ


   Бій, що відбувся 29 січня 1918 року на станції Крути, можна порівняти з багатьма кривавими трагедіями української нації. Ця історична подія  доводить силу духу українського народу, його витривалість, мужність й готовність українців за будь-яку ціну відстояти свою державу у загарбника.
  Відомо, що у бою під Крутами, за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, з українського боку участь взяло близько 600 студентів. Добровольчий Студентський Курінь, що складався з студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназистів Київських гімназій. Студенти повинні були складати лише допоміжну частину. Але вступили в нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч, відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
  Один підрозділ студентів, який відступав до Києва, заблукав у темряві та випадково повернув до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Спочатку хлопців жорстоко катували, а потім розстріляли. Пізніше цей трагічний момент описав український поет Павло Тичина у своєму вірші "Пам'яті тридцяти".
  Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні, що дало змогу представникам УНР підписати Брестський мирний договір із країнами Четвертного союзу. Підписання Брестської мирної угоди означало визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
  Точна кількість загиблих не відома досі. Деякі дослідники кажуть, що померло близько 250 бійців, сучасні оцінки - 70-100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.
  За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
  Хоробрість та самопожертва героїв Крут стала прикладом для багатьох захисників України. Через самовідданість Батьківщині, крутянців у публіцистиці часто називають "першими кіборгами".
   У січні 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ "Про вшанування пам'яті героїв Крут". Відтоді цей день відзначають на державному рівні.
   До 100-ї річниці історичних подій під Крутами, на честь героїв Крут  було знято  художній фільм "Крути 1918".             
   27 січня в нашій бібліотеці повинна була відбутись історико-патріотична година з   презентацією показу цього фільму. Для перегляду  були запрошені учні  Київського регіонального вищого професійного училища будівництва. Але через надзвичайні обставини, через  ракетні обстріли міста, навчання в  учбовому закладі  будуть проходити у дистанційному форматі. 
   Сподіваємось, що в нас буде можливість  провести запланований захід, щоб діти переглянули фільм "Крути 1918" для ознайомлення з історією тих подій,  знали про подвиг українських юнаків, що стали на захист новоствореної Української держави,  знали та поважали історію свого народу .
                               https://kinoukr.com/3110-kruty-1918.html

26 січня, 2023

  До акції  #freetheleopards, "леопардового" флешмобу, на підтримку надання танків Україні, приєдналися вже сотні українців та десятки бізнесів. Нова Пошта, Київстар, супермаркети, пекарні, представники шоубізнесу...
  Не можемо бути осторонь і ми. Відділ обслуговування ЦРБ Голосіївського району, підтримуючи ініціативу нашої колеги Ольги Романюк, приєднався до "леопардового" флешмобу. 

24 січня, 2023

    21 січня 2023 року відбувся майстер-клас онлайн з представниками ГО Федерації жінок за мир в усьому світі та їх дітьми, які знаходяться у різних країнах Європи та в Україні.

    У ході онлайн презентації було продемонстровано проведення заходу у ЦРБ ім. М.О.Некрасова з учнями Київського регіонального вищого професійного училища будівництва.


  Таким чином, завдяки спільним зусиллям педагогів та бібліотекарів поширюється ще один позитивний досвід патріотичного виховання, втілення творчих традицій українського народу, звертання до його духовних цінностей.

23 січня, 2023

Партнерський проєкт "Радість - наша сила"

  Багаторічна співпраця з ГО "Всеукраїнський центр гуманної педагогіки" та творчими людьми, які його складають, завжди позитивно відображається на іміджі бібліотек ЦБС Голосіївського району м. Києва.

    Новий творчий проєкт "Радість - наша сила" Наталії Веселицької - керівника-методиста мистецької студії "Краплинки"      ЗЗСО №138    був    підтриманий працівниками ЦРБ і успішно втілюється в життя. 
 Веселицька Н. представила проєкт та розповіла про шляхи здійснення, організацію майстер-класів, проведення ЗУМ-конференцій тощо.
 


     У ЦРБ знаходиться "Дерево Голосіївського району", виготовлене дітьми студії з кольорового пластиліну. 
   
     У новому проєкті вже відбулися майстер-класи з виготовлення фігурок ангелів-охоронців з книжкою та ліхтариком у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського та у читальній залі ЦРБ. 
   Було цікаво спостерігати, як  однакові заготовки та різнокольорові шматочки м'якого пластиліну  перетворювались на  різноманітних янголів - оберегів.


Творчий захід подарував багато задоволення та приємних емоцій.



Читальна зала нашої бібліотеки завжди відкрита 
для втілення цікавих ідей, живого або онлайн спілкування.

22 січня, 2023

240 років з дня народження Стендаля

    Стендаль (справжнє ім'я Анрі Марі Бейль) народився 23 січня 1783 року у Греноблі (Франція), в родині адвоката Шерюбена Бейля. 
    У 13 років  Анрі почав навчання в Центральній школі Гренобля. З метою подальшого вивчення математичних дисциплін у 1799 році він приїхав до Парижа для проходження навчання в Політехнічній школі. 
    У Париж він прибув на наступний день після державного перевороту, після якого на чолі Франції став Наполеон. Стендаль забув про свій намір стати інженером і повністю поринув у політичну авантюру. Через рік він отримав чин су-лейтенанта і відправився в Італію.
     Стендаль всім серцем полюбив цю країну і завжди вважав її своєю другою Батьківщиною. Книга "Расін і Шекспір" була першим твором реалістичної школи літератури. Стендаля не даремно називають великим майстром психологічного реалізму. 
   Після падіння Наполеона письменник оселився в Мілані, де їм були написані книги по музиці та живопису: "Життя Гайдна, Моцарта і Метастазіо", "Історія живопису в Італії", книга про подорожі по Італії "Рим, Неаполь, Флоренція" та інші твори. 
   У 1821-1830 роках він жив у Парижі і друкувався як літературний і художній критик. У цей же період вийшли його книги: "Про любов", "Життя Россіні", "Прогулянки по Риму" і роман "Арманс". Після перемоги Липневої революції і встановлення буржуазної монархії Стендаль був призначений французьким консулом в Трієст, а потім в Чівітта-Веккьо. Не забував він і про творчість.
    Останні 12 років життя письменника були найбільш плідними в його літературної діяльності. У цей період вийшли його відомі романи: "Червоне і чорне", "Пармська обитель", "Італійські хроніки", "Ченчи", "Ваніна Ваніні", та інші.
    Стендаль помер 23 березня 1842 року в Парижі після тривалої хвороби.

До ювілею письменника у відділі абонементу 
було підготовлено віртуальну виставку
 "Стендаль - основоположник реалістичного роману".

    Запрошуємо усіх хто бажає поринути у світ любовного роману та бурхливих подій Франції та Італії  XIX сторіччя.

                                                                                                  У статті використані інтернет матеріали

19 січня, 2023

До 160-річчя початку Польського повстання 1863–1864 рр.

Польське повстання 1863-1864 років 
 Січневе повстання - шляхетське повстання 1863-1864 років на землях колишньої Речі Посполитої. Разом із поляками у повстанні взяли участь литовці, білоруси й українці .
 Найбільше повстання, що знайшло підтримку міжнародної громадської думки. Повстання мало характер партизанської війни, під час якої відбулося близько 1200 битв і сутичок.   Скінчилося поразкою повстанців, з яких кількадесят тисяч загинули в сутичках, близько 1000 були страчені, близько 38000 засуджені до каторги чи заслані до Сибіру, а близько 10000 подалися на еміграцію.
 Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави Речі Посполитої, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ (а також інші народи, що входили в Річ Посполиту: литовці, білоруси, українці) не припиняли боротьби за своє визволення.
 На початку 60-х років XIX століття визвольний рух охопив значні маси населення колишньої Речі Посполитої. Після початку повстання у Варшаві було створено Національний Уряд, який видав "Маніфест" в якому закликав народи до боротьби проти окупації Російської імперії та створення Речі Посполитої Трьох народів.
 Незважаючи на крах Польського повстання 1863–1864 рр., його вплив на подальшу історію Європи неможливо переоцінити. Воно сприяло загальному піднесенню патріотичного духу серед народів як Російської імперії, так і інших народів, що знаходилися у складі великих держав та відчували свої права утисненими.
 Сторінки історії України та Польщі драматичні, часом трагічні, мають різні аспекти. Але це відобразилось на долях людей, які жили в Україні. І це - найцікавішій історичний матеріал, який треба вивчати і досліджувати.

 Ліна Станіславівна Агаркова більш детально розповіла про  суть і характер найбільшого та останнього в ХІХ столітті польського повстання .

З нагоди ювілейної дати 
                      160-річчя початку Січневого повстання в Польщі  
у читальній залі відбувся перегляд  відеофільму 
"Польське повстання 1863 р.".

17 січня, 2023

22 січня - День Соборності України


  22 січня, Україна відзначатиме День Соборності (день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки).
 Ідея соборності для українців завжди була актуальною. Підтвердження розуміння українським народом єдності, незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, можна знайти у різних епохах.
  Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність (соборність) стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.
 Процес об’єднання двох українських республік - УНР і ЗУНР - почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині.  1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали "Передвступний договір". Статті угоди констатували, непохитний намір ЗУНР "злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку".
  22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. Відтак ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
   ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.
  21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР утворила між Івано-Франківськом і Києвом живий ланцюг єднання. Кількість учасників акції достеменно невідома. Різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська. Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності України.
 Проголошення Соборності УНР і ЗУНР - історичний акт об’єднання українських земель в одну державу. Ця подія стала основоположною для українського державотворення. 
У публікації використано інформацію та матеріали з інтернет сайтів


До цієї дати у читальній залі оформлено виставку - присвяту
"Соборність у наших серцях"

16 січня, 2023

16 січня - День пам’яті захисників Донецького аеропорту

В Україні 16 січня відзначається 
День пам’яті захисників Донецького аеропорту.
  Всеукраїнський День пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено з ініціативи українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт.
  Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.
   У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.
   В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
  За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
  У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала ДАП загинуло 58 "кіборгів", тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
 Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, декого - посмертно.
  Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року "кіборги" знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3653397-v-ukraini-den-pamati-kiborgiv.html

Донецький аеропорт.

Ірина Вовк 
"На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. 
Донецький аеропорт." 
 
   Друга книга тритомника Ірини Вовк це спогади про перші тижні, місяці й роки російської навали. 
    Спогади про загиблих захисників нашої землі в перші дні російсько - української війни у 2014 році. Про загиблих у "котлі"  під Пісками (епізод війни, який чомусь лишився непоміченим), про сотні розстріляних на Луганщині під містечком з промовистим ім’ям - Щастя. А ще про донецький форпост - ДАП, що у свідомості громадян лишився "символом незламності", про героїв-кіборгів, що захищали аеропорт до останнього і були полонені й розстріляні після тортур. 
   Це нездоланний біль живих, туга за втраченими життями, а також нагадування нам, людям у тилу, про "воїнів світла", які першими зупинили цю погань, що прийшла на нашу землю, і сплатили найдорожчу ціну за наш спокій і добробут. 
     Книга важка, але потрібна, щоб ми завжди пам’ятали і ніколи не забули наших перших героїв, що пішли у вічність…

11 січня, 2023

Різдвяний сюрприз!

   Несподіваним сюрпризом стала зворушлива зустріч з нашим давнім другом, захисником, військовим Збройних Сил України Глібом Гржабовським. Всі хто в цей час знаходилися в бібліотеці неймовірно зраділи дорогому гостю.


   Події останніх місяців у Києві були важкими і тривожними. Ракетні обстріли, атаки дронами, звуки сирен, а також новини з фронту вносять напругу в емоційний стан кожного з нас. Гліб, як людина військова, у котрий раз довів, що український народ неможливо подолати. Спілкування з ним підняло нам настрій, налаштувало на позитив та в віру в ПЕРЕМОГУ!

     
    Горді, що маємо такого друга! Віримо в тебе, любимо, чекаємо з Перемогою! Попри всі негаразди все  буде Україна! 

Низький уклін і шана ВАМ наші захисники! СЛАВА УКРАЇНІ!

05 січня, 2023

Нові назви вулиць Голосіївського району

    Департамент суспільних комунікацій КМДА підготував єдину брошуру, де зібрано всі перейменовані об’єкти вуличної мережі протягом 2014-2022 років. За цей час нові назви отримали 436 вулиць, провулків, проспектів, бульварів та площ.
   Для зручності користувачів перейменовані вулиці згруповані відповідно до районів столиці.
 ЦРБ ім. М.О.Некрасова долучилася до розповсюдження буклетів Голосіївського району серед користувачів.