Вечір пам'яті Ольги Страшенко

7 лютого у читальній залі ЦРБ ім. М. О. Некрасова,
 у рамках літературно-мистецького проекту
 «Українська родина в просторі і часі: матеріальні та духовні цінності»

відбувся вечір пам’яті

«Живеш, мелодій нанизавши,

В тобі небесна благодать;

Закриєш книгу, дочитавши,

А струни у душі звучать»,

присвячений талановитій українській письменниці, члену Національної спілки письменників України, лауреату літературної премії імені Василя Симоненка, Республіканського конкурсу «Майстри гумору» та програми «Мистецький олімп України», бібліотекарю за фахом, Ользі Іванівні Страшенко.

На вечір був запрошений син Ольги Іванівни, Лучканин Сергій Мирославович, доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Національної спілки письменників України. 

Він поділився з присутніми своїми спогадами про життєвий та творчий шлях матері.

.  

Ольга Іванівна 40 років свого життя присвятила роботі у бібліотеці, тому у неї багато віршів бібліотечної тематики, написаних в різні роки. Як письменниця вона почала друкуватися з 1979 року. У її творчому доробку  збірники поезій, п’єси, історичні романи… Останнім часом вона писала п'єси і гуморески. Ольга Іванівна також відома своїми перекладами з давньогрецької, латинської, російської, білоруської, румунської, італійської, французької й англійської мов.

Сергій Мирославович зачитував поезії зі збірників «Вітряні гори», «Полонянка», «Посміємось разом», вірш з антології «Незглибима «Криниця».

Найбільш схвилював слухачів вірш "В гості до матері":

Лечу, як на крилах, в обидва кінці,

іду, як на прощу до храму,

легкі та приємні турботи оці,

бо я поспішаю до мами.

Презентував книжки «На перехресті двох муз: діалоги в Пущі-Водиці» (у співавторстві з С.Д. Малгановим), «Прочитаймо тую славу». Розповів про створення художньо-публіцистичного нарису «Кобзар Віктор Лісовол – співець козацької долі». Присутні дізналися, що Ольга Іванівна захоплювалася грою на бандурі.

Про Ольгу Страшенко написано у золотій книзі України
 «Вибирай українське».

Серед учасників заходу були ті, хто працювали з Ольгою Страшенко і добре її знали. Останнім часом Ольга Іванівна часто проводила літературні вечори і в нашій бібліотеці. Завжди усміхнена, у вишиванці з квітчастою хусткою на плечах, вона притягувала до себе погляди. Чарівна мелодія голосу, знання літератури, почуття гумору вражали кожного.

Вдова українського письменника Віктора Баранова, Лідія Петрівна поділилася враженнями від спілкування з Ольгою Страшенко, зачитала свої улюблені віршіі письменниці.

 

Завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом, Ліна Марківна Кобилко знала Ольгу Страшенко більше 30 років. Вона згадала першу зустріч з Ольгою, її дотепні вислови, так звані "перли Олі Страшенко". 

Бібліотекарі дуже вдячні Сергію Мирославовичу за цікаву розповідь та за подаровані книжки, які були представлені на перегляді літератури "Душа українського народу". 

Бібліотеко, книжний раю,

В цих лабіринтах – вічна суть,

Адже німі тут розмовляють,

А мертві крізь віки живуть

О. Страшенко