28 жовтня, 2021

До Дня вигнання нацистських окупантів.

   28 жовтня українська спільнота  відзначає День вигнання нацистських окупантів із України
 Напередодні  у відділі абонементу була проведена тематична бесіда з читачами за книгою 
Дмитра Малакова "Долі киян 1941-1943".

 Книжка краєзнавця і дослідника Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувалися або навіть перекручувалися радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла у 1943-му авіацією Червоної армії. Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941-1943 рр., про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині та стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.



Бібліотекар Костенко Наталія Вікторівна спілкується 
з читачами.

27 жовтня, 2021

Озброєні словом, на захисті правди

 22 жовтня відбувся день інформації "Дисидентський рух в Україні".

Термін "дисиденти" був занесений із Заходу і вживався для позначення інакодумців, які в тій чи іншій формі відкрито висловлювали погляди, що не збігалися з офіційною політикою. Дисидентський рух в Україні зародився у сер. 1950-х років як протест проти бездержавності, панування партійно-державної бюрократії, утисків національно-культурного життя, посилення русифікації.
Загалом в українському дисидентському русі,  можна виокремити чотири основні напрями: самостійницький, національно-культурницький, правозахисник, релігійний. Найрадикальнішим, а тому й найбільш переслідуваним, був самостійницький напрям. Його прихильники виступали за державну незалежність України, яку планували здобути мирними засобами. Яскравими представниками цього напряму були правник Л. Лук'яненко, історик В. Мороз, журналіст В. Чорновіл, вчителька О. Мешко, мистецтвознавець В. Горинь, психолог М. Горинь, поет В. Стус та ін.
Національно-культурницький напрям, представлений насамперед такими шістдесятийками, як літературні критики І. Дзюба та І. Світличнй, літературознавець М. Коцюбинська, мовознавець 3. Франко та ін., базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій, мови. Поборники національно-культурних прав протестували проти цілеспрямованої русифікаторської політики, нищення пам'яток історії та культури, незаконних арештів, утисків національної інтелігенції тощо.
На захист невід'ємних прав людини, за дотримання конституції і законів  виступали представники право захисного напряму. Серед них виділялися генерал П. Григоренко, інженер М. Маринович, математик Л. Плющ, психіатр С. Глузман та ін.


З вступним словом до присутніх звернулася зав. інформаційно-бібліографічним відділом Кобилко Л. М. На заході були присутнні учні КВРУБ та читачі бібліотеки.

До заходу підготовлена книжково-ілюстративна виставка
"Ті, хто будив Україну".



Учні училища читали вірші: Івана Драча, Василя Стуса та вірш О. Дяченко "На роковини смерті
В'ячеслава Чорновіла"


Упродовж дня інформації проведено огляди літератури:

  • Українська Гельсинська група;
  • Дисидентський рух в Україні на сторінках бібліографічних видань



    

Дисидентський рух в Україні мав велике значення... 
Насамперед - ідея створення власної незалежної держави. Досвід та ідеологічні доробки дисидентів були використані в період здобуття Україною незалежності. 
Значний внесок дисидентів у розвиток української культури та науки.

 

 

 

У систематичній картотеці статей (рубрики "Дисидентський та правозахисний рух"), ви знайдете багато цікавих матеріалів з періодичних видань та збірників з цієї тематики.

   



Запрошуємо до спілкування в бібліотеці!







Фото на згадку

26 жовтня, 2021

Жовтневі читання... Дні стають коротшими, а читачів більшає.

Один день з життя відділу абонементу.

   

«Перший раз у бібліотеці».



«З мамою у бібліотеку-
як на свято!»








«Люблю фантастику.
Є продовження «Дюни»
?
«А я віддаю перевагу класиці».




«…а я люблю Булгакова!...»




«Повернулася з дачі - і відразу до вас».


   До нас приходять різні читачі і кожен потребує уваги бібліотекаря та задоволення своїх читацьких потреб.
Шановні читачі, у відділі абонементу завжди раді бачити вас!!!

25 жовтня, 2021

Новинка сучасної української літератури.
Знайомтесь: новий роман Надії Гуменюк « Корона на одну ніч».

    Події детективного роману починаються фактично зі смерті молодої дівчини з волинського містечка, яка лише вночі приміряла корону і стала переможницею конкурсу краси, що відбувся на заміській віллі в передвоєнній Польщі. В жодній газеті немає повідомлення про те, що сталося. Хто блокує інформацію?
     Надзвичайно цікаво прописаний світ вищого суспільства Західної України , коли та була під владою Польщі, багато нюансів політичних та історичних. Таємні товариства, загадковий склеп, гонорове панство - цей дух ще витає над нашими містечками!
     В романі переплітаються кілька сюжетних ліній, минуле і теперішнє - пов'язані, тут і повороти долі батька головної героїні, спричинені війнами та революцією, пригоди його суперника, тут і амбіції, і кохання, і відчайдушність вчинків, взагалі цікавий роман із захоплюючим сюжетом.
    Ще на одного майстра детективу в Україні стало більше. Взагалі у творчому доробку Надії Гуменюк десятки книжок, які відзначені низкою престижних премій, вона переможець багатьох конкурсів та рейтингів, володар Гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (за роман «Вересові меди», який теж є в нашій бібліотеці.)

Приходьте, читайте. Скучно вам не буде, гарантуємо.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК
#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

23 жовтня, 2021

Тиждень медіа та інформаційної грамотності.

ЦРБ ім.М.О.Некрасова є незмінним партнером КВРПУБ у навчальній та виховній роботі.
У рамках "Тижня медіа та інформаційної грамотності." бібліотека розпочала цикл бібліотечних уроків для учнів першого курсу училища. Їх мета - формування інформаційної культури підлітків. 
Тема урока "Книга і комп'ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і минуле". Урок у групі №109 провела зав. інформаційно-бібліографічним відділом Кобилко. Л.М.

Сьогоднішньому підлітку потрібно щоб, інформація подавалася динамічно, яскраво та бажано коротко. І тут у пригоді стають наші бібліографічні нариси.
Сподіваємось, що уроки з бібліографічної грамотності будуть цікавими і корисними для учнів училища і більшість з них стануть нашими читачами.

21 жовтня, 2021

"Тут кожен стає романтиком"

    20 жовтня у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова звучали поетичні рядки, музичні твори, спогади, присвячені Криму. На літературно-музичному вечорі представили свою творчість Сергій Скорий – відомий вчений, письменник та Василь Алоєв – спортсмен, заслужений тренер України, президент федерації пауерліфтингу України.



    Сергій Анатолієвич Скорий народився в місті Старий Крим, закінчив Таврійський національний університет, аспірантуру при Національній Академії наук України. Доктор історичних наук, професор археології, автор багатьох наукових праць, присвячених різним питанням археології Східної Європи. Керівник та учасник археологічних експедицій у різних регіонах України. Талановита людина – талановита в усьому. Він автор кількох поетичних збірок, пише також прозу, публіцистику, займається перекладами. 
     
   Давнє знайомство з Сергієм Скорим отримало розвиток на численних творчих вечорах, презентаціях у бібліотеках ЦБС Голосіївського району.
   19-річним юнаком Сергій Скорий написав вірш про Олександра Гріна. Згодом цей твір  став знаковим у  діяльності «Грінівської вітальні» у бібліотеці №15 для дітей.

    Продовженням теми став  фільм - спогад  про Феодосію "Феодосія - Богом дана",  який представила його автор,   кінодокументаліст Ліна Агаркова.


    
     Сергій Скорий   був колегою та другом Бориса Мозолевського – археолога, який знайшов знамениту Скіфську пектораль. До 50-річчя  знахідки  у Музеї історичних коштовностей  відкрилася  виставка “Пектораль. Знахідка століття”
   На спомин про друга, Сергій Анатолійович,  проводив зустрічі, конференції, презентації творчості Бориса Мозолевського, який також був  видатним поетом. Борис Мозолевський жив у Голосіївському районі. Про увічнення його пам’яті відбулась розмова з Євнікою Ліньовою – істориком, яка свого часу професійно займалася охороною пам’яток України. Про зустрічі з Мозолевським також згадує працівник ЦРБ Людмила Циндровська.

      Подарунки для нашої бібліотеки від митців.

   Зустрічі з видатними людьми, які були причетні до визначних подій історії незалежної України,  давно стали вагомою частиною діяльності бібліотек. Це сприяє патріотичному вихованню молоді, збереженню історичної пам’яті українського народу.

Відгук про захід в соцмережі фейсбук від Скорого С.А.

(мовою оригіналу) Сергей Скорый


* * *
Вчера, 20 октября 2021 г., в Центральной библиотеке им. Н.Некрасова Голосеевского района Киева состоялся Литературный поэтический вечер, на котором с чтением стихов выступили я и мой добрый товарищ, хороший поэт Василий Алоев.
В силу ковидной ситуации и различного рода ограничений, на вечере присутствовало немного публики, но это были, несомненно, любители и ценители словесности, в кругу которых - хорошо знакомые лица.
Вечер открыла Алла Дубенюк, заслуженный работник культуры Украины, основатель Гриновской гостиной в библиотеке №15 Голосеевского района, которой она руководит на протяжении многих лет.
И, естественно, на поэтической волне зазвучала тема Крыма, который мы все нежно любим, великого романтика Александра Грина. Между тем, и киевской тематике было уделено внимание, особенно в проникновенных и тонких стихах Василия Алоева.
Отрадно, что на вечере прозвучали песни, написанные на стихи Василия Алоева в исполнении авторов музыки - Александра Позднина, Елены Чичериной, а также на мои стихи в исполнении одесского барда Сергея Муляка.
Вполне гармоничной частью вечера явился просмотр авторского фильма режиссёра Лины Агарковой, посвящённого замечательному крымскому городу Феодосии, или в переводе с древнегреческого языка - Богом данной.
В целом вечер прошёл в тёплой, дружеской атмосфере, наполненной ностальгическими воспоминаниями о благословенной Тавриде.
Остаётся выказать сердечную благодарность организаторам этого замечательного мероприятия, истинного Праздника души, и в первую очередь - заведующей читальным залом Некрасовской библиотеки Галине Борисенко.

19 жовтня, 2021

Київський ювілей

Українському російськомовному театру в Києві
- 95 років


Цьогоріч Національний театр російської драми ім. Лесі Українки відзначатиме не тільки 95-річний ювілей, а й святкуватиме ще три дати: 130 років від дня заснування першого стаціонарного театру у Києві (Театр Соловцова); 95 років надання нашому театру статусу «державного»; і 80-річчя від дня присвоєння колективу імені Лесі Українки.
Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки — український російськомовний театр в Києві, що займає приміщення колишнього театру Бергоньє на вулиці Богдана Хмельницького, 5.

Історія

1891 у Києві з'явився перший постійний театр, антреприза режисера і актора Миколи Соловцова.
Акторський склад його трупи і надалі став базою Київського державного російського драматичного театру. Перші вистави трупа Соловцова показувала у приміщенні, де працює сьогодні театр ім. Івана Франко.
У 1919 році театр «Соловцов» був націоналізований радянською владою та отримав назву «Другий театр Української радянської республіки ім. Леніна».
Навесні 1924 року театр ім. Леніна дав останню виставу в колишньої будівлі Соловцова, відзначивши 26 річницю перебування на цьому місці, і був закритий. Восени того ж року рішенням Київського окрісполкому на його основі організовано Російську державну драму, 15 жовтня театр відкрив свій перший сезон в колишньому театрі Бергоньє, де знаходиться й тепер. Приміщення ж колишнього «Соловцова» було передано «Березілю» Л. Курбаса.
1941 театру присвоєно ім'я Лесі Українки.

У 1972-75 роках головним режисером був Ерін Борис Володимирович. 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.

Театр унікальний, бо тут містично поєдналась спадкоємність поколінь. Головний режисер театру, Михайло Резникович розповідає: "Я застав ще тих майстрів, хто працював з Костянтином Павловичем Хохловим, і вони передали живі традиції психологічного театру, започатковані Хохловим, що перейшли до наступних поколінь. Ми зараз теж намагаємося передати молоді людинознавство і все те, що дуже потрібно сучасному театру".




Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.








Зараз у репертуарі 68 вистав:

 

 

 


За останні роки помітно виріс акторський потенціал

Алдошин
Віктор Павлович

Єна
Олександра Володимирів

Кудря
Наталія Іванівна

Мажуга
Юрій Миколайов


 

Бойко
Таїсія Іванівна

Бережко
Сергій Олександрович

Ніколенко
Вячеслав Юрійович

Стефанська
Олена Анатоліївна

та багато інших талановитих акторів



До 150-річчя Лесі Українки, яке відзначалось 25 лютого, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки показав виставу «В полоні пристрастей (Камінний господар)», прем’єру «Три кохання» та оригінальні театральні костюми, створені для вистав за творами Лесі Українки з 1939 до 2002 року.

Інформаційно-бібліографічним відділом до 95-річчя театру підготовлено бібліографічний нарис
"Виховання почуттів"
переглянути>>>