9 січня - 100 років від Дня народження Сергія Параджанова

  Сергій Параджанов - кінорежисер, сценарист, композитор. Вірменин, який народився у Тбілісі, сидів у російській в’язниці за український націоналізм.

 Кінематографічне надбання одного з найяскравіших представників "українського поетичного кіно" фільми - "Андрієш", "Тіні забутих предків", "Колір граната", "Перший хлопець", "Українська рапсодія", і багато інших стали класикою. 

  Саме за фільми, які не вписувалися в стандарти радянської влади, Сергій Параджанов був тричі заарештований. 

  У 1988 році Сергій Параджанов дав своє останнє інтерв’ю...українською мовою. Розповідав про київську прем'єру фільму "Ашик-Керіб", а в кінці бесіди сказав:"Хай живе Україна! Хай живе український націоналізм у тому сенсі, у якому його розумію я: не можна допустити, щоб настав час, коли не буде слова українською чи не буде пісні української, чи не буде сонця українського і не буде соняшника українського!".

До  Дня народження Сергія Параджанова

пропонуємо до перегляду віртуальну виставку-присвяту

"Ремесло та геніальність Сергія Параджанова"

Сергій Параджанов і Україна: [збірник статей і документів] / упоряд. і ред. Л.І.Брюховецька. - Вид. 2-е. – Київ: ВД "Києво-Могилянська академія", 2015. - 288 с.

    В наукових дослідженнях автори збірнику

представляють Параджанова-митця і Параджанова-людину, який був генератором цікавих творчих процесів не тільки в українському кіно, а й в українській культурі загалом. Автори розглядають широкий комплекс питань, як творчого, такі соціально-політичного характеру, акцентуючи на творчому контексті, середовищі, яке впливало на Сергія Параджанова, формувало його як українського митця. Це і розповідь про знімання фільму "Київські фрески" (1965), працювати над яким Параджанову не дозволили, лишилися тільки кінопроби, і своєрідність творчого стилю постановника "Тіней забутих предків", "Саят-Нови".

  Кому цікава доля Параджанова та причини його арешту, зможуть познайомитись із розсекреченими архівами КДБ, а також сторінками "Щоденника" Святослава Іванова, Голови тогочасного Держкіно України. Цінними є спогади Марти Дзюби, Івана Дзюби, композитора Мирослава Скорика та інших людей, які спілкувалися з режисером. 

 

Загребельний М. П. 

    Сергій Параджанов / М. Загребельний. –  Харків: Бібколектор, 2015. - 126 с.

 Художник, колажист, артист, режисер, декоратор, гример - усе це Сергій Параджанов. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф фільмом "Тіні забутих предків", і з того часу про нього не припиняють говорити. Ексцентричний, непередбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити "за правилами". Людина-свято, безмежний фантазер, невичерпний імпровізатор, він не вкладався в жодні соцреалістичні канони. 

Дзюба Іван, Дзюба Марта

    Сергій Параджанов. Більший за легенду / Іван Дзюба, Марта Дзюба. – Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. - 224 с. (Серія "Постаті культури")

 Мемуарні   нариси, коментарі, статті та інтерв'ю про життєвий та творчий шлях Сергія Параджанова, одного з найвидатніших і найоригінальніших митців України та світу. 

Всесвітньо визнаний режисер, один з найпарадоксальніших образів сучасної культури, загальний улюбленець і подразник у керівників всіх типів, іронічний і нещадний співбесідник, одночасно сентиментальна і вразлива людина - Сергій Параджанов - був названий останнім генієм кіно XX століття.

 "Тим, хто знав Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія." І. Дзюба