29 липня, 2022

Вишивка в одязі видатних українців

Традиційні вишиванки
в музеях та бібліотеках України
           
        

        Гостями ЦРБ ім. М. О. Некрасова стали люди, які розповіли про традиції української вишивки, сучасні проєкти, популяризацію цього виду народної творчості.
 



     
    Директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник розповіла про співпрацю музею з закладами культури міст Чернівці, Стрия, Луцька. 

    В рамках проєкту "Вишивка в одязі видатних українців" відбулось багато заходів, у яких брали участь майстри вишивки, представники адміністрацій та депутатського корпусу, широких кіл громадськості.
      Особливо цікавою стала презентація вишиванки Степана Бандери, яка відбулася у музеї родини Бандер у м.Стрий. Її демонстрував народний депутат України Володимир Вятрович - український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху, громадський діяч.













    
    У літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Колодяжному відбулась презентація проєкту "Комірці жінок родини Косачів". Унікальна виставка комірців, які носили представники української інтелігенції, була доповнена відшитими зразками.

       
  
         Для бібліотек ЦБС Голосіївського району ці події стали особливо значущими, адже проєкт "Вишивка в одязі видатних українців" був започаткований Тетяною Серебренніковою та Тетяною Зез ще у 2017 році. Як він розвивався розповіла сама Тетяна Серебреннікова.


 




Доповнили її розповідь з демонстрацією зразків вишитого одягу 
Ліна Агаркова, Тетяна Скирда, Євніка Ліньова.



Цей захід ще раз продемонстрував
 невичерпні витоки українських традицій,
 самобутньої історії нашої держави 
до яких треба звертатися постійно, 
адже це - справжній  скарб народу.

26 липня, 2022

28 липня - День Української Державності

   "День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу. Понад тисячу років державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності, українському характеру"- В.О.Зеленський.
  Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає встановлення 28 липня святковим днем - Днем Державності України. Закон сприятиме утвердженню спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості та нівелюванню фейкових наративів з боку російської федерації як держави-агресора щодо історичних аспектів українського державотворення, що в свою чергу відповідатиме високим суспільним очікуванням та запиту на справедливість.

До цієї видатної події у читальній залі
 було оформлено виставку-присвяту
  "Держави славна назва - Україна"




Національна єдність - обов’язкова умова збереження державності.

25 липня, 2022

28 липня – День Хрещення Київської Русі - України та День Української Державності


  День Української Державності відзначатиметься 28 липня у День Хрещення Київської Русі - України.
  Це свято в Україні відзначається вперше. Як зазначено в указі Президента України його було проголошено:
"З метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого - державотворця, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі, спадкоємцями якої є, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна.
Вшановуючи пам’ять та засвідчуючи повагу до діяльності Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших видатних представників національної еліти, а також борців за державність та незалежність України, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, дбаючи про благо Вітчизни та боронячи суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, а також зважаючи на необхідність утвердження історичної справедливості".

   У читальній залі бібліотеки відбулась зустріч з істориком, археологом, викладачем, екс-заступником Голови Державної служби охорони культурної спадщини України Євнікою Анатоліївною Ліньовою, яка розповіла про історію будівництва та відновлення храму Святого Володимира у Херсонесі. У реставрації цієї святині брали участь київські спеціалісти-будівельники, художники, історики. Особливо цінними є свідоцтва сучасників, які брали безпосередню участь у цій  події і можуть поділитись спогадами, надати можливість познайомитись з унікальними документами та артефактами. У рамках своїх обов’язків Євніка Ліньова опікувалася питаннями розвитку національних заповідників, зокрема Херсонеса Таврійського, і входила до робочої групи по відтворенню видатних пам’яток України - Михайлівського Золотоверхого, Успенського соборів у Києві та Володимирського собору у Херсонесі.
 Протягом багатьох років Україна готувала українські об’єкти культурної спадщини, у тому числі і Криму, - Херсонес Таврійський та Бахчисарайський палац до включення у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО. Є.А.Ліньовою було підготовлено фото буклет по цим об'єктам спадщини. 23.06.2013 року рішенням 37-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Херсонес Таврійський і його хора разом з Володимирським собором у Херсонесі внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
  Освячення храму відбулося у 2004 році. Сьогодні, на жаль, Володимирський собор знаходиться в окупованому Криму.



  Цими унікальними матеріалами зацікавились співробітники Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого. Тетяна Скирда провела відеозйомку та докладно ознайомилась з особистим архівом Євніки Ліньової. Адже ці свідоцтва розбудови нашої Держави є безцінними документами становлення незалежності та визнання у світі України.



  Авторський фільм про історію стародавнього міста Херсонес, на території якого знаходиться храм, продемонструвала кінорежисер Ліна Агаркова.






  Україна єдина! Пам'ять про історичні надбання нашої держави назавжди в наших серцях! З Херсонесом пов'язане наше щасливе минуле.                     Фото з приватних альбомів наших співробітників.


23 липня, 2022

Ми брати Капранови, ви - наш улюблений читач

Вітаємо Віталія Віталійовича та Дмитра Віталійовича Капранових з 55-річчям!

   Українські популярні письменники та автори відомих творів, публіцисти, власники видавництва "Зелений пес", громадські діячі та блогери. 
   Вони народилися 24 липня 1967 року в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство провели в Очакові Миколаївської області.
   Брати почали свою діяльність ще на початку 90-х у москві з видавництва української газети "Тинди-ринди" та журналу української фантастики "Брати". 1998 року повернулися до України і зайнялися у Києві видавничою справою. З 2004 року брати Капранови видають літературну газету "Друг Читача", ведуть проєкт "Книжкові сезони" та "Гоголівська Академія".
З 2009 року є кураторами культурної програми ярмарку "МЕДВІН: Книжковий світ". 2011 року започаткували перший Всеукраїнський конкурс двійників Тараса Шевченка.
   Паралельно з літературною, видавничою, торгівельною та громадською діяльністю пишуть публіцистику та друкуються у різних українських ЗМІ. Брати не тільки пишуть гостросюжетні твори, а й підтримують молодих письменників. Організували премії за державне та іноземне хамство – "Золотий намордник" та "Золотий нашийник". Написали майже півтора десятка книжок.



   З 2019 року  ведуть свій YouTube-канал: Імені Т.Г. Шевченка, на якому "...ви знайдете цікаві відео на тему історії України (УПА, ОУН, Козаки, Прапор, Герб, Гімн, Бандера, Шухевич, Міхновський, Атило, Сірко, Шевченко)".

   
  
  Нам дуже приємно, що читачем нашої бібліотеки є монтажер цього каналу Вадим Селіханович - студент, диктор, блогер, який має свій невеличкий YouTube-канал.   




    24 лютого 2022 року, з самого початку  повномасштабного вторгнення росії на теріторію України, письменники Капранови вступили у лави київського полку "Азов" і борються з окупантами зі зброєю в руках. "Ми розуміємо, що нам треба битися, бо шансів вижити в окупації не буде!"
  "Українські воїни захищають українську землю, 
а земля - захищає їх", - кажуть вони. 

20 липня, 2022

Твій вибір.

Брати Капранови "Паперові солдати".
  Ця книга розповідає про однолітків, українців, талановитих людей, яких доля повела зовсім різними шляхами. Білл Титл - син українських емігрантів з США, та Ніл Хасевич- студент Варшавської академії мистецтв, який у юності втратив ногу і пересувається на протезі. 
 Перший поїхав шукати кращого життя на чужині, де став відомим художником, мультиплікатором на студії Діснея. Другий залишився на знедоленій Батьківщині, де теж зміг реалізувати свій талант. Він стає головним художником УПА, його твори стали відомими, але кінець життя не втішний- куля від співробітника КДБ. Герої цілком реальні, які і події, що там описуються. Єдине невідомо, чи дійсно ці двоє зустрічалися, чи це просто письменницька здогадка. Це про нашу історію, про вибір, який кожен з нас робить у своєму житті, адже ми всі власні творці своєї долі.
   Цікава та захоплююча книга про реальні події з елементами детективу від братів Капранових. Твір дуже на часі і його вартує прочитати усім. Кожен з нас може допомагати розбудовувати свою країну і вибір за вами що це буде -  Америка, чи Україна.

#ця_книга_у_бібліотеці_завдяки_УІК

#поповненняфондівбібліотекУІК
#программа_поповнення_бібліотечних_фондів
#уік
#ІнститутУкраїнськоїКниги
#УкраїнськийІнститутКниги
#Український_Інститут_Книги

15 липня, 2022

85 років від Дня народження А.М.Роговцевої


 Ада Роговцева - видатна актриса театру та кіно, героїня України,  людина  світової   величини,   незрівнянна,  харизматична,   проста  і  щира  жінка  -  
16 липня святкує 85-й День народження!
 Аду Миколаївну поважають за її громадську і політичну позицію, вона активно підтримувала Помаранчеву революцію та Євромайдан, а з початку війни з Росією активно допомагає бійцям АТО, ветеранам, медикам та волонтерам. Вона часто приїжджала з виступами на передову, у шпиталі та військові бази.
 Народилася 16 липня 1937 року в місті Глухові (Сумська область).
 Навчалася в Полтавській загальноосвітній школі № 10 ім. В. Короленка.
 У 1959 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня К. Степанкова).
 З 1959 року - актриса Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки (Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), де працювала 35 років. На сцені театру вона створила незабутні жіночі образи у виставах: "Марійка", "Останні", "104 сторінки про кохання", "Йду на грозу", "На дні", "Священні чудовиська", "Матінка Кураж", "Хазяйка", та в багатьох інших. Знаменита п’єса Леоніда Зоріна "Варшавська мелодія" була хітом театральних підмостків. В цій ролі  вона виходила на сцену 670 разів.
 У кіно дебютувала у 1956 році у фільмі "Кривавий світанок" Олексія Швачка. Протягом своєї кар’єри знялася у понад 70 фільмах та серіалах. Кінороботи у фільмах "Салют, Маріє!", "Приборкання вогню", "Вічний поклик" стали найважливішими віхами у творчій біографії Ади Роговцевої та улюбленими у глядачів.
 Творчий доробок Ади Миколаївни  неосяжний. Вона є володаркою титулу "Жива легенда" від міжнародного "Ордена честі" та президентської відзнаки "Гордість нації". Заслужена артистка Української РСР (1960). Народна артистка Української РСР (1967). Народна артистка СРСР (1978).
 Багато років викладала акторську майстерність у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, а також у Київському університеті культури і мистецтв на кафедрі "Дикторів і ведучих телепрограм".
 Була членом Радянського комітету захисту миру. З 1992 року - член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Член Телевізійної академії України (1997).                              
                                                                 Джерело: https://dovidka.biz.ua/ada-rogovtseva-biografiya-skoroc                                                                                              https://glavcom.ua/news/adi-rogovceviy
  

До Дня народження А.М.Роговцевої
  представляємо виставку однієї книги 
 "Прості речі"

  Вісім інтерв'ю з актрисою записували впродовж двох років філолог Тетяна Терен і театрознавець Анна Липківська. Відверті діалоги про життя, родину, близьких людей, покликання, професію і країну... До видання увійшли архівні та сучасні фотографії Ади Роговцевої, багато з яких публікуються вперше.
 Книга "Прості речі" була подарована нашій бібліотеці, особисто Адою Миколаївною Роговцевою, на творчому вечорі акторки з нагоди презентації книги у Будинку кіно.
  Запрошуємо до читальної зали ознайомитись з цією чудовою книгою.

04 липня, 2022

1 липня - День архітектури України

Історія відновлення архітектурної перлини - 
Михайлівського Золотоверхого собору
  
  До Дня архітектури України у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова відбулась зустріч з археологом, істориком, науковцем Євнікою Ліньовою. Вона є учасником та керівником багатьох археологічних експедицій як в Україні (1975-1995 рр.), так і за її межами - в Росії (1988 рік), Польщі (1989, 1990 роки), Сербії (1996 рік). Автор понад 50 наукових праць, одна з засновників Державної служби охорони культурної спадщини України (2003 р.).

   Євніка Анатоліївна
розповіла про свою участь у відтворенні Михайлівського Золотоверхого собору, супроводжуючи розповідь цікавими документами з власного архіву. З цією територією, а точніше з будівлями, які залишились  після  знищення монастиря у 30-ті роки, вона познайомилась ще у дитинстві. Адже її батько був художником-оформлювачем Київського художньо-творчого комбінату УРСР, що розміщувався    у  колишніх будівлях монастиря. Участь у відновленні монастиря стало справою її життя.
  Відновлення цієї святині є одним з найбільших здобутків українського народу в новітній історії. Золотоверхий собор, зведений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком-Михаїлом, мав особливе значення для киян, адже був збудований на честь архістратига Михаїла, небесного покровителя Києва. У XVI столітті він вважався одним із найбагатших і найкрасивіших храмів та був одним із найвідвідуваніших серед паломників. У XVII-XVIII століттях він став центром відновленої Київської митрополії. Проте у ХХ столітті Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив багато чужинських набігів, не встояв перед більшовицькою навалою. Радянська влада закрила монастир, у 1934 році постановила знести, а у серпні 1937 року – підняли собор у повітря. На початку 1990-х українське суспільство заговорило про необхідність відродження цього форпосту православної віри. У 1995 році відбудова Михайлівського Золотоверхого собору стала загальнодержавним пріоритетом, у 1998-му відновили дзвіницю монастиря, через два роки – був освячений і відновлений собор. Під час сумнозвісних подій 2013 року дзвони храму, вперше за вісім століть, били у набат. Тоді цей собор став прихистком для киян під час силового розгону Євромайдану. Насельники монастиря та студенти Київської православної богословської академії допомагали пораненим, носили медикаменти та гарячі напої, у трапезному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова був облаштований імпровізований шпиталь, а в самому соборі люди спали і лікувалися. У серпні 2015 року на мурах Михайлівського Золотоверхого собору з’явилася "Стіна пам’яті полеглих за Україну". Під час російсько-української війни 2022 року у соборі відбуваються прощання з загиблими героями.
   Так архітектурна пам’ятка набула нової героїчної історії у наші дні.



  На зустріч був запрошений відомий краєзнавець, автор багатьох книг з історії та географії Київщини, організатор цікавих туристичних маршрутів В’ячеслав Дзівалтовський
Він подарував бібліотеці свою нову книгу "Київська Венеція", яка розповідає про драматичну історію селища на Трухановому острові. Воно мало свої архітектурні особливості, там вирувало життя. Але його знищили німці під час окупації Києва у 1943 році. Тепер там знаходиться пам’ятник, біля якого збираються нащадки колишніх мешканців слобідки.

Історія пам’яток архітектури - 
цікава сторінка існування нашої держави.
Палаци та будинки, вулиці та дороги, археологічні знахідки - 
це наші скарби, які потрібно зберігати та вивчати.

Фото на згадку